Теоретична сутність та показники урожайності зернових

     Відберемо групувальні ознаки, за якими будуть розподілені досліджувані господарства на групи та підгрупи. Для виконання поставленої задачі використовуємо матеріали побудованих і проаналізованих раніше результативного та факторного групування. Вони показали, що найбільш впливовими факторами є якість ґрунту і кількість внесених добрив на 1 га зернових культур, їх рівні суттєво коливаються по групах, у більшості визначають рівні результативних ознак. В зв'язку з цим використовуємо ці ознаки в якості групувальних.

     Для побудови інтервальних рядів визначимо  число груп та підгруп. Оскільки чисельність  досліджуваної сукупності відносно невелика (24 одиниць) виділимо 4 групи та 2 підгрупи. Спочатку виділимо групи за якістю ґрунту, а потім кожну із них підрозділимо на підгрупи за якістю внесених мінеральних добрив на 1 га зернових культур, щоб прослідити вплив кожного даного фактора при вирівняному значенні іншого.

     Визначимо величини інтервалів груп і підгруп. Групи за якістю ґрунту виділимо аналогічно тому, як вже робили. Потім побудуємо ранжируваний ряд розподілу господарств за якістю внесених добрив на 1 га зернових культур, ц діючої речовини.

     0,18 0,21 0,30 0,35 0,36 0,37 0,43 0,44 0,48 0,52 0,55 0,63 0,67 0,81 0,90 1,03 1,05 1,09 1,09 1,19 1,41 1,41 1,70 1,94  

     Оскільки  треба виділити дві групи господарств  по кількості внесених добрив, то розіб’ємо  даний ранжируваний ряд на дві  рівні частини:

     а) 0,18 0,21 0,30 0,35 0,36 0,37 0,43 0,44 0,48 0,52 0,55 0,63

     б) 0,67 0,81 0,90 1,03 1,05 1,09 1,09 1,19 1,41 1,41 1,70 1,94

     Намітимо  показники, що характеризують економічну ефективність виробництва зернових культур в типових групах та підгрупах. Такими показниками є :

1. якість ґрунту, балів;
2. кількість внесених мінеральних добрив на 1 га, ц.д.р.;
3. урожайність зернових культур, ц/га;
4. собівартість 1 ц, грн.;
5. затрати праці на 1 ц. зернових, люд.-год.;
6. рентабельність, %.

     Для розрахунку цих показників і середніх значень групувальних ознак (якість ґрунту і кількість внесених мінеральних  добрив на 1 га зернових культур) складемо таблицю для зведення даних по групам та підгрупам.

     Таблиця 2.9

     Вплив якості ґрунту та добрив на економічну ефективність вирощування зернових культур в господарствах Житомирського району

 

     Проведемо аналіз таблиці 2.9. Із даних чітко видна закономірність: з покращенням якості ґрунту і збільшенням доз добрив економічна ефективність виробництва зернових культур підвищується від групи до групи і від підгрупи до підгрупи (урожайність зростає, а собівартість і затрати праці на 1 ц знижуються). Тепер проведемо аналіз взаємозв'язку групувальних ознак з результативними показниками. Спочатку розглянемо взаємозв'язок урожайності з якістю ґрунту і дозами добрив на 1 га зернових культур. Для цього на основі попередньої таблиці складемо більш зручну для аналізу таблицю 2.10.

     Таблиця 2.10

     Вплив якості ґрунту і добрив на урожайність зернових культур

 

     Дані  таблиці свідчать про те, що на урожайність  зернових культур великий вплив має якість ґрунту. Збільшення урожайності за рахунок якості ґрунту при порівнянні І та ІV групи складає 19 ц/га.

     Порівняння  отриманих приростів урожайності  за рахунок кожного із факторів показує, що збільшення урожайності за рахунок добрив вище при більш високій якості ґрунту.

     Проведемо аналіз взаємозв’язку групових ознак  з собівартістю виробництва 1 ц зернових культур. Для цього на основі таблиці 2.9 побудуємо таблицю 2.11.

     Таблиця 2.11

     Вплив якості ґрунту і добрив на собівартість зернових культур в господарствах

 

     Побудована  таблиця характеризує зміну собівартості 1 ц зернових культур при фіксованому значенні одного із факторів і змінюваній величині іншого. Проаналізуємо, що дане збільшення доз добрив на 1 га зернових культур при вирівняному значенні якості ґрунту. Так, в ІІ групі з якістю ґрунту до 38 балів, собівартість 1 ц зернових культур за рахунок збільшення доз добрив знижується на 9,0 грн. Отримані в таблиці дані дозволяють визначити вплив на собівартість 1 ц зернових культур кожного фактора окремо без вирівнювання 2 факторів. Для цього використаємо середні показники по групам і підгрупам. Собівартість 1 ц зменшується за рахунок якості ґрунту на 9,0 грн.

     Складемо  загальну таблицю економічної ефективності вирощування зернових культур.

     Таблиця 2.12

     Економічна  ефективність вирощування зернових культур

 

     Із  даних таблиці видно, що зернові культури досить ефективно вирощується у ІV групі, так як рентабельність у цій групі становить 159,82%. В І групі спостерігається висока собівартість при низькій ціні реалізації так у І групі при собівартості 1 ц продукції грн. середня ціна реалізації становить 45,38 грн. тобто має місце збиток на 25,54 коп.

 

      Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний  аналіз урожайності зернових культур  

     Кореляційний  аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозв’язку між статистичними  ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні процеси.

     Кореляційний  зв'язок проявляється не в кожному  окремому випадку соціально-економічних  процесів, а при великій кількості спостережень та порівнянні середніх значень взаємопов’язаних ознак. Цей зв'язок існує на законі великих чисел, який реалізується в масовому процесі як тенденція до зростання або зниження результативної ознаки в залежності від відповідної зміни факторної ознаки.

     З математичної точки зору кореляційна  залежність – це функціональне співвідношення між середніми значеннями визначених ознак. За допомогою методу кореляційного  аналізу вирішуються 2 основні задачі:

     1.Визначення  форми зв’язку

     2.Вимірювання тісноти зв’язку

     Перша задача вирішується знаходженням рівняння зв’язку і визначенням параметрів. Це рівняння регресії.

     Друга – за допомогою розрахунку показників тісноти зв’язку (коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення та ін.). Схематично кореляційний метод аналізу можна поділити на 5 етапів:

     1. Визначення задачі, встановлення наявності зв’язку між ознаками, що вивчаються.

     2. Відбір найбільш суттєвих факторів для аналізу.

     3. Визначення характеру зв’язку, його направлення і форму, підбір математичного рівняння для вираження існуючих зв’язків.

     4. Розрахунок числових характеристик кореляційного зв’язку (визначення параметрів рівняння і показників тісноти зв’язку).

     5. Статистична оцінка вибіркових показників зв’язку

     В статистичних дослідженнях часто приходиться мати справу з прямолінійною формою зв’язку, котра виражається рівнянням прямої лінії