Теоретична сутність та показники урожайності зернових

 

     Із  таблиці 2.4 видно, що господарства І групи мають найменшу середню урожайність (7,6 ц/га), а також найменшу якість ґрунту (29,6 балів), а господарства IІ групи мають найменшу кількість центнерів мінеральних добрив внесених на 1 га (0,38 ц), найменшу кількість середньорічних працівників, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь має І група господарств (4 чол./100 га), найменша кількість основних виробничих фондів, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь має також І група господарств (413,2 тис.грн./100 га). Показник якість ґрунту в II та III групах господарств дуже близькі за значенням. На цій основі їх треба об’єднати в одну типову групу. Суттєвої різниці між показниками V i VI груп немає, що дає можливість об’єднати їх у вищу типову групу господарств. Таким чином ми отримали чотири типові групи господарств за урожайністю зернових (ц/га) (табл. 2.5).

     Таблиця 2.5

     Інтервальний ряд розподілу господарств по урожайності зернових культур

 

     По  типовим групам проведемо зведення статистичних показників, необхідних для вивчення впливу окремих факторів на урожайність зернових культур в господарствах Житомирського району. Для цього візьмемо ті ж показники, що і в таблиці 2.4. 

 

      2.3. Залежність урожайності зернових культур від факторів виробництва 

     Таблиця 2.6

     Залежність  урожайності від факторів виробництва (типологічне групування)

 

     Проведемо аналіз групової типової таблиці. Для  цього проведемо деякі порівняння факторів та умов виробництва по окремим  групам. Спочатку порівняємо показники крайніх груп – І та ІV (нижчої та вищої). Із даних таблиці видно, що відмінність в результативній ознаці (урожайності) між цими групами досягає 18,6 ц/га (26,2-7,6). Урожайність зернових культур в господарствах ІV групи вище, ніж в господарствах І групи в 3,45 рази (26,2:7,6) головним чином за рахунок великого рівня інтенсивності виробництва. В господарствах ІV групи в порівнянні з господарствами І вносять мінеральних добрив на 1 га зернових культур більше на 0,9 ц.д.р., приходиться основних виробничих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь в господарствах ІV групи в порівнянні з господарствами І групи більше на 701,7 тис. грн. Робітників на 100 га сільськогосподарських угідь в господарствах ІV групи більше на 10 чол. В порівнянні з господарствами І групи. Відрізняється ІV група і більш високою якістю ґрунту – на 27,8 балів.

     Спостерігаються суттєві відмінності в рівнях середньої урожайності по групам господарств. Зіставлення між собою  показників окремих груп дозволяє зробити  висновок, що більш високий рівень урожайності від групи до групи (від І до ІV) обумовлюється за рахунок кращої забезпеченості технікою, робітниками та добривами, кращою якістю земель. Так, наприклад, порівняння урожайності і факторів і умов виробництва ІІ і І груп господарств показує, що урожайність в ІІ групі господарств в порівнянні з І групою вище в 1,8 рази. Ця група господарств має вищу забезпеченість робітниками (в 2 рази), більше вносить добрив (в 1,5 рази), має більш родючі ґрунти (в 1,3 рази).

     Представляє інтерес порівняння факторів і умов виробництва в середині окремих груп. Так, в господарствах І групи відносно невисока родючість ґрунтів поєднується з низьким рівнем забезпеченості робітниками та добривами. В господарствах вищої групи (ІV) спостерігається протилежна залежність: на землях більш високої якості вище рівень інтенсивності виробництва, що в кінцевому результаті і забезпечує більш високий рівень урожайності зернових культур.

     В цілому можна зробити висновок, що більш високий рівень урожайності  зернових культур забезпечується більш високим рівнем інтенсифікації виробництва, кращою якістю земель і більш раціональним та ефективним використанням самих факторів і умов виробництва. Побудуємо гістограму інтервального варіаційного ряду, для чого скористаємось даними таблиці 2.5.

     Рис. 2.3. Гістограма і полігон інтервального  варіаційного ряду розподілу  господарств 

     2.4. Аналіз економічної ефективності  виробництва зернових культур 

     Результативні групування, що відіграють велику роль у виділенні соціально-економічних типів і основних факторів виробництва, в той же час мають один важливий недолік, який полягає в тому, що по них в групах з різними результатами можна визначити лише рівнодіючу усіх факторів, так як в одній групі об'єднуються одиниці з однаковим результатом, незалежно від того, за рахунок яких факторів цей результат досягнутий. Так, наприклад, висока урожайність може бути досягнута за рахунок високого рівня інтенсивності виробництва при низькій якості ґрунту, а в іншому – отримана на ґрунтах високої якості при низькому рівні інтенсивності виробництва. По групі ж в цілому ці фактори в середньому можуть вирівнюватися і на перше місце можуть виступати інші фактори.

     Тому  для більш точної оцінки впливу комплексу  і окремих факторів на результат необхідно результативні групування застосовувати в комплексі з факторними, що дозволяють в узагальненому виді розкрити ступінь впливу на результат окремих факторів при різних умовах.

     Групування, в основу яких покладені факторні ознаки, називаються факторними. Наприклад, групування за якістю ґрунту, забезпеченістю основними виробничими фондами, робітниками, кількістю внесених добрив. При групуванні по факторній ознаці групи повинні бути охарактеризовані комплексом найголовніших результативних показників, а також найголовнішими факторами, що дозволить більш обґрунтовано віднести відмінності в результатах за рахунок факторної ознаки, покладеної в основу групування.

     З метою оцінки ступеня впливу окремих факторів на урожайність необхідно провести факторне групування за якістю ґрунту, як по одному із факторів по типовим групам, що найбільше коливається. Одночасно для більш точної оцінки впливу якості ґрунту на економічну ефективність вирощування зернових культур необхідно типові групи охарактеризувати і іншими факторними показниками: кількість внесених добрив на 1 га, урожайність зернових культур, собівартість 1 ц зернових культур, затрати праці на 1 ц зернових культур, рентабельність.

     Для побудови факторного групування необхідно  використовувати статистичні дані по 24 господарствам Житомирського району.

     Спочатку  побудуємо ранжируваний ряд розподілу  24 господарств за величиною групувальної ознаки, тобто розташуємо господарства за якістю ґрунту, розташувавши наступним чином фішки по показнику №17.

     Ранжируваний ряд розподілу 24 господарств за якістю ґрунту.

     Для зведення даних складемо таблицю  2.7.

     Таблиця 2.7

     Вплив якості ґрунту на економічну ефективність вирощування зернових культур в  господарствах Житомирського району

 

     Проведемо аналіз таблиці 2.7. Із даних таблиці видно, що між якістю ґрунту та визначеними показниками економічної ефективності існує залежність: чим вищою є якість ґрунту, тим вищою стає урожайність, в свою чергу собівартість і затрати праці зменшуються. Так, якщо в I групі якість ґрунту становить 30,0 бали з урожайністю 8,1 ц/га, то в IV групі з якістю ґрунту 58,8 балів, урожайність дорівнює 27,1 ц/га, тобто є вищою на 19 ц/га у порівнянні з I або в 3,3 рази вищою. Така ж сама картина спостерігається і з затратами праці на 1 ц, людино - годин. У I групі при урожайності 8,1 ц/га вона становить 10,8 люд.-год., а в IV при урожайності 27,1 ц/га, вона дорівнює 0,7 люд.-год., тобто в 15,4 рази є меншою.

     Щоб визначити вплив кількості внесених добрив на 1 га на урожайність зернових культур і, відповідно, економічну ефективність їх виробництва, побудуємо таблицю для зведених даних.

     Таблиця 2.8

     Вплив добрив на економічну ефективність вирощування зернових культур в господарствах Житомирського району

 

     Із  таблиці 2.8 видно, що між кількістю внесених добрив і урожайністю існує пряма залежність: урожайність тим вища, чим більше внесено добрив. Так, наприклад, у І групі при урожайності 9,5 ц/га було внесено добрив на 1 га 0,30 ц.д.р., в свою чергу в ІV групі ці показники дорівнюють: урожайність 26,1 ц/га, а кількість внесених мінеральних добрив 1,6 ц.д.р., тобто в 5,3 рази більше.

     Для того, щоб вивчити вплив окремих  факторів на економічну ефективність виробництва зернових культур, побудуємо комбінаційне групування по двох факторах, розкриємо причини відмінностей по типовим групам.