Теоретична сутність та показники урожайності зернових

     Аналізуючи  вплив на урожайність сільськогосподарських  культур декількох факторів одночасно  використовують аналітичні комбінаційні групування. Це дозволяє дослідити вплив на урожайність кожного окремого фактору при інших рівних умовах, а також ефект взаємодії факторів. Комбінаційні групування широко використовують узагальнення масових господарських даних і визначення нормативів ефективності окремих факторів. Аналітичні можливості комбінаційних групувань значно підвищуються якщо поряд із середньою урожайністю по групам культур показують середнє значення факторних ознак. Відповідно, з поліпшенням якості ґрунту і збільшенням доз внесених добрив зростає і сільськогосподарських культур.

     Для того, щоб визначити збільшення урожайності  сільськогосподарських культур  на одиницю визначеного фактору  і тісноту зв’язку між урожайністю  та факторними ознаками застосовують кореляційний метод аналізу. Кореляційне рівняння можна використовувати для розрахунку очікуваного рівня та резервів урожайності при встановлених значеннях факторів. 

2. Основні джерела  даних про урожай та урожайність

     Основні джерела даних про урожай та урожайність складаються з:

     1) річних звітів сільськогосподарських підприємств, в яких є дані про урожайність і валовий збір всіх вирощуваних в господарстві культур;

     2) статистичної звітності;

     3) матеріалів бюджетних обслідувань  особистих підсобних господарств  населення.

     Для того, щоб мати інформацію про можливості ресурсів продукції рослинництва, органи державної статистики визначають очікувані, передчасні та остаточні розміри валового збору сільськогосподарських культур.

     Очікувані розміри урожаю цукрових буряків  визначають на початку збору урожаю. Для його розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруться із остаточного звіту про результати посіву під урожай поточного року (ф. №4 - с.-г.) і дані очікуваної урожайності деяких культур, які визначають на основі оперативного звіту про процес збирання урожаю (ф. №7 - с.-г.). Помножуючи урожайність (очікувану) на посівну площу отримаємо очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.

     Передчасні  розміри валового збору продукції  обчислюють за допомогою даних про збирання урожаю сільськогосподарських культур (ф. №29 с.-г.), які складають господарства на 1 листопада і відсилають в органи державної статистики.

     Валовий збір визначають для кожної культури як суму фактичного урожаю із зібраних на 1 листопада площ і очікуваного урожаю з незбираних на звітний період площ. Залишкові розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюють органи за даними Ф. №9 - АПК: "Виробництво та собівартість продукції рослинництва" річних звітів господарств.

     Розміри валових зборів продукції в фермерських та присадибних господарствах населення обчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур. Їх визначають вибірковими та періодичними (1 раз в 5 років) спостереженнями за урожайністю, рівень якої встановлюють на основі даних бюджетних спостережень цих господарств. 

3. Проведення  статистичного спостереження

     Будь-яке  статистичне спостереження складається  з трьох послідовно виконуваних  етапів:

     1) статистичне спостереження;

     2) статистичне зведення, яке включає в себе групування даних статистичного спостереження, підрахунок числа одиниць в відібраних сукупностях і абсолютних показників, розрахунок середніх та відносних показників, табличне та графічне оформлення результатів зведення;

     3) аналіз отриманих результатів.

     Отже, статистичне спостереження –  перша стадія статистичного дослідження.

     Статистичне спостереження – це планомірний, науково-організований збір або  отримання свідчень про масові громадські явища (вибірка статистичних показників річних звітів господарств).

     Господарства  Житомирського району, розташовані в одній ґрунтово-кліматичній зоні, значно відрізняються за рівнем урожайності зернових. Ці відмінності обумовлені перш за все впливом на урожайність комплексу природних та економічних факторів виробництва, серед яких важливе значення має родючість ґрунтів; кількість добрив, що вносяться на 1га зернових; забезпеченість робочою силою і технікою.

     В свою чергу урожайність у господарствах, що вивчаються, в значній мірі обумовлює  рівень економічної ефективності виробництва зернових: господарства суттєво відрізняються за собівартістю і трудомісткістю виробництва 1 ц зернових.

     Ставиться задача, для вивчення впливу на урожайність  зернових окремих природних та економічних факторів і залежності економічної ефективності виробництва зернових від рівня урожайності, провести статистичне спостереження, тобто відібрати із відповідних джерел статистичні показники з ціллю їх подальшої систематизації (зведення і групування), опрацювання та аналізу.

     Для виконання поставленої задачі необхідно сформувати вибіркову сукупність із 24 господарств. Намітимо статистичні показники, за допомогою яких буде охарактеризована вивчаємо сукупність господарств.

     Оскільки  відмінності в урожайності зернових пояснюються комплексом природних та економічних факторів, то доцільно розглянути наступні показники:

1. Кількість реалізованої продукції, ц
2. Виручка від реалізації продукції, тис. грн.
3. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
4. Середньорічна чисельність працівників, чол.
5. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, с.-г. призначення, тис. грн.
6. Зібрана площа культури, га
7. Валовий збір в першопочатковій масі, ц
8. Валовий збір в масі після доробки, ц
9. Урожайність, ц/га
10. Прямі затрати праці на продукцію – всього, тис. людино-годин
11. Затрати – всього, тис. грн.
12. Собівартість всієї продукції, грн.
13. Собівартість 1 ц продукції, грн.
14. Площа с.-г. угідь, га
15. Площа ріллі, га
16. Внесено мінеральних добрив під культуру – всього, ц. д. р.
17. Якість ґрунту, балів
18. Внесено добрив на 1 га, ц. д. р.
19. Виробничі витрати на 1 га посіву, грн.
20. Товарна продукція, тис. грн.
21. Питома вага доходу від реалізації в структурі товарної продукції
22. Трудомісткість 1 ц зернових культур, людино-годин
23. Фактично удобрена площа, га

     Для зручності роботи із статистичним матеріалом всі намічені показники запишемо на спеціально заздалегідь виготовлені картонні фішки. (Необхідна кількість фішок – 24, а також ще одну додатково для отримання зведених показників.)

     Таким чином для розв’язання поставленої  задачі необхідно виготовити 25 фішок, на кожній з яких треба розмістити 23 показники.

     Реєстрація  показників ведеться у відповідності  з програмою вибірки, тобто в  строку №1 записується значення показника  №1 (кількість реалізованої продукції, ц), в строку №2 – значення показника №2 і т. д. Тільки після ретельної перевірки (логічним та арифметичним шляхом) зібраних даних можна приступати до зведення статистичних даних. 
 

      Розділ ІІ. Досягнутий рівень урожайності зернових Житомирського  району 

      2.1. Оцінка досягнутого рівня урожайності  зернових в господарствах Житомирського району 

      Зернові культури – основний вид сільського господарської продукції в Житомирському районі, вона займає площу 7275 га. Найбільша урожайність зернових культур в СВК "Вертокиївка" – 30,8 ц/га, також непогана урожайність в СТОВ "Укрхміль-Сінгури" – 29,7 ц/га, ПСП "Вереси" – 24,4 ц/га.

      Проте, слід відзначити, що в цілому в Житомирському  районі більшість господарств, які  займаються вирощуванням зернових культур  є збитковими. Про це свідчить низька врожайність зернових культур СТОВ "Корчацьке" (6,3 ц/га), СТОВ "Агро-Полісся" (7,2 ц/га), ЗАТ "Агрофірма Буки" (7,7 ц/га).

      Питома  вага зернових культур, вирощених в  господарствах Житомирського району, реалізується.

      Таблиця 2.1

      Урожайність, собівартість 1 ц та витрати на 1 га в господарствах Житомирського  району, 2007 р.

Продовження табл. 2.1