Статистика медичних послуг і охорони здоров'я в Україні

 

Визначаємо  середні витрати на рекламу для  кожного року:

Базовий (800+801+802+804)/4=801,75

Минулий (806+808+810+812)/4=809

Звітний (815+818+821+824)/4=819,5

 

 

 

 

 

Рис.6.3.6 Сезонна хвиля

 

 

Для розрахунків  характеристик сезонності побудуємо  допоміжну таблицю.

 

Таблиця 11

Дані  для обчислення характеристик сезонності

 

Квартал	Індекс сезонності
I	0,9978	0,0022	0,000005
II	0,9991	0,0009	0,000001
III	1,0003	0,0003	0,000000
IV	1,0028	0,0028	0,000008
I	0,9963	0,0037	0,000014
II	0,9988	0,0012	0,000001
III	1,0012	0,0012	0,000001
IV	1,0037	0,0037	0,000014
I	0,9945	0,0055	0,000030
II	0,9982	0,0018	0,000003
III	1,0018	0,0018	0,000003
IV	1,0055	0,0055	0,000030
Разом	12,000	0,0306	0,000111

 

Сезонне значення індекса сезонності:

І = 12,000/12 = 1

Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:

    Амплітуда коливань: = 1,0055-0,9945 = 0,011

Середнє лінійне  відхилення: 

= 0,0306/12 = 0,00255

   Середнє  квадратичне відхилення: 

Дисперсія сезонних коливань :

 Коефіцієнт  варіації:

Висновок:

Провівши  аналіз сезонних коливань, використовуючи метод плинної середньої, ступінчатої середньої і метод аналітичного вирівнювання, а також побудувавши графіки, можна зробити висновок, що відхилення фактичних значень від теоретичних є незначними. На графіку витрат видно, що вирівняні значення y дуже нагадують пряму тренду.

Що ж  до індексів сезонності, то є деякі  відхилення. Амплітуда коливань, тобто різниця між найбільшим і найменшим значенням індексу для y становить 0,0111.

На графіку  динамічного ряду видно, що протягом 2005-2006 років обсяги випуску продукції  Ж7 збільшився, а починаючи із 2006 року почав зменшуватися. На графіку  витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу значно зросли за звітний період.

 

 

Завдання 4

(А). Є наступні дані про реалізацію товарів та цін на них:

Таблиця 12

Дані  про реалізацію товарів

№	Назва товару	Кількість реалізованого товару(тон)		Середньорічна ціна за тону, тис. грн.
		Базовий	Звітний	Базовий	Звітний
11	Б1	8135	8949	8,34	9,17
12	Б2	3942	4336	4,14	4,56

 

Визначити:

    1. індивідуальні індекси цін,  кількості проданого товару та  товарообороту;

    2. загальний індекс фізичного  обсягу реалізації;

    3. загальний індекс товарообороту;

    4. загальний індекс цін та суму  економії чи перевитрат від  зміни ціни;

    5. приріст товарообороту за рахунок  зміни цін і кількості проданого  товару.

Зробити висновок та показати взаємозв’язок  між обчисленими індексами.

   1. Індивідуальні індекси:

- індекси  зміни ціни: ,   де:

- показник за звітний рік, 

- показник за базовий рік.

 9,17/8,34=1,1

 4,56/4,14=1,1

Ціни на товари Б1 та Б2  зросли на 10%

- індекс  динаміки випуску однорідної  продукції:  ,  де:

- показник за звітний рік, 

    - показник за базовий рік.

         8949/8135 = 1,1

      = 4336/3942 = 1,1

 

Обсяг продажу  товару Б1  та товару Б2 зріс на 10%.

- Зведений  індекс товарообороту:

Товарооборот  виробів зріс на 21%.

2. Індекс  цін: 

Ціни  зросли на 10%.

 

3. Індекс  фізичного обсягу реалізації:

Фізичний  обсяг реалізації зріс на 10%.

 

4. Загальна  абсолютна зміна товарообороту:

101834,49-84165,78=17668,71

 

5. Абсолютна  зміна товарообороту за рахунок  зміни ціни:

  101834,49-92585,7=9248,79

 

 Абсолютна  зміна товарообороту за рахунок  зміни кількості реалізованого  товару:

92585,7-84165,78=8419,92

 

Отже, загальний приріст 

 тис.грн.

6. Взаємозв’язок:  Ірq = Ip·Iq = 1,1·1,1=1,21

 

Висновок:

Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, обсягу реалізації продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни ціни і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари Б1 та Б2 зростають в звітному періоді, порівняно з базовим. Абсолютний приріст товарообороту становить 17668,71 тис.грн., що пояснюється збільшенням обсягу реалізації товарів (на 8419,92 тис.грн.) та зростанням цін (9248,79 тис.грн.)

 

 

Б. Маємо наступні дані про зміни в заробітній платі і чисельності працівників малих підприємств по галузях народного господарства:

 

Таблиця 13

Дані  про середньорічну заробітну  плату та чисельність працюючих

 

Середньорічна кількість працівників (чол.)		Середньорічна заробітна плата одного працівника, (тис. грн.)
базовий	звітний	базовий	звітний
788	867	197	217
456	502	114	125

   За даними про зміну в заробітній  платі й чисельності працівників  малих підприємств області по  деяких галузях народного господарства  визначити:

1.на скільки  процентів змінилась середньомісячна  заробітна плата працівників  по двох підприємствах;

  2.що більшою  мірою вплинуло на зміну середньої  заробітної плати: зміна її  рівня окремо на кожному підприємстві  чи зміни в структурі чисельності  працівників підприємств;

Для обчислення зміни середньорічної заробітної плати  працюючих визначимо індекс змінного складу:

 

 

              Середньорічна заробітна плата  працівників по 2-х галузях народного  господарства зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату  визначимо індекс фіксованого складу:

 

 

 

 

За рахунок  зміни заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна  плата зменшилась на 0,1%.

Для визначення розміру впливу зміни чисельності  працюючих на середню заробітну  плату обчислимо індекс структурних  зрушень.

=

 

За рахунок  зміни середньої чисельності  працівників середня заробітна  плата знизилась на 14,8%.

 

Висновок: Отже, середньорічна заробітна плата збільшилась на 10% ,а за рахунок зміни заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зменшилась на 0,1%. 

Висновки

Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України за рахунок державного та місцевих бюджетів є вкрай недостатнім і не забезпечує достатньої бази для надання якісних медичних послуг в необхідних об'ємах. З метою дослідження цих проблем в даній роботі висвітлені проблеми та запропоновані шляхи вдосконалення фінансування даної сфери.

Основи законодавства України про охорону здоров'я проголошують, що фінансування цієї сфери в Україні здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. На сьогоднішній день в Україні виділяють такі основні проблеми у системі фінансування галузі охорони здоров'я:

• недостатнє фінансування галузі охорони здоров'я, яке проявляється, крім усього, ще й значними особистими видатками громадян на медичні послуги;
• відсутність визначеного законодавством і нормативно-правовими актами чіткого переліку медичної допомоги, що повинна надаватися у державних і комунальних закладах охорони здоров'я безкоштовно;
• відсутність зв'язків між фінансуванням державних і комунальних закладів охорони здоров'я і кінцевими результатами к роботи;
• неможливість ефективного управління обмеженими ресурсами в умовах системи постатейного фінансування громадських лікувально-профілактичних закладів;
• фінансування лікувально-профілактичних закладів різного рівня з бюджетів різного рівня.

Перебудова економіки охорони здоров'я повинна починатися, перш за все, з укріплення фінансової основи галузі, із зміни загальної системи фінансування, що передбачає обов'язковий відхід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується при активній участі підприємств, установ, організацій різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення. В цих умовах медичне страхування повинно поділятись на три рівні:

1. це планування мінімальних коштів в бюджеті, через які забезпечується надання мінімальної безоплатної медичної допомоги, для всіх категорій населення включаючи непрацездатних.
2. визначення Міністерством охорони здоров'я України переліку хвороб, які будуть лікуватися за рахунок бюджетних коштів. За рахунок цих коштів повинно забезпечуватися надання першої невідкладної допомоги застудних захворювань а також інфекційних хвороб, включаючи СНІД.
3. введення обов'язкового медичного страхування громадян за рахунок коштів суб'єктів підприємницької діяльності, а також фізичних осіб. Сучасний стан фінансування системи охорони здоров'я України за рахунок бюджету є вкрай недостатнім і не створює передумов для виконання якісної медичної допомоги в необхідних об'ємах. Тому слід проводити такі заходи щодо реформування цієї системи:
1. підвищити рівень та сталість фінансування охорони здоров'я;
2. займатись підготовкою кадрів та забезпечити гідні умови праці медичного персоналу;
3. запровадити чітке нормування державних гарантій у сфері забезпечення населення безоплатною медичною допомогою та раціоналізацією використання медичних послуг;
4. формувати заходи щодо підвищення обізнаності громадян як добре інформованих споживачів медичних послуг, та реально впливати на поліпшення якості системи охорони здоров'я;
5. необхідно форсувати введення страхової медицини. Але потрібен усебічний аналіз її реальних можливостей з тим, щоб запобігти багатьом труднощам.

 

 

Список використаних джерел:

1. Г.С. Рожков Поняття та форми фінансування системи охорони здоров'я в Україні// Г.С. Рожков/ Економіка та держава - 2010р-№7, с.76-78
2. Я.Ф. Радиш, Л.А. Ляховченко, О.В. Поживілова Основні проблеми фінансування системи охорони здоров'я в дослідженнях українських науковців//Я.Ф. Радиш/ Економіка та держава - 2011р - №1, с.90-95
3. Лободіна З.М. Удосконалення національної моделі фінансування охорони здоров'я// Фінанси України - 2010р -№4, с.88-97
4. Ярослава Буздуган Пропозиції щодо вдосконалення правового механізму фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні// Я. Буздуган/ Підприємництво, господарство і право - 2008 -№9, с.55-61
5. Карпишин Н. Класичні моделі фінансового забезпечення охорони здоров'я / Н. Карпишин,М. Комуніцька // Світ фінансів. — 2008. — № 1 (14). — С. 110-117.
6. Статистичний щорічник України за 2000 рік :статистичний збірник / [Державний комітет статистики України]. — К. : Техніка, 2001. — 598