Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2012 в 14:15, курсовая работа
Мета курсового проекту показати статистичне вивчення виробництва яєць. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ
СТАТИСТИКИ ВИРОБНИЦТВА ЯЄЦЬ В УРАЇНІ
1.1. Предмет та завдання статистики виробництва яєць 4
1.2. Система показників статистики виробництва яєць 4
1.3.Характеристика статистичної звітності про стан виробництва яєць……………………………………………………………………… …...6
РОЗДІЛ 2. Статистичний аналіз показників стану виробництва яєць 9
2.1. Статистичне групування: суть завдання види групувань 9
2.2. Ряди розподілу статистичної сукупності, їх характеристика та графічне зображення 16
2.3. Середні величини та способи їх обчислення 22
2.4. Варіація ознак та показники її вимірювання……………………...29
РОЗДІЛ 3. Аналіз факторів та виявлення резервів зміни виробництва
молока 35
3.1. Аналіз виробництва молока методом простої кореляції : теоретичні основи, регресійний аналіз , оцінка тісноти зв’язку 35
3.2. Аналіз виробництва молока методом множинної кореляції:Порядок обчислення рівняння множинної лінійної регресії, характеристика показників тісноти зв’язку 39
3.4Непараметричні критерії кореляційних зв’язків ( рангова кореляція) 43
ВИСНОВКИ 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48
Аналітичне групування за несучістю, шт.
номер групи |
інтервал групування за несучістю |
кількість областей, |
середня несучість |
середнє виробницво |
середня продуктивність | ||||
всього |
% |
шт. |
відхидення від середнього, %, +- від середнього |
млн.шт. |
відхилення від загальної кількості, +- до середнього,% |
млн шт. |
%, +- до середнього вцілому | ||
1 |
61-98,2 |
3 |
12% |
71,00 |
-62 |
330,57 |
3,19 |
4,66 |
169 |
2 |
98,2-135,4 |
1 |
4% |
134,00 |
-28 |
458,50 |
43,13 |
3,42 |
98 |
3 |
135,4-172,6 |
3 |
12% |
151,67 |
-18 |
342,13 |
6,80 |
2,26 |
30 |
4 |
172,6-209,8 |
9 |
36% |
194,89 |
5 |
287,92 |
-10,12 |
1,48 |
-15 |
5 |
209,8-247 |
9 |
36% |
230,00 |
24 |
326,74 |
2,00 |
1,42 |
-18 |
всього і всередньому |
25 |
100 |
185,04 |
320,34 |
1,73 |
2.2. Ряди розподілу статистичної сукупності, їх характеристика та графічне зображення
Ряд розподілу складається з двох елементів – варіант і частот. Варіанти (х) – це окремі значення групувальної ознаки, які розташовані у певній послідовності. Частоти (n) – це числа, які показують, скільки разів певне значення ознаки зустрічається у сукупності, або скільки одиниць припадає на кожну групу.
Ряди розподілу відіграють важливу роль при вивченні складу та структури сукупності, закономірностей розподілу одиниць за досліджуваною ознакою, а також використовуються при визначення середніх величин, показників варіації та взаємозв`язку тощо.
В залежності від характеру групувальної ознаки ряди розподілу поділяються на атрибутивні та варіаційні (кількісні). В атрибутивних рядах розподілу варіанти не мають чисельного виразу, тобто групувальна ознака є якісною (атрибутивною)
Варіаційні ряди, варіанти яких мають чисельний вираз, поділяються на дискретні та інтервальні. У першому випадку варіанти являють собою дискретні числа, а у другому – інтервали групування, які у свою чергу можуть бути закритими або відкритими, рівними і нерівними, а останні – зростаючими або спадаючими.
Для графічного подання рядів розподілу використовують чотири види графіків: гістограму, полігон кумуляту та огіву.
Гістограма будується для
Полігон використовується для графічного зображення дискретних та атрибутивних рядів розподілу. Це лінійний графік, при цьому по осі Х відкладаються значення варіант, а по осі У – частоти. Гістограму можна перетворити у полігон, з`єднавши відрізками прямої середини верхівок стовпчиків.
Кумулята призначена для графічного подання рядів розподілу з нагромадженими частотами. Це може бути стовпчикова діаграма (для дискретного та атрибутивного рядів розподілу – лінійний графік). Будується вона аналогічно попереднім графікам, тільки по осі У подаються нагромаджені частоти.
Огіва - графічне зображення інтервального ряду розподілу з нагромадженими частотами. Для її побудови на осі абсцис відкладають нагромаджені частоти варіанти, а на осі ординат – варіанти.
Середня величина - це абстрактна, узагальнююча характеристика ознаки досліджуваної сукупності, але вона не показує будови сукупності, яке має велике значення для її пізнання. Середня величина не дає уявлення про те, як окремі значення досліджуваної ознаки групуються навколо середньої, чи зосереджені вони поблизу або значно відхиляються від неї. У деяких випадках окремі значення ознаки близько прилягають до середньої арифметичної і мало від неї відрізняються. У таких випадках середня добре представляє всю сукупність. В інших, навпаки, окремі значення сукупності далеко відстають від середньої, і середня погано представляє всю сукупність.
Побудуємо графічне зображення гістограми,полігону, кутуляти і огіви для цього використовуємо згруповані дані з минулого підпункту та додаєм нові.
Для виробництва яєць:
Таблиця 2.3. Розрахункові дані для побудови графіків розподілу виробництва яєць
Інтервал |
Частота,n |
Середина ряду,y |
Кумулятивна частота |
134,5-205,94 |
5 |
170,22 |
5 |
205,04-275,58 |
4 |
240,31 |
9 |
275,58-346,12 |
5 |
310,85 |
14 |
346,12-416,66 |
4 |
381,39 |
18 |
416,66-487,2 |
7 |
451,93 |
25 |
Разом |
Сер., Y |
322,23 |
Сума |
Рис.2.1 Гістограма розподілу виробницва яєць.
Рис. 2.2. Полігон росподілу виробницва яєць
Рис. 2.3. Огіва росподілу виробницва яєць
Рис. 2.4. Кумулята росподілу виробницва яєць
Побудуємо графіки розподілу для поголів’я корів
Таблиця 2.4. Розрахункві дані для побудови графіків розподілу несучості курей
Інтервал |
Частота,n |
Середина ряду,x |
Комулятивна частоту |
61-98,2 |
3 |
79,60 |
3,00 |
98,2-135,4 |
1 |
116,80 |
4,00 |
135,4-172,6 |
3 |
154,00 |
7,00 |
172,6-209,8 |
9 |
191,20 |
16,00 |
209,8-247 |
9 |
228,40 |
25,00 |
Разом |
X |
183,76 |
x |
Рис.2.5 Гістограма розподілу несучості курей.
Рис. 2.6. Полігон росподілу несучості курей.
Рис. 2.7. Огіва росподілу несучості курей.
Рис. 2.4. Кумулята росподілу несучості курей.
2.3. Середні
величини та способи їх
Середня величина - це абстрактна, узагальнююча характеристика ознаки досліджуваної сукупності, але вона не показує будови сукупності, яке має велике значення для її пізнання. Середня величина не дає уявлення про те, як окремі значення досліджуваної ознаки групуються навколо середньої, чи зосереджені вони поблизу або значно відхиляються від неї. У деяких випадках окремі значення ознаки близько прилягають до середньої арифметичної і мало від неї відрізняються. У таких випадках середня добре представляє всю сукупність. В інших, навпаки, окремі значення сукупності далеко відстають від середньої, і середня погано представляє всю сукупність.
Існує два види середніх:
До структурних середніх належать:
До об’ємних середніх належить:
Кожне із зазначених видів середніх може бути обчислений за простою і зваженою формулами.
Прості формули використовують як правило не згрупованих даних, зважені – для згрупованих даних.
Об’ємні середні можна одержати із формули «степеневої середньої»
- не згруповані дані (прості формули)
- згруповані дані (зважені формули)
Математичні властивості середньої арифметичної:
Квартилі Q – це значення варіант, які ділять упорядкований ряд за обсягом на чотири рівних частини, а децилі D – на десять рівних частин. Отже, в ряду розподілу визначаються три квартилі та дев’ять децилів. Медіана є водночас другим квартилем та п’ятим децилем. Розрахунок квартилів та децилів грунтується на кумулятивних частотах (частках). Наприклад, перший та третій квартилі визначаються за формулами:
Перший квартиль:
Третій квартиль:
Перший та дев’ятий децилі обчислюються за формулами
Однією з кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яка здатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності. Варіація будь-якої ознаки формується під впливом двох груп причин — основних, визначальних, які тісно пов'язані з природою самого явища, і другорядних, випадкових для сукупності в цілому.
Середньою величиною в статистиці називають показник, що характеризує рівень варіюючої ознаки в якісно однорідній сукупності. Середні величини використовують для узагальненої характеристики сукупності за істотними ознаками, для порівняння цих ознак у різних сукупностях. В статистиці застосовують різні види середніх величин: середню арифметичну, середню гармонійну, середню геометричну, середню квадратичну. Вибір конкретного виду середньої величини залежить від характеру вихідних даних.
Середня арифметична є найбільш поширеним видом середніх величин. Її застосовують тоді, коли загальний обсяг варіюючої ознаки для цієї сукупності становить суму індивідуальних значень усередненої ознаки. Середню арифметичну просту визначають за такою формулою:
x1, x2,.. – окремі значення ознаки (варіанти);
n – число варіантів.
Середню арифметичну зважену обчислюють за формулою:
f1, f2,.. – частоти.
Середня арифметична має певні математичні властивості, зокрема такі:
Третю і четверту властивості використовують для спрощення техніки обчислення середньої з варіаційного ряду розподілу. Але слід зауважити, що це можливо робити тільки тоді, коли варіаційний ряд розподілу в основі своїй має рівні інтервали.
Мода – це та варіанта, що найчастіше повторюється в ряді розподілу.
В дискретному варіаційному ряді моду легко відшукати візуально, бо це варіанта, якій відповідає найбільша частота.
Знайдемо середні для
Використаємо дані знайдені у попередньому пункті
Таблиця 2.6. Розрахункові дані для обчислення середніх.
Інтервал |
Частота,n |
Середина ряду,y |
Кумулятивна частота |
yn |
134,5-205,94 |
5 |
170,22 |
5 |
851,10 |
205,04-275,58 |
4 |
240,31 |
9 |
961,24 |
275,58-346,12 |
5 |
310,85 |
14 |
1554,25 |
346,12-416,66 |
4 |
381,39 |
18 |
1525,56 |
416,66-487,2 |
7 |
451,93 |
25 |
3163,51 |
Разом |
Сер., Y |
322,23 |
Сума |
8055,66 |