Статистичне вивичення виробницва яэць

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ

СТАТИСТИКИ ВИРОБНИЦТВА ЯЄЦЬ В УРАЇНІ

1.1. Предмет та завдання статистики виробництва яєць  4

1.2. Система показників статистики виробництва яєць  4

        1.3.Характеристика статистичної звітності про стан  виробництва      яєць……………………………………………………………………… …...6                                     

РОЗДІЛ 2. Статистичний аналіз показників стану  виробництва яєць 9

2.1. Статистичне групування: суть завдання види групувань 9

2.2. Ряди розподілу  статистичної сукупності, їх характеристика та                  графічне зображення 16

2.3. Середні величини та способи їх обчислення 22

2.4. Варіація ознак та показники її вимірювання……………………...29

РОЗДІЛ 3. Аналіз факторів та виявлення резервів зміни виробництва

молока 35

3.1. Аналіз  виробництва молока методом простої кореляції : теоретичні основи, регресійний аналіз , оцінка тісноти зв’язку 35

3.2. Аналіз виробництва молока методом множинної кореляції:Порядок обчислення рівняння множинної лінійної регресії,  характеристика показників тісноти зв’язку 39

3.4Непараметричні критерії кореляційних  зв’язків ( рангова кореляція) 43

ВИСНОВКИ 47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48

 

 

 

Проектне завдання з статистики №9

До курсової роботи

Статистичне вивчення виробництва яєць

№ з/п	. Область	Виробницво, млн шт	Середньорічна несучість	Продуктивність
1	АРК	447,1	237	1,89
2	Вінницька	448,8	178	2,52
3	Волинська	458,5	134	3,42
4	Дніпропетровська	336,9	190	1,77
5	Донецька	354,1	247	1,43
6	Житомирська	370,7	162	2,29
7	Закарпатська	229,7	61	3,77
8	Запоріська	245,2	233	1,05
9	Івано-Франківська	236,1	208	1,14
10	Київська	487,2	206	2,37
11	Кіровоградська	479,0	70	6,84
12	Луганська	480,3	227	2,12
13	Львівська	465,9	148	3,15
14	Миколаївська	364,2	175	2,08
15	Одеська	356,8	210	1,70
16	Полтавська	304,7	229	1,33
17	Рівненська	294,2	235	1,25
18	Сумська	184,7	197	0,94
19	Тернопільська	134,5	202	0,67
20	Харківська	179,3	210	0,85
21	Херсонська	189,8	145	1,31
22	Хмельницька	259,6	203	1,28
23	Черкаська	279,0	242	1,15
24	Чернівецька	283,0	82	3,45
25	Чернігівська	139,3	195	0,71

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Всебічна оцінка стану та розвитку тваринництва проводиться на основі системи показників статистики тваринництва, що характеризують: чисельність і  склад поголів'я сільськогосподарських  тварин за видами і порід; відтворення поголів'я тварин; стан кормової бази; витрата кормів і рівень годівлі тварин; зоотехнічні заходи; обсяги продукції тваринництва; обсяги виробництва м'яса та інших продуктів забою тварин; якість продукції сільськогосподарських тварин; розміри втрат продукції тваринництва.

Тваринництво - одна з найважливіших  галузей сільського господарства. Ця галузь забезпечує населення високоякісними продуктами харчування і постачає багато галузей промисловості (м'ясну, олійницю-сироварних, шкіряні та ін..) необхідною сировиною. У процесі створення в країні достатку продуктів харчування і предметів споживання роль тваринництва буде неухильно зростати.

Статистика тваринництва вивчає цю галузь не тільки з боку продуктивних сил, але і з боку виробничих відносин, розглядає їх взаємодія і взаємозалежність.

Мета курсового проекту показати статистичне вивчення виробництва яєць. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ

СТАТИСТИКИ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

1.1. Предмет та завдання статистики виробництва яєць

Тваринництво — друга, нарівні  з рослинництвом, важлива галузь сільського господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування (молоком, м'ясом та ін.), а промислові галузі (харчову, легку, шкіряну, медичну тощо) необхідною сировиною. Крім того, тваринництво є джерелом надходження органічних добрив (гній та ін.).

Стан і розвиток тваринництва сільськогосподарська статистика вивчає за допомогою системи статистичних показників, яка включає показники наявності, чисельності, складу і відтворення тварин. Дані про поголів'я худоби і його склад використовують для різних цілей: для розрахунку очікуваного обсягу продукції тваринництва, визначення потреби в кормах, робочій силі, тваринницьких приміщеннях, засобах механізації тощо.

У харчуванні людини важливе  значення мають яйця, особливо курей. Яйця інших видів птиці (гусок, качок, індичок тощо) використовують переважно  у виробництві кондитерських виробів. Відзначимо, що кури є найбільш поширеним видом птиці, оскільки мають універсальну продуктивність — як яєчну, так і м’ясну. У гусей, качок і індиків розвинута переважно м’ясна продуктивність.  

1.2. Система показників  статистики виробництва яєць

У вітчизняній статистиці обсяги виробництва  яєць визначають за двома показниками: валове виробництво яєць і валове виробництво курячих яєць. Валове виробництво яєць — це вся кількість яєць, зібраних від усіх видів птиці (курей, качок, гусок, індичок та ін.), включаючи втрати яєць (бій, псування тощо), а також яйця, витрачені на вивід курчат, каченят, гусенят та індичат квочками або в інкубаторі. Курячі яйця як найцінніші для продовольчих цілей, обліковуються окремо, а яйця всіх інших видів птиці — разом. Валове виробництво курячих яєць визначають диференційовано по дорослому поголів’ю і молодняку, тобто яйця, одержані від молодняку птиці (яйценесучих порід до 5 місяців і загальнозастосовуваних порід — до 6 місяців).

Для оцінки якості яєць, які реалізовані заготівельними організаціями та переробними підприємствами, їх поділяють на стандартні і нестандартні. Нестандартні яйця — це бій і насічка. Стандартне яйце різниться залежно від строків реалізації з дня одержання на дієтичне (до 7 днів) і столове (понад 7 днів). Дієтичне яйце класифікують залежно від розміру і маси на І і ІІ категорії.

Продуктивність птиці характеризується середньою яйценосністю, яка визначається тільки по дорослому поголів’ю птиці діленням валового збору яєць, одержаних від дорослої птиці, на її середнє поголів’я.

У статистиці визначається середньорічна  яйценосність курей діленням кількості  знесених дорослими курками за рік  яєць на середньорічне поголів’я  курей-несучок. До несучок належать кури, які входять до складу стада  курей-несучок і несуть яйця з тією або іншою періодичністю. Несучість курей залежить як від породи, так і від умов годівлі та утримання. Несучість спеціалізованих яйцевих порід курей (леггорн, японська) становить до 365 яєць на рік.

Для характеристики продуктивності птиці, крім кількості яєць, важливо враховувати їх середню масу. У міжнародній статистиці обсяг виробництва яєць обліковується у метричних тоннах. Для порівнянності даних у вітчизняній статистиці прийнята середня вага одного яйця 57,75 г.

Валове виробництво яєць по сільськогосподарських підприємствах, які складають статистичну звітність за формою № 24 «Звіт про стан тваринництва» і бухгалтерські річні звіти, визначається за даними цих звітів.

У господарствах населення  валове виробництво яєць визначають розрахунково на основі бюджетних обстежень домогосподарств і матеріалів щорічних обліків поголів’я худоби. Для цього середній вихід яєць на одну голову птиці, який встановлено за даними бюджетних обстежень домогосподарств, перемножують на поголів’я всіх видів птиці на початок року або при різкій зміні поголів’я птиці — до кінця року на середньорічне поголів’я всіх видів птиці, обчисленого як півсума кількості птиці на початок і кінець звітного року.

1.3.Характеристика статистичної звітності про стан  виробництва      яєць

Яйця є одним з  основних продуктів харчування населення, що характеризується своєю доступністю  і помірними цінами. Споживання яєць протягом 2004—2005 рр. в Україні на одну особу становило 220—238 шт. проти 272 шт. у 1990 р. та 290 шт. при раціональній нормі споживання. У 2006 р. цей показник становить 250 шт., що складає 91,9% до 1990 р.

Одночасно відбуваються структурні зміни у виробництві  яєць. Якщо в останні роки виробництво  яєць було зосереджено в особистих  підсобних господарствах населення, то в 2006 р. 53,6% продукції було вироблено в сільськогосподарських підприємствах. Це відбувається переважно за рахунок відродження великих птахофабрик.

Так, за попередніми даними, у 2006 р. виробництво яєць від птиці  всіх видів у всіх категоріях господарств становило 14228,0 млн штук, що на 9,1% більше, ніж у 2005 р., в сільськогосподарських підприємствах — 7629,1 млн штук (на 18,1%), в особистих підсобних господарствах населення — 6598,9 млн штук (на 0,2%).

Серед областей лідерами у виробництві яєць в усіх категоріях господарств, як і в минулі роки, залишаються Київська (1705,3 млн штук) та Донецька (1442,0 млн штук) області. В решті областей показник виробництва яєць від птиці всіх видів коливався в межах 219,2—947,7 млн штук. Найбільший приріст яєць в усіх категоріях господарств у 2006 р. відзначено в Івано-Франківській (на 45,5%) та Тернопільській (на 32,6%) областях.

Росту виробництва продукції  птахівництва сприяло як збільшення поголів’я птиці, так і підвищення її продуктивності.

У 2006 р. чисельність птиці різного віку в господарствах усіх категорій збільшилась порівняно з минулим роком на 3,0% і становить 167,8 млн гол., у сільськогосподарських підприємствах — на 10,8% (72,8 млн гол.). В особистих підсобних господарствах поголів’я дещо знизилося і становить 95,0 млн голів. Поголів’я курей-несучок за цей період в сільськогосподарських підприємствах збільшилося і досягло рівня 27,9 млн голів.

З ростом поголів’я птиці  збільшується і показник продуктивності.

Якщо у 2004-2005 рр. у сільськогосподарських  підприємствах України виробництво курячих яєць було на рівні 5481,2—6389,6 млн штук, то в 2006 р. було вироблено 7566,6 млн яєць, тобто в середньому від однієї курки-несучки одержали 271 яйце. Найвищої продуктивності від курей-несучок досягнуто у сільськогосподарських підприємствах Житомирської (298 штук від курки-несучки), Черкаської (294 штук), Херсонської (290 штук) областей. В інших областях цей показник коливається в межах 165—284 штук.

За 2006 р. було проінкубовано 398,7 млн яєць, що більше минулорічної кількості на 7,2%. Значна кількість яєць була проінкубована в Київській (95,2 млн штук), Дніпропетровській (65,0 млн) областях та АР Крим — 63,8 млн штук.

Аналізуючи ситуацію, яка склалася за 2006 р., можна спрогнозувати, що на кінець поточного року можна одержати в усіх категоріях господарств 15500 млн штук, у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності — 8308 штук, у підсобних господарствах населення — 7192 млн яєць. Цьому сприятиме поліпшення ветеринарної служби, збільшення валового збору зернових культур та зміцнення кормової бази.

Галузь птахівництва, як ніяка інша, вимагає висококонцентрованих, збалансованих по енергії, протеїну, амінокислотах, вітамінних, мінеральних  та інших компонентах (близько 40 показників) комбікормів. На даному етапі лише великі спеціалізовані птахофабрики використовують комбікорми, які переважно відповідають науково обґрунтованим вимогам. Станом на 1 січня 2007 р. наявність кормів усіх видів, включаючи засипку зернофуражу в перерахунку на кормові одиниці в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності, які звітують за оперативною звітністю, була меншою проти відповідного періоду 2005 р. на 17,3% і становить 36919,2 тис. ц, або 9,8 ц кормових одиниць з розрахунку на одну умовну голову.

Збільшення виробництва яєць птиці привело до зростання обсягів їх реалізації. У 2006 р. було реалізовано 6674,4 млн штук яєць, що на 17,5% більше, ніж за 2005 р. Великі обсяги реалізації яєць одержані в Київській області — 1236,1 млн штук, що становить 18,5% загального обсягу продажу по Україні, Донецькій — 810,0 млн штук (12,1%) та Дніпропетровській — 612,8 млн штук (9,2%) областях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВАРІАЦІЇ

2.1. Статистичне групування: суть, завдання,види групування.

Групування - невід'ємний елемент зведення, його найважливіший етап. Це процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних у певному істотному відношенні, а також тих, що мають однакові або близькі значення групувальної ознаки. Групуванням називають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядом характерних для них ознак. Це статистичний метод розчленування складного масового явища на істотно різні групи з метою всебічної характеристики його стану, розвитку і взаємозв'язків.

Із наведеного визначення випливає, що суть методу статистичних групувань полягає у тому, що складне масове явище розглядається не як єдине нероздільне ціле, а у ньому виділяються окремі групи одиниць із статистичними показниками, які дають кількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць усієї сукупності. Тобто кожна з одержаних груп об'єднує однорідні одиниці сукупності. Групи встановлюють на підставі аналізу суті досліджуваного явища. У результаті внутрішньогрупових підрахунків одержують характеристику у вигляді системи статистичних показників. Необхідність такого підходу до вивчення масових явищ зумовлюється тим, що в складних масових явищах існують якісні відмінності між окремими одиницями, адже кожна з них має свої індивідуальні риси. У цілому ж всі такі одиниці мають загальні риси, які формують дане явище. Наприклад, розглянемо урожайність зернових культур у підприємствах району. Щоб мати уявлення про урожайність, недостатньо знань лише про загальний її рівень, адже всередині даної статистичної сукупності (підприємства, району) містяться одиниці спостереження зі своїми індивідуальними властивостями. Це підприємства з конкретними природними умовами, специфікою технологій вирощування, різним рівнем забезпеченості матеріальними і трудовими ресурсами і т. ін.