Статистичне вивичення виробницва яэць

Використання методу статистичних групувань знаходить місце і при вивченні якісно однорідних сукупностей, де ще не спостерігається якісних перетворень, але є кількісні відмінності. У таких випадках важливо відокремити групи з різними значеннями ознак і вивчити взаємозв'язки досліджуваних ознак з іншими ознаками даного явища. Наприклад, явище продуктивності молочного стада корів у підприємствах району розглядається як середній надій від однієї корови (за добу, декаду, місяць, рік) без врахування породного складу, року лактації, віку тварин тощо. Виділення груп підприємств за рівнем продуктивності корів дає змогу вивчати взаємозв'язки даної ознаки, тобто продуктивності корів, з іншими ознаками, такими як рівень годівлі, навантаження тварин на одного працюючого, продуктивність праці та ін.

Особливого значення метод статистичних групувань набуває у вивченні соціально-економічних явищ. Останні мають досить складний характер розвитку і якісних перетворень. До речі, сам метод групувань було розроблено стосовно до вивчення суспільних явищ і тому він знаходить широке застосування в аналізі саме соціально-економічних процесів, що відбуваються у суспільстві.

У цілому мета групувань  зводиться до встановлення чисельності  кожної окремо взятої групи (категорії) та вивчення впливу причин і залежностей  явищ.

Метод статистичних групувань робить статистику одним з наймогутніших знарядь соціального пізнання і використовується для вирішення різних завдань, які виникають у процесі наукового статистичного дослідження. їх можна звести до трьох основних: 1) виділення соціально-економічних типів явищ; 2) вивчення (характеристика) структури досліджуваного явища; 3) вивчення зв'язків і взаємозалежностей між явищами (характеристика взаємозв'язків між варіюючими ознаками).

Відповідно до вирішуваних  завдань розрізняють такі види групувань: типологічні, структурні й аналітичні.

Із теорії групувань  випливає, що зведені статистичні  характеристики можна використовувати  лише до якісно однорідних сукупностей. Отже, перше завдання методу групувань  полягає у тому, щоб на підставі економічної теорії розподілити масу досліджуваних явищ на однорідні в соціально-економічному відношенні групи, виділити соціально-економічні типи явищ і процесів.

Таким чином, типологічне  групування - це групування, за допомогою  якого у досліджуваній сукупності явищ відокремлюються одноякісні в істотному відношенні групи, перш за все класи і соціально-економічні типи. Наприклад, групування населення за соціальною ознакою - класовим складом, підприємств - за формою власності, продукції - за економічним призначенням і т. д.

Необхідність проведення типологічних групувань випливає з  характеру суспільних відносин і  законів, що діють у об'єктивній реальності. Якщо не проведене типологічне групування, тобто чітке розмежування соціально-економічних  типів явищ, то ніякі найтонкіше прийоми наступної статистичної обробки даних досліджуваної сукупності не в змозі дати об'єктивні результати дослідження. Другим важливим завданням статистичних групувань є дослідження структури типових однорідних груп. Виділення якісно однотипної сукупності ще не значить, що в ній всі одиниці за всіма ознаками однакові. Наприклад, всі фермерські господарства як тип господарств однорідні, але вони істотно різняться за розмірами угідь, наявністю техніки та знарядь, чисельністю худоби і рядом інших ознак. Виявити і дати характеристику цим відмінам - завдання статистики.

Отже, структурне групування (інколи його називають варіаційним) - це групування, яке характеризує розподіл одиниць однотипних (однорідних) сукупностей за будь-якими ознаками. Тобто групування, яке дозволяє виявити склад (внутрішню будову) однорідної у якісному відношенні сукупності за певними ознаками. Цей вид групувань знаходить винятково широке застосування при дослідженні соціально-економічних явищ.

Таке групування дає  інформацію про те, з яких частин складається досліджувана множина явищ, яка будова типів явищ і якими показниками характеризуються окремі частини.

На відміну від пізнавального  значення типологічних групувань, структурне групування для одержання висновків  щодо поточного стану господарства, для оперативного керівництва роботою підприємства та його галузей служить базою для розрахунку наявних у підприємстві резервів. Так, на рівні адміністративного району можна здійснити групування підприємств (однотипних) за ознаками зростання продуктивності праці та її оплати, зниження собівартості виробництва, витрат енергетичних ресурсів, сировини тощо. За допомогою структурних групувань вивчається перш за все внутрішня структура типів статистичних сукупностей. Таке групування здійснюється після і на основі типологічних групувань. Але інколи вивчається структура загальних сукупностей, які включають неоднорідні в певному відношенні явища. Так, досліджується структура всіх сільськогосподарських підприємств області, структура працівників тваринницької галузі і т. ін.

Якщо структурне групування здійснюється в територіальному  розрізі, його називаютьтериторіальним.

Типологічні і структурні групування, виконані на базі показників за кілька періодів, дають уявлення про відповідні зміни досліджуваних явищ у часі.

За допомогою структурних  групувань вивчають склад населення  за віком, статтю, місцем проживання, національністю і т. ін.; склад робітників за стажем роботи, віком тощо; склад аграрних підприємств за видами земельних  угідь тощо.

Прикладом структурних групувань можуть бути дані таблиці 3.

Наступне завдання, яке  вирішується за допомогою статистичних групувань - це дослідження взаємозв'язків  варіюючих ознак у межах одноякісної  сукупності. Такі групування називають  аналітичними. Аналітичне групування дає змогу встановлювати та вивчати причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами та їх ознаками (при цьому слід пам'ятати, що аналітичні функції притаманні всім видам групувань, і перш за все типологічним). Взаємопов'язані ознаки поділяють на факторні і результативні. При цьому групи утворюють, як правило, за факторною ознакою, а для кожної виділеної групи розраховується або середнє значення результативної ознаки, якщо вона кількісна, або відносні величини, якщо вона якісна. Взаємозв'язок проявляється у систематичній зміні результативної ознаки у зв'язку зі зміною факторної ознаки.

Прикладом аналітичного групування може бути групування підприємств  за рівнем продуктивності праці, за рівнем оплати праці тощо, коли вивчається вплив цих факторних ознак на собівартість продукції - результативну ознаку.

Притаманним для аналітичних  групувань є те, що кожна група  факторної ознаки характеризується середніми величинами результативної ознаки.

Таким чином, аналітичне групування відіграє важливу роль у  вивченні зв'язків між ознаками, виявляючи цей зв'язок і створюючи можливість його кількісної характеристики.

Основні завдання, які  вирішують статистичні групування, тісно пов'язані між собою, взаємно  переплітаються і доповнюють одне одного. Тому розмежування трьох видів групувань (типологічні, структурні і аналітичні), коротка характеристика яких наведена вище, є певною мірою умовним. В окремих випадках одне й те саме групування дає можливість виявити типи явищ, охарактеризувати їх структуру і констатувати наявність певних взаємозв'язків між ознаками.

Складні явища, які мають  багато істотних сторін (наприклад, сільськогосподарське виробництво), не можна всебічно охарактеризувати одним групуванням; необхідна, як правило, система їх (наприклад, групування за виробничим напрямом, за продуктивністю праці, за рівнем її фондоозброєності і т. д.).

У зв'язку із зазначеним вище, назва "аналітичні групування" не зовсім вдала, адже таке визначення рівною мірою стосується типологічних і структурних групувань, оскільки вони несуть в собі також пізнавальні, тобто аналітичні функції. Більш вдало, на наш погляд, їх суть відображує назва "факторно-результативні групування", адже їх призначення - виявляти зв'язки між факторними і результативними ознаками. Основою такого виду групувань є вивчення дії зміни однієї або кількох факторних ознак на зміну результативної ознаки.

Розрізняють групування за однією ознакою - просте групування і групування за двома і більше ознаками - комбінаційне групування. При  комбінаційному групуванні групи, виділені за однією ознакою (наприклад, за виробничим напрямом), розбивають на підгрупи за другою ознакою (наприклад, за рівнем продуктивності праці). Комбінаційне групування має більш широкі аналітичні можливості, ніж просте, його використовують переважно для вивчення взаємозв'язків між ознаками. Порядок комбінації ознак обґрунтовується економічно і може бути легко змінений (при необхідності). Якщо по кожній з ознак є підсумкова група, комбінаційне групування можна "згорнути" у будь-якому напрямі в просте.

В аналітичній роботі часто виникає питання - яким ознакам віддавати перевагу при групуванні: факторним чи результативним?

Факторні ознаки мають  важливіше аналітичне значення, даючи  можливість кількісно оцінити вплив  окремих факторів на досліджувані явища. Результативні ознаки, оскільки в основу групувань покладено результат впливу багатьох факторів, дозволяють у певних випадках "бачити" загальні типові різниці незалежно від форм, в яких вони виступають. Такі групування досить ефективні в аналізі соціально-економічних явищ, коли ставиться на меті принципова розвідувальна оцінка зв'язку різних факторів, які наводяться у присудку таблиці, з групувальною результативною ознакою.

На жаль, цей вид  статистичних групувань ще не знайшов  широкого використання у аналітичній роботі науковців і практичних працівників у галузі економіки.

При статистичному групуванні велике пізнавальне значення має  поєднання факторних і результативних ознак. У такому разі будуються комбінаційні групування за формою факторно-результативних або результативно-факторних. Тобто, одна з групувальних ознак є факторною, друга - результативною. Вибір схеми "факторно-результативна" чи "результативно-факторна" залежить від мети дослідження, знання природи економічних явищ і досконалого володіння методикою статистичних групувань.

 

Групуємо підприємство за виробництвом яєць млн штук

,

де  - кількість груп; - кількість одиниць сукупності.

Отже, нашу загальну кількість підприємств (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал за формулою:

де  - найбільше і найменше значення ознаки; - кількість груп.

 

Таблиця 2.1 Групи за виробництвом яєць

№	Область	Виробницво	Несучість	Продуктивність
19	Тернопільська	134,5	202	0,67
25	Чернігівська	139,3	195	0,71
20	Харківська	179,3	210	0,85
18	Сумська	184,7	197	0,94
21	Херсонська	189,8	145	1,31
РАЗОМ	5	827,6	949	4,48
7	Закарпатська	229,7	61	3,77
9	Івано-Франківська	236,1	208	1,14
8	Запоріська	245,2	233	1,05
22	Хмельницька	259,6	203	1,28
РАЗОМ	4	970,6	705	7,24
23	Черкаська	279	242	1,15
24	Чернівецька	283	82	3,45
17	Рівненська	294,2	235	1,25
16	Полтавська	304,7	229	1,33
4	Дніпропетровська	336,9	190	1,77
РАЗОМ	5	1497,8	978	8,95
5	Донецька	354,1	247	1,43
15	Одеська	356,8	210	1,7
14	Миколаївська	364,2	175	2,08
6	Житомирська	370,7	162	2,29
РАЗОМ	4	1445,8	794	7,5
1	АРК	447,1	237	1,89
2	Вінницька	448,8	178	2,52
3	Волинська	458,5	134	3,42
13	Львівська	465,9	148	3,15
11	Кіровоградська	479	70	6,84
12	Луганська	480,3	227	2,12
10	Київська	487,2	206	2,37
РАЗОМ	7	3266,8	1200	22,31
РАЗОМ	25	8008,6	4626	50,48

Таблиця 2.2

Аналітичне групування залежності виробнива яєць

номер групи	інтервал групування за виробнивом яєць	кількість областей,		середнє виробницво		середня несучість		середня продуктвнісь
		всього	%	млн.штук	відхидення від середнього, %, +- від середнього	шт.	відхилення від загальної  кількості, +- до середнього,%	млн.штук	%, +- до середнього вцілому
1	134,5-205,94	5	20%	165,52	-48	189,80	3	0,87	-50
2	205,04-275,58	4	16%	242,65	-24	176,25	-5	1,38	-20
3	275,58-346,12	5	20%	299,56	-6	195,60	6	1,53	-12
4	346,12-416,66	4	16%	361,45	13	198,50	7	1,82	5
5	416,66-487,2	7	28%	466,69	46	171,43	-7	2,72	57
	всього і всередньому	25	100	320,34		185,04		1,73

 

Групуємо підприємства за середньорічною несучістю курей, шт

Знаходимо кількість груп за формулою:

,

де  - кількість груп; - кількість одиниць сукупності.

Отже, нашу загальну кількість підприємств (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал за формулою:

де  - найбільше і найменше значення ознаки; - кількість груп.

 

 

Таблиця 2.3 Групи за несучістю курей,шт

№	Область	Виробницво	Несучість	Продуктивність
7	Закарпатська	229,7	61	3,77
11	Кіровоградська	479	70	6,84
24	Чернівецька	283	82	3,45
РАЗОМ	3	991,7	213	14,06
3	Волинська	458,5	134	3,42
РАЗОМ	1	458,5	134	3,42
21	Херсонська	189,8	145	1,31
13	Львівська	465,9	148	3,15
6	Житомирська	370,7	162	2,29
РАЗОМ	3	1026,4	455	6,75
14	Миколаївська	364,2	175	2,08
2	Вінницька	448,8	178	2,52
4	Дніпропетровська	336,9	190	1,77
25	Чернігівська	139,3	195	0,71
18	Сумська	184,7	197	0,94
19	Тернопільська	134,5	202	0,67
22	Хмельницька	259,6	203	1,28
10	Київська	487,2	206	2,37
9	Івано-Франківська	236,1	208	1,14
РАЗОМ	9	2591,3	1754	13,48
15	Одеська	356,8	210	1,7
20	Харківська	179,3	210	0,85
12	Луганська	480,3	227	2,12
16	Полтавська	304,7	229	1,33
8	Запоріська	245,2	233	1,05
17	Рівненська	294,2	235	1,25
1	АРК	447,1	237	1,89
23	Черкаська	279	242	1,15
5	Донецька	354,1	247	1,43
РАЗОМ	9	2940,7	2070	12,77
РАЗОМ	25	8008,6	4626	50,48