Статистичне дослідження собівартості продукції

Таким чином, підвищення загальної собівартості викликано підвищенням собівартістю одиниці продукції, за винятком тинів. При цьому обсяги виробництва по більшості видів продукції знизилися.

Підвищення повної собівартості одиниці продукції визначеного виду було викликано підвищенням витрат по всіх статтях калькуляції.

2.1.1. Організація обліку витрат собівартості по   перемінних витратах.

Формування собівартості на заводі "Електромашина" здійснюється на основі калькуляційного варіанта, традиційного для вітчизняних підприємств. В умовах ринкової економіки особливу актуальність здобуває впровадження у вітчизняну практику система "директ-костинг". При калькулюванні собівартості продукції по системі "директ-костинг" постійні витрати не розподіляються між носіями, тобто видами продукції. Прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати і перемінні загально виробничі витрати (ОПР) є основними елементами собівартості, що беруть участь при розрахунку собівартості продукції.

Калькуляція собівартості по перемінних витратах.

Собівартість

              Витрати виробництва        Невиробничі витрати

Матеріали  Трудовитрати   Накладні витрати

                          Пер.нак.витрати      Посада.нак.витрати

Запаси НЗП  Запаси готової продукції  Рахунок прибутків і збитків

Такий варіант калькулювання без спеціальних додаткових розрахунків представляє потрібну, в умовах ринку, інформацію про тенденції зміни витрат в умовах зміни обсягу.

Проблема обліку непрямих витрат з позицій "директ-кистинг" розглядається в такий спосіб: непрямі витрати підрозділяються на загальногосподарські витрати, що носять постійний характер, і загально виробничі, що включають у себе як постійні витрати, так і перемінні. При цьому б знизилася трудомісткість облікових робіт, зв'язаних з розрахунками по розподілі накладних витрат. У такий спосіб реалізується двоступінчастий принцип обліку маржинального доходу. Схема двоступінчастого обліку маржинального доходу виглядає в такий спосіб:

Виторг від реалізації                                                                  33692,2 т.грн.

Перемінні прямі виробничі витрати                       19691,4 т.грн.

Маржинальний доход (сума покриття I)                                  14000,8 т.грн.

Постійні виробничі нак. витрати підрозділів    7745,3 т.грн.

Маржинальний доход (сума покриття II)                                  6255,5 т.грн.

Посада. витрати: загальногосподарські і комерційні 15,9+6618,2=6634,1 т.грн.

Результат від реалізації                                                                 - 378,6 т.грн.

Даний облік дозволяє визначити, на якій ступіні виторг від реалізації продукції перестає покривати витрати підприємства. У даному випадку, при неповній реалізації готової продукції виторг не покрив постійних витрат підприємства в цілому. Тому що постійні витрати не розподілялися між реалізованою продукцією і залишками готової продукції, а були списані загальною сумою на реалізацію, підприємство одержало збиток у розмірі 378,6 тис. грн. А при вирахуванні повної собівартості продукції, коли частина постійних витрат укладена в залишках готової продукції і не бере участь у розрахунку результату від реалізації, підприємство мало прибуток від реалізації в розмірі 328,2 тис. грн.

Упровадження системи "директ-костинг" забезпечило б більш точне визначення собівартості, при якому різні розподіли непрямих витрат не спотворює би даний показник. При цьому краще вид на окупність виробу, що дозволяє установити контроль за їх рентабельністю. Для підвищення контролю за рівнем собівартості доцільно було б сполучити систему "директ-костинг" з елементами нормативного обліку, аналогічного західній системі "стандарт-костинг". Реальні можливості інтеграції у вітчизняному обліку, нормативного обліку і "директ-костинг" відкриває рахунок 37 "Випуск продукції (робіт, послуг). При цьому формувалася б фактична собівартість з виділенням нормативної собівартості і відхилення від неї.

Таблиця 2. Звіт про прибутки і збитки.

При використанні методу обліку перемінних витрат звіт "Про прибутки і збиток" не дає інформації про маржинальний доход, що є найважливішим показником при використанні даного методу.

Тому при впровадженні елементів "директ-костинг" у вітчизняну практику обліку витрат було б доцільно ввести нову форму звіту "Про прибутки і збитки"(Див. таблицю 2 П в додатку).

У такому звіті чітко видна величина маржинального доходу. Сума постійних витрат розбита по складових елементах, що також важливо для аналізу витрат. Крім собівартості реалізованої продукції тут показані собівартість і готової продукції, що усуває необхідність залучення інших форм звітності для визначення величини даного показника. (Див. таблицю 3П в додатку).

Фінансовий результат від реалізації продукції при визначенні повної собівартості, розрахований за закордонною методикою, відрізняється від фінансового результату, розрахованого по вітчизняних принципах. Причина полягає в наступному. У вітчизняній практиці абсолютно всі непрямі витрати розподіляються між видами продукції і є складової повної собівартості продукції.

У закордонній їхній практиці витрати, не зв'язані з виробництвом продукції, розглядаються як витрати за періоди. Вони не розподіляються між видами продукції, а показуються в звіті загальною сумою.

Таким чином, застосування елементів "директ-костинг" у вітчизняному обліку витрат, упровадження міжнародного досвіду по обліку витрат і результатів кардинально змінює вітчизняну концепцію калькулювання, обліку і розрахунку фінансових результатів, зокрема основного фінансового результату - від реалізації продукції.

2.1.2. Аналіз собівартості, обчисленої по перемінних витратах.

Застосування різних методів обліку витрат впливає на величину собівартості продукції і тим самим на величину прибутку. При методі обліку перемінних витрат на продукт відносять тільки перемінну частину виробничих витрат, і вони розподіляються між залишками готової продукції і собівартістю реалізованої продукції, а всі постійні витрати розглядаються як витрати, відносні на період часу. Таким чином, собівартість продукції буде виглядати в такий спосіб:

Таблиця 3. Собівартість продукції, обчислена по перемінних витратах.

На збільшення собівартості, як і у випадку вирахування повної собівартості в більшому ступені вплинуло збільшення цехових витрат – 80,2% загального збільшення.

Розрахувавши собівартість по перемінних витратах одиниці кожного виду продукції, помітимо, що й у тому випадку відбулося зниження собівартості одиниці продукції, такий як тени (табл.4.).

Таблиця 4. Перемінна собівартість одиниці продукції.

Лежача в основі "директ-костинг" класифікація витрат на постійної і перемінні обумовлює особливості економічного аналізу і керування.

Однієї з цих особливостей організації аналізу є аналіз взаємозв'язку обсягу виробництва собівартості і прибутку на базі даної класифікації. Такий розподіл витрат допомагає вирішити задачу максимізації маси і приросту прибутку за рахунок відносного скорочення тих або інших витрат. Воно також дозволяє судити про окупність витрат і дає можливість визначити "запас фінансової міцності" підприємства на випадок ускладнення коньюктуры й інших утруднень.

Аналіз взаємозв'язку обсягу виробництва, собівартості і прибутку проводиться за допомогою графіка і різних арифметичних розрахунків. Основним моментом є визначення крапки беззбитковості або порога рентабельності.

2.2. Аналіз витрат по статтях калькуляції.

Більш широке поширення як показник одержала собівартість продукції по калькуляційних статтях витрат. Облік по калькуляційних статтях дозволяє визначити цільовий напрямок витрат і обчислити собівартість окремих видів і одиниці продукції. При цьому визначаються такі показники, як заводська собівартість  і повна собівартість.

Таблиця 5. Аналіз собівартості продукції по статтях калькуляції.