2.4 Метод аналогії

     Заснований  на багаторазовому використанні зафіксованого  в банку даних організації  досвіду розв'язання тих чи інших  ситуацій, що мали місце на фірмі, та прийнятих за ними рішень.

     Прогнозування реалізації товарів і послуг методом аналогії ґрунтується на подібності між об'єктами, що аналізуються. Цей метод можна застосовувати у разі прогнозування реалізації нових товарів і послуг або планування реалізації (виручки) новостворюваних підприємств. Застосування методу аналогії потребує всебічного аналізу місцевих умов (економічних, природно-кліматичних, демографічних) для того, щоб запобігти механічного запозичення. Його застосовують також у разі, якщо немає ніякої інформації про товари і послуги, які планують просувати на ринок.

2.5 Метод 635

     Група з 6 учасників аналізує та формулює задану проблему. Кожен учасник заносить у формуляр 3 пропозиції з розв'язання проблеми (протягом 5 хв.) і передає формуляр сусіду. Останній бере до відома пропозиції свого попередника, а під ними у три стовпчики вносить ще три власні пропозиції. Вони можуть використовуватися для подальшої розробки записаних рішень, але можуть висуватися й нові. Процес закінчується, коли учасники обробили всі формуляри. Завдяки цьому методу можна одержати до 108 (6 х З х 6) пропозицій.

2.6 Метод Дельфи

     Одним із популярних методів формування групової експертизи є метод Дельфи, назва  якого походить від мудреців, які  назвали його "Дельфи" по імені давньогрецького міста Дельфи, що заслужив свою популярність оракулами, що займалися пророкуванням майбутнього.

     Основні принципи методу Дельфи: анонімність, регульованість зворотного зв'язку та узгодженість групової оцінки. 

     Експертам (5–20 осіб) пропонуються питання та формулювання відповідей без аргументації. Для подання пропозицій встановлюється часовий ліміт - приблизно 14 днів. Після того, як усі відповіді надійшли, пропозиції, що містяться в них, підсумовуються, ті, що повторюються – відсіваються. Метод найбільш складний і тривалий за часом. Основна перевага методу – незалежність думки експертів, що перебувають у просторовому віддаленні один від одного. Під час опитування зберігається анонімність відповідей експертів.

     Одним з найкращих методів використання суджень експертів є метод "Дельфи", що передбачає проведення експертного опитування в кілька турів.

     У методі "Дельфи" робиться спроба удосконалити груповий підхід до рішення  задачі розробки чи прогнозу оцінки шляхом взаємної критики суб'єктивних поглядів, висловлюваних окремими фахівцями без безпосередніх контактів між ними і при збереженні анонімності думок чи аргументацій у захист цих думок.

     Метод розроблений американською консалтинговою фірмою "Рэнд-корпорейшен". Широку популярність одержав через 7-8 років після його застосування для потреб армії США. Сутність методу полягає в тому, що прогнозні оцінки визначаються на основі висновків експертів, яким доручається аргументоване обґрунтування своєї точки зору про стан і розвиток того чи іншого ринку чи іншої проблеми.

     Оцінки, отримані від експертів, обробляються й аналізуються за спеціальною методикою (є стандартна програма для ПЭВМ).

     В одному з варіантів цього методу пряме обговорення заміняється  обміном інформацією і думками  за допомогою ретельно розроблених  запитальників. До учасників звертаються  з проханням не тільки висловити  свої думки, але і привести їхнє обґрунтування, а в кожнім з наступних турів опитування їм видається нова й уточнена інформація з висловлених думок, що утвориться в результаті розрахунку збігу крапок по раніше виконаних етапах роботи. Цей процес продовжується доти, поки просування в напрямку підвищення збігу точок зору не стає незначним. Після цього фіксуються розбіжні точки зору.

     Для з'ясування сутності методу "Дельфи" розглянемо приклад оцінки попиту на якийсь товар, при проведенні якої можуть існувати різні точки зору і судження. Будемо вирішувати цю задачу в наступній послідовності.

Автономне опитування експертів проводиться, як правило, в чотири тури. Кожного  разу експерт виражає свою думку  певною оцінкою в межах визначеної шкали. Результати опитування групи  експертів упорядковуються; на основі упорядкованого ряду визначається медіана Ме й кварталі оцінок – нижній і верхній . Медіана розглядається як узагальнююча групова оцінка процесу; для характеристики варіації оцінок використовують інтерквартільний розмах . Медiана дiлить упорядкований ряд на двi рiвнi частини і вiдповiдає середньому члену ряду, побудованого в порядку зростання (ранжований ряд). Квартiль — це значення ознаки, що вiдповiдає членам ряду, вiддаленої вiд початку на 1/4 (нижнiй квартiль) та 3/4 (верхнiй квартiль).

     То  ж, медiана та квартiль дiлять упорядкований  ряд чисел на чотири частини. Прийнято вважати, що медiана характеризує узагальнену  думку групи експертiв, а оцiнки, що потрапили за межi верхнього та нижнього квартiлiв, знаходяться за межами iнтервалу довiри.

     По-перше, попросимо окремо кожного експерта дати свою оцінку попиту З, потім розташуємо відповіді в порядку зростання пропонованих значень і визначимо квартілі Q , M і Q таким чином, щоб кожний з чотирьох інтервалів, утворених цими трьома крапками на лінії значень З, містив одну четверту частину оцінок. Для 11 учасників це буде виглядати в такий спосіб (рис. 2.6.1):  

Рис. 2.6.1

     По-друге, значення Q1, M і Q3 (думка експертної групи) повідомляємо учасникам опитування й у тому випадку, якщо первісна оцінка виходить за міжквартільне значення (Q1 - Q3), просимо переглянути її, а також висловити свої розуміння, чому відповідь повинна бути нижче (чи вище) значень, визначених 75% учасників першого туру. Такий зворотній зв'язок відсікає "шуми", зменшує вплив індивідуальних і групових інтересів, не пов'язаних з проблемою.

     По-третє, ми передаємо результати другого туру (які, як правило, мають меншу розбіжність, чим у першому турі) в узагальненій формі всім учасникам опитування, включаючи сюди нові квартілі і медіану. Крім того, фіксуються обґрунтування зменшення чи збільшення значень, запропонованих учасникам опитування в другому турі (звичайно, при їхньому узагальненні і редагуванні зберігається анонімність авторів). Після цього експертів просять розглянути нові оцінки і їхні обґрунтування, висловити свій сумнів про їхню вагомість і переглянути свою попередню оцінку. У тому випадку, якщо переглянуті оцінки випадають з міжквартільних значень, то автора просять коротко викласти причини його незгоди з аргументами, що привели б його оцінку ближче до значення медіани.

     Нарешті, у четвертому турі учасникам опитування повідомляють квартили третього розподілу  відповідей і контраргументи, висловлені в третьому турі і просять ще раз переглянути оцінки. Медіана, одержувана в результаті четвертого туру, приймається як значення групової експертної оцінки величини попиту. Найчастіше необхідний рівень консенсусу експертів досягається за два тури.

Метод "Делфі" має такі недоліки:

    При розглядi оцінок групи експертів оцінка, яка занадто дуже відмінна від інших, практично виключається, незважаючи на те, що вона може опинитися більш достовірною, ніж iншi, тобто більшість експертів можуть зійтися на помилковій оцінці. Але подібні відхилення, на думку авторів методу "Делфі", компенсуються певною мірою тим, що експерта, не згодного з більшістю, просять висловити причини незгоди. Всі експерти мають можливість ознайомитися з цими причинами i можуть взяти їх до уваги або відкинути, переглянути, переоцінити свою думку або ні.

     Досить  важко чітко сформулювати питання. Максимальна точність досягається  за рахунок громіздкого стилю  викладання питання, що викликає негативну  реакцію у тих, хто відповідає на анкету. Таким чином потрібно знайти оптимум між чіткістю i лаконічністю поставлених запитань і з забезпеченням однакової інтерпретації їх всіма експертами.

     Ще  одним недоліком методу "Делфi" є те, що вiдповiдi компетентних експертів  розбавляються оцінками менш інформованих фахівців. Прогнози за даним методом потрібно проводити з використанням тільки експертів, компетентних у даних областях знань, а питання не повинні виходити за межі їх компетенції. Передбачається також заохочення щодо незаповнювання анкет, якщо експерт вважає, що те або інше питання виходить за межі його компетенції.  
 

При використанні методу "Делфi" необхідно враховувати  таке:

• Групи експертів повинні бути стабільними, чисельністю від 5 до 20 чоловік.
• Проміжок часу між турами опитування не повинен перевищувати одного місяця.
• Питання в анкетах повинні бути ретельно продумані i чітко сформульовані.
• Кількість турів повинна бути достатньою для того, щоб забезпечити всіх учасників можливістю ознайомитися з причиною тiєй або іншої оцінки, а також i для критики цих причин.
• Повинен проводитися систематичний вибір експертів.
• Необхідно мати самооцінку компетентності експертів за проблемами, які розглядаються.
• Необхідна форма погодженості оцінок заснована на даних самооцінок.
• Варто створити можливість передачі інформації експертам за каналами зворотного зв'язку.
• Необхідно оцінити вплив суспільної думки та засобів масової інформації на якість експертних оцінок.

3. Методи прогнозування  економічних процесів

     Методи  економічного прогнозування – це сукупність способів і прийомів розробки прогнозів, які дозволяють на основі аналізу даних ретроспективного періоду, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу, а також їх кількісних змін здійснити переконливі передбачення стосовно майбутнього розвитку економіки чи суспільства в цілому. Для прогнозування використовується статистична інформація, яка описує процеси за минулі роки, та проводиться експертна оцінка тенденцій змін макроекономічних показників. Об'єктами прогнозування є економіка, її галузі, регіони, форми власності тощо. Для вибору методу прогнозування слід визначити мету й завдання прогнозу та період, на який він формується, врахувати специфіку об'єкта прогнозування, види, повноту та вірогідність вхідної інформації, а також ряд інших факторів.

     Методи  прогнозування мають відповідати таким вимогам: поєднання суб'єктивної цінності й об'єктивної значущості оцінок; чітке застосування оцінок, яке не допускає різних тлумачень щодо вибору методів; створення можливості нагромадження статистичної інформації та її використання для прогнозування. За ступенем формалізації методи економічного прогнозування можна розділити на:

     - інтуїтивні (експертні)

     - формалізовані.

     Інтуїтивні (експертні) методи. Інтуїтивні методи прогнозування використовуються в тих випадках, коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів через значну складність об'єкта прогнозування.

     Серед інтуїтивних методів важливе  місце відводиться методу експертних оцінок, в основі якого лежить використання оцінок певної групи людей – висококваліфікованих спеціалістів (експертів). Для отримання таких оцінок можуть використовуватись анкети, опитування, таблиці та інші документи, за допомогою яких здійснюється збирання необхідної інформації. Існують очні, заочні, відкриті та закриті види опитувань. При цьому розрізняють індивідуальні та колективні експертні оцінки.

     До  складу індивідуальних експертних оцінок входять: метод "інтерв'ю", при  якому здійснюється безпосередній  контакт експерта зі спеціалістом за схемою "запитання–відповідь"; аналітичний  метод при якому створюється певна прогнозована ситуація, складаються аналітичні доповідні записки; метод написання сценарію, який базується на визначенні логіки процесу чи явища в часі за різних умов.

     Колективні  експертні оцінки включають у  себе такі методи: комісій, колективної генерації ідей ("мозкової атаки"), "Делфі", матричний. Ця група методів базується на тому, що, по-перше, при колективному мисленні вища точність результату та, по-друге, при обробці індивідуальних незалежних оцінок, які дають експерти, можуть виникнути раціональні ідеї.

     Суть  методу колективної експертної оцінки для розробки прогнозів полягає  у визначенні погодженості думок  експертів з перспективних напрямів розвитку об'єкта прогнозування, які  сформульовані раніше окремими спеціалістами, а також в оцінці розвитку об'єкта, яка не може бути визначена іншими методами (наприклад, аналітичним розрахунком, експериментом та ін.). Метод колективної генерації ідей ("мозкова атака") дає змогу отримати продуктивні результати за короткий період часу й залучити всіх експертів до активного творчого процесу.