Відношення кількості наданих відповідному варіанту переваг до загальної суми елементів матриці характеризує його вагомість. За даними табл.. 1.2, найвагомішим виявився варіант А, .

     Часто завданням експерта є не ранжування варіантів, а безпосереднє оцінювання рівнів певного явища чи окремих його властивостей, скажімо, якості продукції, конкурентоспроможності фірм тощо. У таких ситуаціях спершу визначається шкала (діапазон) оцінок, у межах якої експерт і оцінює явище (властивість) певним балом , де i – властивість, j – елемент сукупності.

     Для певної множини m властивостей одного явища визначається середній бал  .

     На  таких методичних засадах ґрунтується  безліч рейтингових систем. Так, всесвітньо відома рейтингова система CAMEL, якою користуються органи нагляду за банківською діяльністю, має п'ятибальну шкалу оцінок: від 1 (добре) до 5 (незадовільно). Для кожного банку оцінюється достатність капіталу, якість активів, ефективність менеджменту, прибутковість і ліквідність балансу. Середній бал є рейтингом фінансового стану j–го банку, від його значення залежить ступінь втручання органів банківського нагляду і комплекс заходів щодо усунення недоліків.

     Якщо  властивості  не рівновагомі, то рейтинг визначається як середня арифметична зважена , де - вага і – ї властивості. Саме так оцінюються комерції, політичні ризики тощо. Наприклад комерційний ризик, пов'язаний з інтернаціоналізацією банківської організації, оцінюється індексом Бері. Ознакова множина цього індексу включає 15 різновагомих показників, які характеризують політичну та економічну ситуацію в країні-партнерові. Зокрема політична стабільність (вага 12 %), стан платіжного балансу (вага 6 %), темп економічного розвитку (вага 10 %), інші. Сума ваг становить 100%.

     Вимоги  до учасників колективної експертизи:

      – високий рівень загальної ерудиції;

      – глибокі спеціальні знання в оцінюваній галузі;

      – наявність психологічної настанови на майбутнє;

      – наявність виробничого та (чи) дослідницького досвіду в розглядуваній галузі.

     За  статистичної обробки результатів  експертних оцінок у вигляді кількісних даних, що містяться в анкетах, визначаються статистичні оцінки прогнозованих характеристик та їх довірчі границі, статистичні оцінки погодженості думок експертів: середнє значення прогнозованої величини; дисперсія; довірчий інтервал; довірчі границі для значення прогнозованої величини; коефіцієнт варіації оцінок, наданих експертами; коефіцієнт конкордації; коефіцієнти парної рангової кореляції.

2. Методи евристичного  програмування

 

     Евристичне  програмування – методи розв'язання завдань, що спираються на досвід прийняття рішень.

     Евристика – сукупність прийомів дослідження, методика постановки питань та їх рішення; метод навчання за допомогою навідних запитань.

     Методи  групової роботи поділяють так:

2.1 Метод «мозкової  атаки»

     Найбільш  відомий і поширений метод  пошуку ідей через творчу співпрацю  групи фахівців. У літературі метод колективної генерації ідей відомий як метод "мозкової атаки". Керує «мозковим штурмом» фахівець із досвідом проведення подібних заходів. Різновиди методу:

     • пряма «мозкова атака» – метод  колективного генерування ідей щодо розв'язання творчої задачі, мета якої – добір ідей.

     Правила для учасників:

     1. Учасники сідають за стіл обличчям  один до одного.

     2. Забороняються суперечки, критика,  оцінки того, що говориться.

     3. Час виступу для учасника становить  1–2 хв.

     4. Висловлюються будь-які ідеї, навіть  абсурдні.

     5. Кількість ідей важливіша за  їх якість.

     • зустрічна «мозкова атака» - припускає  не генерацію нових ідей, а критику  вже наявних.

     Правила для учасників:

     1. Критика викладається лаконічно,  позитивно; 

     2. Ідеї, що вимагають тривалого  часу для обговорення, розглядаються пізніше; виступати кожному можна багато разів, але краще по колу;

     3. Тривалість виступу – 15–20 хв;

     4. Бажано проводити «атаку» в  першій половині дня, у спокійній  атмосфері. 

     • метод «подвійної мозкової атаки».

     Правила для учасників:

     1. Кількість учасників: 30–40 осіб,

     2. тривалість роботи 2,5 –3 год, включаючи  45-хви-лиину перерву. 

     3. Всім учасникам розсилаються  письмові запрошення зі вказівкою  мети «мозкової атаки» та роз'ясненням  їхньої ролі у вирішенні задачі 

     4. У перерві, котра є складовою роботи, ідеї уточнюються й обговорюються, відбувається генерування нових ідей.

     5. Виступ усіх без винятку учасників  строго регламентується. 

     6. Ідеї оцінюються експертами та  рекомендуються до впровадження.

     Метод колективної генерації ідей (по американській термінології метод "мозкової атаки") спрямований на одержання великої кількості ідей, у тому числі і від осіб, що, володіючи досить високим ступенем ерудиції, звичайно утримуються від висловлень.

     При проведенні експертного опитування за допомогою методу колективної генерації ідей проблема повинна бути сформульована в основних термінах з виділенням центрального питання. Крім того, передбачається відсутність будь-якого виду критики, що перешкоджає формулюванню ідей, вільна інтерпретація ідей у рамках даного питання, прагнення до одержання максимальної кількості ідей, з огляду на принцип підвищення імовірності корисних пропозицій зі збільшенням загальної їхньої кількості і, нарешті, заохочення різних комбінацій ідей і шляхів їхнього удосконалення.

Процес  висування ідей протікає у визначеному  змісті лавинообразно: висловлювана одним  із членів групи ідея породжує творчу реакцію в інших. Дослідження  ефективності методу колективної генерації  ідей, проведені в університеті Буффало, показали, що групове мислення робить на 70% більше коштовних нових ідей, чим сума індивідуальних мислень. Метод "мозкових атак", таким чином, можна розглядати як iнструмент для актуалiзацiї творчого потенцiалу колективу фахiвцiв. Така актуалiзацiя досягається за рахунок слідуючого:

     По-перше, учасники сесiї колективної генерацiї iдей тренують свiй мозок стосовно здатностi висувати новi iдеї для вирішення поставлених завдань;

     По-друге, учасник сесiї одержує можливiсть нового i несподiваного "бачення" проблеми очима своїх колег.

     По-третє, наступне вивчення всiєї сукупностi висловлених iдей дозволяє по-новому, iз великою довiрою поставитися до iдей, які ранiше висловлювалися колегами, але не привернули до себе достатньої уваги;

     По-четверте, одержана в процесi численних засiдань i дискусiй звичка до заборони негативних i критичних оцiнок нових i недостатньо обгрунтованих iдей у процесi колективної генерацiї iдей доповнюється навичками творчого мислення.

     З точки зору результату, якої можна  досягти за допомогою сесiї колективної генерацiї iдей (КГI), їх класифікують так:

• Сесiї КГI, в результатi яких необхідно одержати остаточнi вiдповiдi на поставленi за питання. При цьому вiдповiднi проблеми не є комплексними i можуть бути вирiшенi без проведення додаткових дослiджень.
• Сесiї КГI, в результатi яких з'являється можливiсть сформулювати план вирішення вiдповiдного завдання.Подiбний план може спиратися як на безумовнi (з погляду бiльшостi), так i на дискусiйнi iдеї.
• Сесiї КГI, в результатi яких необхiдно сформувати iдеї, які можуть бути кориснi для вирішення тiєї чи iншої проблеми.
• Сесiї КГI, в результатi яких установлюються новi аспекти проблеми, яка розглядається.

     При цьому незалежно вiд того, для  розв'язку яких проблем використовується метод колективної генерацiї iдей, необхiдно дотримуватись таких  правил:

1. Критика не допускається, оцiнка пропозицiй здiйснюється пiзнiше;

2. Стимулюється оригiнальнiсть i нетривiальнiсть iдей, чим надзвичайнiша iдея, тим краще;

3. Чим бiльше висувається iдей, тим краще, тому що тим бiльша iмовiрнiсть появи нових цiнних iдей;

4. Стимулюється комбiнацiя i удосконалення iдей.

     Методично сесiї колективної генерацiї iдей органiзовуються таким чином: за декiлька днiв до початку сесiї її учасникам надають iнформацiю про питаня, яке буде обговорюватися. Цю iнформацiю надають в письмовiй або уснiй формi. Водночас повна iнформацiя стосовно розв'язуваної проблеми може повiдомлятися учасникам сесiї колективної генерацiї iдей безпосередньо перед її початком. При цьому бажано, щоб питання, які виносяться на обговорення, були за своєю внутрiшньою структурою досить простими. Звуження завдання полiпшує ефективнiсть генерацiї iдей, тому бiльш складнi проблеми повиннi бути подiленi на складовi частини. Результати сесiї колективної генерацiї iдей iз формального боку являють собою деяку систему iдей, найбiльш цiнними елементами яких виявляються iдеї, безпосередньо пов'язанi з ранiше висловленими, які являють собою їх розвиток; найбільшу цiннiсть мають також iдеї, що виникли в результатi об'єднання двох або декiлькох пропозицiй в одну. Наявнiсть "ланцюгової реакцiї" вважається важливим елементом сесiї. Учасникам сесiї КГI, у яких виникають iдеї, які синтезують декiлька iнших, слово представляється в першу чергу. Учасникам сесiї не дозволяється зачитувати пiдряд списки пропозицiй, які вони могли пiдготувати заздалегiдь. Кожний може виступити декiлька разiв, але не пiдряд.

     Внаслiдок  того, що результати сесiї КГI представляють  систему iдей, жодна пропозицiя не персонiфiкується. Результати обговорення  вважаються результатом колективної  працi всiєї групи. Це цiлком закономiрно, адже будь-яка iдея, висловлена в даний момент будь-яким з учасникiв сесiї, могла ранiше належати його колезi, який очiкує слова. Крiм того, конкретна пропозицiя може бути пiдказана iдеєю, поданою кiлькома хвилинами ранiше. Беручи до уваги зазначені аспекти методу, на розгляд сесiї не рекомендується виносити проблеми, які торкаються прiоритету, у тому числi наукового.

      Стосовно  оптимальної чисельностi групи учасникiв  сесiї КГI, то це питання дослiджувалося  експериментально i найбiльш продуктивними  визнанi групи кількістю 10-15 експертiв, хоча є приклади використання і більш численних груп - до 200 чоловік.

     За  допомогою методу колективної генерації  ідей можна успішно вирішувати багато задач маркетингових досліджень, наприклад:

     визначення  можливих шляхів розвитку прогнозованого процесу чи об'єкта, один із яких оптимальний; при рішенні подібних задач даний метод застосовується з метою визначення повного набору можливих шляхів розвитку; визначення найбільш широкого кола застосовуваних методів, якщо рішення проблеми вимагає рівнобіжного чи послідовного використання ряду різноманітних методів; виявлення кола факторів, які необхідно приймати в увагу, визначаючи остаточний варіант рішення. Наприклад, величину попиту.

     До  числа найважливіших недоліків  методу колективної генерації ідей відноситься значний рівень інформаційного шуму, створюваного тривіальними ідеями, спонтанний і стихійний характер генерації ідей.

2.2 Метод дискусії

     Передбачає  підготовку рішень із залученням широкого кола учасників (не більше 20 осіб). Дискусія проводиться як відкрите колективне обговорення проблеми, основним завданням якого є всебічний аналіз усіх факторів, позитивних і негативних наслідків, з'ясування позицій учасників, узгодження та інтеграція. У ході дискусії дозволяється критика.

2.3 Метод ключових  запитань

     Метод доцільно застосовувати для збору  додаткової інформації в умовах проблемної ситуації. Запитання, що ставляться, служать  стимулом у формуванні стратегії  й тактики вирішення задачі, розвивають інтуїцію, формують алгоритми мислення, наводять людину на ідею рішення, спонукають до правильних відповідей.