Шпаргалка по "Теории государства и права"

 

43. Форми державного устрою: поняття, види.

Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами.

За державним устроєм  всі держави поділяють на прості і складні.

Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться. України, Іспанія, Італія, Португалія.

Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну  частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія.

Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані.

Вони можуть бути формально (юридичне) визнаними, а фактично втратити певні свої суверенні права. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН. До останнього часу в світі існувало 18 федерацій, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, Югославія.

Конфедерація  — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Історія знає мало таких державних утворень: США в 1776—1786 рр.; колишній СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'єднання в СРСР.

Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії. Імперія тримається на насильстві, на державному примусі. Коли зникає примус, імперія розпадається. Наприклад, Римська імперія, імперія Олександра Македонського, Російська імперія.

44. Республіка — форма, правління, де верховну владу в державі здійснює колегіальний виборний орган. Розрізняють аристократичну республіку, де право брати участь у виборах вищих органів влади формально належить лише вищим верствам населення, і демократичну республіку, в якій право участі у виборах вищих органів влади належить всьому населенню країни, що досягло певного віку і не обмежено законом чи судом у можливості реалізувати виборче право.

Президентська республіка: а) президент  обирається всенарод-но або за особливою  процедурою; б) президент є главою уряду і здійснює виконавчу владу; в) законодавча влада належить представницькому органові (парламентові), а президент  має право відкладального вето на закони парламенту.

45. Республіка — форма, правління, де верховну владу в державі здійснює колегіальний виборний орган. Розрізняють аристократичну республіку, де право брати участь у виборах вищих органів влади формально належить лише вищим верствам населення, і демократичну республіку, в якій право участі у виборах вищих органів влади належить всьому населенню країни, що досягло певного віку і не обмежено законом чи судом у можливості реалізувати виборче право.

Парлсшентська республіка: а) президент  обирається парламентом; б) уряд формується з представників партій, що одержали більшість у парламенті; в) уряд підзвітний парламентові; г) парламент може висловити  урядові недовіру, що тягне за собою  його відставку.

46. Республіка — форма, правління, де верховну владу в державі здійснює колегіальний виборний орган. Розрізняють аристократичну республіку, де право брати участь у виборах вищих органів влади формально належить лише вищим верствам населення, і демократичну республіку, в якій право участі у виборах вищих органів влади належить всьому населенню країни, що досягло певного віку і не обмежено законом чи судом у можливості реалізувати виборче право.

Мішана форма правління 

— різновид форми правління, в якому  поєднуються ознаки різних форм.

це така республіка, коли президент  — глава держави обирається народом, так як і парламент. В такій республіці уряд обирається (призначається) парламентом за рекомендацією президента. Уряд підзвітний одночасно президенту і парламенту. Президент не очолює уряд і не несе юридичної відповідальності за його діяльність. Наприклад, Франція, Фінляндія, Україна, Російська Федерація.

47.Політ режим

Поняття і  класифікація політичних режимів.

Політичний (державний) режим  тісно пов'язаний із формами правління. Державний режим — це різновид політичного режиму, який має домінуюче місце в суспільстві. Державний режим — це сукупність чи система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується станом демократичних прав і свобод людини та інших суб'єктів суспільних відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів.

Всі держави за формою політичного  режиму можна поділити на дві групи: демократичні, авторитарні.

Термін “демократія” в  перекладі з грецької означає  влада народу. В сучасний період є багато визначень демократії. Більшість  спеціалістів приходять до висновку, що демократія — це певна форма  правління, заснована на дотриманні прав людини і свободи особи. Останнім часом демократію розглядають не тільки як владу більшості над меншістю, але і як гарантію прав меншості, прав опозиції. Демократія — це свобода і відповідальність усіх суб'єктів суспільних відносин за свою поведінку і діяльність.

Демократичний режим — це такий режим, коли державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, коли враховуються інтереси всіх соціальних груп населення через демократичні інститути: вибори, референдуми, засоби масової інформації. Демократичний режим поділяють на такі види: демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.

Авторитарний  режим — це такий режим, коли порушуються або обмежуються основні права людини, особливо її свобода, честь і гідність; коли влада зосереджується в руках невеликої групи людей або однієї особи; коли забороняється легальна діяльність політичних партій і громадських об'єднань, які знаходяться в опозиції.

Авторитарний режим має  такі різновиди: тоталітарний, фашистський, військово-диктаторський, расистський, автократичний, вождізм.

Наприклад, в колишньому СРСР в 30—50-ті роки був яскраво виражений тоталітарний режим з ознаками вождізму.

48. Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами.

За державним устроєм  всі держави поділяють на прості і складні.

Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться. України, Іспанія, Італія, Португалія.

49. Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані.

Вони можуть бути формально (юридичне) визнаними, а фактично втратити певні свої суверенні права. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН. До останнього часу в світі існувало 18 федерацій, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, Югославія.

Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами.

50.Принцип поділу  влади.

31Демократія як соціальна цінність та форми її вираження. Значення переборення в Україні спрощеного розуміння демократії для розбудови демократичної правової держави.

Слово «демократія» означає  «владу народу».

Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія являє собою форму (різновид) держави, що характеризується наступними ознаками:

1) визнання народу вищим  джерелом влади;

2) виборністю основних  органів держави;

3) рівноправністю громадян  і, насамперед, рівністю їхніх  виборчих прав;

4) підпорядкуванням меншості  більшості при прийнятті рішень.

5) дотримання прав людини, їхній пріоритет над правами  держави;

6) конституційне обмеження  влади більшості над меншістю;

7) повага прав меншості  на власну думку і його вільне  вираження;

8) верховенство закону;

9) поділ влади й ін.

Демократія - політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівну участь всіх і кожного в керуванні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи товариства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів.

Ознаки демократії.

1. Демократія має державний  характер:

а) виражається  в делегуванні народом своїх  повноважень державним органам.

б) забезпечується виборністю органів держави;

в) виявляється  в спроможності державної влади  впливати на поводження і діяльність людей.

2. Демократія має політичний  характер:

а) передбачає політичне  різноманіття.

б) грунтується  на політичній рівноправністі громадян на участь у керуванні справами товариства і держави.

3. Демократія передбачає  проголошення, гарантування і фактичне  втілення прав громадян - економічних.

4. Демократія передбачає  законність у якості режиму  суспільно-політичного життя. 5. Демократія  припускає взаємну відповідальність  держави і громадянина.

 

Влада- це здатність одного суб’єкта нав’зувати свою волю іншим.

Політична влада – це здатність одного суб’єкта нав’зувати свою волю іншим у сфері управління справами деджави і суспільства.

Державна  влада - здатність одного суб’єкта нав’зувати свою волю іншим у сфері управління справами деджави і суспільства шляхом використання можливостей державного апарату.

Політичний характер влади  визначає ступінь обов’язковості державно-владних  рішень. Вони є загальнообов’язковими, виконуються всіма суб'єктами та забезпечуються можливістю застосування примусових заходів.

Публічний характер влади  визначає ступінь її поширеності  на населення держави. Лише державна влада поширюється на всіх суб'єктів, надаючи відносинам між ними упорядкованого характеру шляхом надання їм певних прав чи покладання на них певних обов'язків.

Публічна влада має  свою систему державних органів, які скл історично і мають  свої особливості. В своїй сукупності вони виступають як особлива політичн аорганізація народу панівного класу  або соц групи, яка використовує її для задоволення своїх потреб або інтересів народу. Держава  виступає і як суб”єкт МВ від  імені всього суспільства або народу.

Апарат публічної  влади скл:

• апарат управління (законодавча і виконавча влада: ВРУ, АПУ, КабМін, міністерства і відомства)
• апарат примусу (армія, міліція, прокуратура).

Наявність у суспільстві  особливого апарату публічної влади  є головною ознакою держави.

51.Апарат держави

— це система всіх державних  органів, які здйснюють завдання, виконують певні функції держави.

Принципи: а) демократизм; б) національна рівноправність; в) законність; г) суверенність; д) розподіл влади; е) соціальна  справедливість; є) гуманізм і милосердя; ж) поєднання переконання і примусу; з) привселюдність, відкритість, врахування громадської думки та ін.

Демократизм в Україні  характеризується тим, що державний  апарат формується за волею більшості  населення, виражає і виконує  волю громадянського суспільства.

Національна рівноправність полягає в тому, що як корінна, так  і всі інші національні групи, що проживають на території України, є рівноправними. Держава гарантує всім здійснення, охорону, захист та відтворення  політичних, економічних, громадянських, соціальних та культурних прав.