Шпаргалка по "Теории государства и права"

Прогностична - виражається в передбаченні («погляд у майбутнє») подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих теорією держави і права, перевіряється практикою.

8. сутність  патріархальної теорії походження  держави

Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михай-ловський, М.Н. Покровський). Відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я  — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель називав  людину політичною твариною, яка вступає  у відносини з людьми з метою  виживання. Відбувається утворення  сімей. Розвиток цих сімей у результаті розмноження призводить до створення  селищ, їх об'єднання утворюють державу.

Отже, держава  з'являється як результат сімейних взаємовідносин, а влада монарха  трактується як продовження влади  батька (патріарха) у сім'ї, яка є  «батьківською» за характером. Натепер  ця теорія не може бути сприйнята, однак  її деякі елементи, насамперед роль сім'ї у становленні державності, повинні враховуватися.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї  і є результатом історичного  розвитку і розростання сім'ї, а  отже абсолютна влада монарха  — це продовження батьківської влади. Основними представниками цієї теорії є Арістотель, Р. Фільмер, І. Михайловський  та ін. Так, Роберт Фільмер у своєму творі «Патріархія чи природна влада  короля» стверджує, що абсолютна  влада монарха бере свій початок  безпосередньо від Адама. Держава  виростає із сім'ї, а влада монарха  через Адама передана богом і  непідвладна ніяким людським законам. З позиції Арістотеля в основі виникнення держави лежить політичне  спілкування. З розростанням патріархальної сім'ї з'являються адміністративно-територіальні  одиниці (села, селища, міста), населення  яких, спілкуючись, утворюють таку політичну  організацію суспільства, як держава, а вже держава створює своє позитивне право.

9. передумови  виникнення держави

Держава - політична організація суспільства, яка розповсюджує свою владу на всю територію країни, використовує для цього спеціальний апарат управління і примусу, видає юридично обов’язкові повеління та має суверенітет (верховенство и незалежність державної влади в країні та в сфері міжнародних відносин). Соціальна сутність держави - охорона правопорядку, свобод і прав людини, проведення рішень, які підтримуються різними верствами суспільства, збереження миру, запобігання збройним конфліктам, досягнення соціального компромісу.

Причини виникнення держави - умови розвитку суспільства, що сприяли їх зародженню та становленню. Існує дві основні групи :

1. Загальні - що властиві виникненню будь-якої держави : економічні (розподіл праці, надлишкового продукту); політичні (необхідність в органі, що організував би суспільство, необхідність здійснювати примус); соціальні (ліквідація общинного колективізму, поява соціальних протиріч); культурні причини( поява релігії, письменності).

2. Особливі - що відображають специфіку виникнення окремої держави : афінська (сутність її полягає у визначенні процесу виникнення держави як боротьби інтересів соціальних груп, що утворюють основні класи суспільства); римська (характеризує процес виникнення держави як боротьбу соціальних інтересів різноманітних груп, що не становлять основних класів суспільства); германська (відповідно до неї, виникнення держави пов’язується з процесом загарбання інших територій та необхідністю управління ними).

Виникнення держави було зумовлено такими причинами :

1) необхідність  удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

2) необхідність  підтримання в суспільстві порядку,  який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;

3) необхідність  придушення опору експлуатованих  мас, які виникли в результаті  розшарування суспільства на  соціальне неоднорідні групи  (класи);

4) необхідність  захисту території та ведення  війн, як оборонних, так і загарбницьких;

5) необхідність  організації значних суспільних  робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

10. форми виникнення  держави

Сучасна наука  розглядає два підходи до типології  держави: цивілізований і формаційний.

Поняття «цивілізація» (від лат. civilis — гідний, вихований), має різні і часто навіть протилежні значення, а саме — це і синонім культури, рівня та ступеня розвитку матеріального і духовного світу, це також епоха занепаду культури та ін.

Використовуючи  різні тлумачення цивілізації, можна  виділити такі типи держав: а) східні, західні  та мішані; б) стародавні, середньовічні, сучасні; в) селянські, промислові та науково-технічні; г) індустріальні та постіндустріальні; д) локальні, особливі,

сучасні та ін. Недоліки такого підходу полягають  у тому, що в них не виділяється  розуміння головного змісту держави, а саме те, кому належить політична  влада.

Формаційний підхід оснований на суті і соціальній належності влади і тому дає чіткіше  уявлення про сутність держави і  послідовність зміни історичних типів держав у процесі їх історичного  розвитку.

Історичний  тип держави — це сукупність найважливіших  рис держави певної суспільно-економічної  формації, що мають єдину соціально-класову  сутність.

В умовах колишнього Союзу теорія держави і права  як наука розглядала такі типи держав: а) рабовласницький; б) феодальний; в) капіталістичний; г) соціалістичний.

У сучасних умовах в Україні виділяють (П. М. Рабінович) типи держав: а) племінно-бюрократичний; б) рабовласницький; в) феодальний; г) буржуазний; д) перехідний від буржуазного до соціально-демократичного; е) соціально-демократичний.

На нашу думку, існують такі за формаційною ознакою  типи держав:

• Рабовласницький: а) економічна основа — рабовласницький  спосіб виробництва; б) політична основа — диктатура рабовласників; в) соціальна  основа — наявність класу рабів  і рабовласників.

• Феодальний: а) велика земельна власність феодалів, дрібне натуральне господарство залежних від феодалів селян; б) диктатура  класу феодалів; в) наявність основних класів — феодалів і селян.

• Капіталістичний: а) капіталістична система господарства основана на свободі приватної власності  на знаряддя і засоби виробництва; б) експлуатація найманої рабочої сили; в) політичне панування класу  буржуазії над найманими робітниками; г) наявність класу буржуазії  і робітників.

• Соціалістичний: а) планова система господарства; б) спільна соціалістична власність; в) політичне панування робітників і селян; г) соціальна структура  населення поділяється на робітників, селян та інтелігенцію.

• Держави  соціально-демократичного типу: а) організація  політичної влади більшості населення  країни; б) забезпечення реального здійснення основних прав людини і громадянина; в) задоволення загальнолюдських потреб на засадах свободи, гуманізму, справедливості; г) комбінація приватної (колективної  та індивідуальної), державної і  комунальної форм власності; д) наявність  різних соціальних груп, прошарків  населення та створення умов для  їх солідарності і консолідації.

11. теорії  походження держ

Питання про  походження або виникнення держави  можна розглядати з двох позицій. По-перше, яким чином в умовах родового суспільства зародилась держава? По-друге, яким чином в останні століття і в сучасний період виникають нові держави? Умови виникнення держави в останні століття відомі, оскільки збереглись історичні джерела виникнення таких держав. Їх можна проаналізувати щодо виникнення нових суверенних держав після розпаду Радянського Союзу, в тому числі і виникнення України.

Більш складніше  питання — виникнення держави  в “доісторичний” період, в умовах родового суспільства, оскільки дуже мало збереглось письмових джерел, де пояснюються причини і умови її виникнення. В зв'язку з цим (та з інших причин) в науці виникло декілька теорій про історичне походження держави. До таких теорій (концепцій) відносяться: теологічна (божественна), космічна, договірна, патріархальна, патримоніальна, завоювання (насильства), соціально-економічна або класова.

Однією з  найдавніших теорій є теологічна або теорія божественного походження держави. Її суть зводиться до того, що держава виникла по Божій волі, або визначена людині Богом. Підтвердження цієї теорії ми можемо знайти в Біблії (Старий Заповіт), де говориться про виникнення держави в Стародавньому Ізраїлі, коли Мойсей виводив євреїв з Єгипту. Ця теорія мала успіх у стародавньому світі: в країнах Далекого Сходу, в Єгипті, Вавилоні, Сирії та інших.

Другою теорією  є договірна теорія про походження держави, яка є складовою частиною теорії “природного права” (XVII—XVIII століття). Суть цієї концепції зводиться до того, що держава і право виникли із людських угод, що вони створені по волі людей шляхом суспільного договору для захисту власності, життя і свободи людей. Елементи цієї теорії можна знайти в процесі виникнення держави в Стародавньому Римі, коли точилася боротьба між патриціями і плебеями за державну владу і вони прийшли до компромісу — угоди.

Третя — патріархальна теорія виводить походження держави від сім'ї, яка шляхом розвитку переходить в рід, від роду до племені, до об'єднання племен і до виникнення народності, як союзу племен. Державна влада поступово виростає від влади батька в сім'ї до влади Ради старійшин племені і досягає влади князя, короля або вождя.

Четвертою теорією  є теорія “завоювання” або насильства. Її суть зводиться до того, що держава виникла в результаті насильства і завоювання одного племені іншим, одного народу іншим. Вона розглядається як панування сильного над слабким. Ця теорія розкриває зовнішні, політичні фактори виникнення держави, але упускає соціальні причини виникнення держави.

Найбільш  розповсюдженою теорією виникнення держави є соціально-економічна або класова (марксистська) теорія. Вона пояснює причини розпаду родового суспільства виникненням моногамної сім'ї, великими суспільними поділами праці, переходом від родової (колективної) власності до приватної власності, а також виникненням протилежних антагоністичних класів. З виникненням антагоністичних класів і соціальних груп родове суспільство (Рада старійшин) уже не могли регулювати відносини між цими класами і соціальними групами. В зв'язку із цим необхідна була нова організація влади — державна влада та її апарат, чиновники, для яких управління і примус були основною діяльністю або єдиною. Ця концепція викладена в роботі Ф. Енгельса “Походження сім'ї, приватної власності і держави” на узагальненні і аналізі виникнення держав в Афінах, Стародавньому Римі і в германців. Виникнення кожної конкретної держави має свої особливості і загальні закономірності: виникнення моногамної сім'ї, приватної власності і протилежних антагоністичних класів.

В останні  десятиліття розробляється космічна теорія виникнення держави. Її суть зводиться до того, що держава виникла і була рекомендована іншими космічними цивілізаціями як вища організація управління суспільством. Суть цієї концепції можна знайти в літературі останніх десятиліть, де розповідається про роль космічних цивілізацій в житті земної цивілізації.

З усіх цих  теорій найбільш обґрунтована соціально-економічна теорія походження держави, оскільки розглядає соціальні і економічні причини виникнення держави, а також частково політичні фактори. Ця теорія виходить із внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які впливали на виникнення держави. До виникнення держави необхідно підходити з різних позицій, розглядати як внутрішні, так і зовнішні фактори, як причини, так і умови виникнення держави, а також політичні, економічні, соціальні і природні фактори, які впливали на виникнення держави.

Питання про  виникнення права потрібно також  розглядати з двох позицій: права, яке  створене державою, і права, як природного соціального явища. Виникнення права, як загальних правил поведінки, не можна відривати від соціально-економічних і політичних факторів життя суспільства. Воно виникає як природне право членів суспільства, сім'ї, роду, племені і існує в формі суб'єктивних прав і обов'язків, в формі правових звичаїв, які мають моральний, релігійний, економічний і політичний зміст. З виникненням держави багато правових звичаїв було пристосовано чи санкціоновано нею і вони стали офіційними нормами права і законами. Крім того, держава сама почала видавати нові нормативно-правові акти і закони для регулювання нових суспільних відносин.

12. теологічна  теорія походж держ

Теологічна  теорія. Одним з її представників  був Хома Аквін-ський (1225—1274). Його вчення побудовано на ієрархії форм: від бога — чистого розуму до духовного  й матеріального світу. Проголошення походження держави від бога обґрунтовує  її вічність і непорушність, виправдовує  найбільш реакційні держави, підкреслює думку про те, що будь-яке посягання  на державу приречене на невдачу, скільки влада вкладена в руки правителя богом і покликана  захищати благо всіх.

Однією з  найдавніших теорій є теологічна або теорія божественного походження держави. Її суть зводиться до того, що держава виникла по Божій волі, або визначена людині Богом. Підтвердження цієї теорії ми можемо знайти в Біблії (Старий Заповіт), де говориться про виникнення держави в Стародавньому Ізраїлі, коли Мойсей виводив євреїв з Єгипту. Ця теорія мала успіх у стародавньому світі: в країнах Далекого Сходу, в Єгипті, Вавилоні, Сирії та інших.