Шпаргалка по "Теории государства и права"

1. Предмет теорії держави  і права. Виникнення і розвиток  загальнотеоретичної юридичної  науки в Україні.

 

Теорія держави  і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

Як і будь-яка інша наука, теорія держави і права має свій предмет і метод. Предмет науки (або навчальної дисципліни) — це коло питань, які вона вивчає (відповідає на питання «що?»). Метод науки (або навчальної дисципліни) - це засіб або сукупність засобів, за допомогою яких вивчається предмет (відповідає на питання «як?»).

Предмет теорії держави  і права — об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність :

1. Вивчає закономірності суспільного розвиьку, що безпосередньо впливає на державу і право.

2. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права. Їх можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони однаково властиві різноманітним державам і їх правовим системам.

3. Ґрунтується на єдності та діалектичному взаємозв'язку держави і права. Держава і право — різні соціальні явища, що органічно пов'язані між собою, обумовлюють одне одного, знаходяться у відносинах нерозривної єдності та взаємного проникнення.

При науковому вивченні теорії держави і права цілком прийнятним є відносний поділ теорії держави  і теорії права для розуміння  специфіки кожної із них. Таким чином, теорія держави і права є:

- суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як держава і право;

- юридичною наукою, тому що вивчає лише державну і. правову сторони громадського життя;

- загальнотеоретичною наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку держави і права.

Предмет науки теорії держави  і права є історичним. Він змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ правової і державної дійсності, а також вилучення всього того, що виявляється помилкою.

Отже, теорія держави і права  є суспільною юридичною наукою і  належить до загальнотеоретичних юридичних  наук.

 

2. Метод вивчення теорії держави  і права.

 

Метод теорії держави і права — це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Метод не слід плутати з методикою (сукупністю засобів доцільного вивчення явища). Його слід розглядати як вихідну базисну категорію методології.

Методологія (вчення про методи) — система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідження предмета науки.

Методи науки  теорії держави і права поділяються  на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні.

Загальним методом теорії права і держави, як і всіх суспільних наук, є метод філософської діалектики (матеріалістичної та ідеалістичної). Він полягає у підході до вивчення держави і права, який ґрунтується на загальних закономірних зв'язках розвитку буття і свідомості. Загальний метод філософської діалектики розкривається через : 1) логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Це метод діалектичної логіки — логіки теоретичного відтворення генези предмета. Відповідно до цього методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об'єкта сприймається як деяке неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об'єкт пізнається конкретними частинами; 2) метод (принцип) єдності логічного та історичного. Метод єдності історичного і логічного в теорії держави і права служить методологічною основою дослідження як закономірностей виникнення і розвитку держави і права, так і закономірностей держави і права, «що встановилися»; 3) системно-структурний метод, котрий припускає, що всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем. Право, держава, їх структурні підрозділи є відкритими системами, що складаються із систем нижчого порядку і належать до ширших систем.

Основні окремі (конкретні) методи теорії держави і права:

1) формально-догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення права як такого, у «чистому вигляді», поза зв'язку з економікою, політикою, мораллю та іншими соціальними явищами. Його призначення полягає в аналізі чинного законодавства і практики його застосування державними органами, у виявленні зовнішніх, очевидних аспектів правових явищ без проникнення у внутрішні сутнісні сторони та зв'язки; 2) соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів. Соціологічний метод містить у собі такі засоби, як аналіз статистичних даних і різного роду документів, соціально-правовий експеримент, опитування населення; 3) статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення, скажімо, даних про кількість правопорушень, про відсоток економічних злочинів тощо; 4) конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку, наприклад, особливості соціального регулювання в період первіснообщинного ладу, ранньої державності, сучасної правової держави та ін.; 5) порівияльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей. Порівняння дозволяє класифікувати державно-правові явища, з'ясувати їх історичну послідовність, генетичні зв'язки між ними.

Спеціальні  методи — методи, що ґрунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук : математичний; кібернетичний; психологічний та ін.

З метою різнобічного пізнання держави і права слід користуватися зазначеними методами у сукупності.

 

 

3. Теорія держави і права в системі юридичних наук та її співвідношення з іншими гуманітарними науками.

 

Теорія держави  і права належить до системи юридичних  наук, об'єднаних загальною назвою — правознавство.

За класифікацією  юридичних наук вона належить до теоретико-історичних наук разом з історією держави  і права та історією політичних і  правових вчень .

Історія держави і права вивчає процес історичного розвитку державно-правових форм життя конкретних країн у хронологічному порядку, тобто застосовує переважно історичний метод. Теорія держави і права досліджує розвиток держави і права в загально-теоретичному вигляді, тобто застосовує переважно формально-логічний метод. Конкретні дані історії держави і права використовуються теорією держави і права для теоретичних узагальнень, вироблення загальних закономірностей розвитку держави і права різних народів у конкретні історичні періоди.

Історія вчень про державу і право досліджує і висвітлює історію виникнення і розвитку теоретичних знань про державу і право. Історично закономірний процес накопичення людьми уявлень про державно-правові явища відбивається у вченнях, теоріях, ідеях мислителів різних народів світу (Аристотеля, Руссо, Канта). Теорія держави і права вивчає результати їх пошуків у вигляді узагальнень і відіграє суттєву роль як одна з найважливіших передумов удосконалення теоретичних розробок проблем держави і права. Історія вчень про державу і право немов би виступає історичною частиною теорії держави і права. Вона поставляє матеріал про історичне формування поняттєвого апарату теорії.

Теорія  держави і права — наука, що має відносну самостійність по відношенню щодо інших юридичних наук завдяки безпосередньому зв’язку з державно-правовою дійсністю.

Всі гуманітарні  науки — емпіричні. Це означає, що усі вони ґрунтуються на фактах, тобто на даних або явищах, що спостерігаються і піддаються перевірці. Завдання теорії держави і права полягає у тому, щоб систематизувати, витлумачити та узагальнити факти державно-правової дійсності. Кожна з наук, суміжних із теорією держави і права, орієнтується лише на один з аспектів вивчення держави і права. Теорію держави і права відрізняє узагальнюючий, об'єднуючий і цілісний підхід, що враховує результати досліджень інших наук для вироблення найвідповіднішої позиції у змалюванні, аналізі та поясненні «правових даних».

Отже, місце теорії держави і права в системі юридичних наук визначається тим, що вона:

1) є загальнотеоретичною, методологічною, базовою щодо інших юридичних наук;

2) об'єднує  і використовує дані і висновки  юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;

3) досліджує  (змальовує, аналізує, пояснює) основні  закономірності розвитку держави і права в цілому,

4) виробляє загальні поняття,  принципи, на які спираються інші  юридичні науки.

Теорія держави і права у  системі юридичних наук відіграє провідну роль, є методологічною юридичною  наукою, визначає загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ, розробляє  загальноправові принципи, методику дослідження окремих сфер правової дійсності, розробляє юридичну термінологію загальнонаукового використання.

 

4. Функції науки загальної теорії  держави і права та її місце  і роль у системі юридичних  наук.

 

Функції теорії держави і права — основні напрямки її теоретичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення.

Існують такі функції :

1. Онтологічна (онтологія — поняття існуючого) — виражається в пізнанні та поясненні явищ і процесів державного і правового життя суспільства. Теорія держави і права не лише вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку, з'ясовує, які саме закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає їх зміст і сутність.

2. Евристична (евристика — мистецтво знаходження істини) — виражається як у глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з'ясовуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права («нарощення» знань).

3. Прогностична - виражається в передбаченні («погляд у майбутнє») подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих теорією держави і права, перевіряється практикою.

4. Методологічна - виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.

5. Ідеологічна - полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, що впливають на правову свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну, соціальну правову державу).

6. Політична - виражається у впливі на формування політичного курсу держави, політичної системи суспільства та у забезпеченні їх науковості.

7. Науково-прикладна - полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва - підготування законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, рішень, шо виносяться правозастосовними органами.

6. сутність  методологічної ф-ції тдп

Функції теорії держави і права — це основні  напрями науково-пізнавального і  навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і мету в системі юридичних  наук.

Вони характеризуються такими ознаками: а) це напрями науково-пізнавального  і навчального призначення; б) в  них проявляється сутність і зміст  теорії держави і права; в) визначають соціальне призначення теорії держави  і права в системі юридичних  наук; г) характеризують завдання і  мету теорії держави і права як юридичної науки.

 

Існують різні  класифікації функцій теорії держави  і права: а) політична; б) ідеологічна; в) методологічна; г) інтерпритацій-на; д) евристична; е) прогностична; є) онтологічна; ж) системо-утворювальна; з) практично-організаторська; й) інформаційна; і) комунікативна та ін.

 

Методологічна функція — базується на тому загальному положенні, що метод — це теорія, яка звернена до практики дослідження.

Методологічна - виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.

7. сутність  прогностичної ф-ції тдп

Функції теорії держави і права — це основні  напрями науково-пізнавального і  навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і мету в системі юридичних  наук.

Вони характеризуються такими ознаками: а) це напрями науково-пізнавального  і навчального призначення; б) в  них проявляється сутність і зміст  теорії держави і права; в) визначають соціальне призначення теорії держави  і права в системі юридичних  наук; г) характеризують завдання і  мету теорії держави і права як юридичної науки.

 

Існують різні  класифікації функцій теорії держави  і права: а) політична; б) ідеологічна; в) методологічна; г) інтерпритацій-на; д) евристична; е) прогностична; є) онтологічна; ж) системо-утворювальна; з) практично-організаторська; й) інформаційна; і) комунікативна та ін.