Основні напрямки вдосконалення антимонопольної політики в Україні

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….. 4

Розділ  1. Конкуренція як основний атрибут ринкової економіки……………. 6

1.1. Ринкова конкуренція, її суть форми……………………………………....6

1.2. Закон конкуренції і його функції…………………………………………11

1.3. Специфіка конкурентних умов в Україні та її вплив на розвиток малого бізнесу…………………………………………………………………………..18

Розділ 2. Сутність монополії і монополізму, їх соціально-економічні наслідки…………………………………………………………………………22

2.1. Становлення монополізму………………………………………………..22

2.2. Класифікація монополій………………………………………………….24

2.3. Основні показники монопольної влади………………………………....28

Розділ 3. Основні напрямки вдосконалення антимонопольної політики в Україні…………………………………………………………………………..33

3.1.Основні напрямки діяльності Антимонопольної політики в Україні……33

3.2.Зарубіжний досвід впливу антимонопольної політики на розвиток економіки в державі; країнах із ринковою економікою ……………………36

Висновки………………………………………………………………...………38

Список  використаної літератури………………………………………………40

Додатки………………………………………………………………………….42

Додаток 1………………………………………………………………………..43

Додаток2…………………………………………………………………………44 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Ринок - обов'язковий компонент товарного господарства. Без виробництва немає ринку, без ринку немає  виробництва. Об'єктивна необхідність ринку викликана тими ж причинами, що і виробництво: розвитком суспільного поділу праці й економічним відокремленням суб'єктів ринкових відносин. Ці умови зароджувалися і розвивалися як єдине ціле, як єдиний процес взаємодії виробництва і збуту продукції.  Ринок багатоликий і настільки ж різноманітні його визначення. Ринок породжує конкуренцію.

    ^{В умовах формування ринкових відносин органи державного управління потребують усебічного обґрунтування  шляхів соціально-економічного розвитку територій  різного ієрархічного рівня. Зростають  потреби в спеціальних  дослідженнях територіальної організації ринкових структур, що є суспільно-географічними  утвореннями. Одним  із найважливіших  завдань нині є  підвищення конкурентоспроможності регіонів, моделювання  процесів їхнього  розвитку з метою  обґрунтування конструктивних рекомендацій для  посилення ділової, соціальної активності та  інвестиційної  привабливості.}

    На даному етапі величезне значення має створення й удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання монополістичних процесів і конкуренції, розуміння населенням України необхідності економічних реформ в цій сфері.

    У зарубіжній та вітчизняній літературі розгорнулася дискусія про неоднозначний  вплив монополій на соціально-економічний розвиток суспільства і, виходячи з цього, – про доцільність та ефективність антимонопольно-конкурентної політики держави.

    Увагу на сумнівність однобічно негативного  ставлення до цього економічного явища особливо активно звертають  зарубіжні публікації. Найвідомішими  з них є публікації Крендала та Уїнстона . Але ідеологічним початком такого ставлення до недосконалої конкуренції прислужилися цікаві дослідження відомої жінки-економіста Дж. Робінсон, яка довела, що монопольна ціна необов'язково є найвищою на ринку і що в деяких випадках випуск продукції за умов монополії може перевищити випуск за умов конкуренції [12, с.250]. Ці положення підтверджує і доволі оригінальний економіст Й. Шумпетер, що підтверджував бажання монополіста встановити максимальну ціну, але переконував у тому, що наявність нових технологій виробництва, кращого менеджменту та організації виробництва змусить-таки наближати максимальну монопольну ціну до конкурентної .

    Метою даної курсової роботи є дослідження конкуренцій та монополій в Укаїні та в світі, основних напрямків  вдосконалення антимонопольної політики в Україні.

    Завданням  роботи є:

• з’ясувати теоретичні аспекти ринкової конкуренції, її суть та форми;
• розкрити суть монополій і монополізму, їх соціально-еконоічні наслідки;
• проаналізувати зарубіжний досвід впливу антимонопольної політики на розвиток економіки в державі; країнах із ринковою економікою;
• обґрунтувати стратегічні пріоритети вдосконалення антимонопольного законодавства в Украіні.

    Об’єктом  дослідження є конкуренція та монополія в ринковій економіці.

    Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні аспекти д конкуренції та монополії в ринковій економіці.

    При написанні курсової роботи були використано : З. У. ”Про захист від недобросовісної конкуренції”, З. У. ”Про захист економічної конкуренції”, З. У. "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності, статті та наукові журнали, посібники, а також сайти мережі Інтернет. 
 
 

    Розділ 1. Конкуренція як основний атрибут

    ринкової  економіки 

    

1. Ринкова конкуренція, її суть форми

 

    Конкуренція (від лат. "concurrientia" - стикатися) означає суперництво між суб'єктами ринкового господарства за найбільш вигідні умови виробництва, продажу  і купівлі товарів. Такий вид економічних відносин функціонує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні і ні від кого не залежні суб'єкти господарської системи. У такому самому становищі повинні бути і покупці товарів.

    Конкурентна боротьба за економічне процвітання  і виживання є економічним  законом ринкового господарства.

    Продавці  хочуть продати свої товари найдорожче, але конкуренція змушує їх збувати  продукцію дешевше, щоб стимулювати  попит покупців. У боротьбі між  продавцями (прагнуть продати найдорожче) і покупцями (прагнуть купити дешевше) виграють ті, хто більш згуртований  і має можливість нав'язати свою (вигідну для них) ціну. В умовах "вільної" конкуренції на ринку всі рівні, як продавці, і всі рівні, як покупці, але перемагає той, хто при тій самій якості товару має менші витрати виробництва або при тих самих витратах виробляє продукцію вищої якості.

    З витягу Конституції України: «Про права, свободи та обовязки людини і громадянина зазначено, що «держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.» [1,20с.].

    Конкуренція - категорія товарно-ринкової економіки. Її зародження і виникнення історично  належать до простого товарного виробництва. У процесі конкуренції кожний дрібний виробник намагається створити для себе найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів. Особливого розвитку конкуренція набула з переходом до великого товарного виробництва. У ХХ на початку ХХІ ст. конкуренція в усіх країнах свідомо використовується як одна з рушійних сил економічного і соціального прогресу.

    Пронизуючи  всю систему виробництва й  споживання товарів і послуг, конкуренція  здійснюється в багатьох формах, які  з розвитком суспільства стають дедалі різноманітнішими.

    За  формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста  монополія [10, 158с.].

    Досконала або чиста конкуренція — це ситуація на ринку, де представлено велику кількість продавців і покупців ідентичного (стандартизованого) товарного  продукту, тобто практично однорідного  продукту з однаковими споживчими властивостями. Таким стандартизованим товарним продуктом  можуть бути, наприклад, цукор, пшениця  певного сорту, акції фірми, цемент певної марки. Особливість досконалої конкуренції полягає в тому, що окремий продавець не може встановлювати  ціну, яка перевищує ринкову, оскільки покупці можуть придбати необхідну  кількість товару в інших продавців  за ринковою ціною.

    Характерні  ознаки досконалої конкуренції:

    - велика кількість незалежних  учасників обміну — продавців  і покупців;

    - стандартизований (однорідний) тип  продукту, це означає, що продукт одного виробника ідентичний продукту іншого виробника;

    - мобільні ресурси, тобто вільне  входження у галузь виробництва  і можливість такого самого  вільного виходу з неї. Початок  виробництва продукту і кінець (вихід з виробництва) не завжди  помітний, особливо якщо йдеться  про сільськогосподарську продукцію,  оскільки пшениця, ячмінь і  соя — це різні ринки. Фермер  може зайнятися вирощуванням  пшениці або використати ресурси  для вирощування сої, хоча земля  фізично не змінюється, її використання відповідає розумінню входження і виходу з ринку. Мова йде про умови ринку, а не про фізичні засоби виробництва;

    - наявність повної інформації  в учасників обміну. Покупці повинні  мати відомості про існуючих  продавців, ціни їх продукції,  інші умови реалізації. Якщо хтось  із них підвищить ціну на  свою продукцію, то втратить  покупців.

    Недосконала конкуренція існує тоді, коли лише кілька великих фірм виробляють основну  масу певного товару і мають можливість впливати на встановлення ціни. Вона виявляється  у формі монополії і монопсонії. Монополія — це виключне право  на виробництво, торгівлю тощо, яке  належить одній особі, групі осіб або державі. Вона виникає, коли окремий  виробник займає домінуюче становище  і контролює ринок певного  товару. Монополія впливає на ціну за допомогою зміни обсягів виробництва  та величини закупівель. Монопсонія —  це домінуюче становище споживача  на ринку. Монополія і монопсонія — це крайні випадки недосконалої конкуренції. Основними типами недосконалої конкуренції є монополістична й  олігополістична конкуренція.

    Монополістична  конкуренція — це ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість  виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Прикладами такої  конкуренції можуть бути такі: "журнал для ділової жінки", "свіжий хліб", "широкий вибір косметики". Кожна фірма володіє часткою  ринку (відносно невеликою), тому вона має дуже обмежений контроль над  ринковою ціною. Однією з основних ознак  монополістичної конкуренції є  диференціація продукту. Увійти в  галузь з монополістичною конкуренцією відносно легко. Але порівняно з  чистою конкуренцією можуть бути певні  фінансові бар'єри, зумовлені потребою виробити і запропонувати товар, що відрізняється від товару конкурентів, і зобов'язанням рекламувати цей  товар. Уже існуючі фірми можуть володіти патентами на свою продукцію  та авторськими правами на фабричні клейма і торгові знаки, що ускладнює  копіювання таких товарів. Відносна легкість входження в галузь приводить  до появи конкурентів з боку нових фірм.

    Якщо  відносно невелика кількість фірм панує  на ринках товарів і послуг —  це олігополістична конкуренція. Олігополії можуть бути однорідними або диференційованими, тобто можуть виробляти стандартизовані  або диференційовані продукти. Численні непродовольчі товари, які виготовляються в умовах олігополістичної конкуренції, — сталь, цинк, мідь, алюміній, свинець, цегла, технічний спирт та інші є  стандартизованими продуктами. Особливістю  олігополістичної конкуренції є  взаємозалежність рішень фірм про зміну  цін або обсягів виробництва. Жодне з цих рішень не може бути прийняте без урахування й оцінки можливих відповідних дій з боку конкурентів. Тобто фірми, які перебувають  в умовах олігополістичної конкуренції, є взаємозалежними, поведінка будь-якої з них впливає і сама зазнає впливу з боку конкурентів.  (Додаток  1 )

    Недобросовісна  конкуренція — це діяльність суб'єктів  ринку, спрямована на забезпечення домінуючого  становища на ринку й одержання  максимальної вигоди за допомогою обману споживачів і партнерів. Недобросовісна конкуренція має такі вияви:

    - неправомірне використання товарного  знака, фірмового найменування, марки  товару, копіювання форми, упаковки, пряме відтворення товару іншої  фірми;

    - поширення неправдивих відомостей про товари інших підприємців;

    - оволодіння, використання, розголошення комерційної таємниці, що завдає шкоди іншому підприємцеві;