Еволіція теорїі міжнародної торгівлі

"Еволіція  теорїі міжнародної  торгівлі" 

Вступ

1. Основи класичної  теорії міжнародної  торгівлі

1.1. Меркантилістська  та неомеркантилістська  теорії

1.2. Концепція міжнародної  торгівлі Адама  Сміта

1.3. Теорія міжнародної  торгівлі Давіда  Рікардо

2. Неокласичні теорії  міжнародної торгівлі

2.1. Теорія Хекшера  - Оліна

2.2. Парадокс Леонтьева

3. Сучасні теорії  міжнародної теорії

3.1. Теорія життєвого  циклу товару Раймонда  Варнона

3.2. Теорія конкурентних  переваг

4. Міжнародна торгівля  та участь в  ній України

Висновки  і пропозиції

Список  використаної літератури :

Вступ

Актуальність  теми. Системна трансформація в Україні, основним змістом якої є формування ринкового середовища та демократизація усіх ланок соціального життя, справедливо розглядається як важлива передумова розширення та підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності в комплексі її макро- та мікроекономічних форм. Така позиція була офіційно закріплена в Стратегії економічної та соціальної політики на 2000-2004 pp. Одним із ключових елементів концепції державного розвитку, метою якого є забезпечення високих щорічних темпів економічного зростання (починаючи з 2002 p. на рівні 6-7 %), розглядається оптимізація та збільшення позитивного впливу з боку механізмів міжнародної економічної діяльності України. При цьому транснаціоналізація української економіки, що зорієнтована на підвищення міжнародної конкурентоспроможності, дедалі більшою мірою визначатиме глобальну перспективу держави.

У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.

Світова (всесвітня) торгівля – це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. Все сказане вище і зумовлює актуальність дослідження даної курсової роботи

Об’єкт  дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є міжнародні економічні відносини, зокрема міжнародна торгівля.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є проблеми розвитку міжнародної торгівлі.

Мета  дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді проблем розвитку міжнародної торгівлі.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

• дослідження поняття світового ринку і міжнародних економічних відносин;
• характеристика міжнародної торгівлі як елементу світового ринку;
• дослідження відкритої економіки як перспективного етапу розвитку міжнародної торгівлі.

Методологічною основою  роботи є принцип об’єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і  способом уникнення цих упередженостей є використання таких методів  дослідження як аналітичний, порівняльний, описовий, статистичний. 1. Основи класичної теорії міжнародної торгівлі

2. Теорія меркантилізму

Предтечею класичних  теорій є теорія меркантилізму.

Меркантилізм - це напрям економічної думки, розроблений  європейськими вченими в XVII-XVIII ст., який підкреслює товарний характер виробництва.

    Меркантилізм був першим у теоретичному осмислюванні цих питань [5, с. 7-9; 23, с. 79-82; 52, с. 44—47]. Він являє собою доктрину, в якій існуючий світ розглядається в статиці, а багатства народів як фіксоване явище - в кожен момент. Тому його адепти (Т. Мен, А. Серра, А. Монкретьєн) вважали, що зростання добробуту однієї країни можливе шляхом перерозподілу наявного багатства, тобто за рахунок зубожіння іншої країни. Меркантилісти асоціювали багатство із запасами дорогоцінних металів (золота і срібла). Країна, на їхню думку, тіш багатша, чим більшою кількістю шляхетних металів вона володіє. Наявність більшої кількості грошей в обігу стимулює розвиток національного виробництва і збільшує зайнятість. Держава, на думку меркантилістів, повинна: 

§ стимулювати експорт  і вивозити товарів більше, ніж  завозити. Це забезпечить приплив  золота;

§ обмежувати імпорт товарів, особливо предметів розкоші, що забезпечить позитивне торгівельне  сальдо;

§ заборонити виробництво  готових виробів у своїх колоніях;

§ заборонити вивезення  сировини з метрополій у колонії  і дозволити безмитний імпорт сировини, що не добувається всередині  країни;

§ стимулювати вивезення  з колоній переважно дешевих  сировинних товарів;

§ заборонити будь-яку  торгівлю своїх колоній з іншими країнами, крім метрополії, яка єдина  може перепродувати колоніальні  товари за рубіж.

Таким чином, в основі меркантилістської політики провідних  країн було прагнення максимального  нагромадження грошового капіталу і мінімального імпорту, тобто держава  повинна продавати на зовнішньому  ринку якнайбільше будь-яких товарів, а купувати якнайменше. При цьому  в країні повинно накопичуватися золото.

Меркантилісти вважали  за необхідне здійснювати державний  контроль за всіма видами економічної  діяльності та виправдовували економічний  націоналізм. •

Значення меркантилізму:

1. Концепція меркантилізму  була першою спробою створити  теорію міжнародної торгівлі, що  прямо погоджувала торгівельні  відносини з внутрішньо економічним  розвитком країни, її економічним  зростанням.

2. Меркантилісти  розробили одну з можливих  моделей розвитку міжнародної  торгівлі на підставі товарного  характеру виробництва. Вони заклали  основи категоріального апарату,  який використовується в сучасних  теоріях міжнародної торгівлі, передусім  у неомеркантилізмі.

3. Вперше описано  те, що в сучасній економіці  називається платіжним балансом [23, с. 81].

Обмеженість меркантилізму  полягає в тому, що меркантилісти  не змогли зрозуміти, що збагачення однієї нації може відбуватися не тільки за рахунок зубожіння інших, з  якими вона торгує, що міжнародна економіка  розвивається, а тому розвиток країн  можливий не тільки внаслідок перерозподілу  вже існуючого багатства, а й  за рахунок його нарощування. Тобто  вони гадали, що країна може мати вигоду від торгівлі тільки за рахунок іншої  держави, що робить торгівлю грою з  нульовим результатом.

Нині ми бачимо прояви неомеркантилізму, коли країни з високим  рівнем безробіття прямують до обмеження  імпорту та стимулюють внутрішнє  виробництво та зайнятість.

Меркантилістська  школа панувала в економіці упродовж 1,5 сторіччя. Внаслідок цього до початку XVIII ст. міжнародна торгівля виявилася  обплутаною мережею всіляких обмежень. Правила торгівлі йшли врозріз з потребами виробництва. Відчувалася необхідність переходу до вільної торгівлі.

Подальший розвиток теорії міжнародної торгівлі набули в працях економістів класичної  школи.

     Критика меркантилізму Девіда Хьюма.

     Девід Хьюм розробив механізм взаємодії «цін-золота-потоків» та розкритикував положення про  те, що країни можуть нескінченно збільшувати  кількість наявного в них золота та що це не зашкодить їх міжнародній  конкурентоспроможності.

 

Неомеркантилізм 

Останнім часом  застосовується термін неомеркантилізм. Його використовують стосовно тих країн, які намагаються мати активне  сальдо торгового балансу для  досягнення якої-небудь соціальної або  політичної мети. Країна може, наприклад, намагатися добитися повної зайнятості, збільшуючи масштаби виробництва понад  те, що диктує попит у країні, та експортуючи  надлишок за кордон. Або, наприклад, країна прагне зберегти політичний вплив у  якій-небудь країні, експортуючи туди більше товарів, ніж імпортуючи звідти.

Частина термінології меркантилізму використовується у  наш час: термін "активний торговий баланс" означає, що у країні експорт  перебільшує імпорт; термін "пасивний торговий баланс" вказує на дефіцит  торгового балансу.

1.2. Концепція міжнародної  торгівлі Адама Сміта

Розвиток міжнародної  торгівлі в період переходу провідних країн до великого машинного виробництва зумовив появу теорії абсолютних переваг [23, с. 83-86; 41, с. 50-51; 52, с. 47-52; 5, с. 10-13; 71, с. 23-24].

її автором став А. Сміт. У праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776) він піддав критиці меркантилізм. А. Сміт дотримувався поглядів, згідно з якими багатство нації залежить не стільки від накопиченого ними запасу шляхетних металів (золота), скільки від можливостей економіки продукувати кінцеві товари і послуги. Тому найважливішим завданням уряду є не нагромадження золота і срібла, а здійснення заходів щодо розвитку виробництва на основі кооперації і поділу праці.

Отже А. Сміт першим відповів на запитання "Чому країна зацікавлена в міжнародному обміні?" Він вважав, що коли дві країни торгують одна з одною, то вони повинні мати виграш від торгівлі. Коли Одна з  них нічого не виграє, то вона відмовиться від торгівлі.

Для держави може бути вигідним не тільки продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку, і А. Сміт зробив спробу визначити, які саме товари вигідно експортувати, а які імпортувати та звідки виникає виграш від торгівлі.

Теорія міжнародної  торгівлі А. Сміта заснована на таких передумовах:

§ праця є єдиним чинником виробництва. Тільки вона впливає  на продуктивність і ціну товару;

§ повна зайнятість, тобто всі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;

§ у міжнародній  торгівлі беруть участь тільки дві країни, що торгують між собою тільки двома товарами;

§ витрати виробництва  залишаються постійними, а їх зниження збільшує попит на товар;

§ ціна одного товару виражена в кількості праці, витраченої на виробництво іншого;

§ транспортні витрати  на перевезення товарів з однієї країни в іншу не враховуються;

§ зовнішня торгівля вільна від обмежень і регламентацій, тобто уряди не повинні втручатися в зовнішню торгівлю. їм варто підтримувати режим відкритих ринків і свободи торгівлі;

§ міжнародна торгівля збалансована (імпорт оплачується експортом);

§ чинники виробництва  не переміщуються між країнами.

Ця теорія отримала назву теорії абсолютних переваг, тому що грунтувалася на абсолютній перевазі: країна експортує той товар, витрати на виробництво якого менші, ніж у країні - торговельному партнері, та імпортує той товар, який виготовляється за кордоном з меншими витратами. Обидві країни виграють у результаті спеціалізації кожної з них на виробництві того товару, по якому вони мають абсолютну перевагу. Це дає можливість використовувати ресурси найбільш ефективно, внаслідок чого виробництво обох товарів зросте. Збільшення виробництва обох товарів являє собою виграш від спеціалізації на виробництві, який поділяється між двома країнами в процесі міжнародного товарообміну.