Види гімнастики

Фізичне виховання в середніх і  вищих навчальних закладах також  будується з урахуванням профілю  майбутньої професії. Зміст професійно-прикладної гімнастики складають такі вправи, за допомогою яких здійснюється підготовка до умов трудової діяльності в тій  чи іншій галузі. Вправи, що застосовують в заняттях (як гімнастичні, так і  з інших видів спорту), спрямовані на переважний розвиток тих м’язових груп, що несуть основне навантаження в процесі праці. Крім того, в професійно-прикладній гімнастиці рекомендується дотримуватися  визначеної схеми, а саме:

– враховувати особливості професійної діяльності;

– визначати конкретні завдання щодо застосування гімнастики в процесі навчання даної професії;

– указувати види спорту, що є найбільш значимими для тієї чи іншої професії як засоби їхньої фізичної підготовки;

– установлювати контрольні нормативи.

У практиці фізичного виховання  учнів професійно-прикладна гімнастика проводиться в процесі обов’язкових занять за навчальним розкладом, а також  на спеціально організованих факультативних заняттях.

Конкретний обсяг (комплекс) фізкультурних  заходів визначається в залежності від режиму навчального дня і  профілю училища.

 

1.2.8. Спортивно-прикладна  гімнастика

Спортивно-прикладна гімнастика є складовою частиною загальної і спеціальної фізичної підготовки спортсменів у різних видах спорту. Успішне рішення завдань, зв’язаних з підвищенням рухової підготовленості, здійснюється шляхом застосування різноманітних вправ для розвитку сили, гнучкості, витривалості, прудкості, спритності. За допомогою гімнастичних вправ можна вибірково впливати на розвиток функцій різних систем організму, зокрема на різні групи м’язів, на різні частини тіла, органи, і варіювати обсяг і характер фізичних навантажень з урахуванням індивідуальних особливостей спортсмена. Це і дозволяє застосовувати спортивно-прикладну гімнастику як найважливіший засіб у підвищенні спортивних результатів. За допомогою вправ спортивно-прикладної гімнастики успішно вирішуються завдання зміцнення здоров’я спортсменів, удосконалення необхідних рухових здібностей. Застосовувані вправи сприяють вихованню сміливості, рішучості й інших вольових якостей. Багатий зміст гімнастичних вправ допомагає успішно вирішувати завдання фізичної підготовки спортсменів різної статі, віку і ступеня підготовленості. Ці вправи знаходять широке застосування в заняттях з дітьми та підлітками.

З метою спеціальної фізичної підготовки, що сприяє підвищенню спортивних досягнень  у тому чи іншому виді спорту, доцільно (переважніше) застосовувати такі вправи, що за структурою і характером м’язових напруг є типовими або подібними  з руховою діяльністю в тому чи іншому виді спорту. Так, наприклад, у  видах спорту, де основними є рухи з обертанням тіла (фігурне катання  на ковзанах, боротьба, стрибки у воду тощо), рекомендується застосовувати акробатичні вправи, за допомогою яких цілеспрямовано удосконалюються опорно-руховий апарат і органи рівноваги (функції вестибулярного аналізатора). В інших же видах, де гімнастичні вправи застосовуються для переважного впливу на органи дихання, кровообігу, велике місце займають ЗРВ, різні вправи зі скакалкою й різноманітні стрибки і підскоки, що виконуються потоковим способом (бокс, боротьба, легка атлетика тощо).

Для удосконалювання рухових здібностей спортсменів у тих видах спорту, де виявляються в основному швидкісно-силові здібності (баскетбол, волейбол, футбол, метання, стрибки, біг на короткі  дистанції, фехтування тощо), рекомендуються вправи з легкими обтяженнями (гантелі, набивні м’ячі, амортизатори, гімнастична  палиця тощо). Різні гімнастичні  стрибки (як опорні, так і безопорні) дуже корисні для ігровиків і легкоатлетів.

Для стрільців, городошників, шахістів доцільні вправи загального впливу: вправи типу потягувань, вправи з чергуванням  рухів руками, ногами, тулубом; ті самі вправи з поступовим підвищенням  інтенсивності; вправи різнобічного впливу, наприклад: лазіння, вправи на гімнастичній стінці, лаві, різноманітні стрибки, а  також вправи на розслаблення, на відчуття правильної постави тощо.

Основними засобами (вправами) спортивно-прикладної гімнастики є:

– загальнорозвиваючі вправи без предметів і з предметами (гімнастичні палиці, гантелі, набивні м’ячі, скакалки, гумові амортизатори тощо);

– вправи на гімнастичних снарядах масового типу (гімнастична стінка, лава, канати, шести, підвісні площадки), а також на коні, козлі, кільцях, брусах, перекладині тощо;

– акробатичні вправи, стрибки на батуті, з трампліна;

– безопорні, допоміжні й опорні стрибки.

З метою впливу на розвиток тих  чи інших рухових здібностей рекомендується застосовувати такі вправи:

– для розвитку сили — швидкісно-силові вправи з максимально можливою швидкістю (з вагою до 50 % від максимальної), а також із граничною вагою до появи перших ознак стомлення. Так, борцям, веслярам, штангістам необхідні вправи на гімнастичних снарядах із блоковими пристроями; ігровикам – вправи з предметами, динамічні, але нескладні вправи, різноманітні стрибки і підскоки;

– для розвитку гнучкості – вправи з поступовим збільшенням амплітуди, із застосуванням допомоги товариша, вправи на снарядах: гімнастичній стінці, канатах, шестах тощо.

Наприклад, плавцям важлива гарна  рухливість у плечових суглобах, а  ігровикам (футбол, баскетбол) – рухливість у тазостегнових і гомілковостопних суглобах;

– для розвитку спритності – насамперед вправи на координацію рухів, акробатичні (з обертанням у різних площинах і різними способами), а також найрізноманітніші стрибки.

Вправи спортивно-прикладної гімнастики застосовуються на різних етапах підготовки спортсмена, у всіх періодах тренування, але обов’язково з урахуванням  особливостей виду спорту. При цьому  у видах спорту, в яких враховується форма, точність і стиль рухів, у  таких, як фігурне катання на ковзанах, стрибки у воду тощо, варто домагатися необхідного стилю, що не так необхідно в багатьох інших видах спорту, де вправи переважно виконуються вільно, з максимальною амплітудою руху. Під час виконання вправ на гімнастичних снарядах треба уникати тривалих статичних напруг тим, для кого важлива швидкісна діяльність вибухового характеру.

У підборі вправ для будь-якої групи спортсменів рекомендується віддавати перевагу тим вправам, що у більшому ступені сприяють поліпшенню спортивної техніки. Під час занять необхідно передбачати відповідні заходи безпеки.

Дуже важливо навчити спортсменів  прийомам самостраховки. Так, наприклад, футболістам для цієї мети варто  навчитися упевнено виконувати перекати, перекиди, падіння; волейболістам – падіння в упор лежачи, перекати, перекиди назад тощо.

Заняття спортивно-прикладною гімнастикою  проводяться у формі ранкової щоденної гімнастики. Вона містить  більш складні вправи, ніж у  гігієнічній гімнастиці, і триває 20—40 хв. Вправи, що включаються в  розминку спортсмена, повинні бути за характером виконання подібними  з основними руховими діями даного виду спорту.

 

1.2.9. Військово-прикладна  гімнастика

Військово-прикладна гімнастика за спрямованістю є подібною з професійною і спортивно-прикладною, але застосовується з іншою метою. Її засоби використовуються в роботі з допризовниками і є основою фізичної підготовки військовослужбовців.

 

3. ОЗДОРОВЧІ ВИДИ ГІМАСТИКИ

 

1.3.1. Гігієнічна гімнастика

Гігієнічна гімнастика – засіб оздоровлення і фізичного виховання людей, а також джерело їхньої сили, бадьорості й життєдіяльності.

У наш час стало непорушною істиною, що гімнастика прискорює видужання, попереджує захворювання, робить людей  бадьорими і наповнює їх енергією, зберігає здоров’я, подовжує життя.

За даними лікарського контролю встановлено, що винятково важливе  значення для організму людини має  гігієнічна гімнастика.

Завдяки щоденним заняттям нею в  людей підсилюється кровообіг у  тканинах, знижується артеріальний тиск, поліпшується діяльність серцево-судинної системи, збільшується життєдіяльність  легень, установлюється правильний обмін  речовин, підвищується діяльність центральної  нервової системи і нервово-м’язового  апарату. Гігієнічна гімнастика позитивно  впливає на психіку людини, підтримує  її бадьорість, підвищує впевненість  у своїх силах, сприяє гарному  настрою. За даними професорів А. М. Крестовнікова, В. М. Машкова, І. М. Саркізова-Серазіні, у процесі занять гігієнічною гімнастикою частота пульсу збільшується на 50-60 %, максимальний тиск крові підвищується на 5-20 мм, кількість кисню, що поглинається, збільшується на 10-30 %. З погляду сучасної фізіології, гігієнічна гімнастика тонізує весь організм людини і знімає загальне стомлення. Гігієнічна гімнастика сприяє впровадженню в побут корисних звичок: провітрювання кімнати, дотримання гігієнічних правил і режиму дня, використання водних процедур.

Важливе значення для людини має  ранкова гігієнічна гімнастика, завдяки  якій організм переходить від пасивного  стану (сну) до активного, необхідного  для робочої діяльності.

Під час сну відпочивають нервові  клітини кори головного мозку  та відновлюється їхня працездатність. Після пробудження через залишкові  явища сну організм не може швидко включатися в роботу, тому що функції  основних систем і органів знижені. Ранкова гімнастика допомагає активно  включати в роботу всі органи і  системи людини. Тільки правильно  виконані вправи (з дотриманням заданого темпу, амплітуди, характеру м’язових зусиль) позитивно впливають на організм людини.

Людям старшого віку варто уникати  вправ, що вимагають затримки подиху, силової напруги, стрибків, енергійних махових рухів, швидких нахилів, положень тіла униз головою. Вони повинні регулярно консультуватися з лікарем про ступінь впливу вправ і величину навантаження на кожному занятті, а з фахівцями з фізичної культури – про характер, особливості та методи виконання вправ.

Гігієнічну гімнастику можна проводити  індивідуально, а також групами. Нею можна займатися не тільки вранці, але і вдень (через 1,5-2 години після прийому їжі) чи ввечері (за 1-2 години перед сном). Для занять гігієнічною гімнастикою дітям, підліткам, людям молодого і середнього віку можна рекомендувати комплекси загальнорозвиваючих вправ. Однак цих вправ недостатньо щодо навантаження для тих, хто регулярно займається різними видами спорту.

Знаючи деякі загальні і часткові правила, можна самому складати комплекси  загальнорозвиваючих вправ, з огляду на свої індивідуальні особливості. Під час складання комплексів передусім потрібно керуватися такими правилами:

1. Вправи мають відповідати віку  і фізичній підготовленості людини  і бути доступними. Важкі вправи  виконуються гірше, і їхня ефективність  незначна.

2. Підібрані вправи повинні позитивно  впливати на організм. Їх варто  виконувати різними частинами  тіла, у різних напрямках, зі  швидкістю, що змінюється, із різним  характером м’язових зусиль.

3. Комплекс повинен включати  вправи на відчуття правильної  постави, а також спеціальні  вправи на освоєння різних  типів дихання (грудне, діафрагмальне,  змішане).

4. Кількість вправ у комплексі  може бути 8-15. Ранкова гігієнічна гімнастика містить 8-10 вправ. Гігієнічна гімнастика, що виконується в денний час – 10-15 вправ. Початківці, що займаються гігієнічною гімнастикою, повинні обмежуватися мінімальною кількістю вправ.

Підібрані вправи необхідно розташовувати  в комплексі в наступному порядку:

а) першими й останніми доцільно виконувати вправи на відчуття правильної постави;

б) далі в комплексі мають бути вправи (одна чи дві), що впливають на поліпшення діяльності всіх органів  і систем людини. Це, як правило, прості, мало інтенсивні вправи, які включають  у роботу великі групи м’язів усього тіла, що дуже важливо для підготовки організму до майбутньої роботи;

в) комплексом мають бути передбачені  серії вправ для різних груп м’язів (рук, плечового поясу, спини, черевного  пресу, ніг).

В разі цього в роботу повинні  включатися послідовно різні частини  тіла. Друга і третя серії цих  вправ виконуються з підвищеною інтенсивністю. Під час такого чергуванні вправ поступово збільшується навантаження й у роботу включаються різні  групи м’язів, що підвищує ефективність м’язових зусиль і створює належні  умови для активного відпочинку;

г) далі рекомендуються 2-3 складні вправи для всіх частин тіла. Як правило, вправи силового характеру повинні передувати вправам на гнучкість, тому що попереднє розігрівання м’язів має передувати їхньому розтягуванню. Після активних м’язових зусиль доцільно виконати 1-2 вправи на розслаблення м’язів;

д) після складних вправ доречні  спеціальні вправи (одна чи дві) на подих, за допомогою яких можна навчитися  правильно дихати і засвоїти черевний, грудний і змішаний типи дихання;

е) наприкінці комплексу повинні  бути вправи помірної інтенсивності. Завершується комплекс вправою на відчуття правильної постави.

Кожна вправа в комплексі повинна  повторюватися 4-8 разів; вправи для розвитку сили – до відчуття легкої утоми, а вправи на гнучкість – до появи легких болючих відчуттів.

Комплекс вправ варто обновляти  через 2-3 тижні; фізичне навантаження підвищувати поступово через 2-3 тижні. Гігієнічною щоденною гімнастикою необхідно займатися всім людям. Вона повинна ввійти в режим дня кожної людини і стати його потребою, подібно обов’язковим гігієнічним процедурам, що загартовують.

5. Після завершення комплексу  гігієнічної гімнастики обов’язковими  є водні процедури.

 

1.3.2. Професійна гімнастика

Професійна гімнастика спрямована перш за все на використання фізичних вправ у режимі робочого дня з метою підвищення професійної працездатності, зняття втоми, профілактики професійних захворювань.

Головні форми занять професійною  гімнастикою:

1. Вступна гімнастика.