Розвиток творчих здібностей у школярів

    д) врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

            У сучасній школі  можна виділити три етапи  фізичного виховання: початковий (I-IV класи), освітній етап (V-IX класи), результативний етап соціальної спрямованості (Х-ХІ класи).

            На кожному рівні  на перший план висуваються ті або  інші завдання, що відповідають біологічним  або психологічним можливостям  дітей певного віку.

            На початковому етапі серед освітніх завдань великого значення набуває збагачення рухового досвіду дітей та вдосконалення їхніх психомоторних здібностей,що полегшує процес опанування складних вправ у майбутньому. Треба також привчати дітей дотримуватись правил особистої гігієни.

      Серед оздоровчих завдань на перший план висуваються: формування постави, сприяння розвитку організму, виховання спритності та швидкості.

            Фізичні вправи можуть бути ефективним засобом формування навичок правильної поведінки, взаємин, патріотичних почуттів, якщо у процесі  їх виконання залучати до активної діяльності дітей як помічників, виховувати в них почуття відповідальності за власний фізичний стан.

            Головним засобами у роботі з молодшими школярами  є вправи основної гімнастики, акробатичні  вправи, ходьба і біг у різних варіантах з подоланням перешкод, човниковий біг, вправи з м`ячами, танцювальні  вправи, рухливі ігри, плавання, пересування  на лижах.

            Варто також звернути увагу на необхідність:

• урізноманітнювати виконання вправ під час їхнього багаторазового повторення;
• надавати перевагу цілісному методу розучування вправи;
• не допускати великих перерв під час навчання;
• багаторазово використовувати різноманітні способи показу;
• пропонувати показ вправи учнем та інші способи демонстрації;
• подавати різноманітні сигнали та орієнтири під час засвоєння темпу і ритму вправ;
• змінювати характер праці (біг,стрибки, ігрова діяльність, гімнастика) та ін.

На цьому етапі  слід уникати:

• великих навантажень на хребет, сильних поштовхів і струсів тіла, перенапруження суглобово-зв`язкового апарату та м`язів;
• вправ із надмірним навантаженням;
• завищених навантажень на серцево-судинну систему.

       Мета  освітнього етапу – формувати уявлення про природу, суспільство, людину, шукати сферу застосування природних здібностей дитини, сприяти професійній орієнтації.

       У цей період розв`язуються такі освітні завдання:

• засвоєння нових , складних (переважно прикладних) фізичних вправ, вдосконалення рухів і розширення діапазону їх застосування.

       Учні  отримують широкий асортимент знань, умінь і навичок для їх застосування у самостійних заняттях, посилюється  практична спрямованість навчання, уроки мають яскраво виражений  навчальний характер. В організації  занять перевага надається груповому  й індивідуальному методам.

       Оздоровчі завдання спрямовані на забезпечення гармонійного розвитку організму шляхом згладжування негативних явищ пов`язаних з періодом статевого дозрівання й акселерації. Актуальним стає питання боротьби із зайвою вагою.

       У навчальному процесі вчитель  уважно й наполегливо виховує  в учнів витримку, вміння володіти своїми емоціями. Найкраще це досягається  у процесі гри. На цьому етапі  на зміну груповим приходять командні та спортивні ігри, які вимагають  свідомої дисципліни, виконання певних правил, позитивно впливають на виховання  вольових та моральних якостей. У  випадку порушень дисципліни та правил не варто поспішати з покаранням. Треба також мати почуття міри у використанні заохочень.

       На  останньому етапі  учням надається  допомога  в досягненні максимального  результату у вивчених раніше вправах, підвищення функціональних можливостей, рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

       У заняттях з юнаками-старшокласниками вправи є також засобом підготовки до військової служби (гімнастика, боротьба, легкоатлетичний біг, стрибки, кидання, подолання перешкод тощо).

       Дівчатам  більше відповідають ритмічна і елементи художньої гімнастики, вправи з рівноваги, танцювальні рухи. Велике значення у вихованні дівчат, майбутніх  жінок і матерів, мають гімнастичні  вправи.

       Прекрасними засобами фізичного виховання старшокласників  є спорт і туризм. [31, с.67-71]

            С.І.Сафарян вважає, що важливу роль у формуванні творчих  здібностей школярів відіграє особистість  вчителя. Підготувати до творчості  може лише творча особистість, яка наділена креативними рисами: фантазією, інтуїцією, розвиненою творчою уявою; розвиненістю продуктивного мислення, здатністю  до комбінування. Творчий педагог  створює в аудиторії атмосферу, що передбачає схвалення, підтримку  пошукової активності учнів. Ініціативи, оригінальності та самостійності у вирішенні навчальних завдань; сприяє прагненням молодих людей до самовираження. [36]

            А.Войтенко вважає, що ефективними умовами розвитку творчих  здібностей є:

• створення комфортного психологічного клімату та атмосфери вільної творчості;
• врахування вікових особливостей дітей;
• систематичне використання рухливих ігор в навчальному процесі;
• різноманітність за змістом творчих ігор.

        Головною умовою розвитку творчої особистості є, передусім, наявність досить стійкого інтересу до творчості. Успішна діяльність, яка пов`язана з інтересом, створює зону підвищеної сенситивності для всіх впливів, котрі сприяють розвитку творчої особистості.[4] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Критерії оцінки творчих здібностей учнів

     Вчені, які вивчають проблеми творчості,намагались і намагаються визначити критерії для оцінки творчої діяльності людини.

      П.Ф.Кравчук  пропонує використовувати наступні оцінки творчих здібностей: творча самостійність,як здатність знаходити  нові рішення; сформована стійка потреба  в застосуванні своїх творчих  здібностей  в діяльності; постійне прагнення до самовдосконалення,до розвитку і формування своїх творчих  можливостей. [15, с.68]

      В.О.Моляко визначив рівень розвитку розумових  здібностей,як невід`ємної частини  творчих. До них належать: темпи засвоєння  нового матеріалу; уміння аналізу і  синтезу; економічність мислення  (раціональність,прагнення до більш  красивого рішення) ;самостійність  мислення (здатність без допомоги долати труднощі,що виникають у ході роботи); гнучкість мислення (здатність  змінювати способи дій відповідно до змін ситуації). [19]

      В.В. Кліменко  визначив також компоненти творчих здібностей. Враховуючи особливості  змісту процесу фізичного виховання,який педусім, передбачає рухову активність учнів, позицію автора можна вважати  найдоцільнішою, згідно неї компонентами є: творче мислення; творча уява, почуття; енергопотенціал та психомоторика людини. [13, c.153]

      Енергопотенціал (творча активність) людини виявляється  через її здатність і готовність до дії, тому її критеріями є,насамперед, мотиви та рівень працездатності. Показниками енергопотенціалу можуть бути: прагнення до самоудосконалення, творча самостійність, як здатність винаходити нові ідеї, захопленість предметом, цілеспрямованість, інтерес до творчості, допитливість.

      Психомоторні  здібності включають в себе: відтворення  часових, динамічних і просторових  параметрів, диференціювання часових , динамічних та просторових зусиль, переключення тонусу між групами  м`язів в координаційно складних вправах та у мінливих умовах. Критеріями досконалості психомоторних здібностей є динаміка засвоєння рухових дій, точність виконання рухів, пластичність та раціональність, економічність, доцільність, своєчасність, а показниками: швидкість та міцність; влучність; виразність, цілісність, гармонійність, естетичність спритність.

          Напрямки розвитку здібностей до відтворення та диференціювання часу реалізувались через такі методичні прийоми: а) порівняння часових характеристик поза руховою діяльністю та при виконанні рухів (більша, менша, однакова тривалість; прискорений, сповільнений, рівномірний темп); б) визначення тривалості у метричних вимірах поза руховою та в руховій діяльності; в) відтворення часу з урахуванням його проявів поза руховою та в руховій діяльності (велика, середня, мала тривалість; прискорений, сповільнений, оптимальний темп); г) поєднання різних за тривалістю та темпом рухів. [37]

      Середа  І.О. стверджує,що критерії оцінки творчого мислення найчіткіше сформульовані у Торренса. Він стверджує,що даний компонент творчих здібностей необхідно оцінювати за такими критеріями:

• продуктивність мислення (кількісна характеристика продуктивності – число продуманих варіантів), його показник – кількість продуманих варіантів.
• Гнучкість мислення (кількість якісно відомих категорій до яких може віднестись кожна відповідь), її показник – різноманітність , різнобічність.
• Оригінальність (показник того на скільки рідко зустрічається дана відповідь у стандартній вибірці досліджуваного),її показник – частота нестандартних рішень;
• Деталізація (на скільки вона схематична, або навпаки,багата на деталі), її показник – вміння описувати і виділяти значущі деталі при висуненні нової ідеї. [24]

Критерії  та показники творчості

• Творче мислення

Критерії :

• Продуктивність;
• Гнучкість;
• Оригінальність;
• Деталізація мислення.

Показники:

• Кількість висунутих ідей;
• Різноманітність, різнобічність;
• Частота нестандартних рішень;
• Вміння описувати  і виділяти деталі при висуненні при висуненні нової ідеї.
• Творча уява

Критерії:

• Уміння створювати образи;
• Відображення неіснуючого в діяльності.

Показники

• Новизна;
• Унікальність.
• Психомоторні здібності

Критерії:

• Динаміка засвоєння рухових дій;
• Точність виконання рухів;
• Пластичність;
• Раціональність.

Показники:

• Швидкість,міцність;
• Влучність;
• Виразність,цілісність, гармонійність,естетичність;
• Спритність.
• Енергопотенціал (творча активність)

Критерії:

• Мотивація;
• Працездатність.

Показники

• Прагнення до самоудосконалення;
• Захопленість предметом;
• Цілеспрямованість;
• Інтерес до творчості;
• Допитливість.
• Почуття (емоційно-чуттєва сфера)

Критерії

• Радість;
• Ентузіазм;
• Воля до перемоги;
• Страх.

Показники

• Піднесення,позитивне ставлення;
• Бажання до дії;
• Наполегливість;
• Хвилювання, невпевненість.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Стан проблеми  розвитку творчих  здібностей учнів  на уроках фізичної  культури

          Ми провели анкетне опитування.

     Мета  дослідження – оцінити стан проблеми розвитку творчих здібностей школярів засобами фізичного виховання.

     Для цього ми розробили анкету, що містить 7 питань про засоби і методи, які  використовує вчитель на уроках  для розвитку творчості.

З допомогою цієї анкети ми опитали 90 школярів. Це учні 8-10 класів  загальноосвітньої школи №26 м.Тернополя (55 учнів) та та Теребовлянської гімназії (35 учнів). В анкетуванні участь взяли усі бажаючі учні, які були присутні в день опитування на заняттях.