Розвиток творчих здібностей у школярів

                                                     

                                                  Зміст

      Вступ……………………………………………………………………………2 

1. Визначення  поняття «творчі здібності» та «креативність»……..……….4

2.Методичні  засади розвитку творчих здібностей  учнів…………….………7 

2.1.Засоби розвитку  творчих здібностей учнів на уроках фізичної культури………………………………………….……………………..………7 

2.2. Методи  і методичні прийоми розвитку  творчих здібностей учнів на уроках фізичної культури ………………………………………………..…..11 

2.3. Педагогічні  умови розвитку творчих здібностей  учнів на уроках фізичної культури…………………………………………….……................16 

3.Критерії оцінки творчих здібностей учнів………………………..……....26 

     4. Стан проблеми розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізичної культури…................................................................................................................30

    

     Висновки………………………………………………………………………..33 

     Список  використаних джерел…..……………………………………………..35 

    Додатки…………………………………………………………………………..38 
 
 
 

                                                        ВСТУП

     Актуальність. Проблема творчого розвитку особистості в наші дні є дуже актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя здобуває одне з найважливіших значень.

  Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Усе це разом пов'язане із рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявляти їх.

     Незважаючи  на те, що проблема розвитку творчих  здібностей  учнів досліджується  вже давно, багато питань залишається  невирішеними.

Багато науковців досліджують розвиток творчих здібностей на уроках української мови, літератури, фізики, математики, трудового навчання, та дуже мало ця проблема досліджена у сфері фізичного виховання.

     Проблемою розвитку здібностей у фізичному виховання займались Іванова Г.К, Дубогай О.,Недодатко Н.Г., Мартиненко О.В., Середа І.О., Глухова Т.І., Носаченко Т.Б.,Чорна Л.Г. та інші.

     На  жаль, на сьогоднішній день не усім вчителям вдається вирішувати цю проблему  на уроках . Причиною може бути слабка психологічна підготовленість вчителя з даного питання; обмаль часу на проведення ігор на розвиток творчих здібностей  учнів; низький рівень педагогічної майстерності вчителя; погана технічна забезпеченість школи.

     Учитель традиційно орієнтує учнів на засвоєння  знань. Такий підхід до організації  навчально-пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним, бо кількість знань зростає надто  швидко. Та й самі по собі знання не гарантують появи нових оригінальних ідей. Тому все більшого значення набуває  розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати  здобуті знання.

     Школа має навчити кожного вихованця  самостійно мислити, діяти в нестандартних  умовах, вирішувати найрізноманітніші  проблеми (побутові, навчальні, глобальні).

Проблема здібностей  і понині є однією з найважливіших (і недостатньо розроблених) як у  теоретичному, так і в практичному  аспектах.

     Об’єкт  дослідження – творчі здібності школярів.

     Предмет дослідження - теоретичні та практичні аспекти здібностей та їх формування на уроках фізичної культури.

     Мета  дослідження –  проаналізувати   в  літературних   джерелах  визначення «творчі  здібності»,

тлумачення  їх сутності , показники та структурні  компоненти .

     Завдання:

      1.Дослідити стан проблеми у  науково-методичній літературі, надати  загальну характеристику творчих  здібностей.

     2.Сформулювати  уявлення про засоби, методи й  методичні прийоми та умови  розвитку творчих здібностей  учнів на уроках фізкультури.

     3.Проаналізувати стан проблеми розвитку творчих здібностей у чнів.

     Практичне значення дослідження: робота може бути використана вчителями фізичної культури для підвищення рівня творчості учнів під час занять фізичними вправами. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Визначення понять  «творчі здібності»  і «креативність»

       Аналіз літературних джерел дозволив прослідкувати підходи науковців до розуміння поняття творчих здібностей в історичному аспекті.

     Середа  І.О. говорить про те, що у дослідженнях І.П.Павлова та його послідовників Б.М.Теплова, В.М.М`ясищева – здібності розглядаються як індивідуальні психічні особливості особи, що відрізняють одну людину від іншої і відповідають потребам цієї діяльності та є умовою успішного її виконання. [24]

       Ще у Стародавній Греції  у поняття інтелектуально-творчого розвитку дитини вкладали такі складові: практичну спрямованість розуму, мистецтво стисло і ясно висловлювати свою думку, здатність швидко схоплювати сутність речей і явищ, уміння швидко досягяти своєї мети, бути винахідливим. 

      Л.С.Виготський підкреслює,що елементи творчості проявляються при вирішенні повсякденних життєвих задач,зокрема тих,що притаманні шкільному  навчальному процесу. [3,с.203]

      Багато  психологів пов`язують здібності до творчої діяльності з особливостями  мислення. Відомий американський  психолог Дж. Гілфорд виявив, що творчим людям притаманне так зване дивергентне мислення,що лежить в основі творчого мислення.[24]

      Г.К.Іванова  зазначає,що творчий потенціал людини визначається не лише мисленням,а й  іншими психічними явищами: свідомістю, інтуїцією, уявою, мотивами, емоціями, пам`яттю, волею та ін. Автор виділяє  в творчих здібностях три їх складові. Перша – пов`язана з мотивацією і представлена інтересами і нахилами, друга – з темпераментом і проявляється через емоційність,а третя група – представлена розумовими здібностями людини.

      Творчі  здібності – інтегративне особистісне  утворення,яке забезпечує створення суб`єктивно нового в тій чи іншій галузі.  Творчі здібності розглядаються як сукупність властивостей і якостей особистості,які дозволяють здійснювати пошук,використовуючи при цьому нестандартні засоби,здогадку розв`язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового, невідомого для себе. [8, с.40]

      Середа  І.О. у своєму дослідженні говорить про те,що В.В.Кліменко складовою творчих здібностей вважає психомоторику, обумовлюючи свою думку єдністю руху, дій, думки та енергопотенціалу людини. Головною умовою роботи механізму творчості автор розглядає оптимальний стан душі (мислення, почуття, уява) і тіла (енергопотенціал, психомоторика) та гармонійність розвитку усіх його складових. Лише тоді мислення, почуття, уява будуть знаходити нові завдання, психомоторика їх розв`язувати, а енергопотенціал – давати життя дітям.

      Психомоторні  здібності включають в себе: відтворення  часових, динамічних та просторових  параметрів, переключення тонусу між  групами м`язів в складнокоординаційних  вправах та у мінливих умовах. [24]

      Активно творчі здібності розвиваються і під впливом регулярних занать якимось видом спорту. Можна стверджувати, що здібності – це особистість  у конкретних виявах рухової діяльності.

      Діти,що займаються спортом мають природні задатки, на основі яких досягається  високий рівень розвитку спортивних здібностей, виховуються спортивні таланти.

      У фізичному вихованні творчі здібності  розглядаються як особливі психологічні якості людини, що зумовлюють її успіх у будь-якому виді діяльності, в тому числі і в спорті. Це внутрішні умови, що дають змогу успішно діяти убудь-якому виді праці. Здібностям людини надається певна самостійність, що виступає поряд з іншими особливостями особистості.

      Також творчі здібності розглядаються  як знання і навички людини, її досвід. При такому підході з кожного учня можна виховати талановитого спортсмена, досить йому засвоїти певну суму знань і набути необхідних навичок.

      Здібності матеріалізуються в знаннях, в засвоєних  навичках і уміннях, в швидкості  їх засвоєння, в їх легкості та естетичності, міцності. Якщо ці здібності розвиваються самі по собі, без спеціальних вправ, без особливої уваги зі сторони вчителя, то спостерігається повільний ріст результатів та їх нестабільність.

      Творчі  здібності не можуть існувати і тим  більше формуватись без конкретної діяльності, без якихось дій. Їх формування відбувається в процесі навчання.

      Здібності – своєрідні розумові операції, які виконують функції: обследования фізичних властивостей, допомагають будувати образ рухів.

      Творчі  здібності – це створення нового і оригінального, вміння знаходити  нові способи вирішення рухової  задачі, нові способи перетворення рухів. Обдарована дитина вирішує  визначені  задачі з високою точністю, економно і досягає високого результату. Талановита дитина вирішує рухові задачі оригінальним способом. Додає у їх вирішення  дещо своє і тим самим розширює уявлення про психомоторні здібності людини. [11, с.132-135.]

      Л.Г.Чорна  виділяє якості людини, що визначають наявність творчих здібностей: спонтанність, фантазія, багатоваріативність, хаотичність, гнучкість, оригінальність думки, використання підсвідомого у розв`язанні проблем, несподіваність, раптовість виникнення ідей.

     У виховній роботі з підлітками батьки та вчителі повинні враховувати, що передумовами розвитку здібностей є природжені задатки, деякі особливості  мозку, органів чуття та руху. [29]

      Сучаснi визначення обдарованості, творчих здiбностей, творчого потенцiалу,  творчого мислення, творчої обдарованості ототожнюються із поняттям «креативність».

      Креативність – походить від лат. «creatio»,що означає створення. У вітчизняну психологію воно прийшло з англ. – «creativity» - «творчість».

  Креативність трактується,як рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості.

      Як  стверджує Середа І.О., Е.П.Торренс та Т.М.Третяк ототожнюють поняття креативності і творчих здібностей, стверджуючи, що креативність – це творчі здібності індивіда, здатність породжувати оригінальні ідеї, ефективно вирішувати проблемні ситуації. [24]

      І.Зарецька вважає,що креативність – це не тільки здатність до творчості, але й  швидкість реакції в нестандартних  ситуаціях, своєрідний артистизм, здатність  захоплювати, реагувати з гумором, що притаманно людям з розвиненими творчими здібностями.[10]

      О.А.Туріна обґрунтовує тотожність креативності і творчих здібностей як сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості і виявляються як здатність до продуктивної зміни. Оскільки найбільш яскравим і типовим проявом креативності, на думку автора, є уява і фантазія, то її можна ототожнювати з творчими здібностями.[26]

      На  противагу цьому твердженню Н.І.Булка  визначила, що креативність близька  до поняття «творчі здібності», але  розглядається в більшості як здатність до творчості, а тому не може бути змінена поняттям «творчі  здібності», бо креативність розглядається  як певний специфічний стиль діяльності, в той час як творчість сама по собі виступає як діяльність. [1]

      Г.К.Іванова  зазначає, що творчий потенціал визначається і такими психічними явищами як свідомістю, інтуїцією, уявою, мотивами, емоціями , пам`яттю, волею. В творчих здібностях автор виділяє три їх складові. Перша пов`язана з мотивацією і представлена нахилами та інтересами; друга – з темпераментом і  проявляється через емоційність; а  третя група представлена розумовими здібностями людини. [8, с.43]