Розвиток мотивації учнів до позакласних форм занять фізичними вправами

 Учні можуть  розучувати комплекси вправ, єдині  для паралельних класів чи  індивідуальні для кожного класу.  В обох випадках до репетицій  пред'являються однакові вимоги: правильне освоєння окремих поз,  положень, точне відпрацьовування  всіх рухів, синхронність і виразність при виконанні вправ.

 Спортивно-гімнастичні  вправи виступу класу прийнято  оцінювати за 10-бальною системою:

–  правильність виконання вправ — 4 бали;

–  синхронність і чіткість виконання - 3 бали;

– швидкість  і чіткість шикувань — 2 бали;

– костюми  учасників - 1 бал [18].

 У цьому  випадку оцінки всіх судців  сумуються, і отриманий результат  поділяється на кількість суддів.

 Однак  судді повинні заохочувати найбільш  складні й оригінальні шикування,  належно оцінювати творчий пошук,  винахідливість, підбір музичного супроводу. Підсумкова оцінка повинна бути об'єктивною для всіх учасників змагань.

 Паралельно  з підготовкою спортивно-гімнастичного  виступу проводиться стройова  підготовка, яка може перевірятися  під час марш-параду учасників  на церемонії відкриття.  Основа марш-параду - уміння учасників проходити в колоні визначений відрізок дистанції. Кращим показником стройової виучки є такий стройовий крок: до кроку лівою ногою, піднятою вперед на 20-25 см і випрямленою у колінному суглобі (носок відтягнути), додають високий змах уперед правої руки. При цьому права рука зігнута в ліктьовому суглобі і піднята перед собою до рівня плеча, передпліччя горизонтальне, пальці стиснуті в кулаки, голова піднята. Ліва рука віддаляється назад убік, майже до рівня плеча, пальці стиснуті в кулаки.

 Марш-парад  оцінюється з розрахунку в  10 балів, у тому числі:

– правильність парадної ходьби - 4 бали;

– чіткість і  ритм ходьби - 3 бали;

– рівняння в  шеренгах, дотримання інтервалів і  дистанції— 2  бали;

– загальне враження - 1 бал [18].

 Успіх  масових спортивно-гімнастичних  виступів багато в чому залежить  від вдалого добору музичного  супроводу, що обирається відповідно  до теми, змісту і характеру  виступів. Він має бути простим  і доступним розумінню учасників,  сприяти бадьорості і життєрадісності, естетичному вихованню.

 Естетичне  сприйняття свята буде вищим,  якщо організатори продумають  його художнє оформлення. Розрізняють  художнє оформлення самого виступу  і художнє оформлення місць  для його проведення. До художнього оформлення виступу відносять: вибір колірної гами для костюмів учасників, вибір предметів для виступу, розташування гімнастичних снарядів. Художнє оформлення місць для проведення виступу - це чітка, добре видима розмітка спортмайданчиків, стадіону, святкове оформлення трибун.

 Масове  спортивне свято проводиться  на основі сценарію, розробленого  в ході підготовки. У практиці  загальноосвітніх шкіл існує  зразкова схема проведення спортивних  свят. Урочиста частина звичайно  починається загальним шикуванням  учасників свята. Потім команди здають рапорт, підйом прапора, марш-парад, масові і сольні гімнастичні виступи, різні змагання і парад-закриття. Організаційний комітет складає план-сценарій [20].

Таблиця 2.

План-сценарій спортивного свята

Час	Заходи	Відповідальний
	Попереднє шикування  учасників	Класні керівники
	Вихід учасників  на парад-відкриття	Фізорги
	Рапорт фізоргів командуючому парадом	Командуючий парадом
	Рапорт командуючого директору школи
	Коротке вітання  директора школи
	Вихід кращих спортсменів для підняття прапора
	Підйом прапора
	Марш-парад  учасників свята	Учитель фізкультури
	Гімнастичні виступи учнів 1-4кл	Класні керівники
	Виступи провідних  спортсменів школи з різних видів  спорту	Учитель фізкультури, тренери
	Оголошення  результатів спортивно-гімнастичних виступів. Пересування учасників  до місць змагань	Журі
	Естафети, конкурси, ігри, змагання		Учитель фізкультури, класні керівники
	Шикування учасників, підведення підсумків, нагородження переможців, спуск прапора		Директор  школи, оргкомітет свята

 

3.3 День здоров’я

У школах до масових  фізкультурних заходів відносяться  «Дні здоров'я і спорту», що вирішують  такі завдання: зміцнення здоров'я, поліпшення фізичного розвитку, підготовка до здачі навчальних нормативів, підвищення інтересу до занять фізичною культурою, активний  відпочинок.

 Так, особливостями  проведення «Днів здоров'я і  спорту» є їхня масовість, тому  в них повинні активно брати  участь усі школярі.

 «Дні здоров'я  і спорту» можна організовувати одночасно для всіх  школярів чи для учнів молодшого, середнього і старшого шкільного  віку. За тривалістю вони не повинні перевищувати 3 годин для учнів  1-4 класів, 4 годин — для учнів 5-7 класів, 5 годин - для учнів 9-11 класів [25].

 Зміст  «Днів здоров'я і спорту» має бути тісно пов'язаний з навчальною програмою і може включати:

– ігри, екскурсії, туристичні походи;

–  масові змагання, які не вимагають підвищеної напруженості, значного  навантаження і великої тривалості;

– катання  на санчатах, лижах, ковзанах у зимовий час;

–  атракціони;

– конкурси [20].

Дні здоров’я – це комплексні заходи які проводяться у природних умовах за участі усієї школи. Потребує участі в організації більшості вчителів-предметників та громадських організацій. В цих заходах об’єднуються майже всі форми фізичного виховання (туризм, змагання, ранкова гімнастика тощо).

Для координації організації формується актив із учнів, вчителів, батьків.

Перший етап організації  – розробка змісту та програми заходу, внесення його в шкільний план роботи.

Організація проводиться  спільно з батьками учнів.

Організаторський актив  обирає для заходу відповідне місце, займається організацією харчування учасників, підготовкою палаток для ночівлі (чи домовляється з наявними базами відпочинку про ночівлю)

Для чіткої організації  та дотримання порядку складається  детальний графік роботи табору, призначають  відповідальних за кожен фрагмент дня  здоров’я [25].

Для безпеки, територію  розділяють на ділянки і прикріпляють за ними спостерігачів із учителів та батьків.

Такі заходи сприяють зміцненню фізичного стану учнів, учителів та батьків, підвищують працездатність, покращують особистісні стосунки між  учнями, вчителями та батьками, розвивають інтерес до навчання та занять фізичними  вправами, сприяє звичці вести здоровий спосіб життя.

По закінченню заходу в школі редакційною колегією оформляється стінгазета зі світлинами та найцікавішими подіями з Дня  здоров’я.

3.4 Олімпійський тиждень

Основна мета олімпійського  уроку - виховання учнів на гуманістичних  цінностях олімпійського руху, формування в них навичок та культури здорового способу життя, залучення їх до активних занять фізичною культурою і спортом [5].

Зважаючи на те що олімпійський урок - це перш за все педагогічний процес, учитель повинен вирішувати освітні, виховні та оздоровчі завдання.

Зміст уроку повинен  відповідати дидактичним принципам: науковості, доступності, послідовності, наочності. У процесі уроку доцільно використовувати дидактичний матеріал, застосовувати технічні засоби навчання.

Форми і методи роботи, що використовуються на уроці, повинні відповідати віковим особливостям учнів, враховувати специфіку класних колективів, потреби та інтереси учнів. Важливо залучати школярів до активної участі, використовуючи їхні знання, природні здібності і таланти [5].

До участі в уроці  бажано залучити учасників Олімпійських ігор, відомих спортсменів, тренерів, випускників навчального закладу, які мають спортивні досягнення, діячів культури і мистецтва. Велику користь у справі виховання школярів, встановленні добрих стосунків, взаєморозуміння, взаємоповаги і співробітництва сім'ї і школи відіграє участь батьків у цьому заході [6].

Олімпійські уроки можна  проводити як з учнями одного класу, так і з учнями однієї паралелі класів.

Форма проведення олімпійського уроку залежить від творчості вчителів. Вони можуть бути теоретичними і практичними.

Важливо, щоб під час  проведення олімпійського уроку  використовувались олімпійські  символи, а при проведенні його у  вигляді змагань - олімпійські церемонії (відкриття, складання присяги учасниками і судцями, нагородження та закриття).

Варто пам'ятати, що олмпійський  урок - Всеукраїнський захід. І тому дуже важливо, щоб у його підготовці та проведенні брав участь весь педагогічний колектив навчального закладу [5].

Темою олімпійського уроку для учнів 1 - 4 класів може стати знайомство з легендами і міфами про виникнення Олімпійських ігор Стародавньої Греції. Доцільно після знайомства школярів з легендами провести конкурс малюнків на цю тему.

Набуття знань з історії  виникнення Олімпійських ігор Стародавньої Греції можна поєднати з проведенням сюжетної гри „Малі Олімпійські ігри". Наводимо орієнтовний план її проведення.

■ Церемонія відкриття:

• парад учасників;
• проведення естафети олімпійського вогню;
• підняття олімпійського прапора;
• олімпійська присяга: "Від імені всіх учасників я обіцяю дотримуватися правил чесної гри в істинно спортивному дусі в ім'я слави спорту та честі наших команд".
• Проведення змагань (естафети, рухливі та народні ігри, конкурси, вікторини тощо).
• Підведення підсумків та нагородження переможців.
• Церемонія закриття:
• марш учасників змагань як єдиної олімпійської сім'ї;
• опускання олімпійського прапору і запуск паперових голубів [6].

Темою уроку для учнів 5-7 класів доцільно обрати знайомство з Олімпією - колискою давньогрецьких Олімпійських ігор, їх програмою, учасниками та церемонією вшанування. Розповісти учням про те, що стародавні Олімпійські ігри були святами миру, спорту і мистецтв; як і коли занепали та припинились давньогрецькі Олімпійських ігри [6].

Для учнів 8-9 класів доречним буде знайомство з відродженням сучасних Олімпійських ігор, його ініціатором - французьким просвітителем, громадським діячем бароном П'єром де Кубертеном, створенням Міжнародного олімпійського комітету; внеском нашого співвітчизника генерала О.Д. Бутовського у справу відродження Олімпійських ігор сучасності; структурою сучасного олімпійського руху, його етичними нормами і принципами; розвитком олімпійського руху в Україні. Варто звернути увагу учнів на те, що цивілізація і технічний прогрес сьогодення звільнили людство від тяжкої монотонної та примітивної фізичної праці, водночас, ускладнили йому життя, породивши гіподинамію - руховий голод, який призводить до багатьох захворювань. Досвід розвинених країн вказує на значення занять фізичною культурою і спортом, які розглядаються як найбільш економічно вигідний і ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду та вирішення інших соціальних проблем суспільства [5].

Шкільні Олімпійські  ігри для учнів 5-9 класів можна провести під гаслом «Стань у ряди олімпійців!». Проте, церемонії їх проведення залишаються такими, як зазначено вище. Види змагань обираються з урахуванням запитів учнів та матеріально-спортивного забезпечення навчального закладу [5].

Під час проведення олімпійського уроку з учнями 10-11 класів доцільно зосередити увагу на ролі олімпійського руху у зміцненні миру і дружби між народами, єдності всього світового співтовариства, ознайомити з основними положеннями Кодексу честі олімпійця України, проаналізувати підсумки 110- річного існування сучасного олімпійського руху, його досягнення та втрати.

Актуальним залишаються  положення основного документа  олімпійського руху сучасності - Олімпійської хартії, у якій П'єр де Кубертен відобразив суть і мету величних спортивних дійств: "Олімпійські Ігри проводяться раз на чотири роки. Вони об'єднують спортсменів-любителів усіх країн у чесних і рівноправних змаганнях. По відношенню до країн і окремих осіб не допускається ніякої дискримінації за расовими, релігійними або політичними мотивами... Мета олімпійського руху полягає у сприянні розвитку тих прекрасних фізичних і моральних якостей, яких набувають у змаганнях на дружніх полях любительського спорту та об'єднанні молоді всього світу раз в чотири роки на величному спортивному святі, що сприяє міжнародній довірі і добрій волі й створенню кращого і більш спокійного миру..." [6].