Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі

     Для визначення впливу заняття на організм по зовнішніх ознаках можна керуватися даними таблиці 5.

     Таблиця 5

Зовнішні  ознаки втоми 

     При поглибленому спостереженні, поряд з визначенням частоти пульсу можуть застосовуватися дослідження дихання, показники артеріального тиску, життєвої ємкості легень, динамометрія, аналіз крові, сечі і т.д. Отримані в процесі спостережень результати досліджень повинні підлягати відповідній оцінці.

     Медичне спостереження за уроками фізичної культури ставить  за мету наступні завдання:

     - визначити відповідність змісту  уроку програмним вимогам;

     - перевірити виконання медичних  вказівок при проведенні уроку  (застосування корегуючих вправ  при наявності поганої постави, дихальних вправ і т.д.);

     - встановити, як дотримуються санітарно-гігієнічні  вимоги щодо проведення уроку. 

     Лікар також спостерігає за тим, як вчитель  дотримується основних дидактичних  принципів (активність учнів, наочність, систематичність, доступність навчального матеріалу, індивідуальний підхід до учнів), а також визначає ступінь дисципліни учнів, підготовку до уроку вчителя, забезпечення ним допомоги і страхування при виконанні учнями вправ на приладах.

     Під час спостереження фіксується: взаємозв'язок і час частин уроку, регулювання навантаження (чергування вправ різної інтенсивності); використання дихальних і корегуючих вправ; розподіл на підгрупи з врахуванням медичних показників. Бажано також визначати моторну щільність і „фізіологічну криву" уроку. Слід рахувати високою моторну щільність, яка становить 70%, 50-60% – достатньою, 40-50% – середньою, до 40% – низькою. Дані показники щільності характерні для уроків на яких проходить удосконалення техніки виконання вправ. На уроках ознайомлення, вивчення техніки виконання вправ, контрольних уроках щільність не може досягти високих показників, так як вчитель багато часу витрачає на пояснення, показ, обробіток контрольних нормативів, а учні в цей час відпочивають.

     Щільність уроку залежить також від методу проведення уроку (груповий, індивідуальний, поточний, фронтальний), забезпечення учнів спортінвентарем (м'ячі, скакалки, обручі, гімнастичні палиці, гантелі і т.д.), гімнастичними приладами і матами, наявності обладнаного спортивного майданчика з секторами.

     Інтенсивність навантаження в процесі уроків може оцінюватися з врахуванням даних  частоти пульсу і величини артеріального  тиску (див. таблицю 6). 
 

 

Таблиця 6

Середні дані зміни пульсу (ударів за хвилину) і артеріального  тиску 

(в  мм рт.ст.) під впливом уроків фізичної культури 

 

     Життєва ємкість легень під впливом занять фізичною культурою збільшується в межах від 100 до 600 мл, (в середньому на 245 мл), але може залишатися без змін в порівнянні з вихідними даними і рідше зменшується (в межах від 100 до 400 мл – в середньому на 206 мл).

     Дані динамометрії змінюються помірно; збільшення і зменшення їх (в межах 2-8 кг) спостерігається майже в усіх учнів різного віку.

     Наявність стійких цифр спірометрії і динамометрії під час занять фізичною культурою  вказує на відповідність навантаження фізичному розвитку учнів. Збільшення життєвої ємкості легень і показників динамометрії можна розглядати як показник підвищення загального тонусу, а зменшення свідчить про появу втоми.

     Спостереження за успішністю і поведінкою учнів (увагою, дисциплінованістю і т.д.) на інших уроках після уроків фізичної культури показують, що останні при методично вірному проведенню не порушують загального проходження педагогічного процесу.

     Лише  після уроків з підвищеним навантаженням, емоційним забарвленням, учні на початку  уроків з інших предметів проявляють більшу рухливість і більше відволікаються. Лікар, здійснюючи контроль, повинен спільно з вчителем фізичної культури виключити негативний вплив невірно побудованих занять.

     При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день по сумі усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу.

     Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким  чином, щоб його найбільша інтенсивність (по сумі балів за день) припадала на вівторок і середу, в  той як четвер був дещо полегшеним днем.

     Розклад складено неправильно, коли найбільше  число балів за день припадає на перший та останні роботі дні тижня  або коли воно однакове у всі робочі дні. 
 

Спостереження

за  умовами проведення занять 

     Вплив занять фізичними вправами в значній  мірі залежить від стану обладнання, спортивного інвентаря, одягу, сукупності метеорологічних факторів, особливостей санітарного стану місць занять та ін.

     Умови занять створюються всім педагогічним колективом. Учитель фізичної культури постійно слідкує за утриманням місць занять в належному санітарному стані. Лікар здійснює огляд епізодично в порядку контролю. В обов'язки лікаря входить консультативна допомога вчителям фізичної культури і технічного персоналу школи щодо утримання місць занять в належному санітарно-гігієнічному стані. При цьому необхідно керуватися нормами будівництва спортивних споруд, до обладнання і правилами їх експлуатації.

     Загальні  вимоги, які підлягають неухильному  виконанню, наступні:

     Спортивний  майданчик розміщується (по довжині) з півночі на південь; для покриття використовується матеріал, який не дає пилу; майданчик повинен мати такий рельєф, щоб з нього стікала дощова вода; зелені насадження повинні оточувати майданчик з півночі і разом з травою займати не менше ¼ її загальної площі.

     „Робоча”  поверхня майданчика визначається з  розрахунку 20-30 м² на 1 учня.

     Неприпустима  наявність поблизу майданчика (ближче ніж 3-4 м від його краю) предметів, які можуть привести до травматизму учнів.

     Спортивно-гімнастичні  зали повинні мати площу з розрахунку 4-5 м² на учня; необхідна висота 5,5-7 м, підлога краще всього палубного типу. Стіни мають біти рівними, без карнизів, пофарбовані олійною фарбою до висоти 2 м від підлоги. Радіатори опалення повинні розміщуватися в стінних нішах і закриватися знімною огорожею з заокругленими кутами і ребрами.

     Вікна – загальною площею не менше 25% площі  підлоги, обов'язково з кватирками. На вікнах – знімні захисні сітки. Штучне освітлення – 75-100 люксів. Освітлювальні прилади захищаються від попадань м'ячем металевою сіткою.

     Температура повітря в спортзалі, в залежності від заняття, може коливатися від 15°  до 18°С. В підсобних приміщеннях  підтримується температура не нижче 16°С. Вентиляція повинна забезпечувати триразовий обмін повітря в годину. Поруч із залом обладнуються підсобні приміщення: роздягальні, душові, туалет, кімната для зберігання спортінвентаря, кімната для вчителів.

     Основними причинами забруднення спортивного  залу є: дозвіл занять учням в звичайному одязі і особливо взутті. Неправильне і несвоєчасне прибирання і поганий догляд за спортінвентарем, нестача природного освітлення, слабка вентиляція, наявність в підлозі щілин, карнизів і кутів, які заважають прибиранню, використання приміщення не за призначенням (проведення вечорів, концертів, танців та ін.). Постійним джерелом пилу в спортивних приміщеннях є гімнастичні мати, килимки, доріжки та ін., які використовуються для пом'якшення при приземленні і боротьбі. Систематичне їх очищення – необхідний захід, який зменшує запиленість спортивних приміщень.

     Правильне прибирання приміщення для занять тільки тоді досягає мети, якщо проводиться  своєчасно. „Сухе" прибирання протягом 10—15 хвилинної перерви між уроками  тільки додатково забруднює повітря.

     „Вологе" прибирання повинно закінчуватися не пізніше ніж за 30 хвилин до початку занять. Забруднення приміщення спортивного залу в значній мірі залежить від стану підсобних приміщень (роздягалень, душових, туалетів). Тому необхідно їх своєчасно і якісно прибирати. Туалети і душові кімнати повинні прибиратися після кожної зміни учнів. При наявності в роздягальнях шкафів для зберігання одягу, їх не рідше одного разу в тиждень дезинфікують. При пошкодженні санітарно-технічного обладнання (душових, водопроводу і т.д.) його необхідно терміново відремонтувати.

     Санітарний  стан місць занять, обладнання, одягу  забезпечується спільними зусиллями  учнів, технічного персоналу, вчителів фізичної культури, лікарів. Лікар повинен  забезпечувати санітарно-освітню  роботу з учнями, технічним персоналом щодо дотримання санітарно-гігієнічних вимог до уроків фізичної культури.

       Кліматичні і метеорологічні  умови повинні враховуватися при занятті фізичною культурою і спортом. Слід пам'ятати, що в організмі під час руху виробляється значна кількість тепла ніж у спокої. Тому при високій температурі навколишнього середовища, великій вологості і відсутності значного руху повітря, створюється небезпека перегрівання тіла. Попередити перегрівання на заняттях (при походах) можна шляхом зниження фізичного навантаження, частими й довготривалими перервами, розміщення учнів в тіньових зонах (особливо під час відпочинку), створення умов для максимального доступу повітря, легкого одягу, дотримання режиму пиття.

     При низькій температурі, підвищеній вологості і сильному вітрі можливе переохолодження. Якщо учні довго перебувають в такому середовищі в недостатньо теплому одязі, заняття може спричинити застуду або обмороження окремих частин тіла.

     Щоб запобігти перегрівання або переохолодження  під час уроків фізичної культури чи змагань слід дотримуватися відповідних температурних норм, (див. таблицю 7).

 

Таблиця 7 

Температурні  норми для уроків фізичної культури

і спортивно-масових  заходів