Контроль і самоконтроль у процесі фізичного вдосконалення

Другий  метод донозологічної діагностики  досить простий і може бути запропонований для масових досліджень. При цьому розраховують адаптаційний потенціал (АП) системи у балах за формулою:

АП = 0,011 • (ЧП) + 0,014 • (CAT) + 0,008 • (ДАТ) + 0,014 • (В) + 0,009 • (МТ) - 0,009 • (Р) - 0,273,

де ЧП - частота пульсу за 1 хв; CAT - систолічний  артеріальний тиск (мм рт. ст.); ДАТ - діастолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.); В -вік; МТ - маса тіла, кг; Р - зріст, см.

Чим менша  величина, що характеризує адаптаційний потенціал, тим він вище і тим  вище рівень здоров'я (табл. 6.4). Найбільш високий рівень здоров'я відзначається в осіб, які мають АП нижче 2,60 умовних балів (задовільна адаптація) і, - навпаки, найбільш низький в осіб, у яких адаптаційний потенціал вищий 3,49 умовних балів (зрив адаптації).

Даними  методами донозологічної діагностики  можна швидко і без великих  втрат виявити людей, яким терміново  необхідно провести оздоровчі заходи, хоча не завжди проби дають чіткий результат. Наприклад, у людини, яка  має хронічне запалення легень, може бути кількість балів, що відповідає стану задовільної адаптації, хоча рівень здоров'я у цієї людини досить низький.

Цей спосіб має два різновиди — визначення біологічного віку або за резервами біоенергетики.

Визначення  рівня здоров'я за показниками біологічного віку, тобто за швидкістю старіння організму.

6.4. Оцінка рівня здоров'я за Р.М.Баєвським

 

   

6. Визначення рівня здоров'я за прямими показниками

Особливості старіння визначають або за збігом біологічного віку з календарним, або за його руйнівною силою.

Абсолютною мірою життєдіяльності організму (кількість здоров'я) є тривалість життя. Біологічний вік (БВ) визначають за методикою, розробленою В.П.Войтенко (1991):

1) розрахунком  дійсного значення БВ із використанням  клініко—фізіологічних показників;

2) розрахунком  необхідного значення БВ за  календарним віком;

3)за  співвідношенням дійсного та календарного віку.

Отримані  результати є відносними, тому що також  потрібно знати середню величину ступеня старіння в певному календарному віці для конкретної популяції. Ґрунтуючись  на цих результатах, можна поділити осіб одного календарного віку (КВ) на групи, залежно від ступеня „вікового  руйнування" та за „запасом здоров'я".

1-й рівень відповідає дуже повільному, а 5-й різко- прискореному старінню, 3-й рівень свідчить про відповідність біологічного віку людини її календарному віку. За даними А.Л.Решетюка і співавторів (1988) осіб, які мають 4-й та 5-й рівень здоров'я, потрібно включати до контингенту із загрозою стану здоров'я, які підлягають диспансерному контролю і медичній реабілітації.

1-й рівень            Від - 15 до - 9 років

2-й рівень            Від - 8,9 до - 3 років

3-й рівень            Від - 2,9 до + 2,9 років

4-й рівень            Від + 3 до + 8,9 років

5-й рівень            Від + 9 до + 15 років

Розроблено  чотири варіанти методик щодо визначення біологічного віку. Два варіанти дуже складні, в них використовується сучасна медична апаратура. Третій варіант спирається на загальнодоступні показники та вимірювання життєвої ємності легенів, а в четвертому варіанті не потрібні спеціальні дослідження, він найбільш доступний.

Для визначення біологічного віку за третім варіантом запропонована така формула:

Для чоловіків:

БВ = 44,3 + 0,68 • СОЗ + 0,40 • АТС - 0,22 • АТД - 0,22 • АТП -

-  0,004 • ЖЄЛ - 0,11 • ЗДВ + 0,08 • ЗДВид. - 0,13 • СБ. 
Для жінок:

БВ = 17,4+ 0,82 • СОЗ - 0,005 • АТС + 0,16 • АТД + 0,35 • АТП -

-  0,004 • ЖЄЛ + 0,04 • ЗДВ - 0,06 • ЗДВид. - 0,11 • СБ.

Для визначення біологічного віку за четвертим варіантом  запропонована така формула:

Для чоловіків:

БВ = 27,0 + 0,22 • АДС - 0,15 • ЗДВ + 0,72 • СОЗ - 0,15 • СБ.

Для жінок:

БВ = - 1,46 + 0,42 • АДП + 0,25 • МТ + 0,70 •   СОЗ - 0,14 • СБ,

де МТ - маса тіла, кг; СОЗ - самооцінка здоров'я  за питаннями, бали; СБ - статичне балансування із закритими очима на лівій нозі без взуття, с.

За допомогою  наведених формул вираховують біологічний  вік, а щоб визначити, наскільки  він відповідає календарному, потрібно зіставити їх індивідуальні величини. Величина належного БВ (НБВ) визначається за формулами:

НБВ = 0,629 • КВ + 18,6 - для чоловіків;

НБВ = 0,581 • КВ + 17,3 - для жінок.  

7. Визначення рівня здоров'я за резервами біоенергетики

Відповідно  до методологічної спрямованості всі сучасні концепції розвитку життя належать до трьох основних типів - субстратні, інформаційні та енергетичні. Найбільш розвинутою є субстратна концепція (починаючи з Ламарка - морфологія організмів, а в подальшому - різні рівні біології).

Завдяки кібернетиці та інформатиці швидко розвивається інформаційна концепція.

Прогресивна еволюція біосистем пов'язана з  підсиленням інтенсивності дихання і внутрішньоклітинного утворення енергії. Біологічне значення цього феномену полягає в тому, що підвищенням потужності внутрішньоклітинного утворення енергії забезпечується прояв усіх функцій на більш високому рівні, в тому числі й адаптація.

Здатність мобілізувати ресурси організму, систем, усього організму - перша умова ефективного  пристосування організму до зміни  умов існування.

Перетворення  енергії в організмі відбувається анаеробним та аеробним шляхами. При  гліколізі з 1 моля глюкози (180 г) продукується 2 молі АТФ, що зберігає майже 42 кДж енергії, а коефіцієнт корисної дії становить 36 %.

При аеробному  окисленні з 1 моля глюкози утворюється  38 молів АТФ, акумулюється 1591 кДж при коефіцієнті корисної дії 55%.

Таким чином, проблема визначення життєздатності, а  іншими словами рівня соматичного здоров'я, наштовхується на проблему оцінки потужності та ефективності аеробного утворення енергії, тобто з використанням кисню.

З фізіологічної точки зору цей показник інтегрально характеризує стан дихальної, серцево-судинної та інших систем, а з біологічної - стійкість (життєздатність) неврівноваженої системи, якою є живий організм.

Вважається, що розвиток, ріст і старіння організму - це процес наближення до логічного завершення людиною життя, що супроводжується зменшенням інтенсивності теплопродукції.

Швидкість „старіння" найбільша на ранніх стадіях розвитку, а найменша - на кінцевих етапах онтогенезу. Починаючи з 25 років у людини відносне зменшення теплопродукції становить 3-7,5 % за кожні 10 років життя. В основі цього лежить зменшення активності ферментів, кількості мітохондрій тощо.

Виявлена  динаміка рівня здоров'я, визначеного за системою експрес-оцінки. Помітно, по-перше, закономірне падіння рівня соматичного здоров'я з віком і, по-друге, вихід середньої оцінки рівня здоров'я за межі „безпечної зони" (12 балів) після межі 40 років життя (табл. 6.5).

5. Динаміка рівня соматичного здоров'я (експрес - оцінка, бали)

 

   

Зовнішня  енергія, яка надходить до організму  з продуктами, трансформується у  специфічну енергію хімічних сполук, акумулюється й здатна використовуватись  для життєдіяльності. Ця специфічна енергія характерна лише живим системам, вона являє собою енергію фосфорних  зв'язків. Здатність накопичувати енергію  в макроергічних зв'язках є  універсальною функцією всього організму в цілому.

Саме  ця функція забезпечує неврівноважений  стан біосистеми - життя, а її кількісна характеристика може бути основою для оцінки життєдіяльності конкретного організму (Апанасенко Г.Л.).

Таким чином, головною умовою існування всього живого на Землі є властивість  поглинати енергію з навколишнього  середовища, акумулювати її і використовувати  в процесі життєдіяльності. При  цьому виявляють важливу закономірність - чим потужніший апарат мітохондрій (енергетичних станцій), тим більший  діапазон впливів клітина здатна витримати й відновити свою структуру. На рівні органа існує така ж закономірність, чим менший резерв енергії, тим швидше та сильніше проявляється у вигляді порушення гомеостазу наслідок впливу на орган будь - якого негативного чинника.

Основним  механізмом накопичення  енергії є біологічне аеробне окислення.

Визначення  потужності аеробного утворення  енергії, тобто максимального споживання кисню (МСК) проводиться за допомогою прямих і непрямих методів.

При прямому визначенні МСК людини обумовлюється фізичне навантаження ,,до відмови" та об'єм спожитого кисню. При непрямих методах визначення МСК проводиться на підставі розрахунків, які базуються на даних споживання кисню при певних фізичних навантаженнях, наприклад після бігу протягом 12 хв. Кореляція між виконаною роботою (отриманим результатом) і МСК становить 0,897 (табл. 6).

6. Кореляція між результатами бігу та величиною МСК

(за  Купером К., 1972)