Технології соціальної роботи з сімейними конфліктами

      Міністерство  освіти та науки України

      Національний  університет «Львівська політехніка»

      Кафедра соціології та соціальної роботи 
 
 
 
 
 
 

      Технології  соціальної роботи з  сімейними конфліктами 
 

      Курсова робота 
 
 
 
 

 

                                                                             
 
 
 

                                      Львів - 2010

Зміст

     Вступ……………………………………………………………………..3

     Глосарій………………………………………………………………….5

     Розділ 1. Сутність і види сімейних конфлікт……………………….....5

1. Основні види конфліктів у сім’ї……………………………………5
2. Чинники, які призводять до конфліктів у сім’ях………………….9

Розділ 2. Основні технології соціальної роботи з сім’єю…………...18

2.1 Сутність  соціальних технологій…………………………………..18

2.2 Технології  соціальної роботи з сім’єю в стані кризи……………23

Розділ 3. Дослідження конфліктів у сім’ях, що пережили стан

 сімейної  кризи…………………………………………………………31

3.1 Діяльність  центру соціальних служб для  сім’ї, дітей та молоді...31

3.2 Проведення  глибинного інтерв’ю………………………………...32

Висновки………………………………………………………………..35

Список  використаної літератури……………………………………...37

Додатки…………………………………………………………………39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

             Вступ 

     Актуальність  теми дослідження. Сім'я є моделлю суспільства на конкретному історичному етапі розвитку, відображає його моральні та духовні особливості.

     Сім'я  – невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік  і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов'язані  родинними зв'язками з подружжям.

     Сім'я  функціонує на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою.

     Дослідження сімейних стосунків, які зазнали значних перебудов разом із усім нашим суспільством, є надзвичайно важливим на сьогоднішній день. Актуальність досліджень у галузі сімейної проблематики зумовлена загальною кризою в сім’ї. Ця криза є доволі поширеною, виявляється у кількісних та якісних показників. Очевидно, що за таких умов необхідним є ґрунтовні дослідження сучасної сім’ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ.

     Особливо  актуальною і значимою ця проблема є сьогодні, коли перед суспільством стоять важливі завдання стабілізації, підготовки підростаючого покоління до життя, творчого пошуку у майбутній діяльності тощо.

     Об'єкт  дослідження – сімейні конфлікти, їх причини та типи.

     Предмет дослідження – технології соціальної роботи з сім’ями, що перебувають у стані кризи, переживають конфлікти.

     Мета  дослідження – розкрити і теоретично обґрунтувати сутність особливостей та технологій розв’язання сімейних конфліктів.

     Згідно  з метою і предметом дослідження  було визначено такі завдання:

     1) виявити  сутність і види сімейних конфліктів;

     2) дослідити причини подружніх конфліктів;

     3) визначити сутність соціальних технологій;

     4) дослідити основні технології соціальної роботи з сім'єю, що переживає стан сімейної кризи;

     5) дослідити конфлікти у сім’ях, які пережили конфлікти.

                             

     Структура курсової роботи: Виходячи з поставлених мною завдань, курсова роботи складається з трьох розділів: двох теоретичних і одного практичного. У першому розділі «Сутність і види сімейних конфліктів» розглядаються види і причини подружніх конфліктів. Другий розділ «Основні технології роботи зі сім’єю» визначає сутність соціальних технологій та розглядає технології соціальної роботи з сім’єю в стані кризи.

     У практичній частині курсової роботи, ми досліджуємо проблеми сім’ї, які пережили конфлікт та причини їх виникнення.

     До  виконання завдань було опрацьовані  наступні наукові джерела. Щоб визначити  сутність і види сімейних конфліктів ми обрали літературу таких авторів: Алексеев Л.С., Меновщиков В.Ю., Ганслі Т., Лукашевич М.П., Туленков М.В., . В.П. Андрущенка, М.І. Горлача. Для розкриття теми соціальних технологій були опрацьовані наступні джерела: Афанасьев В.Г., Зайцев А.К., Иванов В.А., Марков М., Холостовой Е.И., Матвієнко В.Я., Туптя Л.Т., Іванова І.Б.

 

      Глосарій

      Гомеостаз – відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини (сталість складу крові, температури тіла). Процес, що регулює або підтримує систему в стійкому стані відносно змінного навколишнього середовища, в якому ця система функціонує.

     Конфлікт – це виражена боротьба мiж принаймнi двома взаємозалежними сторонами, якi вбачають несумiснi цiлi, недостатнi ресурси, i втручання з боку iнших при досягненнi своїх цiлей.

        Сім’я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.      

     Соціальна робота – інтегрований, універсальний вид діяльності, спрямований на задоволення соціально гарантованих і особистісних інтересів і потреб людей з насамперед соціально вразливих груп населення.

     Соціальні технології – це специфічний соціальний інститут інновацій і соціальної творчості, організації і самоорганізації різних видів соціальної діяльності і соціальної взаємодії, прогнозування і діагностики параметрів соціальних процесів.

 
 
 
 
 
 

     Розділ 1. Сутність і види сімейних конфліктів 

     За  визначенням Н.В. Грішиної, конфлікт – це біполярне явище (протистояння двох начал), що проявляє себе в активності сторін, направленій на подолання суперечностей, причому сторони представлені активним суб'єктом (суб'єктами) [17, с. 213].

     Конфлікт  – це поширена риса соціальних систем, він неминучий і невідворотний, а тому повинен розглядатися як природний  фрагмент людського життя. Конфлікт може бути прийнятий як одна з форм нормальної людської взаємодії. Він  не завжди і не скрізь приводить до руйнування; це один з головних процесів, що служать збереженню цілого [5, с. 107].

     Цінність  конфліктів у тому, що вони запобігають  окостенінню системи, відкривають  дорогу інноваціям. Конфлікт – це стимул до змін, це виклик, що вимагає творчої  реакції. У конфлікті, безперечно, є ризик руйнування відносин, небезпека неподолання кризи, але є також і сприятлива можливість виходу на новий рівень відносин, конструктивного подолання кризи і отримання нових життєвих можливостей.

     С.В. Ковальов відмічає, що щасливі сім'ї відрізняються не відсутністю або низькою частотою конфліктів, а малою їх глибиною і порівняльною безболісністю і безнаслідковістю [20, с. 187].

     1.1.Основні   види конфліктів у сім’ї

     У соціальній психології в якості складових  елементів конфлікту виділяється об'єктивна конфліктна ситуація, з одного боку, і її образи в учасників розбіжностей – з іншого. У зв'язку з цим американський психолог М. Дойч запропонував розглядати наступні типи конфліктів:

     1. Справжній конфлікт, що існує об'єктивно і сприймається адекватно (дружина хоче використовувати вільну кімнату як комору, а чоловік – як фотолабораторію).

     2. Випадковий, або умовний, конфлікт, який легко може бути вирішений, хоча це й не усвідомлюється його учасниками (подружжя не помічає, що є ще площа).

     3. Зміщений конфлікт – коли за "явним" конфліктом ховається щось зовсім інше (сперечаючись із-за вільної кімнати, подружжя насправді конфліктує із-за уявлень про роль дружини в сім'ї).

     4. Невірно приписаний конфлікт – коли, наприклад, дружина лає чоловіка за те, що він зробив, виконуючи її ж розпорядження, про яке вона вже давно забула.

     5. Латентний (прихований) конфлікт. Базується на неусвідомлюваній подружжям суперечності, яка проте об'єктивно існує.

     6. Помилковий конфлікт, що існує тільки із-за сприйняття подружжя, без об'єктивних причин [5, с. 107].

     Справжні  причини конфлікту важко виявити  із-за різних психологічних моментів. По-перше, в будь-якому конфлікті  раціональне начало, як правило, приховане за емоціями. По-друге, справжні причини конфлікту можуть бути надійно приховані і психологічно захищені в глибині підсвідомості і виявлятися на поверхні тільки у вигляді прийнятних для Я-концепції мотивувань. По-третє, причини конфліктів можуть бути невловимими із-за так званого закону кругової каузальності (причинності) сімейних відносин, який виявляється і в подружніх конфліктах.

     Існує три аспекти міжособових відносин:

• когнітивний (як ми їх бачимо і розуміємо);
• афектний (як ми до них відносимося);
• поведінковий (як ми в них поступаємо) [1, с. 132].

     Згідно закону багаторівневої кругової каузальності, пусковим моментом конфлікту можуть бути будь-які ланки замкнутого ланцюга "знання – емоції – поведінка", чому рівень, на якому виникли розбіжності, і, відповідно, їх причини, визначити виявляється не так вже і просто, бо всі вищеперелічені аспекти міжособових відносин прагнуть до узгодження.

     Наприклад, на тлі повного взаєморозуміння  і прекрасних взаємостосунків подружжя зіткнулося з чисто зовнішніми труднощами, пов'язаними, наприклад, з народженням  першої дитини. У випадку, якщо ці труднощі за своєю інтенсивністю і тривалістю перевищать якийсь пороговий рівень, пухлина конфліктності неминуче пошириться і на інші рівні взаємостосунків. Роздратованість і втому один від одного подружжя почнуть розглядати як докір на свою адресу, і, не бажаючи нести на собі тягар відповідальності, вони зважаться врешті-решт явно і недвозначно вказати іншому на його власні помилки у виниклій складній ситуації.

     Г. Навайтіс відзначає, що в молодих  сім'ях звичайно до криз приводить сукупність руйнуючих чинників. Побутові труднощі, розбіжності з найближчими родичами, незадоволеність інтимними відносинами і т.п. окремо можуть бути прийняті, але їх сукупність перевищує можливості подружжя чинити опір стресу. Тому, вирішуючи схожі проблеми, актуально не стільки регулювати розбіжності, скільки навчити вмінню чинити опір психічній напруженості, вмінню організувати спільний сімейний відпочинок і постійні позитивні переживання [5,  с. 108].

     Той же автор указує на те, що схожі кризи  в деяких молодих сім'ях як би заплановані. Частина молодого подружжя (19,6%) серед мотивів, що спонукали їх укласти шлюб, вказали вагітність. Хоча дошлюбна вагітність не є безумовною причиною майбутньої сімейної кризи, вона може підштовхнути до юридичного оформлення інтимного зв'язку і ті пари, які недостатньо підготовлені до прийняття сімейних прав і обов'язків, а також нерідко не підготовлені до шлюбу матеріально.

     Може  бути й так, що взаєморозуміння і  цілком коректна поведінка починають  сполучатися з емоційним неприйняттям (розлюбила). Признатися собі в цьому деколи неможливо, зате не так складно несвідомо спровокувати іншого на поведінку, яку можна буде раціонально засудити ("Я не просто його не люблю, а тому що він такий-то і такий-то"). Таким чином, на поведінковому рівні емоційні і когнітивні аспекти відносин прийдуть у повну відповідність, але при цьому у дуже конфліктну.