Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 12:28, курсовая работа
Мета цієї курсової роботи визначити основні аспекти соціальної роботи з прийомними сім’ями, прийомними дітьми та прийомними батьками.
Динамічний розвиток прийомних сімей в Україні – складний поступовий процес. З одного боку необхідне подальше вдосконалення технології створення прийомних сімей: від процесу пошуку потенційних прийомних батьків до прийняття рішення про передачу дитина на виховання. З іншого – прийомним батькам часто потрібна допомога у їхній роботі. Бути прийомними батьками – складне завдання.
ВСТУП……………………………………………………………………….…..….3
РОЗДІЛ І. Прийомна сім’я, як інститут сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування…………………….………..…..6
1.1. Сирітство та сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування……………………….………..…………..6
1.2. Прийомна сім’я, як форма виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування……………………………..……………………………..9
Висновки до першого розділу…………………………………..………………..12
РОЗДІЛ ІІ. Соціальна робота з дітьми та батьками в прийомних сім’ях…14
2.1. Попередня робота з кандидатами на створення прийомних сімей…....14
2.2. Створення прийомних сімей та влаштування дітей в прийомні сім’ї...17
2.3. Адаптація прийомної дитини в прийомній сім’ї……………………….21
2.4. Соціальний супровід прийомних сімей. ………………………………..26
Висновки до другого розділу……………………………………...……………..32
Загальні висновки……………………………………………….....……………..34
Список використаних джерел
Кандидати на створення прийомної сім’ї попереджаються про те, що остаточне рішення про можливість створення прийомної сім’ї приймається за результатом перевірки відомостей про кандидата і його сім’ю і проходження обов’язкового навчання кандидатів на створення прийомних сімей.
На завершення другої бесіди кандидатам пропонується заповнити спеціальну анкету, а також заяву на ім’я директора ЦСССДМ щодо бажання створити сім’ю (заява є підставою для початку попередньої роботи з кандидатами на створення прийомної сім’ї) та надається перелік документів, які вони мають підготувати для юридичного оформлення прийомної сім’ї.
Однією з обов’язкових умов прийняття рішення про створення прийомної сім’ї є відвідання спеціалістами центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та служби у справах дітей родини кандидатів, бесіда з кожним членом сім’ї. Складається Акт обстеження житлово-побутових умов, за формою затвердженою у додатку 6 до пункту 1.4. Порядку взаємодії. Цей візит має бути попередньо погоджений з кандидатами.
На основі Акту обстеження житлово-побутових умов і поданих документів, що підтверджують спроможність сім’ї бути прийомною спеціалістами центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді направляється Запит щодо проведення навчання кандидатів на створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, за формою затвердженою у додатку 3 до пункту 1.1. Порядку взаємодії.
Кандидати у прийомними батьками, в обов'язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Міністерством у справах молоді та спорту. Проходження курсу підготовки дозволяє кандидатам остаточно визначитись, наскільки співпадають їхні бажання та можливості взяти на себе відповідальність по вихованню дитини, позбавленої батьківської опіки. Батьків, які пройшли курс підготовки, можна вважати вмотивованими і цілком визначеними щодо рішення про створення прийомної сім’ї. За результатами навчання батьків готується рекомендація центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
2.2. Створення прийомних сімей та влаштування дітей в прийомні сім’ї
За результатами проходження курсу підготовки прийомних батьків і рекомендацією центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді районною адміністрацією приймається рішення про утворення прийомної на підставі заяви кандидатів у прийомні батьки та за поданням відповідного висновку районної служби у справах дітей.
Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім'ю, такі документи:
Після того як на опікунській раді приймається рішення про створення прийомної сім’ї підписується відповідне розпорядження, яким визначається структури, що залучаються до діяльності прийомної сім’ї, ступінь їхньої співпраці.
Потім розпочинається пошук дітей на влаштування в прийомну сім’ю.
Існують деякі критерії взаємопідбору.
Влаштування дітей у прийомну сім'ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей.
Необхідно співвідносити вік рідних і прийомних дітей. Не доцільно брати в сім’ю дитину того ж віку, що й рідні діти, тому, що, як правило, рідні діти більш розвинуті інтелектуально, краще навчаються, мають більше коло інтересів, тому прийомні діти будуть при порівнянні відчувати себе «неповноцінними».
Слід прогнозувати навантаження, яку принесе дитина в сім’ю. Наприклад, якщо в родині вже є двоє малих дітей, не варто влаштовувати таку ж дитину в цю сім’ю, тому, що фізичне навантаження на батьків буде надмірне.
Хлопчиків-підлітків доцільно брати в сім’ю де є авторитет батька, бо велика вірогідність того, що мати не спроможна буде справитися з підлітком.
Недоцільно в сім’ю, де є підлітки, брати підлітка протилежної статті, щоб не спровокувати статевих стосунків. Сексуальні відносини для дітей з інтернатів є справою звичайною починаючи з середніх класів, тому треба обережно ставитися до стосунків хлопчиків і дівчаток підліткового віку. Особливою проблемою є провокація сексуальних стосунків з боку прийомних дівчаток-підлітків щодо прийомних батьків. Особливо це стосується батьків молодшого віку чи чоловіків, які небайдужі до жінок.
Доцільно щоб прийомна дитина і сім’я була однієї національності.
Слід також враховувати матеріальний достаток прийомної сім’ї. Якщо дитина прожила в забезпеченій міські родині, не треба її влаштовувати в сільську сім’ю з обмеженим достатком.
Для ВІЛ-позитивної дитини доцільно підбирати сім’ю, яка вже мала досвід спілкування з ВІЛ-позитивним чи хворими на СНІД. Дітей з хронічними захворюваннями слід влаштовувати в сім’ї медичних працівників чи тих, які мають досвід з особами з цими хворобами.
Для братів і сестер шукають таку сім’ю яка має можливість влаштувати їх разом. [17, с. 36]
Інформація про дітей, які можуть бути влаштовані до прийомної сім’ї, міститься у банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, який створюється і ведеться службою у справах дітей. Порядок ведення банку даних здійснюється відповідно до наказу Міністерства України у справах молоді та спорту від 29.07.2005 р. № 1466.
Спеціалісти служб налагоджують співпрацю з працівниками закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо умов знайомства потенційних кандидатів на створення прийомної сім’ї та дітей – потенційних вихованців, підготовки дітей до влаштування в сім’ю.
Спеціаліст служби у справах дітей надає потенційним прийомним батькам, інформацію, що міститься у банку даних про дитину, які потребують влаштування. Знайомство батьків і дитини відбувається лише за умови, коли прийомні батьки визначаться за документами, що вони остаточно визначились щодо кандидатури дитини.
В районних службах у справах дітей кандидатам надається дозвіл на встановлення контакту з дитиною.
Діти влаштовуються в прийомну сім’ю з інтернатів, будинків дитини, лікарень, притулків та інших закладів для дітей-сиріт. Для встановлення контакту прийомні батьки відвідують дитину і знайомляться з нею. У цьому процесі допомогу потенційним прийомним батькам для налагодження психологічного контакту з дитиною, надають соціальні працівники центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
При влаштуванні в сім’ю для дитини вибирається така сім’я, яка б найбільш відповідала інтересам дитини. Фактично дитина підбирається для сім’ї, але в інтересах дитини.
Не всі діти можуть бути влаштовані у сім’ю. Можливі обставини, які є несприятливі для батьків: вади фізичного та психічного розвитку; наявність асоціальних батьків, родичів; кримінальне минуле; генетична спадковість тощо. Не слід влаштовувати на виховання дитину, якщо батьки не впевнення у правильності свого рішення.
Після того як контакт встановлений і заклад в якій перебуває дитина видав позитивну рекомендацію, видається розпорядження районної адміністрації на влаштування дитини в прийомну сім’ю.
Прийомна сім’я обов’язково інформується про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дітей, розвиток та здібності до навчання, а також пов’язані з цим ризики, сімейну історію дітей яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання. Також передається пакет документів на дитину (свідоцтво про народження, документи щодо статусу дитини, документи на майно та житло дитини та інші) оригінали яких зберігають в сім’ї.
Одна із умов переходу дитини в сім’ю є бажання самої дитини.
На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання за формою, що затверджена Положенням про прийомну сім’ю. Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам чи родичам, усиновлення дитини, досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором.
За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Ці гроші переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.
Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено судом, за формою визначеною органами опіки та за погодженням з прийомними батьками, і за участю соціального працівника.
2.3. Адаптація прийомної дитини в прийомній сім’ї
До прийомних сімей рекомендується влаштовувати дітей, які виховувались в «нормальних сім’ях», але за певних обставин втратили батьків. Що стосується адаптації до сімейного життя, то такі діти більш пристосовані. Вони не були відірвані від сім’ї на тривалий час, знають і приймають умови життя родини, у них є необхідні соціальні навички.
Проте дитина, котра втратила рідних, пережила сильне психологічне потрясіння, наслідки якого можуть бути не передбаченими. Втрата матері чи батька, позбавлення їхньої турботи і опіки є страшними горем для дитини. Тому у дитини можуть розвиватися відхилення різного характеру, що відбивається на її самосприйнятті та самосвідомості. У дитини може спостерігатися підвищене почуття тривоги і неповноцінності. Тому для неї важливою є емоційна підтримка з боку дорослої людини, переживання і турбота про неї інших – все це формує почуття захищеності. Дитина не повинна залишатися наодинці зі своїм горем, почуватися нікому непотрібною, покинутою, оскільки через відсутність уваги з боку дорослих у такому стані спостерігається порушення її розвитку.
У дітей, які стали сиротами при живих батьків, життя яких було ускладнене пияцтвом і аморальною поведінкою батьків, а також там, де вихованню дитини не приділяється належна увага внаслідок переобтяженості батьків власними справами, роботою і кар’єрою, психологи та педагоги відзначають обмеженість мотиваційної сфери, підвищену психічну тривожність, нерозвиненість емоційно-вольових характеристик. У сім’ях, в яких були постійні конфлікти, відсутність чуйності і уваги до дітей, байдужість, зневажливе і жорстоке ставлення до них призводять до появи «ерзац-сім′ї» в якій дитина ризикує набути асоціального досвіду. [14, с. 12]
У дітей, які прийшли до прийомної сім’ї, як правило є затримка у розвитку, «букет» різноманітних захворювань, низька успішність, тому дитина потребує особливої уваги прийомних батьків і фахівців (психологів, педагогів та ін.).