Профилактика семейного насилия над женщинами

Виступаючи посередником у розв’язанні сімейних конфліктів, соціальний працівник може використовувати:

• творчий підхід –виведення клієнта із важкого стану, допомогти йому спрямувати енергію на пошук нових рішень, знаходження позитивних аспектів власного життя чи життєвої ситуації;
• емпатія –необхідно звернути увагу на відсутність емпатії в учасників, заохочувати учасників до активного сприйняття;
• контроль над емоціями –потрібно створити можливість для клієнтів для того, щоб вони висловили власні емоції і водночас не звинувачували іншу сторону. Для соціального працівника є дуже важливим зберігати спокій і рівновагу;
• готовність до вирішення конфлікту –соціальний працівник має усвідомлювати власну готовність до розв’язання конфліктної ситуації і запевнити в цьому клієнта.

Виходячи з усього вище зазначеного, можна дійти висновку, що кожна

технологія, кожен метод  та методика соціальної роботи ефективна  по –своєму, але не достатньо цього для того, щоб її можна було використовувати як єдину у вирішенні певної проблеми. Зазвичай підбирається комплекс методик, які потім використовуються у роботі з клієнтом.

3.2. Напрями оптимізації  технологій соціальної роботи  профілактики сімейного насильства  над жінками

Проблема насильства над  жінкою в родині є для України  однією з найбільш складних і невивчених. Щодо наслідків насильства над жінками у родинах очевидно, що, по –перше, найважливішими, як вважають самі жінки є не фізичні, а соціальні. По –друге, половина жінок указує на те, що насильство призводить до явища так званої «соціальної естафети», тобто є значний ризик відтворення дітьми, які спостерігають у родині факти насильства, проявів насильств у власному житті. По –третє, витрати держави на реабілітацію потерпілих від насильства, хоча і незначні, але наша держава подібною проблемою фактично займається «за залишковим принципом». В Україні актуалізація проблеми насильства над жінками в родині розпочата лише в останні роки.

Розгляд проблеми насильства в сім’ї над жінками спрямований на розкриття нових шляхів її подолання, пошук чи оптимізацію, покращення існуючих технологій соціальної роботи.

Більшість жінок рідко звертаються в міліцію, тому що вони не хочуть розголосу, бояться сімейних проблем, не хочуть, щоб діти залишалися без батька, щоб зобов’язували чоловіків –кривдників до виплати штрафу, тому що вони б’ють по сімейному бюджету, взагалі не хочуть зв’язуватися з міліцією і судами.  Більшість жінок вважають, що такий вид допомоги як телефонне консультування для постраждалих жінок від домашнього насильства, є досить дієвим і гарним способом надання допомоги такій верстві населення. Жінки –жертви мають підвищений ризик наркотичної та алкогольної залежності. Необхідно привити жінці навички прийняття адекватних рішень.  Виявляється, що жінки вважають, що притулки для скривджених обов’язково повинні існувати в кожному місті і селі по всій країні.

Щодо оптимізації технологій соціальної роботи профілактики сімейного  насильства над жінками, то насамперед потрібно:

• за допомогою ЗМІ пропагувати рівноправність між чоловіком та жінкою, засуджувати сімейне насильство як таке;
• забезпечувати захист жінок від різних форм насильства на державному рівні;
• навчати жінок навичкам самооборони, самозахисту;
• здійснювати координацію діяльності з органами охорони здоров’я, проводити програми статевого виховання;
• створювати найрізноманітніші притулки для жінок;
• розвивати та вдосконалювати систему «телефонів довіри»;
• надавати більше інформації про роботу соціальних служб, сприяти зверненню клієнтів до спеціалістів;
• більш конкретно надавати інформацію соціальним працівникам про всі можливі варіанти допомоги, які вона мають право надавати в певних ситуаціях;
• проводити консультаційні роботи, надавати інформацію про права жінок та можливі варіанти розв’язання існуючих проблем.

Жодна технологія соціальної роботи не є досконалою. Усі потребують доповнення та оптимізації. Цей процес повинен відбуватись як на державному рівні так і на регіональному, місцевому, груповому, індивідуальному.

Сімейне насильство над жінкою існує із покон віку і буде продовжувати своє існування ще не одне століття. Відразу викорінити його не вдасться, тому що левова частка припадає на виховання поколінь, традиції суспільства, звичаї. Але це не означає, що якщо не можна його позбутись, то і не потрібно боротись з ним. Навпаки треба всіма можливими методами розвивати і вдосконалювати систему соціальних служб, законодавчу базу України, створювати програми по боротьбі та профілактиці насильства.

Отже, розглянувши розділ « Праксеологічні аспекти теорії соціальної роботи профілактики сімейного  насильства над жінками», я дійшла висновку, що існує безліч профілактичних технологій соціальної роботи, методів  та методик, але всі вони потребують вдосконалення. Дуже важливу роль грає соціальний працівник, тому що він має  виступати і консультантом, і  заохочувати клієнтів до звернення  у соціальні служби, спрямовувати їхні сили на вирішення власних проблем.

Щодо оптимізації технологій соціальної роботи профілактики сімейного  насильства над жінками, то насамперед потрібно спочатку проводити роботи на державному рівні: вдосконалювати законодавчу  базу, вводити більш сувору цензуру  в ЗМІ, запроваджувати систему штрафів  для чоловіків, які знущаються над  жінками. Потім вже працювати  на регіональному, місцевому, індивідуальному  рівнях. Я вважаю, що кожен соціальний працівник повинен проявляти ініціативу в профілактичній роботі з жінками, які можуть стати жертвами сімейного насильства, тому що це може торкнутися кожного, не залежно від соціального статусу. Можна використовувати найрізноманітніші методики роботи з такими жінками: від індивідуального консультування, до проведення рольових ігор та курсів самооборони.

ВИСНОВКИ

Право на свободу від насильства –це одне з основних прав людини. Тому насильство, а особливо в сім’ї –це грубе порушення прав людини, що тягне за собою зло, страждання, психічні розлади і це ще далеко не кінець переліку.

Сьогодні ця проблема стала  усвідомлюватись суспільством, почали створюватись притулки для жертв  домашнього насильства, різні програми профілактики, консультативні центри, що надають психологічну і соціальну  підтримку жінкам –жертвам насильства. Також поступово вдосконалюється законодавство України.

У сучасних умовах боротьба з сімейним насильством над жінкою залежить від зусиль суспільних рухів, ЗМІ, правоохоронних органів, законодавців. Для того, щоб усвідомити наскільки  далеко ми відстали в галузі практичного  здійснення рівноправності жінок, то достатньо  знати стандартне правило, обов’язкове  для виконання соціальними працівниками в розвинутих країнах. Якщо соціальному  працівнику стає відомо про насильство  в сім’ї, він або самостійно, або в супроводі поліції входить у будинок, де відбувається насильство і приймає рішення щодо подальшого розвитку подій. На жаль у нашій країні таких правил не існує.

У ході даної роботи я  детально розглянула та описала такі питання, як:

1. Науковий стан розробки проблеми профілактики сімейного насильства над жінками характеризується тим, що насильство в сім’ї існує з прадавніх часів. Довгий час воно було фактично узаконено і не приймалося ніяких мір покарання чоловіків за знущання над жінками. Багато хто досліджував цю проблему, але конкретних причин, наслідків і можливих дій з профілактики цього явища не представляв. У зв’язку з цим зараз ця проблема є надзвичайно актуальною і потребує подальшої розробки і вдосконалення.
2. Уточнення основних понять дослідження: «жінка», «сім’я», «насильство в сім’ї», «жертва сімейного насильства», «соціальна профілактика». Ці поняття були конкретно охарактеризовані і співставлені.
3. Методологія дослідження технологій соціальної роботи профілактики сімейного насильства над жінками. Існує велике різноманіття методів та принципів дослідження соціальних проблем, в роботі наведені ті, які можна використовувати при розгляді технологій соціальної роботи профілактики насильства над жінками.
4. Сімейне насильство над жінкою як соціальне явище. Проблема насильства над жінкою в родині є для України однією з найбільш складних і невивчених. У підрозділі описуються види насильства над жінками, дається характеристика циклу насильства. Можна дійти висновку, що однією з головних причин домашнього насильства над жінкою є гендерні стереотипи, нерівність статей. Витоки сімейного насильства закладені у звичаях, що існують у суспільстві, в системі норм і правил, які передбачають для чоловіків і жінок різну визначену поведінку.
5. Технології соціальної роботи профілактики сімейного насильства над жінками. Доцільно використовувати такі технології: профілактичну інформаційно –консультативну бесіду, системне спостереження, профілактичні тренінги, стимулювання розвитку нових навичок, моделей поведінки, профілактичне втручання, сімейну терапію, індивідуальне консультування, соціальне посередництво у розв’язанні сімейних конфліктів, телефони довіри. Важливу роль у попередженні насильства в сім’ї відіграє безпосередньо соціальний працівник. Він проводить просвітницьку роботу серед населення, виявляє неблагополучні сім’ї, здійснює контроль над ними.
6. Аналіз ефективності технологій соціальної роботи профілактики сімейного насильства над жінками. Профілактика передбачає вирішення тих проблем, які ще не виникли. Кожна технологія соціальної роботи ефективна по –своєму, у кожної є свої плюси та мінуси. У своїй роботі соціальний працівник не може використовувати тільки один метод чи методику, тому що вона на дасть об’єктивних результатів, тому потрібно їх використовувати в комплексі. Це є більш ефективним.
7. Напрями оптимізації технологій соціальної роботи профілактики сімейного насильства над жінками. Профілактика сімейного насильства знаходиться в нашій країні майже на початковому етапі свого розвитку, потребує вдосконалення технологій, більшого розголосу про своє існування, тобто поширення інформації серед населення для активізації жінок, щоб підвищити кількість звернень тих, які мають проблеми. Кожен соціальний працівник повинен проявляти ініціативу в профілактичній роботі з жінками, які можуть стати жертвами сімейного насильства, тому що це може торкнутися кожного, не залежно від соціального статусу.

Належне усвідомлення людьми своїх прав, зокрема права на отримання  соціального захисту й соціальних послуг, знижує внутрішні та зовнішні бар’єри у взаємодії з соціальними  службами. Водночас і соціальні працівники повинні дотримуватись всіх визначених законодавством і етичними нормами  принципів і правил роботи з клієнтами.

Така проблема як насильство над жінками в сім’ї є однією із найактуальніших в наш час. Потрібно якомога більше уваги приділяти  цьому питанню. Також потрібно встановлювати  якусь цензуру в ЗМІ, щоб не пропагували так чітко і детально насильство над жінками в сім’ях, тому що це досить гостро проявляється у повсякденному житті, особливо в наш час.

Гіпотеза: технології соціальної роботи профілактики сімейного насильства над жінками сприяють зменшенню  кількості випадків даного насильства. У ході дослідження гіпотеза підтвердилась. Я зробила такий висновок на основі того, що якщо оптимізувати технології соціальної профілактики, більш активно  використовувати їх у повсякденній праці соціальних працівників і  цьому сприятиме держава, тобто  удосконалюватиме необхідну законодавчу базу, регулюватиме роботу засобів масової інформації, фінансуватиме роботу державних соціальних служб, сприятиме створенню недержавних соціальних служб, то кількість випадків сімейного насильства над жінками дійсно зменшиться. Галузь соціальних служб в нашій країні тільки розвивається і поступово набувають популярності профілактичні технології соціальної роботи. Якщо їх почнуть активно використовувати в практиці, то зменшиться виникнення більш складних проблем, а саме такої як сімейне насильство над жінками.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Алексеев Т.В., Панин А.В. Философия: Учебник. Издание второе, переработанное и дополненое. –М.: «Проспект», 1997. –с. 568.
2. Алєксєєнко Т.Ф. Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах// Український соціум. –К., 2008. –с.143.
3. Алєксєєнко Т.Ф., Бойко В.П. Соціально –економічні причини насильства в сім’ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання// Соціологія сім’ї. –К., 2007. –с. 139.
4. Антонов А.И., Борисов В.А. Социология семьи. –М.: Наука, 2008. –с. 274.
5. Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді: Навчальний посібник для вузів. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. –с. 171.
6. Валеологія: підручник для вищих навч. закладів/ В.Г. Грибан; Дніпропетровський держ. Ун –т внутрішніх справ. –К.: Центр учбової літератури, 2008. –с. 214.
7. Забадыкина Е.В. Памятка социальному работнику. Основные сведения о насилии в семье// Социальные работники за безопасность в семье/ Под. ред. М.И. Либоракиной .-М.: РИК Русанова, 2009. –с. 138 -142.
8. Закон україни «Про попередження насильства в сім’ї».  -15 листопада 2001 року, № 2789 -ІІІ.
9. Запобігання і протидія насильству в сім’ї: Методичні рекомендації для соціальних працівників. –К.: ДСЦЦМ, 2004. –с.192.
10. Зуйкова Е.М. Насилие над женщиной в семье и обществе –социальная проблема// Зуйкова Е.М. Феминология и гендерная политика: учеб. Для вузов/ Е.М. Зуйкова, Р.И. Ерусланова.- М., 2010. –с. 168-191.
11. Капська А.Й. Соціальна робота: Навч. посібник для вузів. –К.: Центр навч. літ., 2005. –с. 326.
12. Лавриненко В.Н., Нартов Н.А., Шабанова О.А., Лукашова Г.С.; Под. ред. проф. В.Н. Лавриненко Социология: Учебник для вузов/. 2 –е изд., перераб. и доп. –М.: ЮНИТИ –ДАНА, 2002. –с. 460.
13. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. Посіб. -2-ге вид., доп. і випр.. –К.: МАУП, 2003. –c. 382.
14. Мінакова К. Основні соціально –педагогічні та психологічні характеристики жінки –жертви сімейного насилля// Соціальна педагогіка.- 2005.-№2.-с. 43-47.
15. Основы социальной работы/ Отв. ред. П.Д. Павленок. –М.: ИНФРА –М, 2001. –с. 395.
16. Савчук О.М. Стратегії роботи зі співзалежними жінками, які зазнають насилля в сім’ї// Практична психологія та соціальна робота.- 2003.-№4.-с. 51-60.
17. Семигіна Т.В. Робота в громаді. Практика й політика. –К.: КМ Академія, 2004. –с.180.
18. Сімейний кодекс України. -10 січня 2002 року, № 2947 –ІІІ.
19. Соціальна робота в Україні./ За загальною редакцією І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової.-К.: Центр навчальної літератури, 2004.-с. 256.
20. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник/ За ред.. проф.. А.Й. Капської. –К.: Центр навчальної літератури, 2004.-с. 352.
21. Соціальна робота: В 3 ч. .-К.: Вид. дім « Києво –Могилянська Академія», 2004. –Ч. 2: Теорії та методи соціальної роботи/ А.М. Бойко, Н.Б. Бондаренко, О.С. Брижовата та ін..; За ред.. Т.В. Семигіної, І.М. Григи. -2004.- с. 224.
22. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред.. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. –К.: Академвидав, 2005. –с.328. ( Альма –матер).
23. Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф. Е.И. Холостовой. –М.: ИНФРА-М, 2001. –с. 400. –(Серия «Высшее образование»)
24. Циба В.Т. Системна соціальна психологія: Навч. посібник для вузів.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.-с. 328.
25. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи: Навч. посібник для вузів.-К.: Центр навч. літ., 2006.- с. 464.