Професійна орієнтація молоді на спеціальність Соціальна робота:гендерний аспект

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 10:52, курсовая работа

Описание работы

Робота присвячена гендерним стереотипам профорієнтування молоді та подальшого навчання та працевлашттування.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………..……….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"
Аналіз понятійно - категоріального апарату проблематики………... 6
Складові організації професійної орієнтації………………………… 9
Статевий підхід до вибору професії "соціальна робота"…………… 15
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ПО ВИЯВЛЕННЮ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ РІВНЯ ОРІЄНТАЦІЇ АБІТУРІЄНТІВ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"
2.1 Організація дослідження щодо рівня гендерної орієнтації абітурієнтів на вибір майбутньої професії…………………………………………………………………. 21
2.2 Аналіз результатів дослідження………………………………………………... 25
2.3 Рекомендації щодо покращення рівня професійної орієнтації на спеціальність "соціальна робота"………………………………………………………………….. 31
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….. 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………. 37
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………40

Работа содержит 1 файл

готова курсова.docx

— 128.02 Кб (Скачать)

 Дане дослідження виявило  також рівні професійної орієнтації  хлопців та дівчат на спеціальність  "Соціальна робота". Це можна побачити з питань (2), (4), (5) та (13). Проаналізувавши табличні данні можна визначити рівень профорієнтації на спеціальність ″Соціальна робота″, а саме (див. табл. 2.3):

Таблиця 2.3

Рівні професійної  орієнтації на спеціальність ″Соціальний  працівник″

Рівень

Критерій

 

Високий

 

Середній 

 

Низький

  1. Подобається спеціальність

15%

5%

80%

  1. Актуальність спеціальності

50%

4%

36%

  1. Чи є бажання вступити на спеціальність

32%

8%

60%




 

  1. низький рівень, при якому прояв професійної орієнтації незадовільний. Профорієнтаційна робота проводиться вкрай слабо і тому хлопці та дівчата не знають про професії нічого. Старшокласники не проявлять інтересу та не мають бажання навчатися на такій спеціальності як "Соціальна робота". Це можна побачити з питань : 2 (б), 8 (б), 10 (б), 11 (г), 13 (г).
  2. середній рівень, який характеризується гарними знаннями про спеціальність "Соціальна робота", проте певним ваганням щодо бачення даної спеціальності як майбутньої професії. Це прослідковується в питаннях: 1 (а), 5 (а), 6 (а), 7(а).
  3. високий рівень, який забезпечує гарні знання про спеціальність "Соціальна робота" та бажання навчатись за даною спеціальністю. Це видно з питань : 2 (а), 3 (а), 4 (а), 5 (а), 8 (а), 10 (а).

Аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що професійна орієнтація на спеціальність ″Соціальний  працівник″  досить низький. Старшокласники знають про дану спеціальність мало і тому бажання вступати на ″малознайому″  спеціальність бажання також  не має. Тобто, гіпотези дослідження  справдились в повному обсязі, а саме :

  • рівень професійної орієнтації  старшокласників на спеціальність "Соціальна робота" низький через те, що рідно проводяться профорієнтаційні роботи, а якщо й проводяться, то на цих заходах не згадують про дану спеціальність;
  • рівень професійної орієнтації у дівчат на спеціальність "Соціальна робота" значно вищий, ніж у хлопців через те, що дана спеціальність зарекомендувала себе як суто жіноча спеціальність і тому хлопці не проявлять бажання вступати на таку спеціальність, де б вони почували себе "особами жіночої статі".

 

2.3 Рекомендації  щодо покращення рівня професійної  орієнтації на спеціальність  "Соціальний працівник"

Одним з методів покращення рівня навчання та професійної орієнтації старшокласників до вибору майбутньої професії та спеціальності "Соціальний працівник " виступає зміст навчання. Саме він  для старшокласників є тією, у першу чергу, інформацією, яку вони отримують від викладача та з навчальної літератури. Але сама по собі інформація, без потреб та бажання не має для старшокласника ніякого значення, а отже і не спонукає до вибору подальшої сфери зайнятості, тобто професії. Ось чому професійну орієнтацію потрібно проводити в школах як можна частіше, необхідно враховувати потреби та нахили кожного. Профорієнтаційний матеріал повинен подаватися в такій формі, щоб він викликав емоційний відгук, був не досить складним та активізував пізнавальні психічні  процеси.

Організація навчальної діяльності є невід’ємною частиною у формуванні профорієнтаційних навичок та підвищенню зацікавленості старшокласників в  своєму майбутньому. Калугін підкреслює, що професійне самовизначення повинне складатися з трьох основних етапів: мотиваційного, пізнавального,                 оцінювального [16, с. 132].

Мотиваційний етап полягає  в повідомленні старшокласникам, для  чого необхідно навчатися на певній дисципліні, яке основне навчальне  завдання конкретної роботи. На пізнавальному  етапі старшокласники засвоюють  вищесказану інформацію та формують певну мотивацію до даної навчальної діяльності. Метою останнього етапу  продуктивним буде впровадження проблем  даного типу навчання. Він буде залежати від того, наскільки старшокласник  засвоїв попередні два етапи.

Основні переваги проблемного  навчання полягають в тому, що воно розвиває розумові здібності старшокласників  як суб’єктів учіння; викликає в  них інтерес до певної спеціальності  і відповідно сприяє підвищенню зацікавленості на певний вид професії.

Важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об’єднують в  собі як емоційні (ситуації з майбутньої спеціальності), так і проблемно  – пошукові (постановка в ситуацію вибору). Дані завдання підвищують обізнаність  в майбутній спеціальності та надають легкість в розумінні  її.

Важливим компонентом  в покращенні рівня професійної  орієнтації є проведення самих профорієнтаційних  заходів з метою покращення обізнаності  старшокласників  в певній спеціальності, а тим паче "Соціальній роботі". Дана спеціальність нова і тому в старшокласників немає бажання вступати туди, де нічого для них невідомо, а профорієнтаційні заходи чомусь опускають дану спеціальність, тому що вважають що вона лише для жінок, а чоловікам на ні ній нічого робити.

Оскільки навчання має  колективний характер, на профорієнтацію старшокласників впливає групова  згуртованість, тому пояснення дівчатам та хлопцям важливість кожної спеціальності, їх недоліки та переваги дуже важливо. Засвоєння правильно наданої  інформації надає змогу  підвищити  рівень професійної обізнаності  навіть до тих спеціальностей, до яких нібито інтересу не виникає. Саме обізнаність  в тій чи іншій спеціальності  підвищує інтерес до неї та бажання  вступити навчатись.

В свою чергу велику роль відіграють спецкурси по формуванню навичок, котрі будуть потрібними на спеціальності "Соціальна робота", консультативна робота як викладачів ( залучення в коло професійного спілкування), так і експертів  різних спеціальностей, що зорієнтовані на надання достовірної інформації про певну спеціальність "з  перших вуст".

Отже, для підвищення профорієнтації хлопців та дівчат до вибору майбутньої спеціальності, в тому числі і "Соціальна  робота", потрібно підвищити продуктивність профорієнтаційної роботи в школах, запровадити консультаційні заходи, де старшокласник матиме змогу дізнатись  більш детально про обрану спеціальність  та обрати ту, котра найбільш зацікавила не лише його друзів чи батьків, а його самого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Підсумовуючи матеріал курсової роботи можна зробити наступні висновки:

    1. Професійна орієнтація є певною системою форм, методів і засобів впливу на учнів та осіб, які працевлаштовуються. Це певне розподілення старшокласників по різним спеціальностям не лише за вміннями та навичками, а й за професійною спрямованістю. Саме професійна орієнтація виступає певною системою підготовки особистості до свідомого самовизначення. При проведені успішної підготовки хлопців та дівчат до вибору майбутньої спеціальності забезпечується правильність вибору майбутньої сфери діяльності самостійно та швидко. В даному випадку роль батьків та друзів знижується і старшокласник обирає спеціальність яка до вподоби саме йому, а не оточуючим. Професійна орієнтація пройшла складний шлях формування і зараз виступає як система формування навичок та здібностей, підвищенню зацікавленості в тій чи іншій спеціальності та забезпечує високу вірогідність того, що буде обрана правильна спеціальність.
    2. Професійна орієнтація здійснюється не лише через формування вірної спрямованості на певну спеціальність, а й через певну систему складових, а саме:
  • професійна інформація, тобто надання старшокласникам достатньо інформації про майбутню спеціальність, визначення переваг та недоліків вибору певного виду діяльності та заохочення до вибору правильного майбутнього, враховуючи здібності та навички кожного;
  • професійна консультація, котра відбувається окремо за кожною спеціальністю. Старшокласники, котрі після отримання інформації про ту спеціальність, котра їх цікавить найбільше отримують певну консультацію від експертів з даного виду діяльності та робить остаточний вибір, котрий стосується або вибору даної спеціальності, або вибору зовсім іншої, оскільки в старшокласників немає чіткого розуміння майбутнього виду діяльності;

3. Аналізуючи результати  дослідження можна зробити висновок, що професійна орієнтація в  школах знаходиться на низькому  рівні лише за того, що майже  зовсім не проводяться профорієнтаційні  заходи. Аналіз отриманих у ході  експерименту даних про рівень  профорієнтації старшокласників  на спеціальність дає змогу  стверджувати, що гіпотеза дослідження  підтвердилася в повному обсязі. В ході проведення емпіричного  дослідження було виявлено, що  про спеціальність"Соціальна  робота" відомо досить мало, а  те, що є відомим, не має правильного  відображення, тобто інформація  неточна. Більшість опонентів  сприймають дану спеціальність  суто жіночою і вважають, що  вступати на неї не варто,  тому що в колах спілкування  їх можуть неправильно сприйняти.  В дівчат є бажання вступити  на дану спеціальність лише  тому, що в подальшому буде  змога допомагати людям. Більшість  хлопців просто не мають бажання  вступати на дану спеціальність,  бо вони при цьому втрачають  свій так званий "чоловічий  потенціал" і тому вони обирають  спеціальності "для справжніх  чоловіків", щоб потім не було  соромно перед дружиною та  друзями. Це говорить про те, що гендерні стереотипи є дуже  стійкими  і тому, спеціальність  "Соціальна робота" не являється  гідним вибором для справжніх  чоловіків.

4. Охарактеризувавши рівень  поінформованості хлопців та  дівчат у виборі майбутньої  професії можна сказати, що  він знаходиться на низькому  рівні. На сучасному етапі старшокласники  обирають спеціальності, котрі  їм порадили батьки або друзі,  так званим груповим тиском. Це  все відбувається із – за  того, що профорієнтаційна робота  в школах майже не проводиться,  про що свідчить низький рівень  зацікавленості хлопців і дівчат  в майбутній сфері діяльності. Старшокласникам просто не розповідають  про широкий вибір спеціальностей, котрі зараз існують на ринку  праці та на які є попит,  а якщо й розповідають, то лише  про малу кількість спеціальностей, а може й взагалі не інформують, бо в цьому не має потреби.  І тому відбувається хибний  вибір майбутньої спеціальності,  котрий потім призводить до  зниженню зацікавленості до навчання  та рівня ефективності праці. 

Таким чином, можна сказати, що гіпотези дослідження підтвердились.

5.  Важливим компонентом  в покращенні рівня професійної  орієнтації є проведення самих  профорієнтаційних заходів з  метою покращення обізнаності  старшокласників  в певній  спеціальності, а тим паче "Соціальній  роботі". Дана спеціальність нова  і тому в старшокласників немає  бажання вступати туди, де нічого  для них невідомо, а профорієнтаційні  заходи чомусь опускають дану  спеціальність, тому що вважають  що вона лише для жінок, а  чоловікам на ні ній нічого  робити.

Оскільки навчання має  колективний характер, на профорієнтацію старшокласників впливає групова  згуртованість, тому пояснення дівчатам та хлопцям важливість кожної спеціальності, їх недоліки та переваги дуже важливо. Засвоєння правильно наданої  інформації надає змогу  підвищити  рівень професійної обізнаності  навіть до тих спеціальностей, до яких нібито інтересу не виникає. Саме обізнаність  в тій чи іншій спеціальності  підвищує інтерес до неї та бажання  вступити навчатись.

В свою чергу велику роль відіграють спецкурси по формуванню навичок, котрі будуть потрібними на спеціальності "Соціальна робота", консультативна робота як викладачів ( залучення в коло професійного спілкування), так і експертів  різних спеціальностей, що зорієнтовані на надання достовірної інформації про певну спеціальність "з  перших вуст".  Це тим самим  забезпечить вірний вибір майбутньої спеціальності та цікавість під  час навчання.

Отже, професійна орієнтація на спеціальність "Соціальна робота" знаходиться на низькому рівні через  недостатнє профорієнтування старшокласників. Це призводить до зниження рівня зацікавленості в виборі майбутньої спеціальності  або вибір не тієї спеціальності, котра б подобалася в подальшому.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Багмет М.О, Шанс В.А. Організація діяльності соціальних служб: Навчальний посібник. – Миколаїв : Вид – во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 224 с.
  2. Барановський А.Б, Потапенко Г.М, Щекин. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации: Учебно – методическое пособие. – К. – 1990. – 360 с.
  3. Бендас Т.В. Гендерная психология : учебное пособие. – СПб.: Питер, 2005. – 431 с.
  4. Бондарев В.П. Выбор профессии: Из опыта работы центра профориентации молодежи Ленинградского района Москвы. – М.: Педагогика. – 1989. – 128 с.
  5. Вступ до соціальної роботи : Навчальний посібник для студентів ВНЗ / За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 304 с.
  6. Гендерна педагогіка : Хрестоматія /Переказ з англ. В. Гайденко,          А. Предборської : За ред.. Вікторії Гайденко -  Суми : ВТД "Університетська книга", 2006. – 313 с.
  7. Гендерна рівність як фактор сталого розвитку суспільства // Вісник програми сприянню парламенту України університету Індіани. – К. - №217/ червень, 2004 р. – С. 34 - 38
  8. Гладкова В.М. Профорієнтація:Навчальний посібник. – Львів: Новий світ. – 2000/2007. – 160 с.
  9. Гендерний розвиток у суспільстві : (конспекти лекцій). – 2 - ге видання. – К.: ПЦ "Фаліант", 2005. – 351 с.
  10. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. – Київ : Либідь, - 1997. – 376 с.
  11. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи /Академия Наук Украинской ССР, институт Философии. – К.: Наукова думка. – 1988. – 143 с.
  12. Еникеев М. И. Энциклопедия. Общая и социальная психология. – М.: "Издательство ПРИОР", 2002. – 560 с.
  13. Іваненко Р. В. Психолого – педагогічний аналіз проблеми професійної орієнтації молоді // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науково – методичний журнал. – 2007. – Випуск І – ІІ. – с. 63 – 72.
  14. Іваненко Р, Цехмістер Я. Педагогічна значимість професійної орієнтації та її основні завдання //  Педагогічний процес: теорія і практика. Випуск І. – Київ: ЕКМО, 2007. – с.35 – 44.
  15. Калеп Л. Профессиональная профориентация. Формирование мотивации выбора новой професии у безработных // Персонал. - №2. – 2005. – С.66 – 68
  16. Калугин Н.И, Сазонов А.Д, Симоненко. В.Д. Профессиональная ориентация учащихся. – М.: Просвещение, 1983. – С. 12 - 265
  17. Карпенко О. Г. Професійна підготовка соціальних працівників в умовах університетської освіти: науково – методичні та організаційно – технічні аспекти: Монографія. – Дрогобич : Коло, 2007. – 374 с.
  18. Кузьмінський А.І, Омеляненко В.Л. Педагогіка у запитаннях та відповідях. – К.: Знання, 2006.- 306 с.
  19. М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. Теорія і практика професійної психологічного відбору: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: Ніка – центр, 2006. – 376 с.
  20. Надолинская Л.Н. Трансформация гендерных отношений: социокультурный анализ. – Ростов Н/Д : Изд – во ЮФУ, 2007. – 288 с.
  21. Наказ Міністерства освіти України,Міністерства праці України,Міністерства у справах молоді і спорту України «Про затвердження положення про професійну орієнтацію молоді,яка навчається» від 2 червня 1995 року: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http//www. rada. ua.
  22. Побірченко Н. К. Сутність та особливості професійного самовизначення учнів старших класів // Трудова підготовка в закладах освіти. – №4(27). – 2010. – с. 26 – 30.
  23. Побірченко Н.О. Отрадова Л.М. Вся правда про професійну орієнтацію // Крок до самовизначення. – №3. – 2007. – С. 34 – 43.
  24. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження концепції державної системи професійної орієнтації населення» від 17  вересня 2008 року: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: //http//www. rada. ua.
  25. Професійна орієнтація молоді / Випуск І. – Тернопіль.- 1995. – С. 45 - 54
  26. Професиональная ориентация учащихся // Под ред. Сазонова А.Д – М.: Просвещение. – 1998. – 278 с.
  27. Пряжникова Е.Ю. Профориентация : Учеб. пособие для студентов ВУЗов// Е.Ю. Пряжникова, Н.С. Пряжников. – М.: Издательский центр "Академия", 2005. – 496с.
  28. Руткевич М.Н, Потапов В.П. После школы: социально – профессиональные ориентации молодежи. – М.,1995. – 223 с
  29. Сембрат А.Л, Яценко Л.В. Гендерна соціалізація особистості в сім’ї// Социс. – 2008. – №9. – С. 45 - 54
  30. Соціальний працівник : деякі аспекти профпідготовки. Навчально – методичний посібник. – К.: Державний інститут розвитку сім’ї і молоді. - 2002,  - 144 с.
  31. Соціологія: словник термінів і понять – К.:Кондор, 2006. – 372с.
  32. Соціологія : терміни, поняття, персоналії  Навчальний словник – довідник. Укладачі : В.М. Піча, Ю.В. Піча, Н.М. Хома та ін. За заг. ред. В.М. Пічі. – К.: "Каравела", Львів: "Новий світ - 2000", 2002. – 480 с.
  33. Фурман А. В, Надвинична Т.Л. Основи гендерної рівності: Навчальний посібник . – Тернопіль : Економічна думка, 2006. – 168 с.
  34. Шклярський Ю.О, Шанц В.А. Орієнтир – професійна орієнтація майбутніх спеціалістів //Наукові праці. – 2002. – Т. 20. – Вип.7. Педагогічні науки. – с 65 – 68.
  35. Щекин Г. Основы кадрового менеджмента. – К.: МЗУУП, 1993. – 368 с.
  36. Ярошенко В.М. Соціально – політичні орієнтації української молоді як засоби гуманізації : Монографія. – Миколаїв : УДМТУ, 2000. – 35 с

Информация о работе Професійна орієнтація молоді на спеціальність Соціальна робота:гендерний аспект