Професійна орієнтація молоді на спеціальність Соціальна робота:гендерний аспект

Для розуміння сутності діяльності розглянемо її психологічний аналіз. Діяльність – це взаємодія людини,  групи людей для самої свідомої та цілеспрямованої зміну світу  та самих себе. ЇЇ психологічна складовими виступають:

– потреба -  необхідність у чомусь;

 – завдання – сукупність  вимоги (мети) та умов, за яких  треба його розв’язати;

 – умови , зовнішні  та внутрішні фактори, які зумовлюють  діяльність;

 – мотиви – потяг  до дії на основі потреби;

 – спосіб – сукупність  мотивів та прийомів, які забезпечують  результат;

 – ціль (мета) -  бажаний  результат;

 – діяльність, завжди  розпочинається з внутрішніх  мотивів;

 – дія – спрямованість  на досягнення певної мети;

 – операція – спосіб  досягнення мети дії [ 35, с. 33].

Отже, система профорієнтаційної  роботи включає в себе низку принципів  та складових, дотримання яких  сприяє й забезпечує досягнення основної мети  – прогнозу, навчання та ефективної діяльності спеціалістів, особистості,  задоволення основної потреби у  праці та забезпечення ринок праці  новими, кваліфікованими кадрами.

 

3. . Статевий підхід до вибору професії "соціальна робота"

Розбудова України орієнтує кадри на науку та приорітет якісних  змін. Якість спеціалістів в першу  чергу забезпечується ефективністю професійної орієнтації молоді, професійним  відбором, а потім ідентифікацією підготовки, всією системою навчання та виховання. Крім того, в останні  роки спостерігається тенденція  до зниження загального рівня здоров’я молоді. Тому сьогодні формальний перехід  до визначення професійної орієнтації не примусовий [ 19, с. 5].

Перші гендерні уявлення про  себе як хлопчика чи дівчинку, тобто  усвідомлення своєї статевої приналежності, формуються на дуже ранніх етапах  розвитку дитини, завдяки сприйняттю дитиною  інформації із найближчого соціокультурного середовища про її місце в світі. Актуальність сучасних гендерних досліджень зумовлена соціальними трансформаціями суспільства, що знаменують вихід на історичну арену такого феномену як "жіноча революція та чоловічі стереотипи". Йдеться не тільки про нові проблеми професійної орієнтації чоловічої і жіночої статті, а й про ускладнення існуючих [ 33, с. 31].

За дослідженням В.Фурмана  поряд з ціннісними орієнтаціями, суспільними і функціональними  ролями, російські вчені В.Липинський, В.Козлов та А.Філіппов стверджують, що до числа соціально – професійного  статусу інтегративною складовою  є престиж – певна ознака або  властивість, яка приписується суспільством соціальній групі. Безперечним є  те, що значна частина нашої поведінки  залежить від соціальних норм і соціального  контексту і те,що чоловікам і  жінкам властиві певні набори конкретних рис і моделей поведінки. Для  хлопчика прагнення відповідати  взірцям мускулінності, а для  дівчаток – жіночності [ 33, с. 120].

Гендерні відносини, котрі  складаються між дорослими чоловіками і жінками на навчанні, в  діловому світі, обумовлені двома протилежними тенденціями : схожістю та відмінністю. Остання тенденція – результат  серйозних змін, що відбуваються в  суспільстві (оскільки чоловікам і  жінкам потрібно працювати разом). При  цьому складаються як ворожі стосунки,  конкуренція, так і гармонійні стосунки, націлені на співпрацю представників  двох статей [ 3, с. 292].

Довгий час діловий  світ був світом лише чоловіків. Як тільки жінкам стало дозволено брати  участь в суспільній діяльності ситуація  змінилась і на сучасному етапі  роль  жінки стала провідною. Це стосується і  спеціальності "Соціальна  робота".

Гендерна розбіжність  між чоловіками і жінками має  прояв у так званих "межах  дозволеного". Даний термін належить Б. Сорні і означає  "нове явище  у взаємодії статей - зливання певних розбіжностей та майбутньої співпраці" [ 3, с. 292].

Досягнення гендерної  рівності на спеціальності "Соціальна  робота" є актуальним питанням на сьогодні. Помітно, що представників  жіночої статті значно більше, ні представників  чоловічої.  В зарубіжній гендерній  соціології існує багато досліджень, присвячених гендерним перешкодам, котрі повинні подолати майбутні соціальні працівники, щоб стати гарними фахівцями соціальної роботи. В даних дослідженнях виділено три гіпотези про те, яке положення чоловіків та жінок в діловому світі. Розглянемо конкретніше кожну з них.

Головною є теорія, котра  належить Дж. Маршалу, котрий стверджував, що жінки для нього – це "прибульці  з іншої планети", котрі неспроможні  навчатися та працювати в жорстокому чоловічому світі, а тим паче, в  роботі з людьми.

Проте тривалі дослідження  продемонстрували те, що теорія  неповноцінна – останнім часом жінки цілком конкурують  з чоловіками і навіть витісняють їх з керівних посад. У  часності, встановлено, що чоловіки краще  працюють на низькому рівні керівництва (там, де потрібні технічні знання та вміння), а жінки  - на середньому, де потрібно вміння лагодити з людьми [ 3, с. 293]. Саме тому, чисельна кількість чоловіків на спеціальності "Соціальна робота" – це  рідкість. Чоловіки вважають, що робота з вразливими категоріями клієнтів, де потрібна ніжність, співчуття та терпимість – це не для них. Мужнім чоловікам потрібна робота для "справжніх чоловіків"

Більш відомою стала гіпотеза "скляної стелі", під якою розуміють  невидиму, проте реальну перешкоду, на котру натикається жінка на роботі, коли намагається достигнути вершини успіху. Для чоловіків  такої перешкоди  не існує. Оскільки вона невидима, з нею важко боротися. Тому саме жінки шукають спеціальність, де більше спокою і переважає робота з людьми, а не  з паперами, станками, на відміну від чоловіків, котрі  бажають бути бізнесменами і шукають відповідну                роботу[ 3, с. 293].

Третя гіпотеза належить Г. Штайнсу та називається теорією "зіркової хвороби". Під цією теорією  розуміють явище, коли жінки вважають ситуацію лідерства нормальною і  не допомагають іншим жінкам. На відміну від жінок у чоловіків  існує так звана "чоловіча дружба" і це дотримується навіть на роботі [ 3, с. 294].

На сучасному етапі  є відомою робота Р. Кентер "Чоловіки та жінки в організації". В даній  роботі авторка помітила, що там, де жінок достатньо мало, то вони знаходяться  в особливому становищі. Зазвичай, по складу група соціальних працівників  ділилася  на дві частини. Більшість  її членів було названо домінантами, а меншість – токенами. На спеціальності "Соціальна робота" один – два чоловіки  в жіночій групі тільки символічно є представниками чоловічої статті. Р.Кентер визначила чотири неформальні ролі жінки – токену, як  гендерної переваги в світі  гуманітарних  спеціальностей, однією з яких є "Соціальна робота" [ 3, с. 291]:

• "мати"  - від жінок частіше чекають підтримки, ніж від чоловіків;
• "спокусниця" – тут жінка виступає, як символ краси та жіночності і саме це допомагає викликати довіру в людей при влаштуванні на роботу та при роботі з людьми. Чоловікам такої спокуси не вистачає і тому вони йдуть на технічні спеціальності;
• "талісман" – тут жінка виступає милою, поте не діловою людиною, котра приносить вдачу та душевний спокій. Чоловік виступає як символ мужності та сили, проте не це важливе саме при роботі з людьми, тобто в майбутніх спеціалістів з "Соціальної роботи";
• "залізна леді" -  на відміну від інших ролей тут жінка виступає, як людина з нежіночою ніжністю і тому вона повинна бути ізолюванню від людей. Саме тому для спеціальності "Соціальна робота" потрібні чоловіки. Гендерна відмінність від жінок дозволяє чоловікам проявляти деяку ніжність там, де жінки не в силі це зробити [ 3, с. 292].

Всі ці ролі  розповідають про негативну ситуацію в гендерних  стосунках, де потрібно працювати. Вони заважають чоловікам зайняти  положення рівних домінантів в групі, а також знижують їх можливість службового росту.

Жінки, на відміну від  чоловіків вдаються до захисних стратегій, що надають значної гендерної  нерівності , переваги, котра особливо виявляється на спеціальності "Соціальна  робота". Дану нерівність англійські дослідники С.Уолш та К. Кесел прозвали  гендерним менеджментом. Розглянемо детальніше приклади гендерного менеджменту :

1. "зверхфункціонування на роботі" – жінки проводять більше часу на робочому місці, ніж чоловіки, доводячи, що вони – гарні спеціалісти;
2. "фемінний стиль" – використання специфічних жіночих способів ділових відносин з чоловіками, щоб заставити чоловіків працювати (натякають чоловікам, що самі не впораються, що саме чоловік здатен впоратись з проблемами);
3. "робота за сценою" – жінки частіше за чоловіків виконують роботу, котра не потребує плати (займаються емоційними проблемами студентів, людей) ;
4. "материнські здібності " – на відміну від чоловіків, жінки на роботі виступають в ролі турботливої матусі – уважно вислухує  про проблеми  населення, турбуються про них і в жінок вистачає терпіння на все   це [ 3, с. 294].

Одним з проявів такого менеджменту являється інтеграція. Дане поняття  було введено Е. Джонсоном  і позначає здібність людини бути привабливою для інших людей. Все це застосовують чоловіки та жінки, щоб якось вплинути на представників  як свого, так і інших статей. В  дослідженнях встановлені ознаки негативних гендерних відносин на спеціальності "Соціальна робота":

• сприйняття чоловіків як чужих  - жінки значно переважають на даній спеціальності, тому що це робота, котра потребує ніжності та турботи  і тому чоловіки виступають чужими, тому що в них дані якості притуплені і вони не спроможні проявляти стільки турботи, скільки її проявляють жінки ;
• чоловіки – фаворити – обираючи більш жіночі спеціальності чоловіки користуються підвищено увагою та лояльністю і вони  не звертають уваги на професійні вимоги;
• нав’язування чоловікам фемінного ділового стилю – чоловікам приписують жіночі якості і тому чоловіки не прагнуть бути "дівчинкою" і шукають роботи, де потрібна справжня чоловіча сила, а не жіноча турбота;

5. годувальник в родині – робота в соціальній сфері на низьку зарплатню це робота не для голови сім’ї, котрими в майбутньому витупають чоловіки. І саме тому чоловіки не мають бажання йти на спеціальність "Соціальна робота"[ 3, с. 295].

Отже, не зважаючи на значні гендерні відмінності та усталені стереотипи, що чоловікам  потрібна робота з  високою зарплатнею і не важливо  якою вона буде, все одно знаходяться  турботливі чоловіки, котрі прагнуть вислухувати чужі проблеми, безоплатно допомагати людям та захищати вразливі верстви населення . Для цього  і існує спеціальність "Соціальна робота", котра покликана прибирати усталені стереотипи про те, що дана спеціальність не для чоловіків. Завданням професійної орієнтації виступає переконання представників чоловічої та жіночої  статей  в тому, що немає суто жіночих чи суто чоловічих спеціальностей, що ще більше підвищує рівень статевих розбіжностей між статями та в професійному світі.

 

Підсумувавши все вищесказане, можна дійти висновку, що профорієнтаційна робота в галузі соціальної роботи зовсім не проводиться або здійснюється, проте досить слабо. Це призводить до того,  що старшокласники взагалі не проявляють зацікавленості до такої спеціальності як "Соціальна робота", знаходячи тим самим спеціальності, про які в них достатньо інформації та які є більш відомими на момент вступу до ВНЗ та інших навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДНИЦЬКА  РОБОТА ПО ВИЯВЛЕННЮ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ  РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ  НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"

 

1. Програма дослідження щодо виявлення рівня гендерної орієнтації старшокласників  на вибір спеціальності "Соціальна робота"

Методологічна частина

Проблемна ситуація. Розбудова України орієнтує підготовку кадрів на науку та приорітет якісних змін. Якість спеціалістів у першу чергу забезпечується ефективністю професійної орієнтації молоді, професійним відбором, а потім інтенсифікацією підготовки, всією системою навчання та виховання. Однак вирішення цієї державної справи потребує розв’язання ряду протиріч. До них відноситься також і професійне самовизначення юнаків та дівчат. На фоні ускладнення техніки, збільшення інтенсивності праці значно зросли вимоги до людини. Якісно змінюється і сама молодь – зростає рівень інформованості. Крім того, в  останні роки спостерігається тенденція до зниження загального рівня здоров’я юнаків і дівчат та їхньої зацікавленості в майбутній  професії [ 19, с. 5].

У виборі професії важливу  роль відіграє престиж професії, тобто  певна ознака або властивість, яка  приписується суспільством людині, професії. Починаючи з   ХІХ ст.  спеціальність "Соціальна робота" стає однією з домінуючих спеціальностей, проте  вона має незначний престиж порівняно  з іншими спеціальностями і тому старшокласники стикаються  з такою  проблемою як професійна визначеність  - профорієнтація, особливо хлопці. Гендерні стереотипи не дозволяють їм обрати "жіночу" спеціальність.

Соціальні працівники –  фахівці вищої кваліфікації, люди  важливої й актуальної професії сучасності, а діяльність якого  спрямована на створення атмосфери довіри між  людьми. Тому сформувати готовність старшокласників  до такого складного соціального  процесу, як захист, підтримка і допомога потребуючим категоріям людей достатньо складно. Однак юнаки не бачать у спеціальності "Соціальна робота " ніякого престижу і справжньої "чоловічої " роботи. Не в кожного чоловіка вистачить терпіння, а також спокою у роботі з надання допомоги нужденним[ 17, с. 172].