Професійна орієнтація молоді на спеціальність Соціальна робота:гендерний аспект

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський державний  університет імені Петра Могили

 

Факультет соціології

 

Кафедра соціальної роботи, психології і педагогіки

 

 

 

 

 

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА                     РОБОТА": ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

 

Курсова робота зі спеціальності 6.040202"Соціальна робота"

 

 

 

 

                                           Виконавець:

                                                                                     студентка 4 курсу, 462 групи

                                                                                      Скиба Дар’я Юріївна

                                                                          Науковий керівник: викладач 

                                                                          Коваль Світлана Віталіївна

 

 

 

 

 

Миколаїв - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..……….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ  АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"

1. Аналіз понятійно - категоріального апарату проблематики………... 6
2. Складові організації професійної орієнтації………………………… 9
3. Статевий підхід до вибору професії "соціальна робота"…………… 15

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ПО ВИЯВЛЕННЮ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ  РІВНЯ ОРІЄНТАЦІЇ АБІТУРІЄНТІВ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"

2.1 Організація дослідження  щодо рівня гендерної орієнтації  абітурієнтів на вибір майбутньої  професії…………………………………………………………………. 21

2.2 Аналіз результатів  дослідження………………………………………………... 25

2.3 Рекомендації щодо покращення  рівня професійної орієнтації  на спеціальність "соціальна  робота"…………………………………………………………………..  31

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..  34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….  37

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. В умовах соціально-економічної трансформації українського суспільства, проблема професійної орієнтації набуває  винятково важливого значення, оскільки їх вирішення спрямоване на свідоме професійне самовизначення молодої людини. Вибір майбутньої професії це завжди було домінуючим питанням  старшого школяра та абітурієнта. Тому що саме від цього вибору залежить  як  майбутнє держави та нації так і особисте майбутнє кожного.

Розвиток вищої освіти у контексті  європейської інтеграції, високі вимоги до неї потребують постійного вдосконалення  всіх компонентів та етапів професійної  орієнтації. Зокрема необхідно враховувати  постійне зростання обсягу науково-технічної  інформації та прискорення процесу  старіння і оновлення наукових знань, що, в свою чергу, вимагає розвитку інноваційної спрямованості мислення майбутніх фахівців. Саме фундаменталізація  сприяє формування високих морально-етичних  принципів і переконань, спеціальної  та соціально-гуманітарної підготовки, допрофесійної підготовки, всебічного розвитку особистості майбутнього  фахівця соціальної роботи  в  умовах неперервної освіти. Саме тому в особлива увага має приділятися  професійній орієнтації молодих  спеціалістів  різних спеціальностей, а особливо тих, що пов’язана з  поглибленим свідомим вибором студентами гуманітарної  фахової діяльності в процесі їхньої допрофесійної  підготовки.

Однією з головних перешкод в  виборі чоловіками і жінками майбутньої професії  є усталене переконання, що гендерна рівність тут не важлива. Але, як це не парадоксально, традиційно чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам.

Соціальне відтворення відмінності  чоловічого і жіночого в гендерному аспекті гарантує збереження певну  збалансованість та справедливість. Як тільки рамки аспекту виходить за межі підзвітності, то його виконавець потрапляє у ситуацію гендерної проблеми. Особливо це проявляється  навчальних закладах на різних спеціальностях, а особливо на "Соціальній  роботі" . Тому встановлення рівноваги у представництві жінок і чоловіків на спеціальності є домінуючою проблемою, яка потребує свого дослідження.

Не розгубитись, правильно зорієнтуватись, знайти своє місце в світі професій важко, а особливо молодій людині, котрій необхідно в майбутньому  працювати з людьми. Адже вона повинна  зупинити свій вибір на такій професії, яка задовольняла б запити та інтереси суспільства, а також інтереси і  можливості її гендерної приналежності.

Аналіз літературних джерел дозволяє говорити про те, що проблема професійної орієнтації розглядається фрагментарно, ступінь її вивченості не досконалий. Проблемою дослідження професійної орієнтації в різні часи займалися Б. Г. Ананьєв, С. А. Боровикова, Є. І. Головаха, К. М. Гуревич, Д. Дьюї,                    Є. А. Клімов, А. С. Макаренко, Н. С. Пряжніков, Е.Торндайк, А. Д. Сазонов,            Л. М. Собчик, С. Г. Струмилін, В. О. Сухомлинський, Хуан Уарте, С. Т. Шацький та інші, проте, не зважаючи на це, професійна орієнтація залишається актуальною проблемою сьогодення [5, с. 54]. Тому вищезазначені причини зумовили необхідність проведення дослідження з теми : "Професійна орієнтація на спеціальність "Соціальна робота": гендерний аспект".

Об’єктом дослідження  виступає явище професійної  орієнтації як передумови  формування  майбутньої професії.

Предмет дослідження - гендерний аспект професійної орієнтації на спеціальність "Соціальна робота"

З огляду на вищесказане, метою дослідження стало висвітлення особливостей гендерного аспекту професійної орієнтації на спеціальність "Соціальна робота".

Досягнення мети передбачало  постановку та вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати понятійно – категоріальний апарат проблеми
2. Дослідити структуру і систему професійної орієнтації
3. Розглянути особливості статевого підходу у виборі професії "Соціальна робота"
4. Охарактеризувати  рівень поінформованості у виборі майбутньої професії
5. Запропонувати рекомендації щодо покращення рівня профорієнтації на спеціальність "Соціальна робота".

Структура та обсяг  курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків - обсяг основного тексту – 40 сторінок, список використаних джерел налічує 36 найменувань. В першому розділі висвітлено аналіз понятійно – категоріального апарату проблематики, складові професійної орієнтації та статевий підхід до вибору професії "Соціальна робота". В другому розділі висвітлено організацію дослідження щодо рівня гендерної зацікавленості абітурієнтів в майбутній професії, аналіз результатів дослідження та рекомендації щодо покращення рівня професійної орієнтації на спеціальність "Соціальна робота".  Робота містить 3 додатки .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ  ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТЦІЇ НА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"

1. Аналіз понятійно  - категоріального апарату проблематики

Із моменту появи професійної  орієнтації як практичної діяльності, поступово збагачується теорією, що дозволяє розглянути її в єдності  теоретичної і практичної діяльності. Саме поняття  "професія" (від  лат. professio  - офіційне зазначене заняття, спеціальність; від profiteer – оголошую своєю справою) – рід трудової діяльності, занять, що вимагає визначеної підготовки і є джерелом існування[ 5, с. 248].

Поняття  "орієнтація" вживається в ряді наук. Так, в геометрії  може бути орієнтація на прямій, кривій, у хімії – орієнтація молекул. В енциклопедії орієнтація (від фр. оrientation – буквально – направляти на схід; від лат. оriens – схід) визначається в прямому і переносному значенні. У прямому – уміння розібратися в навколишньому оточенні, у переносному – напрямок наукової, суспільної й іншої діяльності у визначену сторону[ 5 , с. 249].

Саме поняття "орієнтація" означає спрямованість наукової, соціально – політичної та іншої  діяльності. У структурно – функціональній теорії Т. Парсонса – здатність суб’єкта  дій відокремлювати об’єкти із оточуючого середовища, розрізняти об’єкти, які  мають значення для задоволення  його потреб, робити порівняльну оцінку об’єктів у плані спрямованості  дії[32, с. 201]

Витоки професійної орієнтації нерідко відносять до 1908 року –  до моменту відкриття першого  профконсультаційного бюро в Бостоні. Однак, згідно з іншою точкою зору, профорієнтація з’явилася значно раніше, в глибокій                      давнині [ 5 , с. 247].

Вивчення проблеми професійної  орієнтації розпочалося ще в ХІХ  столітті. У це період з’явилися  перші лабораторії і бюро профорієнтації в США.

Теорія, методи й методики профорієнтації в Україні, як і в  інших країнах СНД, пройшли складний шлях свого становлення. Як зазначають Б.О. Федоришин, Г.О. Балл, В.В. Рибалка, П.С. Перепелиця та інші відомі науковці, у 60 – х і першій половині 70 – х років ХХ ст. у вітчизняній науці панувало визначення професійної орієнтації як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професій на основі потреб суспільства із урахуванням потреб і схильностей особистості учнів [ 8, с. 11]

В. М. Гладкова зазначає, що на початку 80 – х років ХХ ст. згідно концепції  профорієнтації, викладеної І.М. Назімовим у праці "Профорієнтація та профвідбір у соціалістичному  суспільстві", під професійною  орієнтацією розуміється науково  обґрунтована система форм, методів  і засобів впливу на учнів та осіб, які працевлаштовуються, що сприяє їх своєчасному залученню у суспільне  виробництво, раціональній розстановці, ефективному використанню й закріпленню  по місцю роботи на основі об’єктивної  оцінки та врахуванню схильностей, здібностей та інших індивідуальних здібностей людини [ 8, с. 13].

Як зазначалося вище, у  визначенні  концептуальної сутності системи професійної орієнтації у фаховій літературі висвітлюється  кілька підходів.

Згідно визначення російських науковців  Е.Ф. Зєєра, Н.О. Садовнікова  та      А.М. Павлова, професійна орієнтація – це науково обґрунтоване розподілення людей по різних видах  професійної діяльності у зв’язку  із потребами суспільства у різних професіях та здібностями індивідів  до відповідних видів діяльності. "У рамках профорієнтації може бути передбачена також спеціальна система психолого – педагогічних впливів, спрямованих на активізацію людини у формуванні якостей, що визначають успішність у тій чи іншій професії" [ 8, с. 16].

Свідоме професійне самовизначення передбачає аналіз особистістю суб’єктивних та об’єктивних умов професійного самовизначення з наступним, вільним, самостійним прийняттям рішення  щодо конкретного вибору професії або  напрямку професійної освіти.

При такому підході професійна орієнтація, як зазначає Б.О. Федоришин, визначається як науково – практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення [ 7, с. 17].

Викладене вище розуміння  профорієнтації як єдності практичної роботи і теорії дозволяє дати їй таке визначення. Професійна орієнтація -  це цілеспрямована діяльність по підготовці молоді  до обґрунтованого вибору професії відповідно до особистих схильностей,  інтересів, здібностей й одночасно із суспільними потребами в кадрах різних професій і різного рівня кваліфікації [ 5, с. 247].

При  виборі професії спостерігається  певна гендерна нерівність. Сучасна  соціальна наука розрізняє поняття "гендер"  і "стать". Перше  з них традиційно використовувалося  для позначення тих анатомо –  фізіологічних особливостей людей, на основі яких людські істоти визначаються як чоловіки та жінки.

Вважається, що вперше термін "гендер" був уведений у науковий обіг американським психоаналітиком  Столлером. "Гендер" він розглядав  як поняття, що "виражає психологічні, соціальні,  культурні  особливості, не обумовленні біологічною статтю"[ 9, с. 10].

На противагу Р. Столлеру  в соціальній енциклопедії поняття "гендер" (англ. gender  - рід, стать)  позначає відмінність між чоловіками і жінками за анатомічною статтю [ 31, с. 54].

Гендерна нерівність найбільш простежується на гуманітарних спеціальностях, однією з яких є соціальна робота.  Часто спостерігається ототожнення  понять "професія" та "спеціальність". Поза сумнівом, професія більш широке поняття, ніж спеціальність. Спеціальність  являє собою підвид професії, що визначається подальшим розподілом праці в межах однієї професії. Це певний ступінь розподілу праці в межах професії. Щодо спеціальності "соціальна робота" то в термінологічному словнику дане поняття трактується так : соціальна робота – галузь наукових знань і професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь – якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню. Становлення соціальної роботи як наукової дисципліни відбулося в ХVІІІ столітті і в енциклопедії соціальна робота виступає як прикладна дисциплінарна галузь знань і практичних дій, орієнтована на допомогу соціально вразливим категоріям клієнтів - безробітним, людям похилого віку, малозабезпеченим та іншим [ 32, с. 259].