Професійна орієнтація молоді на спеціальність Соціальна робота:гендерний аспект

Отже, професійна орієнтація стала предметом  вивчення і дослідження  багатьох вчених ще в давнині, проте, не зважаючи на це, на сьогодні  проблема професійної орієнтації, вибору професії залишається актуальною.

 

2. Складові системи організації професійної орієнтації

Успішність вибору професії означає також оптимальне узгодження суспільних потреб у сфері праці  з планами професійного і особистого розвитку студентів. Тому чим більше професійний вибір відповідає структурі  необхідних у сучасному суспільстві  кадрів професій, тим успішніше здійснювалась  робота з профорієнтації. Головним критерієм ефективності профорієнтаційної  роботи служить міра збалансованості  кількості студентів, які надходять  на роботу, на навчання в вузи по професіях, що відповідають актуальним потребам міста, району, регіону, суспільства  в цілому.

Часто вживаний вираз "вибір  професії" маскує дві важливих обставини. Перша – кожен окремий вибір  на професійному шляху є обов’язковим процесом.  Друга – неминучість  багатьох виборів на довгому життєвому  і професійному                  шляху [ 5, с. 258].

У процесі розвитку людини як суб’єкт праці формуються і  виявляються її здібності до побудови життєвих планів, що є психічними регуляторами поведінки. Однією з форм таких планів виступають особисті професійні плани, що, на думку  Є.А. Клімова, у молоді можна розглядати як суб’єктивний регулятор професіоналізації особистості. Необхідність у наданні допомоги молоді в реалізації цих планів, у керуванні процесом професійного самовизначення особистості привела  до створення системи професійної  орієнтації [ 5, с. 259].

Об’єктом профорієнтаційної  діяльності є зайняте та незайняте  населення, зокрема, молодь як особлива соціально-демографічна група, вивільнені працівники та особи з обмеженою  працездатністю. У цьому об’єктному середовищі молодь посідає особливе місце через соціальну та професійну мобільність,                      властиву їй [ 35, с. 6].

Цілями функціонування даної  системи є :

1) формування в молоді  соціально – значимих внутрішніх  регуляторів поведінки у зв’язку  з вибором професії і плануванням  перспектив професійного шляху; 

2) створення умов для  соціально цінної активності  в професійному самовизначенні;

3) надання допомоги молоді  в адекватному виборі професії;

4)дотримання гендерної  рівності в розподіленні молоді  за професіями, що найбільше відповідають  інтересам, здібностям[ 33, с. 204].

Професійна орієнтація реалізує ряд особистих і суспільних функцій:

• соціальну – засвоєння людиною визначеної системи соціальних норм і цінностей, знань, навичок, необхідних для успішного навчання і виконання професійної діяльності;
• психолого – педагогічну – виявлення і формування інтересів, схильностей, здібностей, оцінки рівня професійної придатності до конкретної діяльності;
• економічну – поліпшення якісного складу працівників, підвищення задоволеності працею, зниження плинності кадрів, збільшення професійної активності кадрів ;
• медико – фізіологічну – виявлення обмежень у стані здоров’я і розвитку фізіологічних і психофізіологічних функцій і якостей, важливих для забезпечення визначеної діяльності [ 5, с. 252].

Загальна система профорієнтації в широкому діапазоні онтогенезу особистості може бути представлена такою схемою, представленою Б.О.Федоришиним (див. рис.1.1 )

 

 

 

 

Рис.1.1. Складові системи профорієнтації за Б.О. Федоришиним[9, с. 25].

Професійна інформація як окремий, відносно самостійний елемент  профорієнтації в цілому являє собою  систему організації та проведення навчально – виховної роботи, націленої  на засвоєння студентами необхідних знань про умови правильності вибору майбутньої професії [5, с. 253]. Система профорієнтаційної роботи включає такі елементи професійної інформації:

• урок, завданнями якого є: виховання у майбутніх спеціалістів відповідального і активного ставлення до свідомого вибору професії; стимулювання до самовиховання професійно значущих якостей для професійного самовизначення й становлення особистості;
• зустріч, що є одним з шляхів вивчення професійних схильностей й вподобань і являє собою зустріч представника певної професії зі студентством;
• екскурсія, завдання якої полягає в тому, щоб, з одного боку, ознайомити студентів із структурою сучасного виробництва, а  з іншого – навчити їх самостійно  аналізувати професії в профорієнтаційних цілях;
• дослідження, що базується на організації самостійної діяльності студентів і передбачає самостійне добування інформації про дану професію [ 5, с. 254].

Професійна консультація має за мету встановлення відповідності  індивідуальних, психологічних та особистісних особливостей до специфічних вимог  тієї чи іншої професії [ 5, с. 255]. У системі профорієнтації розрізняють такі види консультацій:

1. довідкові, в ході яких студенти дізнаються про шляхи працевлаштування, вимоги щодо  прийому на роботу або навчання;
2. діагностичні, спрямовані на вивчення особистості, інтересів, схильностей і здібностей, з метою виявлення відповідності її обраній або близькій до неї професії [ 5, с. 263].

Професійний добір – це комплекс засобів, що дають можливість виявити осіб, які є найбільш придатним  за своїми індивідуально – психологічними якостями та здібностями до навчання та подальшої професійної діяльності [ 5, с. 264].

Головними завданнями професійного добору фахівців є :

• визначення за станом здоров’я здатності студентів до конкретного вид праці;
• виявлення ступеня здатності до навчання з конкретної спеціальності;
• довгостроковий прогноз ефективності діяльності фахівців.

Зрозуміло, що виконати означені завдання та досягти ефективності професійного добору можна за умови розв’язання  відповідних завдань таких видів  добору:

• психологічний – дає можливість вибрати з групи студентів на конкретну посаду тих людей, від яких можна сподіватись на успішне виконання конкретної роботи;
• психофізіологічний – оцінка у студента індивідуальних якостей, зумовлених фізіологічними системами організму;
• освітній добір дає змогу виявити рівень знань, навичок та умінь традиційним методом – за допомогою тестів ;
• медичний -  виявляє стан здоров’я студента і рівень його фізичного розвитку, що є необхідним для діяльності в складних умовах;

соціально – психологічний  – виявлення спрямованості особистості, особливостей спілкування та поведінки  в колективі[ 8, с. 47].

В організації системи  профорієнтаційної роботи професійний  добір виконує завдання науково  обґрунтованого визначення профпридатності  майбутнього студента  до конкретного  виду діяльності з урахуванням його нахилів, здібностей і потреб виробництва.

Методологічну основу професійної  придатності складає поняття  професійних здібностей і динамічна  функціональна структура особистості. Вона поєднує чотири головних підструктури:

1. соціально зумовлені особистісні якості, що відображають мотиваційну спрямованість особистості;
2. елементи професійної підготовки: досвід, знання, навички, уміння;
3. індивідуальні особливості психічних пізнавальних процесів( уява, увага, пам’ять, емоції, почуття, воля) ;
4. біологічно зумовлені якості особистості(темперамент, вік, статура).

Професійна адаптація  – це активний процес пристосування  молодої людини без фахової освіти до умов виробництва, нового соціального  оточення, до умов         праці [8, с. 62].

Соціальна адаптація молодшого  працівника – це процес його активного  входження в систему міжособистісних  взаємовідносин трудового колективу.

Професійна адаптація  являє собою процес активного  пристосування молодого працівника до змісту його професійних і функціональних обов’язків, виробничих вимог [ 8, с. 63].

Розглянемо детальніше методи керування профорієнтацією:

• програмно – цільовий метод - визначення головної мети профорієнтації, розробка програми її досягнення, створення механізму керування по реалізації програми;
• метод прогнозування  - урахування сучасних і перспективних вимог до різних до різних працівників, тенденцій науково – технічного прогресу;
• метод моделювання - побудова моделей управління профорієнтацією на підприємстві, в об’єднанні, галузі, регіоні;
• організаційно – розпорядчий метод - підготовка відповідних документів, які регламентують порядок функціонування системи профорієнтаційної                  роботи [ 8, с. 26].

Система  роботи по професійній  орієнтації передбачає здійснення двох головних напрямків:

1. формування у молоді особистісних орієнтацій та інтересів із урахуванням потреб суспільного виробництва;
2. приведення у відповідність особистісних орієнтацій молоді з можливостями їх суспільної реалізації[ 8, с. 27].

На цій основі визначається мета системи професійної орієнтації – знаходження оптимального поєднання  особистісних бажань майбутніх працівників  і суспільних потреб.

На сучасному етапі  виявлено низку принципів профорієнтації, що діляться на три категорії:

1. загально – педагогічні – доступність й усвідомлення в профорієнтації передбачає глибоко  усвідомлене ознайомлення студентів на різних етапах навчання зі світом професій;
2. врахування вікових особливостей у профорієнтації дає змогу здійснювати  професійне самовизначення особистості;
3. принцип комплексності профорієнтації включає організацію цієї роботи в соціально – економічному, психофізіологічному, медичному, правовому і професійному напрямках[ 8, с. 28].

Разом  з тим, конкретизуючи  специфічні принципи профорієнтації виділяють  наступні:

• урахування перспективи і прогнозу розвитку особистості відповідно кадрової політики в країні в умовах соціально – економічного розвитку.  Реалізація цього принципу повинна базуватися на використанні довготривалих форм професійної орієнтації із виключенням методів психологічної науки, що забезпечує виявлення і розвиток нахилів та здібностей молодих людей;
• урахування особистісних інтересів, нахилів і здібностей студентів та потреби країни в кваліфікованих кадрах. Він виражає завдання комплексного врахування особистих і суспільних інтересів;
• діяльно – активної спрямованості в профорієнтації, що передбачає з одного боку - професійне інформування молоді, вивчення її в цілях профорієнтації, організацію для неї профконсультації, а з іншого – ставить завдання активного включення в сферу профорієнтаційних, духовних і фізичних можливостей особистості[ 8, с. 65].

Істотний вплив на профорієнтаційну роботу, на її дієвість, ефективність мають  результати роботи  з майбутніми спеціалістами з трудового навчання і виховання , спрямованого на виявлення  і розвиток інтересу здібностей до праці, що дозволяють щонайкраще підготуватись  до ухвалення рішення про вибір  професії або рівність в гендерному аспекті вже існуючої професії (див. додаток А).  Особливо це стосується студентської молоді, котра в майбутньому  прагне працювати в соціальній сфері.

Особливе місце у сучасному  суспільстві посідає професійна діяльність, яка розуміється як процес виконання фахівцем завдань, вивчення техніки і технології.