ЗВІТ про виконання програми науково-виробничої практики (ЗАТ "Автонавантажувач")

     

     Рис.5.1 Динаміка чистого доходу 2005-2009 рр.

5.2 Динаміка економічної  ефективності підприємства

          Постійний дефіцит обігових коштів змушував підприємство тривалий час працювати на передплатній системі розрахунку (використовувати найбільш дешеве джерело коштів, але найбільш безпечне). Так, помилкова цінова політика в попередні періоди, коли ціни довший час були зафіксовані на одному рівні  і не враховували реалії сьогодення, в умовах різкого збільшення  цін у 1 півріччі  на метал та комплектуючі призвела до значного розриву між фактичними витратами та передплаченими надходженнями (табл.5.1,5.3).

 

Таблиця 5.1

     Динаміка  зростання ціни автонавантажувачів виробництва ЗАТ «Автонавантажувач»

Модель	01.01.2008	01.09.2008		01.01.2009		01.03.2009		01.06.2009		01.08.2009		01.11.2009
	Ціна	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %
41030-10	95	110	15,8	120	9,1	130	8,3	135	3,8	140	3,7	160	18,5
40181	420		-			450	7,1				-	480	6,7
41030-07	130		-	145	11,5		-	165,8	13,8	175	6,1	185	12,1

     Зважаючи  на сьогоднішню ситуацію на ринку  підприємство не може збільшити ціни на свою продукцію, хоча такий процес поступово здійснюється табл.5.2., тому що це призведе до значного періоду вакууму в замовленнях та відсутності потрібних джерел фінансування.

     Таблиця 5.2

Динаміка  зростання ціни запасних частин виробництва  ЗАТ «Автонавантажувач» 

Найменування	01.01.2008	01.09.2008		01.03.2009		01.06.2009		01.11.2009
	Ціна	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %	Ціна	Тпр %
Плунжер 40814-4613030-10	545,55	1110	103,5	1500	35,1	1920	28,0	1720	-10,4
Корпус  підшипників 4014д-4618011	285			481,81	69,1	494,03	2,5	550	11,3
Картер  зчеплення 40141-1601015-01	757,5	963	27,2	1135,95	17,9	1468,00	29,2	1562	6,4
Бак паливний 4014-1101011-11	202,28			395,63	95,6	402,53	1,7	478	18,7
Гідроциліндр 40814-4613011-10	1200,21	2827,2	135,6	2721,77	-3,7	3571,2	31,2	3005	-15,9
МЗХ 40810-1706010	1597,17	1834,7	14,9	2187,54	19,2	2472,37	13,0	3465	40,1

 

Таблиця 5.3

Порівняльна характеристика вартості окремих матеріалів та комплектуючих

Найменування	01.01.09	01.08.09	Тпр %	01.11.09	Тпр %	01.12.09	Тпр %
Сталь листова	4488	6500	44,8	6000	-7,7	4200	-30,0
Двигун	11740	14423	22,8	13797	-4,3	11962	-13,3
Коробка передач	2390	3581	49,8	3588	0,2	3676	2,5
Бампер	6276	12520	99,5	10433	-16,7	9750	-6,5

 

      5.3 Роль аудиторської діяльності  в процесі ЗЕД

      Внутрішні аудитори мають забезпечити управлінців  будь-якою інформацією, що стосується питань ефективного управління підприємством, вони допомагають усім ланкам управління.

     На  ЗАТ «Автонавантажувач»створений  відділ внутрішнього аудиту, що періодично здійснює перевірки та оцінює:

• адекватність й ефективність заходів та системи внутрішньо-технологічного     контролю;
• управління господарськими та фінансовими ризиками;
• повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;
• дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;
• відповідність регулятивним вимогам.

Аудиторське завдання графічно показано на рис.5.2 

      Рис.5.2 Аудиторське завдання

      5.4 Пропозиції щодо покращення результатів  ЗЕД

      Опинившись  в таких умовах, а також зважаючи на недавнє минуле (зупинялись підприємства добувної, металургійної промисловості, що є найбільшими покупцями автонавантажувачів та запасних частин до них), підприємство не може різко збільшити ціни на свою продукцію, хоча такий процес поступово здійснюється. Тому сьогодні підприємство потребує додаткових коштів для того, щоб була можливість збільшити випуск автонавантажувачів та запасних частин, що зменшить тиск умовно-постійних витрат на одиницю продукції і дасть можливість підприємству поступово збільшити ціни на свою продукцію, чи додаткові кошти на період вакууму попередніх замовлень при різкому збільшенні цін на власну продукцію, щоб не зупиняти виробництва. 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ 6

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ПРОЦЕС ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

     6.1 Правове, законодавче, нормативно-розпорядче забезпечення процесу ЗЕД

             Принципи зовнішньоекономічної діяльності і її державного регулювання закріплені у базовому законі "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р . Безпосереднє здійснення підприємствами зовнішньоекономічної діяльності регулюється державою в особі її органів, недержавних органів управління економікою (товарних, фондових, валютних бірж, торгових палат, асоціацій, спілок та інших організацій координаційного типу), самих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними. Для розвитку відзначених вище законів у наступні роки державні органи законодавчої і виконавчої влади України прийняли значну кількість нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання всіх напрямків зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі торгівлі, науково-технічного співробітництва, сфери послуг, розрахункових, кредитних й інших банківських операцій.

     В Україні, в основному, закладено основні нормативно-правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності і створено систему її регулювання. Так, у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Цивільному та Господарському кодексах України визначено склад суб'єктів ЗЕД та умови їх зовнішньоекономічної правоздатності. Низкою законодавчих та підзаконних актів спеціального змісту врегульовано порядок здійснення окремих видів ЗЕД, особливості відповідальності за порушення даного порядку і процесуальні аспекти її реалізації. Разом з тим необхідно звернути увагу на наявність певних протиріч у законодавчому забезпеченні здійснення ЗЕД та її регулювання.

     6.2  Вплив міжнародних організацій на діяльність українських підприємств. Оцінка існуючих проблем та перешкод, пов’язаних з взаємодією з основними міждержавними угодами.

     Вже більше 2 років Україна є членом СОТ. В цьому є і позитивні і негативні риси.

     Позитив в тому, що наразі українські виробники входять до злагодженої, стабільної та передбачуваної системи міжнародної торгівлі, що об’єднує 153 держави світу.

     Важче стало в тому плані, що неможливо запроваджувати і змінювати тарифи, квоти, та інші заходи, що впливають на торгівлю на дискримінаційній основі.

     Отже, в українських підприємств з’явились сильні конкуренти, що мають право впливати на ціну, якість, випуск. Разом з тим це підвищує якість товар,стимулює проводити ефективну маркетингову політику, розвиватись.

     Це не означає, що іноземні виробники можуть приносити шкоду національним. Для запобігання цьому в СОТ діє «тріада» дозволених торговельних заходів, а саме:

• Антидемпінгові;
• Компенсаційні;
• Захисні.

     Крім того, в рамках ГАТТ/СОТ діє правило про єдність зобов'язань, за яким держави, що бажають є членами СОТ, повинні приєднатися до всіх угод, на які поширюється це правило.

     СОТ створена, в першу чергу, для того, щоб сприяти виконанню цього пакету угод, що разом називають Угодами Уругвайського раунду. Вони містять вимоги, яких мають дотримуватись всі держави - члени СОТ. Суть цих вимог полягає в тому, що: 
- держави - члени зобов'язані проводити постійні переговори, націлені на зниження мита; 
- держави - члени зобов'язані утримуватися від дискримінації між товарами і торговцями з різних країн.

     - СОТ дозволяє державам "захищати" свій внутрішній ринок, але ці обмеження повинні бути тільки у формі тарифів.

     В рамках Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС) країни - члени СОТ взяли на себе зобов'язання не припускати дискримінації між особами, що надають послуги, максимально зменшити обмеження участі іноземних підприємств на ринку послуг

     Вступивши в силу 1 січня 1995 року, Угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності, що мають відношення до торгівлі, вимагає від кожної держави - члена СОТ забезпечити ефективний захист прав інтелектуальної власності.

     У ТРІПС основна увага приділяється саме цивільним засобам захисту, оскільки вони є найбільш зручними й економічно вигідними для держателя прав інтелектуальної власності (наприклад, власника патенту або ліцензіата). 
Важливою частиною норм СОТ є вимоги щодо прозорості торгового законодавства країн-членів, відкритості у відносинах. Кожна держава повинна надавати іншим членам СОТ й зацікавленим особам (наприклад торговцям) максимально повну інформацію про чинні заходи регулювання торгівлі і про нові заходи, вжиття яких планується. Наприклад, ГАТТ вимагає від держав завчасно публікувати всі нові державні акти, що торкаються зобов'язання країни за угодами СОТ.