Розвиток інтеграційних процесів в Азії

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних економічних відносин

Розвиток інтеграційних процесів в Азії

(курсова робота)

                                                                          Виконала

                                                                          студентка 22 групи

                                                                          Скиданюк Н. В.

                                                                          Науковий керівник

                                                                          Щербата Н. З.

Луцьк 2010

План

Вступ……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади дослідження інтеграційних процесів у країнах світу………................................................................................5

1.1  Сутність та цілі міжнародної економічної інтеграції………........5

1.2. Форми міжнародної економічної інтеграції……………………11

1.3. Економічні наслідки інтеграції країн…………………………..15

РОЗДІЛ ІІ. Сучасні інтеграційні процеси в Азії……………………19

2.1. Фактори утворення інтеграційних угруповань в Азії.. ……….19

2.2. Сучасні особливості розгортання інтеграційних процесів в Азії..........................................................................................................23

2.3. Ефективність інтеграційних об’єднань Азії……………………29

РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми і перспективи інтеграційних процесів в Азії……………………………………………………………………..37

Висновки………………………………………………………………43

Список використаних джерел………………………………………..46

        Вступ

       Сучасне світове господарство - це не лише сукупність і взаємопереплетення національних економік. Іншою його стороною є інтеграційні комплекси, що включають національні господарства декількох держав.

        Утворення інтеграційних угрупувань отримало особливий розмах останніми роками. В даний час в світі діє більше 85 регіональних торгівельних економічних угод і домовленостей, в рамках яких здійснюється більше 60% світової торгівлі. Існує декілька основних видів інтеграційних об'єднань. Це зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз.

           Останніми роками набирають силу інтеграційні процеси в Східній Азії. На протязі майже 30 років найуспішніше діє Асоціація країн Південно-східної Азії (АСЕАН). Успіх взаємної співпраці в рамках цього угрупування тісно пов'язаний з бурхливим економічним зростанням більшості з країн — учасниць АСЕАН.

            Перспективи розвитку економічної інтеграції в Східній Азії в значній мірі пов'язують із створенням організації Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Азіатсько-тихоокеанська співпраця (АТЕС) — це міжурядова організація, яка об'єднує 21 державу регіону.  АТЕС формально має консультативний статус, проте в рамках його робочих органів визначаються регіональні правила ведення торгівлі, інвестиційної і фінансової діяльності, проводяться зустрічі галузевих міністрів і експертів з питань співпраці в тих або інших областях.

  Метою курсової роботи є дослідження розвитку інтеграційних процесів країн Азії.

  Для дослідження поставленої мети вирішуються наступні завдання:

1) вивчення теоретичних засад передумов появи та можливості розвитку до вищих форм економічної інтеграції країн;

2)  дослідження економічних наслідків інтеграції країн;

3). дослідження факторів утворення інтеграційних угруповань в Азії;

4). аналіз сучасних процесів в Азії;

5). аналіз ефективності інтеграційних об’єднань Азії;

          6). Вивчення проблем та перспектив інтеграційних процесів в Азії.

Об’єктом дослідження є міжнародна економічна інтеграції країн світу.

Предметом дослідження є розгортання інтеграційних процесів в Азії.

Теоретичною основою при написанні курсової слугували праці таких вчених Дж. Вайнера, А. П. Рум’янцева, А. С. Філіпенка, Т. М. Циганкової, А. П. Кірєєва, Е. Ф. Авдокушина, В.В. Козика та інших.

Методи дослідження: При розв’язанні зазначених у роботі завдань використовуються такі методи: метод спостереження, порівняння, аналізу та синтезу, вимірювання, узагальнення інформації, прогнозування, а також історико-еволюційний, структурний та статистичний методи.

Тематика курсової роботи має велику практичну значимість. Матеріали наукового дослідження можуть бути використанні при підготовці до семінарських занять з курсів «Країнознавство», «Світова економіка», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна економічна інтеграція», «Економіка країн світу».

Апробація результатів дослідження: доповідь на тему: «Фактори утворення інтеграційних угруповань в Азії» на Фестивалі науки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, 11.05.2010 р.

Розділ І. Теоретичні засади дослідження інтеграційних процесів у країнах світу

1.1 Сутність та цілі міжнародної економічної інтеграції

Один з важливих напрямів політико-економічного розвитку світової економіки в післявоєнний період – поступове зростання їх взаємозалежності. І на сьогоднішній день зростання взаємозалежності економіки різних країн, зростання міжнародного руху товарів та факторів виробництва, розвиток інтеграційних процесів на макро- і мікрорівнях, інтенсивний перехід розвинутих країн від замкнених національних господарств до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього світу – це найважливіша риса в економіках розвинутих країн..

Процес міжнародної економічної інтеграції зумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці: від простого обміну товарами – до стійкої масштабної міжнародної торгівлі товарами та послугами, до інтернаціонального переміщення капіталів і створення нових виробництв, до тісної і науково-технічної кооперації, до спільного ведення виробництва й управління.

У результаті національні економіки "проникають" одна в одну. Очевидною стає інтернаціоналізація господарського життя, коли переплітаються багато різних видів діяльності – науково-технічна, інвестиційна, фінансово-комерційна та ін. Економічна взаємозалежність країн і народів стає відчутною реальністю[10, C. 235].

Поступово складаються й стають особливо тісними всебічні світогосподарські регіональні зв'язки, що охоплюють багато країн. Лібералізація міжнародного обміну полегшила адаптацію національних господарств до зовнішніх умов і впливів, сприяла більш активному їх включенню в міжнародний поділ раці і кооперацію, у процес широкого міжнародного спілкування та співробітництва. Динамічний розвиток світових продуктивних сил, все ширше впровадження результатів науково-технічного прогресу відкрили для цивілізованих країн можливість переходу від екстенсивного до інтенсивного відтворювання, до формування нового технологічного підґрунтя. У результаті відбулося переростання продуктивними силами національно-державних поділів, їхній вихід за межі територіальних кордонів.

Цей процес торкнувся всіх найважливіших елементів матеріальної й нематеріальної сфери, не тільки товарів, а й капіталу, послуг, робочої сили, науково-технічного обміну, всіх стадій процесу суспільного відтворювання.

Якісно новим закономірним етапом інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає більш тісне зближення окремих національних господарств, є економічна інтеграція, в рамках якої забезпечується концентрація й переплетення капіталів, проведення узгодженої міжнародної економічної політики.

Поняття "міжнародна економічна інтеграція" можна визначити як об'єктивний, усвідомлений і направлений процес зближення, зрощення і взаємодії національних господарських систем, що містить потенціал саморегулювання і саморозвитку, в основу якого покладено економічний інтерес самостійних господарюючих суб'єктів і міжнародний поділ праці.

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних господарств [10, C. 237].

Міжнародна економічна інтеграція – це етап у процесі розвитку міжнародного поділу праці, для якого характерним є утворення однорідного, внутрішньоєдиного господарського організму, що охоплює декілька країн, виникнення цілісності відокремленого комплексу держав [11, C. 236].

Міжнародна економічна інтеграція означає взаємопристосування національних економік, підключення їх до єдиного процесу відтворення.

Міжнародна економічна інтеграція - це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетенні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики.

Міжнародна економічна інтеграція – характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Регіональна економічна інтеграція – це домовленість країн певного географічного регіону про скорочення і, в кінцевому рахунку, скасування тарифних і нетарифних бар’єрів на шляху вільного потоку товарів, послуг та факторів виробництва [7, C. 303].

Міжнародна економічна інтеграція  – це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їхніх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах.

Міжнародна економічна інтеграція виступає як регульований процес і набуває форми міжнародних угод і узгоджень.

Міжнародна економічна інтеграція є об'єктивний, регульований і направлений процес зближення, зрощення і взаємодії національних господарських систем, в основу якого покладено економічний інтерес самостійних господарюючих суб'єктів і міжнародний поділ праці [16, C. 206].

         Економічна інтеграція – це процес економічної взаємодії країн, що приводить до зближення господарських механізмів, який приймає форму міждержавних угод і узгоджено регульований міждержавними органами.

Міжнародна економічна інтеграція набуває форми міжнародних угод і узгоджень, що регулюються міждержавними (або наддержавними) органами. Метою інтеграції є нарощування обсягу товарів і послуг внаслідок забезпечення ефективності господарської діяльності в міжнародних масштабах.

Економічна інтеграція суттєво відрізняється від економічного співробітництва країн. На етапі економічної інтеграції:

а) формується міжнародний господарский комплекс зі своєю структурою та органами управління. Спільні умови господарської діялності визначаются і погоджуються всередині кожної країни, на міждержавному та наддержавному рівнях;

б) зростає можливість об’єднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних прблем;

в) основою інтеграційної діяльності є не зовнішньоторговельний обмін, а взаємодія в галузі виробництва, науки, причому на пільгових порівняно з іншими країнами умовах;

г) інтеграційне співробітництво має комплексний і довготривалий характер [12, C. 234].

          Основною метою економічної інтеграції як якісно нового і більш складного етапу інтернаціоналізації господарських зв'язків є більш тісне співробітництво і взаємопроникнення окремих національних господарств, забезпечення умов концентрації виробництва [16, C. 207].

           Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:

1.Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

2.Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки [23, C. 378].

Сьогодні інтеграційні об'єднання носять регіональний характер і розрізняються за глибиною процесів, що відбуваються у межах угруповання.

До передумов міжнародної економічної інтеграції можна віднести:

• належність (близькість) рівнів економічного розвитку й ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. Найбільш активно інтеграційні процеси проходять між державами, що знаходяться на приблизно однаковому рівні економічного розвитку;