Проблеми розвитку російсько-українських торгових відносин

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2012 в 19:47, курсовая работа

Описание работы

Відносини з Росією були і залишаються головними для України. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. На сьогодні це дуже актуальна тема, тому що саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків .Раціоналізація торговельних відносин з Російською Федерацією – одне з пріоритетних завдань України, що передбачає, з одного боку, відновлення та розвиток торговельних зв’язків, з другого – забезпечення економічної безпеки України у торгівлі з Росією. До того ж, вирішувати це завдання доводиться з урахуванням змін у глобальному економічному середовищі.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1.Торговельно-економічні відносини України та Росії………………...6
1.1.Українсько-російське співробітництво в економічній сфері………..6
1.2. Динаміка двостороннього співробітництва України та Росії……..10
Розділ 2. Українсько-російські торговельно-економічні відносини в умовах глобальної інтеграції…………………………………………………………….23
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку торговельно-економічних…...27
Висновки…………………………………………………………………………40
Використана література та джерела……………………………………………43
Додатки…………………………………………………………………………...46

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 93.07 Кб (Скачать)

дня народження Т.Г. Шевченка.

    У рамках даного офіційного візиту російський лідер вшанував пам’ять жертв Голодомору,  а  перед  цим  Україна  та  Росія  спільними  заходами  відзначили  65-ту річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. 

    17 вересня 2010 р. відбулося перше засідання Групи високого рівня з питань інтеграційної взаємодії в економіці – нового  двостороннього  формату під керівництвом  перших  заступників  голів  урядів. Станом  на  той період,  вже спостерігалося  значне  пожвавлення  торговельно-економічних  зв’язків:  за  вісім місяців  2010  р.  обсяг  взаємної  торгівлі  товарами  і  послугами,  порівняно  з відповідним періодом попереднього року, збільшився на 84,3% і становив понад 25 млрд. доларів США[8].

   Під час  першого Українсько-Російського міжрегіонального  економічного форуму  під патронатом  Президентів України та  Російської  Федерації (м. Геленджик, 4  жовтня 2010 р.) підписано Програму  міжрегіонального  та прикордонного  співробітництва України та  Російської Федерації на  2011-2016  рр. Програма  встановлює  пріоритетні  напрями  взаємодії  сторін  з  питань  розвитку міжрегіонального  та  прикордонного  співробітництва, а також визначає основні сфери співробітництва суб’єктів Російської Федерації і адміністративно -територіальних одиниць України,  в тому  числі,  з метою надання системної підтримки на державному, регіональному та місцевому рівнях.

   Слід  враховувати,  що  три  чверті  двостороннього торговельного обігу між Україною та Росією становить торгівля між регіонами. На зміцнення цих тенденцій спрямовується, зокрема, функціонування єврорегіонів. До  проведення вищезгаданого Форуму в Україні та Росії діяли єврорегіони “Дніпро” (Чернігівська, Брянська  області),  “Слобожанщина”  (Харківська,  Бєлгородська області) та “Ярославна” (Сумська, Курська області).  Водночас,  вже 29  жовтня  2010  р.  було підписано Угоду про створення єврорегіону “Донбас” (Луганська, Ростовська області). Також  опрацьовано питання  створення  єврорегіону  “Азов”  (АР  Крим, Донецька, Запорізька, Ростовська області, Краснодарський край). 

     27 жовтня 2010 р.  у Києві в рамках  засідання Комітету  з економічного співробітництва УРМ було проведено Українсько-Російський діловий форум “Україна-Росія:  інфраструктурні  проекти. Питання  модернізації”,  де  зазначалося, що сучасний  розвиток  українсько-російського співробітництва в торговельно-економічній сфері слід  розглядати  виключно через призму  державницького прагматизму.

      26  листопада 2010  р.  в Москві  відбулося четверте  засідання УРМК  під головуванням  Президентів двох  країн.  У рамках  заходу  були  підбиті  підсумки роботи  профільних  органів  Комісії  з  часу  проведення  її  третього  засідання, обговорені  актуальні  питання  двосторонніх  відносин  та  міжнародної проблематики. 

    Особливу  увагу  під  час  переговорів  було  приділено  перспективним

напрямам поглиблення  українсько-російського співробітництва в енергетичній сфері.  Українська  сторона  підкреслила  свою  готовність  залишатися  надійним партнером  у  забезпеченні  транзиту російських  енергоносіїв  до  держав  Євросоюзу. Детально  розглянуто  хід  виконання  домовленостей  Глав  держав  щодо  спрощення порядку  перетинання  українсько-російського  державного  кордону  громадянами України  та  Російської  Федерації.  У  контексті  поглиблення  культурно-гуманітарного  співробітництва  обговорено  питання  функціонування  українських громадських організацій в Російській Федерації.

     Ефективність  функціонування  УРМК  доводиться  досягнутими  під  час  її засідань домовленостями, вирішеними питаннями, поставленими  керівництвом держави практичними завданнями. Комісія стимулює до послідовного, виваженого і водночас  наступального розвитку  стратегічного партнерства між Україною  і Росією, до пошуку компромісних рішень і нових шляхів кооперації. 

    15-16 грудня 2010 р. у Москві  відбулося перше засідання Спільної українсько-російської демаркаційної комісії. Цей західзапочаткував основний етап у  реалізації  Угоди  між  Україною  і  Російською Федерацією  про демаркацію українсько-російського державного кордону.

   12 квітня  201  р. проведено засідання  Групи  високого рівня з питань інтеграційної взаємодії в економіці під головуванням  Першого віце-прем’єр-міністра  України та Першого заступника Голови Уряду Російської  Федерації. Сторонами  обговорено  низку  актуальних  питань  двосторонньої  взаємодії,  зокрема щодо поглиблення  інтеграційних процесів між Україною  та  Росією  у  сфері економіки, удосконалення торговельного режиму, насамперед у частиніскасування вилучень та обмежень,  поглиблення міжгалузевого співробітництва в ракетно-космічній галузі,  авіабудуванні,  суднобудуванні,  ядерній  енергетиці,  нафтогазовій сфері, в інших високотехнологічних і наукоємних галузях.

     7 червня 2011 р. у Москві в рамках роботи Комітету з питань  економічного співробітництва УРМК керівниками урядів двох держав  підписано довгострокову комплексну Програму економічного  співробітництва між Україною та  Російською Федерацією  на  2011-2020  рр.  Програма  є  системним  документом,  що  відображає сукупність узгоджених поглядів Російської Федерації та Україні на перспективи їх довгострокового  взаємовигідного  співробітництва в економічній сфері як рівноправних незалежних держав-партнерів. Встановлюються цілі та визначаються засоби  розвитку російсько-українського економічного співробітництва, його основні  напрями  та  пріоритетні  галузі,  а  також  очікувані  результати.  У  Програмі наголошується,  що  Російська  Федерація  і  Україна є стратегічними партнерами. Водночас,  нинішній  стан  двостороннього  економічного  співробітництва  вимагає поліпшення  з  метою  отримання  найбільшого  стратегічного  ефекту  від  взаємодії економік  обох  держав.  Тому  комплекс  заходів,  передбачених  Програмою, націлений  на  подолання  наявних  проблем, що накопичилися  у сфері двостороннього економічного співробітництва, і надання їй нової якості в інтересах розвитку економік обох країн.

   18  жовтня  2011  р.  у Донецьку  під патронатом  Президентів України та  Росії відбувся  другий  Українсько-Російський міжрегіональний  економічний  форум,  у рамках якого були підписані:

  •  Міжурядова  угода  про  порядок  перетину  українсько-російського державного кордону жителями  прикордонних  регіонів  України та  Російської Федерації,  що  передбачає  спрощення  цієї  процедури.  Вона  стосується  мешканців Криму, Донецької, Луганської, Сумської,  Харківської,  Чернігівської  областей України та Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей, Краснодарського  краю  Росії.  Реалізація  Угоди  дозволить  жителям  прикордонних регіонів однієї країни перебувати на прикордонних територіях іншої без реєстрації та заповнення міграційної картки на період до 90 днів з моменту в’їзду.

• Міжурядова  угода про співробітництво під час здійснення  спільного

контролю  осіб,  транспортних  засобів  і  товарів  на  українсько-російському 

державному кордоні,  що  дозволить спростити формальності  на  спільному  кордоні та забезпечити для громадян комфортні умови його перетину.

•  Міжурядова  угода  про  співробітництво  та  взаємодію  у  сфері  розвитку

пунктів  пропуску  через  українсько-російський  державний  кордон,  яка  сприятиме активізації  відповідної співпраці, а також вивченню і застосуванню  міжнародного досвіду в питаннях облаштування та  функціонування  пунктів  пропуску  через державний кордон.

   •  Протокол  між  Державною  митною  службою  України  та  Федеральною

митною  службою  Російської  Федерації  про  взаємне  визнання  окремих  результатів митного контролю товарів та транспортних засобів при здійсненні митних операцій при перетині українсько-російського державного  кордону,  що  сприятиме поліпшенню  умов  для  перетину  українсько-російського  держкордону,  а  також дозволить  скоротити  час,  необхідний  для  митного  оформлення  товарів  і транспортних засобів, що переміщуються через кордон.

   • Спільна заява Голови  Державної митної  служби  України та  Керівника Федеральної митної служби  Російської  Федерації щодо  першочергового  пропуску через митний  кордон  товарів з обмеженим терміном  зберігання,  яка фіксує готовність митних органів двох країн у першочерговому порядку проводити митні контроль  та  оформлення  плодоовочевої продукції в пунктах пропуску,  яка призначена для реалізації в Україні та Російській Федерації.

   •  Також у рамках Форуму було підписано низку документів між регіонами

України та Російської Федерації, які містять конкретні напрями  взаємодії місцевих адміністрацій з питань розвитку міжрегіонального та  прикордонного співробітництва, зокрема:

  •  Угода  про  торговельно-економічне,  науково-технічне,  соціальне  і

культурне співробітництво  між Донецькою обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Краснодарського краю; 

   •  План  заходів  на 2012-2014  рр.  щодо  реалізації  Угоди  між  Донецькою  та Новосибірською  областями  про  торговельно-економічне,  науково-технічне  і культурне співробітництво; 

   • Угода  між  Запорізькою обласною державною адміністрацією  та  Урядом Новосибірської області про торговельно-економічне, науково-технічне, соціальне і культурне співробітництво; 

   • План  заходів на  2012-2014  рр.  щодо  реалізації  Угоди між Херсонською обласною  державною адміністрацією  та  Урядом  Новосибірської  області  про торговельно-економічне,  науково-технічне,  соціальне  та  культурне співробітництво; 

  • Угода  між  Радою  міністрів  АР  Крим  та  Урядом  Нижегородської  області про  торговельно-економічне,  науково-технічне  і  гуманітарно-культурне співробітництво. 

     Підсумовуючи захід, Президент України В.Янукович висловив переконання, що ефективне міжрегіональне співробітництво є тим інструментом, який дозволяє Україні та Росії динамічно розвивати перспективні напрями двостороннього партнерства. Також було  наголошено,  що  у 2011  р.  вперше  в історії відносин наших  країн  товарообіг  між  Україною  та  Росією перевищив 50  млрд.  доларів США[9].

   У  2011  р.  продовжено  роботу  з метою підготовки  загальної Декларації  про зміст українсько-російського стратегічного партнерства.  Здійснювалися  заходи  в контексті  демаркації  державного  кордону  та  делімітації  акваторій в Азовському  і Чорному морях та  Керченській протоці,  активізовано переговорний процес з вирішення  актуальних питань,  пов’язаних  з перебуванням  Чорноморського  флоту Російської  Федерації  на території України на основі конструктивног діалогу та пошуку узгоджених рішень. 

      Пожвавлення  економічних зв’язків  і активна підготовка  до  проведення  в Україні Євро-2012  та  в Росії Універсіади-2013  і зимових Олімпійських  ігор-2014 сприяли  інтенсифікації  взаємодії щодо покращення та  оптимізації транспортного сполучення  між нашими  державами.  Основні проекти,  завданням яких  має стати полегшення  комунікації,  пов’язані з  розбудовою міжнародних транспортних коридорів. Вони активно обговорювалися на українсько-російських  переговорах протягом 2011 р.

    Значна увага приділялася гуманітарній складовій двосторонньої  співпраці. Зокрема, українська сторона активно обстоювала на усіх рівнях  необхідність існування організацій українців Росії на федеральному рівні та українських шкіл як у Москві,  де  проживає  понад чверть мільйона  українців,  так  і  в  інших  російських регіонах  з  компактним  розселенням  вихідців  із  України,  що  є  головною  умовою для  реалізації  прав  етнічних  українців  у  цій  державі.  Зі  свого  боку  російська сторона  висловила  готовність  сприяти  діяльності  українських  організацій  на  своїй території, у тому числі, отримано запевнення забезпечити належне функціонування Бібліотеки української літератури в Москві. Крім того, у Росії було вперше видано підручник української мови для студентів гуманітарних факультетів університетів.   Загалом,  2010-2011  роки  характеризуються  суттєвим  пожвавленням міждержавного діалогу України та Російської Федерації, значною інтенсифікацією двостороннього співробітництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Українсько-російські торговельно-економічні відносини в умовах глобальної інтеграції

 

   Глобально-інтеграційні процеси як домінуючи фактори, що домінують у розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі, впливають також і на формування торговельно-економічних зв’язків між окремими країнами. Характер цього впливу передусім залежить від місця тієї чи іншої  країни в глобальних інтеграційних процесах, а також від особливостей їх взаємозв’язку в історичній перспективі.    

   Стосовно українсько-російських економічних зв’язків то з достатньою достовірністю можна твердити, що вплив першого чинника буде незначним, у зв’язку з поки що недостатньо високим рівнем інтегрованості цих країн у систему світового господарства. Це підтверджується, зокрема, ось чим.Згідно з теорією міжнародної економічної інтеграції країни поділяються на великі та малі. При цьому за критерій такого поділу береться не розмір території країни і чисельність її населення, а її вплив на  світову економіку, і зокрема, на міжнародну торгівлю. Отже, фактично і визначається рівень глобальної інтегрованості країни. Одним із показників, який при цьому враховується, є частка в обсязі світового експорту [10].  Хоча  Україна  за  площею  території і кількістю населення являє собою одну з найбільших країн Європи, частка її у світовому експорті зовсім незначна, приблизно 0,3 %, що означає, по-перше,  що  її  вплив  на  загальносвітові  економічні процеси практично нульовий і, по-друге, що вона ще не  інтегрувалася  достатньою  мірою  в  глобалізоване світове господарство. Обсяг експорту Росії приблизно в 6 разів перевищує обсяг експорту України, тому її частка в обсязі загальносвітового експорту буде на рівні 1,8 %, що також явно недостатньо, щоб реально впливати на процеси, що відбуваються у світовій економіці. Виходячи з цього, можна, вважати, що й Україна, і РФ  не  мають достатньо об’єктивних важелів (факторів) економічного впливу одна на одну. 

   Найбільшою мірою на українсько-російські економічні відносини впливає саме другий фактор, що обумовлено високим рівнем економічної взаємозалежності двох країн. В СРСР був досягнутий, фактично найвищий

із відомих, рівнів інтеграції, основою якого був так званий єдиний народногосподарський комплекс. Про досягнутий рівень інтеграції, зокрема, можуть свідчити такі факти: в УРСР, за різними оцінками, лише 20—30 % продукції вироблялося в замкнутому циклі. Решта 70—80 % являли собою або деталі і напівфабрикати для виробів, складання яких відбувалося на підприємствах інших республік, або виробництво кінцевої продукції, що значною мірою залежало від комплектуючих з інших союзних республік і насамперед з Росії [11]. Приблизно така сама картина спостерігалася і у відносинах між іншими союзними республіками. Тому, виходячи з теорії  глобально інтеграційних процесів, інтеграційні зв‘язки, які існували в  межах СРСР, повинні були зберегтись і розвиватися на макрорівні і на мікрорівні. 

Информация о работе Проблеми розвитку російсько-українських торгових відносин