Проблеми розвитку російсько-українських торгових відносин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Факультет міжнародного бізнесу  та міжнародного права

Кафедра міжнародного бізнесу  та світової політики

 

 

 

 

Реєстраційний №_____

Дата________________

Фулей Василя Івановича

студента 2 курсу

факультету МБ та МП

денної форми навчання

Залікова книжка № _____________

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Проблеми розвитку російсько-українських торгових відносин»

 

 

 

Рекомендована до захисту  з оцінкою:

«___________»_____________

«____»_______________20__ р.

 

Науковий керівник:

проф. Передрій О.С.

 

 

 

 

Робота захищена «___» ______20__ р. з оцінкою «__________»

 

Підписи членів комісії

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

 

 

                                            Ужгород

                                              2012                                       

                                                План

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1.Торговельно-економічні відносини України та Росії………………...6

          1.1.Українсько-російське співробітництво  в економічній сфері………..6

1.2. Динаміка двостороннього співробітництва України та Росії……..10

Розділ 2. Українсько-російські  торговельно-економічні відносини  в умовах глобальної інтеграції…………………………………………………………….23           

Розділ 3. Проблеми та перспективи  розвитку торговельно-економічних…...27

Висновки…………………………………………………………………………40

Використана література та джерела……………………………………………43

Додатки…………………………………………………………………………...46

 

 

 

 

 

                                         

 

 

                                       

 

 

 

                                               Вступ

   Актуальність теми. Відносини з Росією були і залишаються головними для України. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. На сьогодні це дуже актуальна тема, тому що саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків .Раціоналізація торговельних відносин з Російською Федерацією – одне з пріоритетних завдань України, що передбачає, з одного боку, відновлення та розвиток торговельних зв’язків, з другого – забезпечення економічної безпеки України у торгівлі з Росією. До того ж, вирішувати це завдання доводиться з урахуванням змін у глобальному економічному середовищі.

   Обидві держави значною мірою взаємозалежні з ресурсної та техноло-гічної точок зору, мають багатосторонні економічні зв’язки, з’єднані транспортними комунікаціями, прагнуть до інтеграції у світовий економічний простір. Особливості сучасного глобального і національного економічного розвитку вимагають від обох країн нових підходів до формування своїх відносин у стратегічній перспективі. Вони мають базуватися на взаємовигідному використанні економічних потенціалів, можливостей міжрегіонального співробітництва та взаємодії з міжнародними економічними організаціями. Проблеми забезпечення структурної перебудови та усталеного зростання економіки для обох країн є схожими, але водночас мають певні відмінності, пов’язані з особливостями виробничих сил та механізмів ринкових перетворень. В окремих випадках українські і російські виробники перетворилися на конкурентів, а саме у тих сегментах ринку, які раніше поглинали усю їхню продукцію. За час існування незалежних держав України та Російської Федерації відбувалося формування сучасних відносин між ними. Нині можна казати про початок нового етапу, що характеризується активним пошуком взаємовигідних шляхів співробітництва, у тому числі в торгівлі.

    Негативні тенденції у зовнішній торгівлі України  свідчать про те, що умовою інтенсифікації зовнішньоторговельної діяльності стає, насамперед, ефективне використання вітчизняного експортного потенціалу. З впевненістю можна сказати що Росія є домінуючим торговельним партнером України. Однак з 1997 р. внаслідок запровадження Росією ПДВ на імпорт українських товарів чітко визначилася тенденція до спаду обсягу експорту товарів на російський ринок. Разом з тим є реальні можливості завдяки нарощуванню обсягу експорту до РФ досягти позитивного торго-вельного балансу з цією країною без скорочення імпорту життєво необхідних для України російських товарів (в першу чергу, паливно-енергетичних ресурсів).

Інший бік проблеми раціоналізації торговельних відносин з Росією стосується забезпечення безпеки України у зовнішньоторговельній сфері. Адже ця проблема має розглядатися в контексті загального впливу внутрішніх і зовнішніх чинників загрозливого характеру з урахуванням процесів реформування національної економіки, розвитку міждержавних відносин, тенденцій світового розвитку тощо.

    Мета роботи. Метою є обґрунтування головних напрямів і організаційно-економічного механізму розвитку взаємовигідних торговельних відносин між Україною та Росією. І вивчення стану українсько-російських  економічних відносин, визначення їх проблем та перспектив розвитку. Для досягнення поставленої мети в роботі передбачені наступні завдання:

• дати характеристику торговельних відносин між Україною та РФ;
• визначити основні фактори впливу на торговельні взаємини України та Росії;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму українсько-російських торговельних відносин на стратегічну перспективу;
• Охарактеризувати існуючі проблеми в українсько-російських відносинах.
• Розглянути шляхи їх виникнення та вирішення існуючих проблем.
• Вивчити перспективи подальшого розвитку в українсько-російських торговельно-економічних відносинах.

    Ці питання досліджуються в працях В.Будкіна, М.Бурмістрова, Ю.Василенко, Б.Губського, В.Іванова, А.Мазаракі, О.Острія, С.Пирожкова, А.Сухорукова, Г.Шестопалова, В.Юхименка та інших.

Об’єктом дослідження є торговельні відносини України та Російської Федерації на державному, регіональному і виробничому рівнях.

Предметом роботи – теоретичні, методологічні і практичні проблеми раціоналізації торговельних відносин України та Росії.

Методи роботи: системний аналіз, методи порівняльного економічного аналізу, математичної статистики.

   Структура роботи складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт, предмет й основні завдання роботи, викладено методи дослідження. У першому розділі «Торговельно-економічні відносини України та Росії» зроблено аналіз стану українсько-російських торговельних відносин, досліджена економічна сфера відносин двох держав. У другому розділі «Українсько-російські торговельно-економічні відносини в умовах глобальної інтеграції» розглядаються питання торговельно-економічного співробітництва України з Російською Федерацією на шляху інтеграції їх економік до світового господарства, а саме інтеграційні пріоритети України і РФ: співробітництво в рамках СНД, ЄС, СОТ та інші. У третьому розділі «Проблеми та перспективи розвитку торговельно-економічних відносин України та Росії» обґрунтовано проблеми, шляхи їх вирішення та перспективи подальшого розвитку торговельних відносин між Україною та Росією. У висновках наведені загальні підсумки роботи та висновки, щодо кожного з трьох розділів. В додатку міститься допоміжний матеріал ─ діаграми, таблиці.

 

 

Розділ 1.Торговельно-економічні відносини України та Росії.

 

1.1.Українсько-Російське співробітництво в економічних відносинах

     Одна з особливостей зовнішньоекономічних відносин України визначається об'єктивною необхідністю мати окрім інших, тісні економічні зв'язки з Російською Федерацією, яка на даний час є основним постачальником енергоносіїв на український ринок,споживачем значної кількості українських товарів та країною-інвестором, інвестиції якої займають вагому частку серед іноземного капіталу, що надходять в Україну.

   Отже, саме об'єктивні причини обумовлюють на найближчу перспективу стратегічний напрям української зовнішньоекономічної політики. Разом з тим її формування має здійснюватись в аспекті загальносвітових тенденцій щодо глобалізації і посилення інтеграційних процесів світового господарства.

   Дослідження теоретичних проблем і практики формування сучасних українсько-російських економічних відносин з урахуванням глобальних інтеграційних процесів у міжнародних відносинах і розробка на цій базі пропозицій щодо удосконалення механізму економічного співробітництва між країнами обумовило актуальність обраної теми роботи.

     Тема економічних відносин України з Російською Федерацією широко дискутується як на національному так і на міжнародному рівнях, в зв’язку з тим, що сталий розвиток тісних економічних зв’язків України з Російською Федерацією є необхідною передумовою відродження економіки України в процесі розширення участі її у світових економічних процесах. Певною мірою від стану розвитку цих двосторонніх відносин залежить також  і майбутнє України на міжнародній арені, формування перспективної економічної політики України з Росією та механізмів її здійснення, пошук оптимальних шляхів співробітництва. Останніми роками зроблено чимало в плані дослідження різних аспектів розвитку українсько-російських відносин. Ці питання досліджуються в працях В.Будкіна, М.Бурмістрова, Ю.Василенко, Б.Губського, В.Іванова, А.Мазаракі, О.Острія, С.Пирожкова, А.Сухорукова, Г.Шестопалова, В.Юхименка та інших.

   Економічні відносини України та Російської Федерації слід розглядати як відносини між двома великими суверенними державами, що утворилися у межах колишнього єдиного економічного простору СРСР і саме тому вони  мають будувати взаємини в економічній галузі на рівноправних засадах з повагою до державного суверенітету, територіальної цілісності, національних економічних інтересів. Концепція українсько-російських економічних відносин має комплексно охоплювати різноманітні аспекти, включаючи торгівлю, виробничу кооперацію, спільне підприємництво, інвестиційне співробітництво, науково-технічну кооперацію, координацію дій на ринках третіх країн, фінансово-кредитні відносини, узгодження законодавчої бази в економічній галузі [1].

    Сьогодні є, напевне, три країни, зв’язки з якими дійсно впливають на політику України. Це Росія, США і Німеччина. Серед цих партнерів саме Росія є найбільш важливим, основним нашим партнером і за всіма економічними показниками Російська Федерація випереджає всіх останніх. За імпортом товарів – у п’ять разів випереджає США, а за експортом в Україну (це 47 %, майже половина імпорту в Україну) майже в 15 разів випереджає США. На пострадянському просторі, у межах СНД, Росія головний торговельний партнер України.

     Економічні взаємовідносини України та Росії неможливо розглядати поза політичним контекстом. Зв'язок політичних та економічних факторів носить більш відкритий характер. Це твердження можна проілюструвати наступними цифрами. В період президентства Л.Кучми відносини з нашим північним сусідом несли позитивну тенденцію, що в свою чергу сприяли до залучення в Україну інвестицій з боку Росії (6,7% від загального обсягу іноземних інвестицій у 2001році). Ситуація різко змінилась, коли президентське крісло посів В.Ющенко. В роки його президентства україно-російські відносини знаходились в критичному стані. Спостерігалося зростання конфліктності в ключових сферах співробітництва - політичній, соціально-економічній, гуманітарній. «Є підстави говорити про системну кризу україно-російського партнерства, неготовності сторін до позитивного переформатування співробітництва». Про це заявив на круглому столі «Україна - Росія: шляхи подолання кризи у відносинах» заступник генерального директора - директор міжнародних програм Центру Разумкова В.Чалий [2]. Підтвердженням цієї ситуації є тенденція до зменшення обсягу інвестицій, що надходили в Україну від Росії у даний період (2005 р. - 5,8%, 2006 р. - 4,6%, 2007 р. - 5,6%, 2008 р. - 5,4%, 2009 р. - 5,3% від загального обсягу).

     Аналіз інвестиційних процесів, що відбуваються між Україною і Російською Федерацією в останні роки, засвідчив значне збільшення вкладань російського капіталу в стратегічні галузі української економіки.

      З обранням у президенти В.Януковича відносини між Україною та Російською Федерацією знову міняють свій вектор руху. Відносини між країнами повернулися в русло дружби, добросусідства та отримують нову якість, що відразу відобразилось на частці Росії у прямих інвестицій в Україну (на 01.07.2010 рік 2877,2 млн. дол. США, а загального обсягу іноземних інвестицій - 7,1%) [3]. Дані показники свідчать про велику залежність відносин України з Російською Федерацією від політичної ситуації. Тобто політична нестабільність України спричиняє коливання у економічних відносинах між країнами [4].

     Протягом останніх років Україна фактично дистанціювалась від участі у регіональних інтеграційних проектах за участю Росії, що дозволяло зберегти власний економічний суверенітет і продовжувати курс на економічну інтеграцію з ЄС. Однак намагання України будувати відносини з Росією, у тому числі економічні, на двосторонній основі негативно сприймається у Російський Федерації.

     У двосторонніх українсько-російських торговельних відносинах починаючи з 1996 р., простежується тенденція сталого зниження обсягів товарообміну України з Росією. За наступних два роки експорт українських товарів у Росію зменшився майже наполовину. На сьогодні Російська Федерація посідає одне з провідних місць серед основних економічних партнерів України. Частка Росії в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України (товари і послуги) становила у 2009 р. 27,12 %. Серед усіх країн-торговельних партнерів України на РФ приходиться 25,7 % усього експорту товарів і 27,8 % усього імпорту. У 2009 р. експорт товарів в Росію перевищив 12,6 млрд дол., а імпорт склав більше 16,8 млрд. Негативне сальдо для України склало більше 4,2 млрд дол. [5].