Проблеми розвитку російсько-українських торгових відносин

     Розвиток добросусідських відносин з Російською Федерацією був і є важливим пріоритетом України в контексті реалізації її національних інтересів. Хоча спостерігаючи за відносинами України і РФ то видно, що Росія проти зовнішньополітичного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Важелем впливу на українську зовнішню і внутрішню політику є відносини в енергетичній сфері.

     Протиріччя, зумовлені розбіжностями в цілях державного розвитку України та Росії, сформували такі головні проблемні позиції на полі двосторонніх відносин:

  - активний опір Росії євроатлантичній інтеграції України;

  - використання РФ своїх позицій на енергетичних ринках для посилення російського впливу на українську зовнішню і внутрішню політику;

  -блокування демаркації та делімітації українсько-російського кордону як державного;

  - відсутність конструктивного діалогу з питань підготовки до виведення до 2017 року Чорноморського флоту РФ з місць його тимчасової дислокації на території України;

  - агресивна інформаційна та гуманітарна політика Росії спрямована на включення України у власний культурний простір та української національної ідентичності [6].

 

 

1.2. Динаміка двостороннього співробітництва України та Росії

 

     Дипломатичні  відносини між Україною  та  Російською  Федерацією встановлено 14 лютого 1992 р. Нині діють такі дипломатичні  та  консульські установи: Посольство України в Москві, Генеральні консульства України в Санкт-Петербурзі,  Тюмені,  Ростові-на-Дону  та  Владивостоці;  Посольство  Російської Федерації  у  Києві,  Генеральні  консульства  – в  Одесі, Харкові,  Сімферополі та Львові. Сторонами підписано понад 400 двосторонніх документів[7], у тому числі: 

   •  Договір про дружбу, співробітництво і партнерство від 31 травня 1997 р.;

  •  Угоди  про  статус  та  умови  перебування  Чорноморського  флоту Російської Федерації на території України, про параметри поділу  Чорноморського флоту  Російської  Федерації  та  про  взаємні  розрахунки,  пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням  Чорноморського  флоту  Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 р.; 

    •  Угода  про  безвізові  поїздки  громадян  України  і  Російської  Федерації  від 16 січня 1997 р. і Протокол про внесення змін до цієї Угоди від 30 жовтня 2004 р., який передбачає збереження можливості перетину українсько-російського кордону за внутрішніми паспортами та звільнення громадян однієї сторони від реєстрації за місцем перебування на території іншої сторони на термін, що не перевищує 90 днів з моменту в’їзду; 

   •  Договір  про  українсько-російський  державний  кордон  від  28  січня  2003 р.; 

    •  Договір  про  співробітництво  у  використанні  Азовського  моря  і Керченської протоки від 24 грудня 2003 р.; 

    •  Угода про реадмісію від 22 грудня 2006 р.; 

    •  Угоди з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації

на  території  України  від  21  квітня  2010  р.  та  про взаємодію при проведенні інспекційних  заходів  у  місцях  дислокації  Чорноморського флоту  Російської Федерації на території України від 26 листопада 2010 р.; 

    •  Угода про демаркацію українсько-російського державного кордону від 17 травня 2010 р.; 

   •  Програма  міжрегіонального  та  прикордонного  співробітництва  України та Російської Федерації на 2011-2016 рр. від 04 жовтня 2010 р.; 

   •  Програма  економічного  співробітництва  між  Україною  та  Російською Федерацією на 2011-2020 рр. від 07 червня 2011 р. Головним  форматом  двостороннього  співробітництва  є  Українсько-Російська  міждержавна  комісія  (УРМК)  під  головуванням  Президентів.  Заяву  про створення УРМК підписано 8 травня 2005 р. у Москві Главами двох держав. Даний

інституційний  механізм  українсько-російського  стратегічного  партнерства 

забезпечує  взаємодію  на  найвищому  політичному  рівні  та  на  рівні  виконавчої влади. З жодною іншою країною Україна не має такого системного і розгалуженого інструменту співробітництва. 

    У рамках Комісії створено Комітет з питань економічного  співробітництва на чолі з керівниками урядів України та Російської Федерації, підкомітети з питань безпеки, міжнародного співробітництва, гуманітарної співпраці, а також підкомісія з питань функціонування Чорноморського флоту Російської  Федерації  та  його перебування на території України.

   З  метою  координації  роботи  УРМК  та  забезпечення  належного  рівня підготовки  до  проведень  її  засідань  секретарями  Комісії  у  квітні  2010  р.

призначено,  відповідно,  Главу  Адміністрації  Президента  України  та Керівника Адміністрації Президента Російської Федерації. 

  Станом  на  листопад  2011  р.  відбулося  чотири  засідання  Українсько-Російської міждержавної комісії: 22 грудня 2006 р. (м. Київ), 12 лютого 2008 р. (м. Москва), 17 травня 2010 р. (м. Київ), 26 листопада 2010 р. (м. Москва).  

    Протягом  2005-2009  рр.  позиція  України  у  відносинах  з  Російською

Федерацією відзначалася надмірною політизацією та домінуванням суб’єктивних чинників. Неминучим наслідком цього стали загальне  охолодження стосунків, згортання політичних контактів, стагнація економічної  співпраці,  накопичення невирішених питань. Україна та  Росія переживали  загальну  кризу  відносин. Очевидна  безперспективність  продовження  такого  курсу  вимагала  істотної зовнішньополітичної корекції на українсько-російському напрямі. 

     5 березня 2010 р. відбувся перший офіційний візит до Москви  новобраного Президента  України В.Януковича,  за  підсумками  якого  було  підписано  Спільну заяву  Президентів  двох  країн  та  започатковано  новий  етап  взаємодії  України  та Російської  Федерації.  Визначальним  фактором,  що  сприяв  віднайденою компромісних підходів, стала політична воля і усвідомлення необхідності розвитку дружніх  і  конструктивних  відносин,  які  базуються  на  взаєморозумінні  та взаємоповазі.

     Подальші  багаторівневі зустрічі  та  переговори  продемонстрували кардинальну зміну як загальної атмосфери ведення міждержавного  діалогу,  так і налаштованість  політичної  еліти Росії слідувати директивам  Глав  держав  щодо активізації співробітництва та  вирішення низки проблемних  питань,  які тривалий час перебували  на  порядку денному двосторонніх  відносин. Зняття  напруги  та повернення  до  врівноваженого  прагматичного  підходу  при  реалізації завдань стратегічного  партнерства  дали  можливість  здійснювати практичні кроки, необхідні для обох держав, їх народів і національних економік.  

   Новий імпульс було надано економічній співпраці в контексті відновлення динаміки  взаємної  торгівлі,  реалізації  масштабних  спільних  проектів,  посилення роботи  над  тематичними  угодами. Так, серед найбільш  нагальних  завдань  було визначено подальше поглиблення взаємодії України і Російської Федерації  у сфері транзиту  нафти і газу, оптимізації  умов газових  контрактів, розвитку електроенергетики та енергозбереженні, літакобудуванні, суднобудуванні, сільськогосподарському і транспортному машинобудуванні, телекомунікації, ракетно-космічній та інших високотехнологічних і наукоємних галузях. 

      Особливу  увагу приділено реалізації  інфраструктурних  і промислових

проектів, зокрема спорудження мостового переходу  через  Керченську  протоку, будівництво сучасних автомагістралей Москва – Харків – Сімферополь та Одеса – Санкт-Петербург, запровадження високошвидкісного  пасажирського  сполучення між Києвом і Москвою, створення в Україні заводу з виробництва ядерного палива, спільна розробка уранових родовищ на території України та інших.

   Свідченням особливої уваги нашої держави до  розвитку  співробітництва з Російською  Федерацією  став  Указ  Президента  України від  26  жовтня  2010  р.  про створення Ради  експертів з питань  українсько-російських  відносин,  яку  очолив Глава Адміністрації  Президента України.  Основними  завданнями  Ради  експертів, до складу якої увійшли члени Кабінету Міністрів України, провідні промисловці та науковці, визначено:

   •  опрацювання  пропозицій  щодо  розбудови  міждержавних  відносин

України з Російською Федерацією;

   •  сприяння  визначенню  основних  напрямів  співробітництва  у  сфері

українсько-російських відносин та прогнозування його подальшого розвитку;

   •  підготовка  пропозицій  з  вирішення  проблемних  питань  українсько-російського співробітництва;

   •  сприяння  діяльності  українських  частин  робочих  органів  Українсько-Російської міждержавної комісії.

     Організаційною формою роботи Ради експертів є засідання, які проводяться не  рідше  одного  разу  на  два  місяці.  Голова  Ради  експертів  регулярно  доповідає Президентові  України  про  результати  роботи  Ради  експертів та  прийняті  нею рекомендаційні рішення. 

     Офіційні міждержавні заходи у 2010-2011 роках .Формування  позитивного  двостороннього  порядку  денного  дозволило застосувати комплексний підхід до розв’язання ряду принципово важливих питань у  максимально  стислі  терміни.  Так,  вже  21  квітня  2010  р.  були  укладені Доповнення  до  контрактів  від  19  січня  2009  р.  про  умови  купівлі-продажу  і транзиту  російського  газу  в  2009-2019  рр.  між  НАК  “Нафтогаз”  України  і  ВАТ

   “Газпром” та Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського  флоту  Російської  Федерації  на  території  України.  Досягнуті домовленості  підтвердили  наміри  України  і  Росії  значно  підвищувати  рівень двостороннього співробітництва на засадах прагматизму і взаємної вигоди. 

      Налаштованість на пошук спільного знаменника у контексті покращення атмосфери в українсько-російських  відносинах стала особливо  відчутною у робочих відносинах між національними енергетичними компаніями наших держав, які  перейшли у формат  конструктивного діалогу. Зняття  політичної  напруги  з переговорного процесу щодо постачання і транзиту енергоносіїв вивело взаємодію між НАК “Нафтогаз” України і ВАТ “Газпром” на рівень співробітництва, в основу якого покладені взаємоповага і дотримання національних інтересів. 

      17-18  травня  2010  р.  відбувся  офіційний візит в Україну Президента

Російської  Федерації  Д.Медведєва,  в  рамках  якого  пройшли  переговори

Президентів у вузькому і  розширеному складі та проведено третє засідання УРМК. За підсумками переговорів Президентами  України і Росії прийнято спільні заяви з питань  безпеки у Чорноморському регіоні,  щодо  придністровського  врегулювання та з питань європейської безпеки. У рамках візиту підписано:

   • Угоду між Україною  і Російською  Федерацією  про демаркацію

українсько-російського  державного кордону;

   • Угоду між Кабінетом Міністрів України та  Урядом  Російської  Федерації про ї співробітництво в галузі  використання  і розвитку  російської  глобальної навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС;

   • Угоду між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти

і науки Російської  Федерації про першочергові  заходи  з розвитку  науково-освітнього співробітництва на 2010-2012 рр.;

   • Програму  співробітництва між Міністерством культури  і туризму

України та Міністерством  культури Російської Федерації на 2010-2014 рр.;

   •  Угоду  про  міжбанківське  співробітництва  між  Укрексімбанком  та  ВАТ “Банк ВТБ”. 

     У підписаному за підсумками  засідання УРМК протоколі високо  оцінено активізацію українсько-російського діалогу та  досягнення  сторонами низки домовленостей,  зокрема в економічній сфері та  гуманітарних  галузях,  у  сфері міжнародної політики. 

    Урядам України і Російської Федерації було доручено:

   • прискорити  розробку  нової довгострокової  комплексної Програми економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією;

    • здійснити комплекс заходів щодо суттєвого поглиблення двостороннього

співробітництва  у  пріоритетних  сферах  економіки,  у  першу  чергу  в нафтогазовій  галузі,  атомній  енергетиці,  авіабудуванні,  двигунобудуванні,  космічній промисловості,  суднобудуванні,  транспорті, високотехнологічних  та  наукоємних галузях;

   •  розробити проект нової міжурядової Угоди про співробітництво у газовій

галузі, у тому числі щодо транзиту  газу, а також проект  нової  міжурядової  Угоди про  постачання  та  транзит  нафти  територією  України,  в  якій  врегулювати  спірні питання у сфері транспортування нафти;

   • підготувати Програму міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та  Російської  Федерації на  2011-2016  рр.  та  план її реалізації, забезпечити проведення Українсько-Російського міжрегіонального економічного форуму під патронатом Президентів України та Російської Федерації в 2010 р. – у Краснодарському краї, в 2011 р. – у Донецькій області;

   •  активізувати  переговорний  процес  з  вирішення  актуальних  питань,

пов’язаних  з  перебуванням  Чорноморського  флоту  Російської  Федерації  на території  України  на  основі  конструктивного  діалогу  та  пошуку  узгоджених рішень; 

   •  провести Дні освіти та науки України в Російській Федерації (2011 р.) та

Дні освіти та науки Російської Федерації в Україні (2012 р.);

   •  розробити план дій в соціально-трудовій, включаючи пенсійну, галузі;

   •  розробити спільний план заходів щодо святкування  у  2014 р. 200-річчя з