Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на імпорт рибної продукції

      На  сучасному етапі свого розвитку міжнародні потоки торгівлі рибою та морепродуктами продовжують бути направлені з тих країн, що розвиваються, до індустріальних держав. Лідерами серед країн-імпортерів вважаються: ЄС (близько 24% загальних обсягів імпорту), Японія та США, також вагомою є частка азіатських країн (решта імпорту припадає на країни Центральної Америки і Океанії. На рисунку 1.7 показано структуру імпорту риби та рибопродуктів 

.

Рис. 1.7. Частки країн імпортерів на світовому ринку риби та рибопродуктів 

      Найбільшими світовими експортерами риби та рибопродуктів є країни, що розвиваються. Так, за даними ФАО, в 1981 р. ці країни забезпечували до 34% обсягів експорту риби та морепродуктів, 2007р. − 46%, а в 2009 році цей показник досягав 57 відсотків. Тому можна говорити про позитивні тенденції у розвитку економік цих країн і загалом про збільшення їх частки у світовому господарстві [4,c.75

      В умовах розвитку світового ринку  спостерігається збільшення споживання риби через її популярність та доступність  у порівнянні з іншими видами продуктів тваринного походження, збільшення споживання делікатесних рибопродуктів та збільшення популярності промислових риб малих розмірів через їх низьку вартість [5,c.54].

      Споживання  риби та рибопродуктів у світі  зростає, в основному це відбувається через збільшення чисельності населення, незначна частка – через зростання споживання на душу населення. Обсяги вилову риби та рибопродуктів у 2007-2009 роках можна дослідити за даними рис 1.8

Рис 1.8. Світовий обсяг вилову риби та рибопродуктів

у 2007-2009 роках, (млн. тон.) 

      Проаналізувавши дані рис. 1.8 можна стверджувати, що стрімкими темпами зростає і ціна на рибу та рибопродукти, більшою мірою це відбувається через інфляційні процеси. Це впливає на обсяги вартісного вираження експорту і його частку у світовій торгівлі. На рисунку 1.9 зображено обсяги експорту риби та рибопродуктів у вартісному вигляді за 2007-2009 роки 

.

Рис. 1.9. Обсяги світового експорту риби та рибопродуктів у 2007-2009 роках, (млрд. дол. США.) рибопродукти зовнішня торгівля 

      Через виснаження запасів світового океану країнами-постачальниками риби та рибопродуктів у 1995 була прийнята стратегія розвитку штучної аквакультури, таким чином риболовні країни намагалися зберегти світові запаси риби та рибопродуктів, а також забезпечити їх якісне відтворення. Відповідна домовленість була укладена країнами-експортерами риби та рибопродуктів на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у 1996 року. Підписання угоди відбулося на основі взаємодопомоги і взаємної вигоди між країнами. Члени об’єднання країн-експортерів мають допомагати і заохочувати розвиток штучного вирощування риби та рибопродуктів на власній території, а також можуть здійснювати спільні з іншими державами програми, укладати договори,ділитися новітніми технологіями у даній сфері. Також країни можуть отримувати матеріальну і технічну допомогу від ООН чи безпосередньо від інших членів угоди [5,c.56].

      Обраний курс розвитку штучного вирощування  риби виправдав себе, кожного року його частку стабільно зростає, тим  самим допомагає зберегти і відтворити природні запаси. Динаміка розвитку штучної  аквакультури можна проаналізувати за даними рис. 1.10.  

Рис. 1.10. Обсяги штучної аквакультури у світовому господарстві, (млн. тон.) 

      В той час як країни, що розвиваються, але не є найменш розвинутими, постачають 65% рибопродуктів світової торгівлі, частка найменш розвинутих країн (НРК) залишається на дуже низькому рівні одного відсотка. ЄС є винятком з цієї тенденції, оскільки імпорт ЄС (напів-) переробленої риби з найменш розвинених країн з 2000 року подвоївся. Торговельні потоки між країнами, що розвиваються, але не є НРК збільшилися на 25 відсотків з 2000 року. Китай в даний час є найбільшим експортером рибної продукції та основним гравцем у рибопереробці.

      Дослідження підкреслює важливість країн ЄС-27 як ведучого ринку імпорту рибної продукції  у світі, після США, Японії та Китаю.

      Частка  країн ЄС-27 у світовому імпорті складає 30% у вартісному вираженні. Імпорт відбувається переважно з Норвегії, Китаю, Ісландії та США. Близько 10% імпорту ЄС-27 надходить з країн Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону. Японія, Швейцарія, Росія та Норвегія є основними споживачами рибних продуктів, що експортуються з ЄС-27. Експорт до Норвегії в основному складає рибне борошно для аквакультури.

        Загалом можна говорити про позитивну динаміку розвитку світового ринку риби та рибопродуктів,а також про зростання частки країн, що розвиваються у даному сегменті світової торгівлі, що допомагає зростанню світового господарства [6,c.34]. 
 

      1.2. Місце України на світовому ринку риби та рибопродуктів  

      Оцінка  та розрахунок динаміки торгівлі рибою  та рибопродуктами є дуже важливою задачею для нормального розвитку і функціонування цієї галузі господарства України. На сьогодні рівень вилову риби та добування рибопродуктів суднами під Державним прапором України у водах Світового океану знаходиться на рівні 147 тис. тонн, в морських водах України – 67 тис. тонн, у внутрішніх водоймах та аквакультурі - на рівні 42, 2 тис. тонн. В останнє десятиліття рівень споживання риби та морепродуктів майже досяг рівня 80-х років; такий рівень споживання забезпечується за рахунок імпорту. Урядом України переглянуто та послідовно знижено протягом 1999-2008 рр. ставки ввізного мита. Перше суттєве зниження ставок ввізного мита відбулося у 1999 році, потім ставки знижувались у період з 2005-2008 рр. під час підготовки та перемовин до вступу до СОТ [7,c.67].

      Було  висловлено певну стурбованість  щодо субсидіювання рибного господарства деякими країнами світу, що ставить  українського виробника у нерівне  становище. Крім того, стримуючим фактором при здійсненні торговельних операцій залишаються нетарифні заходи регулювання – ветеринарні і санітарні бар’єри, так і швидкість змін законодавства ЄС. Деякі держави в змозі фінансувати такі зміни за рахунок уряду (бюджету), але далеко не усі держави можуть собі дозволити такі масштабні витрати. Більшість українських підприємств потребують модернізації та впровадження системи якості та інвестування коштів у модернізацію існуючих та побудову нових сучасних потужностей, оскільки у рибного господарства України є суттєві можливості. Але на даний період часу рибне господарство нашої держави перебуває у стані дуже пасивного розвитку [7,c.68].

      Характеристику  динаміці рибного господарства дають  різні показники. Щоб детальніше проаналізувати суть тенденції розвитку даної галузі, розрахуємо деякі з  них. Для розрахунків застосуємо вихідні дані, що зображено в Додатках А, Б, В, Г, Д.

      1. Показники динаміки темпів росту: - темпи росту експорту Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,де Тр.е. – темпи росту експорту;Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.

      2. Базисний рік 2006, розрахуємо цей коефіцієнт для 2007-2009 років(тис. дол. США)

      Тр.е. 2007 = 5677,7/5782,8*100%=98,2%

      Тр.е. 2008 = 3673,4/5782,8*100%=63,5%

      Тр.е. 2009 = 25175,6/5782,8*100%=453% - темпи росту імпорту (тис. дол. США) Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, де Тр.і. – темпи росту імпорту; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році; Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.

      Тр.і. 2007 = 444451,6/361240,6*100%=123%

      Тр.і. 2008 = 616966,2/ 361240,6*100%=171% Тр.і. 2009 = 471195,7/361240,6* 100%=130% - темпи росту зовнішньоторговельного обігу(млн. грн.) Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%, де Тр. зт. об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

      Тр.зт.об. 2007 =450129,3/367023,4*100%=122,6%

      Тр.зт.об. 2008 = 620639,6/367023,4*100%=169,1%

      Тр.зт.об.2009=496371,3/367023,4*100%=135,2% З розрахунків видно, що рибне  господарство нашої держави має  досить нестійке становище: ріст показників експорту відбувається більше через інфляційні процеси у країні, ніж через реальний приріст вилову і реалізації риби та рибопродуктів.

      Щодо  імпорту, то він має досить стійку і постійну природу за виключенням 2008 року, коли імпорт був збільшений через зниження мит у зв’язку з перемовинами з СОТ та ЄС. Але зараз можна прогнозувати стійкі постійні тенденції у зростанні імпорту риби та рибопродуктів.

      Ріст  зовнішньоторговельного обороту теж  залежить від мит та цін, у 2008 році мита знижувались, а ціни зростали, що і призвело до підвищення цього показника. Зараз він теж має постійне значення і стійкі тенденції [7,c.70].

      2.Темпи  приросту: - темпи приросту експорту  Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,де Тпр.е.  – темпи приросту експорту; Тр.е.з.р.  – темпи росту експорту за звітний рік; Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

      Базисний  рік 2007, розрахуємо:

      Тпр.е. 2008 = 63,5%/98,2%*100% =64,7%

      Тпр.е. 2009 = 453%/98,2%*100% =461,3%

      - темпи приросту імпорту Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%, де Тпр.і.  – темпи приросту імпорту; Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

      Тпр.і. 2008 = 170%/123%*100% =139%

      Тпр.і. 2009 = 130%/123%*100% =105,7%темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%, де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

      Тпр.зто. 2008 =169,1%/122,6%*100%=137,9% Тпр.зто. 2009 = 135,2%/122,6%*100%=110,3%

      Якщо  характеризувати темпи приросту, то їх величина і динаміка прямо  залежать від показників динаміки. Тому можна говорити про ті самі тенденції: переважання імпорту  над експортом, зміни у структурі  та розмірі мит, а також інфляційні процеси, що зумовили ріст деяких показників.

      3. Сальдо торгового балансу –  це різниця між вартісним обсягом  експорту та імпорту товарів  окремої країни, отже розрахуємо  сальдо балансу для 2007-2009рр. (тис.  дол. США)

      СБ 2007=5677,7-444451,6 =-438773,9

      СБ 2008= 3673,4-616966,6=-613293,2

      СБ 2009 =25175,6-471195,7=-446020,1

      Сальдо  торгового балансу України протягом даного періоду постійно мало від’ємний  результат. Це зумовлено нездатністю  українського рибного господарства покривати потреби населення  і задовольняти попит на рибу та рибопродукти. Згідно з даними вітчизняних і закордонних експертів, при оновленні виробничої бази і розвитку рибного господарства Україні вдається збільшити задоволення власного попиту у 2 рази, але це все одно не дасть змогу повністю звільнитися від залежності імпортних поставок [8,c.94].

      4. Експорт на душу населення:

      Ед.н. = Ез.р. / к-сть населення, де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.(тис. дол. США)

      К-сть  населення (тис. осіб)

      Ед.н. 2007 = 5677,7/46372,7 =0,12

      Ед.н. 2008 = 3673,4/46077,8 =0,080

      Ед.н. 2009 = 25175,6/45859,8 =0,55

      5. імпорт на душу населення: Ід.н. = Із.р. / населення, де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.

      Ід.н. 2007 = 444451,6/46372,7 =9,6

      Ід.н. 2008 = 616966,2/46077,8 =13,4

      Ід.н. 2009 = 471195,7/45859,8 =10,3

      Неточність  і непостійність цього показника  частково залежить від кількості  населення в державі, а також  мит і цін. Розглядаючи даний період часу можна говорити про стійкі тенденції зниження рівня населення, водночас росту цін і неоднакових ставок мит.

      Зниження  кількості населення досить відчутно впливає на ці показники, тому можливі  тенденції росту як експорту так  і імпорту риби та рибопродуктів на душу населення.

      У міжнародних зіставленнях експортна  квота використовується не тільки для  характеристики рівня інтенсивності  зовнішньої торгівлі країни, а й  з метою оцінки рівня відкритості  національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці [8,c.96].

      6. Експортна квота (відношення експорту  до ВВП): Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%, де  Ек.в. – експортна квота; Ез.р. - обсяг експорту в звітному  році (тис. дол. США);

      ВВП – валовий внутрішній продукт (тис. грн.).

      Курс  валют:

      2007 рік-1дол.США-5,05 грн.

      2008 рік-1дол.США-5,26 грн.

      2009 рік-1дол.США-7,79 грн.

      Ек.в. 2007 = 5677,7/(720731000/5,05)*100%=0,00398%

      Ек.в. 2008 =3673,4/(918056000/5,26)*100%=0,0021%

      Ек.в. 2009 = 25175,6/(914720000/7,79)*100%=0,0214%

      Використовуючи  дані щодо експортної квоти країни в аналітичних цілях, слід брати до уваги такі закономірності: