Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на імпорт рибної продукції

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Міжнародна  економічна діяльність України»

на  тему

«Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на імпорт рибної продукції» 
 
 
 
 

Виконав: студент групи 401-ФМ

Напряму 6.030503 «Міжнародна економіка»

Джумамурадов  ____________

Керівник  роботи:

Б.Я. Кузняк ____________ 
 
 
 
 

Полтава 2011 

ПЛАН

Вступ……………………………………………………...………………………..3

Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку  рибної продукції………..5

1.1. Аналіз  світового ринку рибної продукції ……………………………5

1.2. Аналіз  українського ринку рибної продукції             16

Розділ 2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди. ………………………………………………….23

Розділ 3. Зовнішньоекономічний контракт…………………………………..30

3.1. Контракт  на імпорт в Україну рибної продукції

3.2. Контракт на імпорт в Україну рибної продукції …………………………30

Висновки  ………………………………………………………………………...40

Список використаних джерел ………………………………………………….

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      На  сучасному етапі суспільного  розвитку значну роль для економіки  кожної окремої країни і світу  в цілому відіграє світове господарство, яке поєднує національні господарства, що пов'язані і взаємодіють за законами міжнародного поділу праці. МПП полягає в спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарному обміні цими продуктами на світових ринках. Широкий розвиток традиційних форм рибництва, лімітується земельними та водними ресурсами, які бажають вирощувати товарну рибу набагато більше, ніж ставків та водоймищ, придатних для цієї мети. А ті, що відповідають, хоча б приблизно гідротехнічним нормам, вже мають користувача чи господаря, і в них вже росте риба. 

      Об'єктом  дослідження виступає світовий ринок  риби та рибопродуктів як важливий елемент світового господарства.

      Суб'єктами дослідження виступають країни-експортери і країни-імпортери продукції  ринку риби та рибопродуктів.

      Метою курсової роботи є аналіз світового та українського ринку чаю та моделювання зовнішньоекономічної угоди з імпорту чаю в Україну.

      Відповідно  до мети роботи було поставлено і розв’язано наступні завдання:

• проаналізувати основні тенденції та особливості розвитоку ринку риби в Україні;
• дослідити тенденції розвитку світового ринку риби;
• дослідити нормативно-правову базу, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди;
• розробити зовнішньоекономічний контракт на імпорт в Україну риби та обґрунтувати його умови.

     Методологічною основою дослідження є історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у національному і глобальному середовищі. Дослідження проведене з використанням методів наукової абстракції, теоретичного узагальнення і порівняння; якісного і кількісного статистичного аналізу.

Розділ 1

Аналітична  маркетингова оцінка ринку риби 

1.1. Аналіз світового  ринку риби

      На  сучасному етапі суспільного  розвитку значну роль для економіки  кожної окремої країни і світу  в цілому відіграє світове господарство, яке поєднує національні господарства, що пов'язані і взаємодіють за законами міжнародного поділу праці. МПП полягає в спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарному обміні цими продуктами на світових ринках. Світовий ринок – це сукупність ринків окремих країн, що пов'язані між собою товарообміном. За своєю товарно-галузевою структурою світовий ринок поділяється на: ринок готових виробів; ринок сировини та напівфабрикатів; ринок послуг.

      Світовий  ринок риби та рибопродуктів завжди був і залишається важливою складовою світової торгівлі. Стан і тенденції світового рибного господарства, починаючи з 80-х років, характеризується підсиленням конкуренції серед розвинутих у риболовному відношенні країн за право використання морських рибних ресурсів і морепродуктів. Застосування надмірних потужностей в Світовому океані при здійсненні рибальства спричинило переексплуатацію основних об’єктів промислу, що користуються підвищеним попитом на світовому ринку, і зумовило необхідність розвитку рибництва – штучного вирощування риби та морепродуктів.

      Важливим  елементом системи організації  ринку в умовах зростаючої кількості  населення є механізм ринкового  збалансування попиту і пропозиції. Ринок рибних товарів значною  мірою формувався стихійно, без науково обґрунтованої системи. Головним регулятором функціонування даного сегменту був ринковий механізм, який швидко адаптувався до специфіки товару та побажань споживачів. У середині 90-х років ХХ століття почали розвиватись адаптовані до умов ринку збутові стратегії країн-продуцентів, які збільшили прибутки і охарактеризували основні тенденції та напрями розвитку ринку риби та рибопродуктів [2,c.23].

      На  даний момент можна говорити про  тісну залежність обсягів вилову риби та рибопродуктів і кількості населення. В цілому зараз спостерігається часткове збалансування попиту і пропозиції на ринку рибу та рибопродукти, та все ж основною проблемою залишається невідповідність потреб населення і виробництва даного виду продукції. На рисунку 1.1. зображено сучасну ситуацію на ринку риби та рибопродуктів.

Рис. 1.1. Сучасна ситуація на ринку риби та рибопродуктів 

      За  прогнозами експертів ООН (Організація Об’єднаних Націй), споживання риби та морепродуктів у країнах, що розвиваються, постійно збільшуватиметься і безумовно значною мірою впливатиме на структуру та вартість торговельних потоків на світовому ринку. Оскільки чисельність населення продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж обсяги пропозиції рибної продукції на світовому ринку, остання визначатиметься і формуватиметься у відповідності до можливостей виробництва продукції рибництва внаслідок природної обмеженості ресурсів для здійснення рибальства. Для країн-експортерів даного виду продукції це створює потужні рушії для відтворення ресурсів Світового океану і розвитку альтернативних джерел виробництва продукції рибної промисловості.

      На  сьогоднішній день можна говорити про  досить швидкий і стабільний розвиток світового ринку риби та рибопродуктів, а також про його важливість через зростаючий попит і частку у світовій торгівлі, що постійно збільшується [2,c.25].

      Сучасних  умовах розвитку міжнародної торгівлі ефективне функціонування ринку  риби та рибопродуктів неможливе без злагодженого і відпрацьованого механізму взаємодії його учасників. Аналіз співпраці покупців і продавців у розвинених країнах є важливим елементом впровадження та вдосконалення ринкової політики.

      Правила організації ринку продукції рибальства та рибництва повинні враховувати розвиток і зміни в сучасній системі видобутку продукції. Метою організації ринкової взаємодії визначено забезпечення сталого управління водними ресурсами та досягнення стабільних цін на ринку, балансу між попитом і пропозицією враховуючи обсяги сировини у кількості, необхідній як кінцевим споживачам, так і переробній промисловості країн-експортерів та країн-імпортерів (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Організація ринкової взаємодії учасників світового ринку риби та рибопродуктів 

      Важливим  елементом механізму взаємодії  учасників ринку риби та рибопродуктів  є розроблення та впровадження єдиної збутової системи [2,c.27]. Спільна політика країн-учасників щодо організації реалізації продуктів рибного промислу та аквакультури об’єднує чотири складові частини (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Спільна політика щодо організації ринку продуктів рибного промислу та аквакультури. 

      Рибне господарство як важлива складова сільського господарства теж вимагає здійснення ефективної політики державного регулювання  дозволеними методами та інструментами  у відповідності до вимог міжнародних і регіональних організацій. Сучасний портфель адаптованих методів регулювання, які широко використовуються на практиці в процесі торгівлі рибою і морепродуктами та проходженні міжнародними каналами, вже має в своєму арсеналі достатню кількість інструментів регулювання, які розподілено на тарифні та нетарифні (квоти, ліцензії, імпортні податки тощо.)

      Та, як і будь-яка галузь світового  ринку, ринок риби та рибопродуктів  підкоряється законам попиту і пропозиції. Для деяких країн ця продукція є просто незамінною, для неї характерною є широка диверсифікація. Структуру продукції світового ринку риби та рибопродуктів можна дослідити за даними рис 1.4

.

Рис. 1.4. Структура продукції світового ринку риби та рибопродуктів. 

      У тому, що стосується процесів рибальства та рибництва, необхідність застосування адекватних заходів регулювання  та підтримки з боку держави продиктовано появою у світовій економіці прикладів недієздатності ринкової конкуренції самостійно відрегулювати цей ринок (через прояв монополізму в результаті концентрації прав використання водних біоресурсів у великих судновласників та відсутність однакового доступу країн до ресурсів риби та морепродуктів). До того ж, рибу та морепродукти відносять до вичерпних природних ресурсів, які ринок не здатний забезпечити в необхідних обсягах, а практика вже надала багато підтверджень того, наскільки небезпечний ринковий лібералізм по відношенню до живих ресурсів. Доведено, що субсидіювання рибного господарства приводить до нуля захисний ефект від застосування протекціонізму. Проаналізувавши попередні напрацювання ФАО та врахувавши ресурси для фінансування субсидій, які використовують у сучасній економіці, їх класифікують на бюджетні, позабюджетні кошти, міжгалузеві субсидії та такі, що спрямовані на зменшення платежів за користування ресурсом [3,c.97].

        Регулювання міжнародної торгівлі рибою і морепродуктами ускладнюється й тим, що рибна продукція не є предметом домовленостей Угоди про сільське господарство в рамках СОТ, і поліпшення доступу до ринку даної продукції відповідно пов’язують з прогресом у переговорах відносно доступу до ринку для несільськогосподарської продукції (NAMA). У багатьох розвинених країнах зросло усвідомлення необхідності комплексного реформування правил торгівлі продукції.

      Одночасно існують підстави стверджувати, що незважаючи на наявність торговельних бар’єрів на світовому ринку риби та морепродуктів, які пропонується класифікувати на тарифні і нетарифні (адміністративні та економічні), вони є значно нижчими порівняно з традиційними ринками аграрної продукції. Так, тарифи значно нижчі, а імпортні квоти значно ліберальніші. Саме завдяки цьому міжнародна торгівля даною групою товару розвивається досить високими темпами [3,c.98].

      Пропозиція  риби та морепродуктів на глобальному  ринку формується за рахунок трьох  основних ресурсів. Це рибальство у  світовому океані, на яке припадає 61 % загального видобутку рибної продукції, та внутрішнє рибальство (озера й річки) в обсягах 6%, а також продукція рибництва (аквакультури), вирощуванням якої займаються як у внутрішніх водоймах, так і в спеціально облаштованих територіях уздовж морського узбережжя, що забезпечує 33% обсягів із позитивною тенденцією до збільшення. На рисунку 1.5 показана структура світової пропозиції риби та рибопродуктів.

Рис. 1.5.. Структура світової пропозиції риби та рибопродуктів. 

      Ведення рибальства та рибництва є висококонцентрованим видом діяльності. Близько 80% загального видобутку рибної продукції забезпечують усього 20 країн, серед яких Китай  виступає беззаперечним лідером. Також  світовий стан пропозиції на ринку  риби та морепродуктів протягом тривалого часу визначають Перу, США, Чилі, Індонезія, Японія, Індія, РФ, Таїланд, Норвегія, Латвія, Естонія. Ведення рибного господарства цими країнами зумовлено виходом до морів, наявністю розвинених портів і хорошої державно-регуляційної бази [4,c.72]. На рисунку 1.6 показано частки країн-експортерів риби та рибопродуктів на світовому ринку.  

Рис. 1.6. Частки країн-експортерів на світовому ринку риби та рибопродуктів. 

      Здійснення  експортно-імпортних операцій на світовому  ринку рибною продукцією дозволяє забезпечувати  попит населення кожної окремої  країни в умовах нерівності доступу  до водних ресурсів. Нерівномірність  споживання риби та рибопродуктів серед країн світу зумовлено більше історичними аспектами і особистими уподобання споживачів даних країн.