Підготовка до іспиту з міжнародної інформації

Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка  цієї тенденції в подальшому.

Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.

Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні  проектів та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних  та комунікаційних технологій, для  чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за програмою R&D, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ. З,4 млн  ЕКЮ, що акумулювалися для розвитку інформаційної індустрії були напавлені  на розвиток цієї сфери наступним  чином:

Телематика	843 млн ЕКЮ
Комунікаційні Технології	630 млн ЕКЮ
Інформаційні Технології	1932 млн ЕКЮ

Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запровадили  в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою  є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у  всесвітню мережу, яка згодом стане  частиною Глобального Інформаційного Суспільства.

Характеристика Європейської конвенції про транскордонне  телебачення

Сфера применения

       Настоящая  Конвенция применяется к любой  программе, транслируемой или  ретранслируемой организациями,  либо с помощью технических  средств, находящихся под юрисдикцией  ее Участника, как по кабельному  телевидению, так и наземным  передатчиком или спутником, и  которые могут приниматься прямо  или косвенно в одном или  более Государств-Участников.

       Участники  обеспечивают свободу слова и  информации в соответствии со  Статьей 10 Конвенции о Защите  Прав Человека и Основных Свобод  и гарантируют свободу приема  и не ограничивают ретрансляцию  на своей территории программ, соблюдающих положения настоящей  Конвенции.

Программы (теле) в целом, их представление и содержание должны обеспечивать уважение к достоинству  человеческой личности и основным правам других людей.

В частности, они не должны:

• быть непристойными и, в особенности, содержать порнографию;
• чрезмерно выделять насилие и способствовать расовой ненависти.

2. Все программы, которые  могут нанести вред физическому,  умственному или нравственному  развитию детей и подростков, не должны транслироваться в  тот период времени, когда они  могут их смотреть.

3. Телевещатель должен  обеспечивать, чтобы в новостях  факты и события представлялись  справедливо и поощрялось свободное  формирование мнений.

Доступ населения к  главным событиям

       Каждый  Участник должен рассмотреть  правовые меры, не допускающие  лишения права населения на  информацию в результате осуществления  телевещателем исключительных прав  на трансляцию и ретрансляцию  по смыслу Статьи 3, вызывающего  повышенный интерес населения  события, что отнимает у значительной  части населения возможность  наблюдать за этим событием  по телевидению.

Реклама

1. Все рекламные объявления  должны быть добросовестными  и честными.

2. Реклама не должна  вводить в заблуждение и не  должна наносить ущерба интересам  потребителей.

3. Адресованная детям или  использующая детей реклама не  должна причинять вред их интересам  и учитывать их особую восприимчивость.

4. Рекламодатель не вправе  редактировать или влиять на  содержание программ.

• Реклама должна быть четко отличимой и выделяться из других видов программ с помощью оптических или акустических средств. В принципе она должна транслироваться блоками.
• Не допускается реклама, воздействующая на подсознание человека.
• Не допускается скрытая реклама, в частности, презентация товаров или услуг в программах, если это делается в рекламных целях.
• В рекламе нельзя представлять в визуальной или звуковой форме лиц, регулярно ведущих программы новостей и текущих событий.

Сотрудничество между  Участниками

1. Участники обязуются  оказывать друг другу взаимопомощь  с целью осуществления настоящей  Конвенции.

2. С этой целью

а. каждое Договаривающееся Государство назначает один или  более органов, наименование и адрес  каждого из которых оно сообщает Генеральному Секретарю Совета Европы во время депонирования своей  ратификационной грамоты или     документа о принятии, утверждении  или присоединении;

б. каждое Договаривающееся Государство, назначившее более  одного органа, определяет в своем  сообщении на основании     подпункта "а" компетенцию каждого  органа.

3. Назначенный Участником  орган должен:

а. предоставлять информацию, предусмотренную в пункте Статьи 6 настоящей Конвенции;

б. предоставлять информацию по требованию назначенных другими  участниками органов о своем  внутригосударственном законодательстве и практике в сфере регулирования  настоящей Конвенции;

в. сотрудничать с назначенными другими Участниками органами, когда  это необходимо и, в особенности, когда это     повышает эффективность  мер, предпринимаемых для осуществления  настоящей Конвенции;

г. рассматривать любые  затруднения, возникающие при применении настоящей Конвенции, доводимые  до его сведения назначенным Участником органом.

Проблема негативного  впливу нових комунікаційних технологій на соціальні права людини: погляд Європейського суспільства

Главные проблемы связаны  не столько с технологиями, сколько  с их политическими, соц. оргинизационными и этическими аспектами:

1. Главная проблема связана с концентрацией универсальной службы и с тем, как будет эволюционировать «Право на коммуникацию» в цифрорвом мире, в котором потребности всех граждан в базовых услугах ствновяться все более обширными и сложными. Эта проблема связана не только с физическим наличием и стоимостью услуг а с тем, чтобы потребитель мог пользоваться услугами при минимальном уровне on-line skills (навыков работы в он-лайн).
2. Существует риск изоляции населения, проживающего в неблагоприятных условиях как внутри общества,  так и на международном уровне, связанный с несоответстввием интерфейса и нехваткой технологий.
3. Поддержание языкового и культурного многообразия в информационном обществе: глобализация, обусловленная технологиями воспринимается многими как угроза для месных обычаев и культуры. (90% баз данных в ИНТЕРНЕТЕ на английском языке, ООН в 1995 приняло закон о сбалансированости языков в сети интернет).

Расширившийся доступ к взаимосвязанным  сетям и базам данных порождает  серьезные этнические и правовые проблемы:

4. не имеют достаточной реализации права на конфиденциальность информации и право каждого проверять касающиеся его данные, что признается одним из основных прав человека.
5. «Проблемма морального здоовья общества» -- регламентация содержания информации, расспостраняемой по информационным магистралям. Это связано с запретом распостранения насильницкой, порнографической, рассисткокй информации (особенно ее доступность детям).
6. Компьютерное пиратство и другие преступления в области информатики
7. Соблюдение авторского права, в сфере которого требуется много усилий для распространения правового режима защиты интелектуальной собственности.
8. Информациооная безопасность и защита данных в международных информационных потоках и базах данных.
9. Экономическая проблема: развитие виртуальной экономики (электронная коммерция, телеторговля) – развитие экономического менеджмента, маркетинга, создание экономической системы информационных услуг.
10. Устранение диспропорций в ресурсах комуникаций. На Азию, Африку, Латинскую Америку, которые составляют 75% всего населения планеты приходится 50% тиража газет которые выходят в мире. В Северной Америке один экземпляр приходится на трёх, в Африке - на 90, в Азии на 19 человек; В Индии сеществует 835 газет, 16 экземпляров приходится на 1000 человек; в 13 арабских государствах издается лишь 1 газета; ужасная неграмотность в селах;
11. Устранение негативных результатов деятельности отдельных монополий, их неиздержимой концентрации (15 крупнейших ТНК, контролирующих различными способами основную долю операций в области международных комунакиций, расположены в пяти странах:

• США - IBM, General Electric, GTI, LTV, Westen Electric, Xerox;

• Франция - CGE;
• Япония - Matsushita;
• ФРГ - «AEG-telephunken»;
• Нидерланды - Philips.

Концетрация источников информации: в Великобретании существует 112 газет, на долю 9 из них приходится 60% общего тиража. В Германии увеличивается продажа экземпляров, но уменьшается количество независисых газет. В Японии существует 3 главных токийских газеты, которые выпускают каждый день 27 млн. газет, что равняется 50% общего тиража.

12. Проблема збалансированого и одностороннего информационного потока.
13. Поступление дизинформации в сеть (конституционные, законодательные или нормативные положения в странах, которые регулируют деятельность рассматриваемых средств МИ, часто несоответсвуют тому, что имеет место на практике. Неполные, неточные и противоречивые данные.
14. Передовые в техническом отношении страны используют свои преимущества для обспечения в определенной форме культурного и идиологического господства, ущемляющего национальную самобытность других стран.

Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації. (аналіз 1-5-ої нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ)

1-а нарада відбулася  у Відні 9-10 грудня 1986р. 

Тема - майбутнє телебачення  в Європі. Участь брали 21 країна. На ній було узгоджено стимулювання виробництва аудіо-візуальної продукції  та трансляція її за кордон.

Резолюція 1

Політика просування аудіо-візуальної продукції в Європі:

1)дати згоду для створення  умов для стимулювання інвестицій  на національному та європейському  рівнях для фінансування виробництва  а-в продукції європейського походження  незалежно від держави

2) розвивати освіту у  галузі мас-медіа як невід'ємну  складову загальної освіти

3) об'єднання роботи кіно  і телебачення

4) розвиток ролі телебачення  як засобу реклами

5) посилення європейського  співробітництва та обміну продукцією  європейського походження

6)розповсюдження програм  європейського походження в країнах,  які не беруть участі у Конференції  та країнах, що розвиваються

7) підтримка аудіо-візуального  формування за рахунок бюджетних  коштів

8) подолання адміністративних  перешкод 

9) забезпечення внесків  приватних та громадських радіокомпаній  в розвиток аудіо-візуальної продукції

Резолюція 2 підкреслювала  питання про громадське та приватне телебачення

Основні принципи:

1. забезпечення програм для малих і великих аудиторій
2. важливість національних служб телебачення
3. полегшити передачу програм за кордон згідно з загальними принципами вільного потоку інформації
4. зміцнення та розвиток суспільної структури регулювання між країнами-учасницями, повага до технічних правил Союзу Телекомунікацій

2-а нарада відбулася  у Стокгольмі 23-24 листопада 1988р. 

Назва - Інформаційна європейська  політика у міжнародному контексті.

До політичних завдань  відносилися:

1. вільне висловлення інформації, плюралізм в телебаченні, повага до прав людини
2. розвиток культурного та освітнього компоненту телебачення
3. посилення мір. Які спрямовані на стимулювання творчості та захисту інтересів авторів
4. розвиток освіти професіоналів та обмін між освітніми центра різних країн
5. збільшення співробітництва та фінансування угод між європейськими та неєвропейськими партнерами
6. подолання лінгвістичних перешкод шляхом дублювання та субтитрів
7. встановити нові форми експорту та об'єднану торгівлю а-в продукцією із різних країн

3-я нарада відбулася  у Нікосії 9-10 жовтня 1991р. 

Під назвою - Який шлях оберуть  ЗМІ в 90-х рр. На ній було зазначено. Що нове економічне, політичне та технологічне середовище буде визначальним фактором для розвитку ЗМІ у 90-х рр

Прийнято рекомендацію по юридичному захисту  телевізійних програм. Щодо захисту авторських прав, то необхідно  привести у відповідність національні  закони в області авторських п  рав. Прискорити роботу над проектом Європейської Конвенції з авторських прав. В 2-й Резолюції було розглянуто питання про нові канали засобів  масової комунікації в Європі:

1. збільшити доступ усіх європейських країн до нових комунікаційних технологій
2. поліпшити освіту. Яка буде доступна широкій аудиторії, по використанню нових комунікаційних технологій і служб.

Була прийнята Декларація з інформаційної політики в Європі.

4-а нарада відбулася  у Празі у 1994 р. 

Розвиток міцної системи  мовлення під час швидкої зміни  технологій, обов'язкова наявність  хоча б однієї широкомасштабної служби, яка б включала у себе елементи інформації, освіти, культури та розваг, які доступні усім членам суспільства. Вимоги до програм:

1. вони повинні протистояти всім видам дискримінації
2. відображати різні філософські ідеї та релігійні вірування
3. робити внесок в найкраще розуміння національної та європейської спадщини
4. вміщувати значну кількість оригінальних робіт, здебільшого  художніх фільмів
5. широкий вибір програм, які надаються некомерційним мовленням

Країни учасниці гарантують незалежність громадського мовлення від  економічного втручання.

В Резолюції 2-й розглядались питання журналістської свободи  та прав людини.