Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 17:24, реферат
Вирішення глобальних проблем людства вимагає координованих зусиль всіх учасників міжнародного співтовариства, вимагає високого рівня взаємовідносин, що в сучасному розумінні називають обміном інформацією.
Міжнародна інформації послуговується двома термінами: міжнародна інформація і міжнародна комунікація.
Міжнародна комунікація – це процес безпосереднього обміну інформацією від джерела інформації до реципієнта, а також і зворотний процес – тобто реакція на наслідки цього процесу.
Глобалізація інформації як актуальна проблема міжнародних відносин. Критерії глобалізації. 2
Теорія інформаційної цивілізації. Загальні положення. 3
Основні поняття міжнародної інформації 4
Джерела інформації 5
Джерела дизінформації 7
Джерела інформації по фірмах 7
Інформаційна безпека в сучасному світі 8
Проблема безпеки банківської інформації 11
Промисловий шпіонаж. 13
Інформаційні загрози 14
Інформаційна діяльність дипломатичних представництв в країні перебування 15
Інформаційне забезпечення візитів 16
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності торгівельно-економічних місій 16
Технології public relations (PR) в зовнішній політиці. 17
Імідж держави та політичного лідера, Фірми. Проведення ПР кампанії. Використання реклами для створення іміджу 18
Розвиток електронного ринку інформаційних послуг. 19
Електронна комерція, як система інформаційного маркетингу 20
Програма створення ВТЦ і джерела їх фінінсування 21
Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформацінйе суспільство 22
Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan) 22
Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The 23
European Information Society in Action) 23
Характеристика Європейської конвенції про транскордонне телебачення 24
Проблема негативного впливу нових комунікаційних технологій на соціальні права людини: погляд Європейського суспільства 25
Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації. (аналіз 1-5-ої нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ) 25
Національна участь у програмах ЄС. Програми залучення учасників в електронну комерцію 27
Esprit 29
Темпус (Программа транс европейского сотрудничества в сфере высшего образования) 29
Концепція інформаційної політики України. Міжнародна стратегія та національна специфіка 30
Концепція побудови єдиного інформаційного простору СНД. Позиції держав-учасниць і підходи авторів концепції. 33
ТНК 34
Інформаціна політика ООН. Діяльність департаменту економічної і соціальної інформації 35
Характеристика 4-ї Великої Програми ЮНЕСКО 37
Регіональна інформаційна політика ЮНЕСКО (за документами 1989-1995 років) 38
НАТО 39
ОБСЕ 40
Доповідь Шона Макбрайда "Багато голосів - один світ". Диспропорції 41
в міжнародному інформаційному обміні. Економічні проблеми конкретно 41
Доповідь Бангемана "ЕС і глобальне інформаційне суспільство" 43
До важливих компонентів інформаційної війни належить інформаційне забезпечення держави у міжнародних інформаційних потоках.
В рамках інформаційної інтервенції здійснюють маніпулювання інформацією для досягнення мети.
Інформаційний тиск застосовується як прийом превентивної дипломатії.
Інформаційно-аналітичне забезпечення
зовнішньої політики є складовою
зовнішньополітичних
Недостовірність інформації, неточність, можуть породжувати серйозні проблеми в міжнародних відносинах.
Зовнішньополітична комунікація – це процес передачі міжнародної інформації у системі міжнародного співтовариства між окремими її компонентами, а також між суспільними групами та індивідами.
Кожна політична система і кожна держава розгортає власну систему і мережу зовнішньополітичної комунікації відповідно до національних інтересів. Ця мережа розвивається паралельно з політичними структурами, економічною базою та інфраструктурою комунікації.
Зовнішньополітична
1)через спеціалізовані установи та інші організації – йдеться про комунікаційні можливості зовнішньополітичних відомств, політичних партій і громадських рухів, неурядових організацій і так званих груп тиску;
2)через посередництво засобів масової комунікації – йдеться про друковані, телекомунікаційні та інтерактивні засоби комунікації, які є розповсюджувачами інформації зовнішньополітичних відомств;
3) через неформальні контакти – йдеться про неформальні комунікації у межах міжнародних організацій на двосторонньому рівні, на міжнародних форумах та зустрічах.
Зовнішньополітичні комунікації пов'язані із міжнародною політикою держав, вони відтворюють систему зовнішніх зносин і враховують:
За останні роки надзвичайно зросла інформаційна функція дипломатичних представництв. Посольства та місії завжди були важливими та надійними джерелами інформації про найрізноманітніші аспекти житяя країни перебування. Неодхідно підкреслити, що здобуття такої їнформації має здійснюватись лише законними засобами відповідно до норм міжнародного права. Звичайно, без сприйняття з боку країни перебування дипломатичним представництвам здійснювати цю функцію було б неможливо. Саме дипломатичні представництва широко користуються такими легальними, звичайними засобами отримання інформації, як ретельна обробка численних друкованих видань, зокрема періодичної преси, а також іншої інформації, що проходить по каналах ЗМІ. Поінформованості сприяє також участь інфоземних дипломатів у прийомах, прес-конференціях, військових парадах, тощо, які влаштовуються державними органами країни перебування.
Проте, крім міжнародно-правової бази, для успішної роботи посольства ті місій необхідна й відповідна матеріально-технічна база, тобто ті конкретні засоби та можливості, за допомогою яких дипломатичне представництво могло б ефективно здійснювати свої функції
Інформаційне забезпечення ЗП пов'язане з діяльністю установ, які забезпечують інформацією політичних і державних діячів, дипломатів тощо.
Для забезпечення участі Президента України у роботі Всесвітнього економічного форуму у Давосі інформаційно-аналітична служба Адміністрації Президента підготувала спеціальний бюлетень (подібні бюлетені випускаються кожного разу). До такого бюлетеню входить:
Під візити та під інші заходи, в Україні випускається Український бізнесовий журнал, який має спеціальні випуски до економічних напрямків візитів до найбільш розвинених країн світу. В цьому журналі подається:
В аналітичне забезпечення візиту входить багато документів, серед яких головним є Робоча концепція візиту до певної держави, в якій зазначено усі важливі напрямки цього візиту і підкреслюються ті моменти, які є особливо цікавими для держави. Треба сказати, що в самому тексті навіть зазначаються моменти, де можна домовитися, "натиснути", "пошантажувати", попросити тощо.
Для прикладу, під візит Президента України до Республіки Корея було підготовлено 69 обов'язкових документів і 15 додаткових.
В ході візиту відбуваються різні види комунікації: протокольні заходи, неформальні зустрічі, зустрічі один на один, зустрічі з пресою. І від того, яким бачить лідера держави суспільство залежить успіх його дипломатичної діяльності.
Діяльність дипломатичних
представництв закріплена в багатьох
нормах загального міжнародного права,
зокрема у Віденській конвенції
про дипломатичні зносини від 1961
року. Серед центральних державних
органів зовнішіх зносин усіх країн
світу чільне місце займають Міністерства
зовнішньо-економічних зв’язків та
торгівлі. Безпосередньо “дипломатичну
діяльність” МЗЕЗТ здійснюють через
торговельно-економічні місії. За цією
ковенцією діяльність торгово-економічних
представництв полягає в
Місія надсилає річні, піврічні, квартальні та щомісячні звіти про діяльність у країні перебування, забезпечує систематичний збір, обробку та аналіз іформації з питань зовнішньо-економічної діяльності у вигляді інформаційних повідомлень на різних носіях. Така інформація має нести такі відомості:
Розвиток технології PR відносять до 60-х – початку 70-х років 20-го століття. Структури і технології PR займають важливе місце у формуванні стратегій у різних сферах міжнародних відносин. Зокрема і сфері зовнішньої політики, технології та стратегії PR формують програми, концепції і взаємозв'язки між державами, які допомагають досягти взаєморозуміння, компромісу і суспільної гармонії.
Один із засновників Міжнародної організації PR, професор Кембриджського університету Сем Блек визначив поняття PR наступним чином:
Public relations – це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння на основі повної і достовірної інформованості.
Класичне визначення PR:
Public relations – це спеціальна система управління інформацією з метою поширення інформаційної продукції через засоби масової комунікації для спрямованого формування бажаної громадської думки.
І в тому і в іншому випадку PR використовують об'єктивні закономірності функціонування масово свідомості і традиційні відносини між суб'єктами комунікації.
У 1955 році у Лондоні була заснована Міжнародна асоціація public relations (IPRA), яка невдовзі стала першою міжнародною організацією професіоналів цього напрямку. Засновники організації прийняли заяву про створення Міжнародної асоціації з метою цінності міжнародного обміну інформацією і кооперацією у професійній діяльності. На сьогодні до цієї організації на особистій основі входять представники 65 країн усіх континентів. Першозасновниками були представники Великобританії, Франції, Північної Америки (США і Канади), Північної Європи, Італії, Австралії, Фінляндії і Швейцарії. IPRA сприяє розвитку технологій PR, впроваджує норми професійної етики і слідкує за дотриманням професійних кодексів. Один раз на 3 роки IPRA публікує так звану "Золоту доповідь".
Асоціація розробляє PR-стратегії у таких сферах діяльності як
1) комерція і промисловість;
2) міжнародні відносини;
3) фінанси;
4) лобіювання у парламенті;
5) галузеві відносини;
6) спонсорство;
7) урядові структури і місцеві органи самоврядування;
8) некомерційні сфери;
9) засоби масової комунікації.
Мета PR – встановлення двостороннього і багатостороннього спілкування для виявлення спільних інтересів і досягнення компромісу. Масштаби такої взаємодії можуть бути різними і залежати від характеру сторін, але філософія, стратегія і методи PR залишаються подібними. За допомогою визначених методів досягають врегулювання криз, поліпшення відносин між окремими членами міжнародного співтовариства, пропагують нові ідеї міжнародного співробітництва, створюють імідж держави, міжнародної організації чи претендента на лідерство.
1)вплив на громадську думку (створення і формування громадської думки в бажаному напрямку).
2)Суспільні відносини, тобто впровадження PR-технологій в урядові структури для зв'язків з громадськістю по вертикалі і горизонталі;
3)політичні відносини (створення іміджу партій, рухів та громадських об'єднань а також пропаганда політичних ідей у суспільстві);
4)міжнародні відносини (створення іміджу держави, створення лідера держави і підтримання його позитивного іміджу);
Приклад… (Р. Рейган)
5)використання засобів масової інформації (функція ЗМІ полягає в розповсюдженні іміджів та забезпеченні інформаційної стратегії PR-кампанії);
6)фінансові та економічні відносини (створення, пропонування та розгортання діяльності підприємств, організацій і установ, а також реклама товарів і послуг на різних рівнях: національному, регіональному і міжнародному).
Для планування PR-компанії застосовують достовірну і повну інформацію, яка використовуються для аналізу, дослідження і постановки задачі, для розробки програми і фінансування PR-кампанії, для комунікації із необхідними суб'єктами, а також для оцінки результатів і корегування дій.
Информация о работе Підготовка до іспиту з міжнародної інформації