Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 17:24, реферат
Вирішення глобальних проблем людства вимагає координованих зусиль всіх учасників міжнародного співтовариства, вимагає високого рівня взаємовідносин, що в сучасному розумінні називають обміном інформацією.
Міжнародна інформації послуговується двома термінами: міжнародна інформація і міжнародна комунікація.
Міжнародна комунікація – це процес безпосереднього обміну інформацією від джерела інформації до реципієнта, а також і зворотний процес – тобто реакція на наслідки цього процесу.
Глобалізація інформації як актуальна проблема міжнародних відносин. Критерії глобалізації. 2
Теорія інформаційної цивілізації. Загальні положення. 3
Основні поняття міжнародної інформації 4
Джерела інформації 5
Джерела дизінформації 7
Джерела інформації по фірмах 7
Інформаційна безпека в сучасному світі 8
Проблема безпеки банківської інформації 11
Промисловий шпіонаж. 13
Інформаційні загрози 14
Інформаційна діяльність дипломатичних представництв в країні перебування 15
Інформаційне забезпечення візитів 16
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності торгівельно-економічних місій 16
Технології public relations (PR) в зовнішній політиці. 17
Імідж держави та політичного лідера, Фірми. Проведення ПР кампанії. Використання реклами для створення іміджу 18
Розвиток електронного ринку інформаційних послуг. 19
Електронна комерція, як система інформаційного маркетингу 20
Програма створення ВТЦ і джерела їх фінінсування 21
Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформацінйе суспільство 22
Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan) 22
Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The 23
European Information Society in Action) 23
Характеристика Європейської конвенції про транскордонне телебачення 24
Проблема негативного впливу нових комунікаційних технологій на соціальні права людини: погляд Європейського суспільства 25
Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації. (аналіз 1-5-ої нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ) 25
Національна участь у програмах ЄС. Програми залучення учасників в електронну комерцію 27
Esprit 29
Темпус (Программа транс европейского сотрудничества в сфере высшего образования) 29
Концепція інформаційної політики України. Міжнародна стратегія та національна специфіка 30
Концепція побудови єдиного інформаційного простору СНД. Позиції держав-учасниць і підходи авторів концепції. 33
ТНК 34
Інформаціна політика ООН. Діяльність департаменту економічної і соціальної інформації 35
Характеристика 4-ї Великої Програми ЮНЕСКО 37
Регіональна інформаційна політика ЮНЕСКО (за документами 1989-1995 років) 38
НАТО 39
ОБСЕ 40
Доповідь Шона Макбрайда "Багато голосів - один світ". Диспропорції 41
в міжнародному інформаційному обміні. Економічні проблеми конкретно 41
Доповідь Бангемана "ЕС і глобальне інформаційне суспільство" 43
1)контроль за думками і поведінкою громадськості з метою забезпечення інтересів організації;
2) реагування на громадську думку;
3) досягнення взаємовигідних відносин;
4) прогнозування наслідків PR-кампанії.
Public relations в міжнародних відносинах – це діяльність, що проводиться країною для створення позитивного образу в міжнародному співтоваристві.
Міжнародні відносини
супроводжуються інтенсивним
В міжнародних відносинах особлива роль належить створенню іміджу держави та іміджу її політичного лідера.
Імідж визначається як створення образу з певною метою, для відповідного реагування на нього.
Імідж держави на міжнародній арені створюється за допомогою інформації про неї, яка надходить через офіційні і неофіційні канали. У стратегіях PR використовують для створення іміджу три основні засоби: пропаганду (пропаганда зовнішньої політики), паблісіті і рекламу.
Створенням іміджів займаються також засоби масової комунікації, які здатні впливати на міжнародне співтовариство і формувати потрібний образ і потрібне його сприйняття.
1)ідеологічний імідж – робиться ставка на ідею а не на особистість, і саме ця ідея спрацьовує у ході PR-кампанії;
2)опозиційний імідж;
3)популістський імідж – будується на обіцянках, "заграваннях" з народними масами і на ідеях, які є привабливими але нездійсненними;
4)харизматичний імідж – "імідж мученика", спрямований на повернення до консервативних традицій, до прагнення зняти з себе відповідальність за певні процеси і уникнути вибору;
5)комерційний імідж, або "імідж на продаж" – професійне створення іміджу з урахування масової психології і використанням ЗМІ.
У 1936 році американська фірма “Уорнер і Суізі” розпочала рекламну кампанію, мета якої полягала в тому, щоб підкреслити могутність Америки як країни та наголосити на значенні американського підприємництва для майбутнього держави, тим самим започаткувавши унікальний тип реклами – реклама іміджу,а не продукції. Згодом даний напрямок набув різних назв – інституційна реклама, реклама іміджу, але наібільш часто його іменують як ПР-реклама іміджу
На сьогодні розвинені
суспільства світу можна
Перш ніж розглядати європейський ринок інформаційних послуг треба зауважити, що фактично в Східній Європі цей ринок тільки зароджується і сьогодні ми ще не можемо говорити про формування інформаційного суспільства в країнах колишнього соціалістичного таборові (саме через їх соціалістичне минуле). Отже є сенс розглядати інформаційний ринок лише Західної Європи. До того ж не будемо забувати, що провідну роль в економічній, політичній та соціальній сфері в Західній Європі відіграє Європейський Союз.
Розвиток ринку інформаційних послуг можна розглядати з точки зору стратегій окремих компаній (приватного сектору) і з точки зору урядових та міжнародних організацій (у першу чергу ЄС). Перші будують свою стратегію на збільшенні використання інформаційних послуг. Це з одному бокові просто доступ до гарячої інформації (котирування валют та акцій, інформація про ринки та компанії, тощо), а також до каналів передачі даних (особливо важливо для ТНК - зв’язок між філіалами та офісами в різних країнах). З іншого бокові це такий ще досить молодий вид діяльності як організація електронної комерції, тобто реклама, укладання угод, купівля та продажів через інформаційні системи (перш за все Internet).
Підхід інших направлень на стимулювання такої діяльності. Так ЄС розробив програму IMPACT, основні положення якої наведено далі:
(Політика дій у сфері інформаційного ринку)
Програма IMPACT має на меті
становлення внутрішнього ринку
електронних інформаційних
Програма була затверджена Радою Міністрів у 1988 р. Його дворічна вступна фаза IMPACT 1, була впроваджена в життя протягом 1989-1990 рр. IMPACT 2 - друга фаза впроваджувалася протягом 1991-1995 рр. і малий бюджет 64 млн. екю.
Центральна стратегічна ідея IMPACT 2 це INFO EURO ACCESS («вдосконалення доступи до інформації на європейському рівні для всіх зацікавлених сторін»).
Вдосконалення розуміння ринку інформаційних послуг (шляхом діяльності Спостережного Пункту за Інформаційним Ринком «Information Market Observatory»).
Подолання законодавчих та адміністративних бар'єрів (діяльність Дорадчого Департаменту з питань Законодавства « Legal Advisory Board»).
Збільшення
орієнтованості на користувача і
поширення інформаційної
Підтримка стратегічних інформаційних ініціатив, які роблять великий внесок у європейський інформаційних ринок.
Відповідно до проекту I'm EUROPE провадяться також такі програми:
Та цілий ряд інших програм спрямованих на розширення ринку інформаційних послуг.
З іншого бокові урядові та міжнародні організації мажуть робити негативний вплив на процеси на ринку інформаційних послуг. Так це видно із намагань увести регулювання мережі INTERNET, яка зараз є одним з провідних засобів комерційної комунікації, джерелом комерційної інформацій та базою для створення віртуальних торгівельних центрів (87% фірм що використовують у своїй діяльності INTERNET вважають що в 1999 р. більшість замовлень надійде саме цим каналом).
Бізнес в світі фінансів сьогодні неможливий без оперативного, надійного і безпечного обміну інформацією. Збільшення обсягів фінансових операцій, їх значною мірою транскордонний характер, залучення в сферу фінансового бізнесу все більшої кількості учасників, стимулюють розвиток сучасних фінансових телекомунікацій. У їхньому числі обмін інформацією між банками, доступ до торгових і інформаційних фінансових систем, підтримка використання електронних грошей та Інтернет реклами – все це є складовими такого явища, як електронна комерція.
електронну торгівлю товарами і послугами, інтерактивну доставку цифрової інформації,
електронний переказ грошей,
електронний продаж акцій,
електронні коносаменти,
комерційні аукціони,
спільне проектування й
інтерактивне спілкування,
державні закупівлі,
прямі закупівлі споживчих
післяпродажне обслуговування.
Електронна комерція охоплює як товари (наприклад, споживчі товари, спеціальне медичне устаткування), так і послуги (наприклад, інформаційні, фінансові і юридичні послуги), а також традиційні сфери (наприклад, охорона здоров'я й утворення) і нові сфери (наприклад, віртуальні ігри).
Електронна комерція не є надсучасною технологією. Але в даний час йде процес швидкого поширення і радикальних змін, що викликаний стрімким зростанням Internet. Дотепер електронна комерція використовувалася між компаніями через закриті мережі, однак зараз вона швидко перетворюється в складну Web систему.
Таблиця 1: Для традиційної електронної комерції мережа- це засіб для передачі даних: для електронної комерції Internet, мережа - це ринок.
Т РАДИЦІЙНА ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ |
ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ INTERNET |
Тільки компанія - компанія |
компанія - споживачі компанія - компанія компанія - державні органи влади користувач - користувач |
Закриті “клуби”, найчастіше тільки для промисловості |
відкритий ринковий простір, |
Обмежене число корпоративних партнерів |
необмежене число партнерів |
Закриті приватні мережі |
відкриті незахищені мережі |
Відомі і партнери , що |
користуються довірою , відомі і невідомі партнери |
Захист частини мережі |
потрібні захист і |
Електронна комерція охоплює, в основному, два види діяльності: непряму електронну комерцію - електронне замовлення реальних товарів, що фізично повинні бути доставлені з використанням традиційних каналів, таких як поштові послуги або комерційні кур'єри, і пряму електронну комерцію - інтерактивні замовлення, платежі і постачання нематеріальних товарів і послуг у режимі on-line, таких як програмне забезпечення, розважальні програми або інформаційні послуги глобального масштабу.
І пряма і непряма електронна комерція дає спеціальні можливості. Обидва часто використовуються тими самими компаніями, що, наприклад продають програмне забезпечення в режимі on-line, а також і з полки. Однак, непряма електронна комерція залежить від ряду зовнішніх чинників, таких, як ефективність транспортної системи. Пряма електронна комерція, що дозволяє робити цілісні, завершені електронні угоди через географічні межі, використовують весь потенціал глобальних електронних ринків.
ВТЦ вже 4 роки перестали бути інноваціями - зараз вони дійсно існують і функціонують. Навіть більш того більшість ВТЦ є складовими частинами віртуальних ринків, що на відміну від одиничних ВТЦ набагато більш ефективні.
Информация о работе Підготовка до іспиту з міжнародної інформації