Міжнародні валютні відносини на сучасному етапі розвитку світового господарства

     Правові акти, що регулюють валютні відносини, пов'язані з забороною, обмеженням і регламентуванням операцій з валютою  і валютними цінностями, містять  норми адміністративного, конституційного, фінансового і цивільного права, які в більшості носять імперативний характер, не допускають ніяких відступів від правил поведінки суб'єктів правовідносин, базуються на владному методі регулювання відносин і, таким чином, є нормами публічного права. [13; 42]

     В Україні валютне регулювання  базується на Конституції України  та Законі України "Про Національний банк України", Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему  валютного регулювання і валютного  контролю", Митному кодексі України, Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а також нормативних актах Національного банку України, що визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю.

Закон України "Про зовнішньоекономічну  діяльність" містить визначення таких понять, як "валюта України", "іноземна валюта", "валютні операції", "монетарні метали". Він визначає основні принципи здійснення валютних операцій і валютного регулювання, визначає повноваження державних органів та функції банків України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки юридичних і фізичних осіб у відносинах володіння, користування і розпорядження валютними цінностями, відповідальність за порушення валютного законодавства.

     Основними правовими актами Національного  банку України, що регулюють валютні  операції, є: інструкції "Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських документів і платіжних карток через митний кордон України", "Про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон", положення "Про валютний контроль", "Про відкриття і функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті і кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в гривні", "Правила використання готівкової іноземної валюти", "Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України".

     Щодо  валютних відносин можуть застосовуватись  міжнародні угоди, учасниками яких є  Україна. Україна приєдналась до статті 8 Статуту Міжнародного валютного  фонду, так як створила керований  валютний ринок і стабільну національну  валюту. Гривня отримала міжнародне визнання як конвертована за поточними операціями валюта.

     Свого часу Україна як незалежна держава  заявила про прагнення забезпечити  конвертованість національної валюти, підписавши ще в 1992 р. статті Угоди Міжнародного валютного фонду (Статут МВФ) та взявши на себе зобов'язання щодо організації власної валютної системи, передбачені статтею XIV Статуту МВФ. 24 вересня 1996 р. Україна заявила про прийняття зобов'язань за статтею VIII Статуту МВФ, що свідчило про офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою за поточними операціями. 
 

     3.2. Особливості співпраці  України з міжнародними  фінансовими установами             

     Україна набула членства в МВФ 3 червня 1992 року (відповідно до Закону України від 03.06.92 № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій").

     У співробітництві України з МВФ  в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.

     Перший  етап (1994-1995 роки). У цей період Україні  було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики на суму 498,7 млн. СПЗ або 763,1 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України. Проте, через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно.

     Другий  етап (1995-1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318,2 млн. СПЗ. (1935 млн. дол. США.) за трьома річними програмами „Стенд-бай” (Stand-By). Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

     Третій  етап (1998-2002 роки). Програма розширеного фінансування, передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 року термін дії Програми EFF було продовжено до вересня 2002 року, але в решті-решт Фонд так і не надав Україні залишкової суми кредитів (визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми). Таким чином, Україна отримала у рамках Програми EFF 1193,0 млн. СПЗ (1591,0 млн. дол. США.), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

     Четвертий етап (2004-2005 роки). Після завершення співробітництва за Програмою EFF Уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму “Стенд-бай”.

     29 березня 2004 року Радою Директорів  МВФ було прийнято позитивне  рішення щодо започаткування  програми „попереджувальний стенд-бай”. Укладення угоди між Україною та МВФ строком на 12 місяців фактично надало можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у сумі еквівалентній 411,6 млн. СПЗ (30% квоти України)  у випадку погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами  країни. [27]

     Протягом 2005 - 2007 років  Україну відвідували повномасштабні місії з метою надання технічної  допомоги в сфері управління державним  боргом та розвитку внутрішнього ринку  цінних паперів, митного адміністрування, монетарної та податкової політики.        

     В Україну регулярно відвідують робочі місії Європейського департаменту МВФ. Так остання місія Європейського Департаменту МВФ працювала в Києві з 11 до 14 грудня 2008 року. Її метою було провести обговорення результатів економічного розвитку за останній період, а також питань макроекономічної політики.

     В заключній заяві за результатами роботи місії в Україні було відмічено  зростання реального ВВП на 7%, низький дефіцит сектору державного управління, низький обсяг боргу  та зростання валютних резервів. Незважаючи на нестабільність на світових фінансових ринках, а також тривалий період політичної невизначеності, надходження прямих іноземних інвестицій та інших видів капіталу в Україну залишалося активним. Експерти МВФ відзначили, що за умови забезпечення зростання ефективності промислового виробництва, поглиблення фінансових ринків та вдосконалення структури виробництва, економіка України має величезний потенціал для зростання на довгострокову перспективу. [28]

     Наступний етап щодо продовження співпраці Міжнародного валютного фонду з Україною може розпочатися у першій половині травня 2010 року, коли до Києва прибуде місія МВФ. Найближчими часом завершиться підготовка текстової частини домовленостей із МВФ. Керівництво Фонду налаштоване доволі вимогливо, але це зумовлено зміною обставин на світовому ринку, оскільки у світовій економіці спостерігається певне поліпшення ситуації, то Міжнародний валютний фонд буде дедалі вимогливіше ставитися до усіх країн-позичальників, у тому числі й до України. Співпраця з МВФ є для нашої країни надзвичайно важливим чинником, який не тільки стане поштовхом для розвитку економіки, а й дасть змогу залучити додаткові інвестиції в країну. Продовження співпраці з МВФ стане також позитивним сигналом для міжнародних інвесторів, збільшиться обсяг надходжень приватних інвестицій до країни, який 2009 році зменшився у 2,5 раза. У свою чергу, Директор-розпорядник МВФ Домініко Стросс-Кан позитивно оцінив дії уряду щодо виходу країни з кризи та підкреслив, що нині наша держава демонструє позитивну динаміку економічного розвитку.

     Європейський  банк реконструкції та розвитку один з провідних інвесторів в економіку України, вкладення якого мають комплексний характер. Європейський банк реконструкції надає значну підтримку економічним реформам в країні, що створює умови для розвитку стосунків між Україною та Банком, про що свідчить портфель проектів ЄБРР в Україні.

     На  початок 2009 року портфель ЄБРР в Україні  нараховує 174 проекти із загальним  обсягом фінансування 4,4 млрд. євро. Зроблено інвестиції в цілий ряд галузей, включаючи харчову промисловість, фінанси, нафтогазову промисловість, транспорт, послуги в сільському господарстві, телекомунікації та муніципальну інфраструктуру.     За період співпраці з ЄБРР (1993-2009 роки) в державному секторі економіки України укладено угод на загальну суму 674,94 млн. дол. США та 669,85 млн. євро, з яких використано 567,54 млн. дол. США та 306,89 млн. євро. ( Додаток А)

     Станом  на сьогодні в державному секторі  України реалізується 8 проектів соціально-економічного розвитку, на стадії підготовки знаходяться ще декілька проектів, а також готуються пропозиції щодо започаткування нових проектів у сфері розвитку інфраструктури.(Додаток Б)

     Основою співробітництва України з ЄБРР є його стратегія допомоги нашій державі та Програма співробітництва  між Урядом України та ЄБРР.

     Кожні 2-3 роки ЄБРР готує і затверджує нову стратегію для кожної із своїх  країн операцій. Зазначений документ готується з урахуванням думки  і в тісних консультаціях з  урядами держав-позичальників і в тісному контакті з громадянським суспільством.

     Європейський  банк реконструкції і розвитку готовий  надати Україні в 2010 році для реалізації ряду проектів інвестиції в об'ємі  більше 1 мільярд доларів. За підсумками 2009 року інвестиції ЄБРР до України склали 1,1 млрд євро або 1,5 млрд дол. ЄБРР готовий виділити на фінансування модернізації Української ГТС 400-450 млн дол. Президент ЄБРР також повідомив, що банк готовий виділити 200-225 млн євро в 2010 р. на завершення будівництва автотраси Київ-Чоп.

     Якщо в 2008 році основна увага ЄБРР була звернена на проекти в корпоративному секторі, в 2009 році - у фінансовому, то в 2010 р. ЄБРР розглядає першочерговими інвестиції в державний сектор. Серед пріоритетних напрямів залишаються інвестиції в будівництво ЛЕП, автодоріг, модернізацію ГТС і муніципальні проекти.  Також ЄБРР має намір виділити Україні в 2010 р. близько 90 млн євро інвестицій на безоплатній основі.

     Група Світового банку - кредитна установа, головна мета якої полягає у наданні допомоги країнам для їх інтеграції у світову економіку та сприянню тривалому економічному зростанню і зниженню рівня бідності у країнах, що розвиваються. До структури Світового банку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і Багатостороннє агентство гарантій та інвестицій (БАГІ).

     Співробітництво України з міжнародними фінансовими  установами полягає, перш за все, в отриманні  позик. Сьогодні суб’єкти господарювання і державний бюджет не взмозі повністю про інвестувати внутрішні потреби національної економіки. Зовнішні запозичення необхідні для підтримки платіжного балансу держави з огляду на обов’язковість накопичення валютних резервів. Валютні резерви, в свою чергу, є джерелом фінансування економічного зростання та закупівлі імпортних енергоносіїв, які забезпечують безперебійне функціонування галузей економіки. 

     3.3.Вплив світової фінансової кризи на валютні операції в Україні 

     Головною  проблемою міжнародних валютних відносин на сучасному етапі являється світова фінансова криза, яка охопила всі країни. Світові втрати від фінансової кризи становлять 5 трлн. доларів, це 160 бюджетів нашої держави.

  З метою усунення негативних наслідків фінансової кризи Правління Національного банку прийняло постанову від 11.10.2008 № 319 “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, згідно з якою в сфері валютних операцій вводились такі обмеження: надання валютних кредитів контрагентам, які не мають валютної виручки, було обмежено обсягами заборгованості за ними на дату введення постанови в дію; банкам дозволялось здійснювати операції з купівлі однієї іноземної валюти за іншу винятково при умові, що обидві валюти є валютами однієї групи класифікатора валют; банкам дозволялось здійснювати власні операції з купівлі валюти за гривні в межах установлених лімітів відкритої валютної

позиції банку за наявності зобов’язань  у цій валюті, за якими настав термін виконання; купівля, обмін іноземної  валюти з метою дострокового виконання  зобов’язань та проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції, який здійснюється без увезення із-за кордону цієї продукції на територію України, або здійснення авансових платежів кваліфікувалось як порушення правил валютного контролю; з 01.11.2008 запроваджувався механізм розрахунку відкритих валютних позицій банку за кожною окремою валютою при операціях з купівлі-продажу іноземної валюти; банкам дозволялось тримати валюту 1 групи класифікатора на рахунках “ностро” лише у банках країн, валюти яких належать до 1 групи класифікатора валют;тимчасово встановлювалась нульова ставка резервування коштів за договорами про залучення коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менший 183 днів.