- високотехнологічні
наукомісткі галузі: літако- і машинобудування,
порошкова металургія, кераміка, електрозварювальне
виробництво; енергозберігаючі технології,
нафтогазовий комплекс, агропромисловий
комплекс;
- видобувні
та металургійні галузі, кольорові метали,
уран, вугілля, сталь і прокат;
- виробництво
товарів народного споживання;
- незавершене
виробництво;
- дрібний бізнес
та ін.
Лізинг можна розглядати
як форму довгострокового кредитування
покупки, що становить довгострокову
оренду. Оскільки лізингова служба
повністю оплачує основні засоби
за дорученням підприємства-лізингоотримувача
за рахунок власних коштів, то до неї переходить
право власності на об’єкти лізингу.
Не дивлячись на
цілий ряд перешкод на шляху здійснення
лізингових операцій, в силу тих
чи інших обставин, в Україні існують
переваги лізингу порівняно з
іншими джерелами фінансування. Це
обумовлено тим, що лізинг є привабливим
фінансовим інструментом, оскільки має
наступні переваги [20].
Для
лізингоодержувача:
- більш прості
схеми забезпечення виконання зобов’язань,
оскільки майно, яке передається у лізинг,
є водночас і заставою – з цієї причини
лізингодавці менш вимогливі до попередньої
кредитної історії лізингоодержувача;
це дозволяє новоствореним та малим підприємствам
отримувати лізингове фінансування легше,
ніж банківські кредити;
- лізинг не
обмежує можливості підприємства в отриманні
кредитів;
- лізинг є
однією з найбільш доступних форм довгострокового
фінансування для отримання техніки. Лізингодавці
звичайно спеціалізуються на певних видах
обладнання, а це дозволяє їм залучати
кредити від виробників обладнання або
мати доступ до іноземних ринків капіталу,
беручи на себе частину кредитного ризику
при наданні лізингового майна;
- гнучкість
платежів – платежі за договором лізингу
можна побудувати у відповідності до очікуваного
грошового потоку лізингоодержувача.
Для
лізингодавця:
- менші ризики
порівняно із кредитами, оскільки майно,
що є предметом лізингу, одночасно виступає
забезпеченням виконання зобов’язань
за договором, а позичені кошти лізингоодержувачі
використовують за цільовим призначенням;
- менш жорстке
регулювання та сприятливий податковий
режим (зокрема, в багатьох країнах при
операціях лізингу застосовують прискорену
амортизацію, яка зменшує базу оподаткування).
В умовах інвестиційної кризи,
що в Україні прийняла майже
чи не найбільш гострі форми
серед країн СНД, цілком закономірним
є той всебічний інтерес, що виявляється
до специфічної форми економіко-правових
відносин.
Будучи продуктом розвитку в
умовах постіндустріального суспільства,
з характерними для нього високорозвиненими
відносинами ринкової економіки традиційних
форм позики і оренди, фінансовий лізинг
став однією з найбільш перспективних
форм діалектичного вирішення протиріч
відношення власності і інвестиційного
нагромадження. Такий альтернативний
засіб інвестування як одержання і використання
іноземних кредитів має ряд негативних
факторів, значна частина коштів спрямовується
на покриття поточних витрат, дефіциту
державного бюджету, а не на інвестування
виробництва і його технологічне відновлення.
До того ж іноземні кредити збільшують
зовнішній борг і на його обслуговування
витрачаються значні валютні кошти. Враховуючи
ситуацію з іноземними кредитами і інвестиціями,
а також ситуацію, що склалася на вітчизняному
ринку довгострокових кредитів (по них
дуже високі проценти і їх практично ніхто
не надає), саме лізинг може стати єдиною
формою довгострокового кредитування
в Україні протягом найближчого часу.
Однією з основних форм подолання
проблем відсутності інвестиційних
коштів є лізинг, в тому числі,
і міжнародний.
Можна констатувати, що сьогодні Україна
є своєрідним «сировинним придатком»
для розвинутих країн світу, і тому однією
з першочергових задач економічної політики
повинна бути задача виходу України на
рівень технологічної нації. Для цього
є необхідними технологічні інвестиції,
що можуть бути отримані, зокрема, за допомогою
міжнародного лізингу.
Лізинг створює економічні вигоди
всім учасникам лізингової операції.
Так, підприємству – постачальнику
гарантується збут продукції
і своєчасне одержання грошових коштів
для здійснення розрахунків із бюджетними
робітниками і направлення їх на виробничий
розвиток.
Вирішення вище зазначених проблем,
що ускладнюють ефективність
і мобільність регулювання лізингових
відносин, врахування переваг регулювання
лізингових операцій в інших країнах,
всебічна підтримка розвитку лізингу
з боку держави дадуть Україні змогу вирішити
значну кількість проблем, пов’язаних
з інвестуванням і залученням коштів.
Одним із шляхів вирішення поставлених
проблем, що ускладнюють ефективність
і мобільність регулювання лізингових
відносин є приєднання України до Конвенції
про міжнародний фінансовий лізинг, яку
було прийнято в Оттаві 28 травня 1988 р [20].
ВИСНОВКИ
У даній курсовій
роботі ми розглянули теоретичні та практичні
аспекти розвитку міжнародних лізингових
відносин, їх види, форми, функції, особливості
лізингу в Україні. Аналіз існуючої практики,
проблем та перспектив проведення лізингових
операцій в України та світі дозволяє
зробити наступні висновки:
- лізингова
діяльність є потенційно привабливою
сферою в нашій країні через незадовільний
стан основних фондів, обмеженість і складність
використання інших джерел інвестування,
унікальні переваги лізингу в умовах ринкової
трансформації національної економіки.
Лізингова угода гнучкіше, ніж кредит,
надає можливість виробити вигідну схему
лізингових платежів, зменшити комерційні
ризики лізингоодержувача, зменшити витрати
на розробку і підписання лізингових контрактів
в порівнянні з контрактами купівлі-продажу.
Лізинг пропонує ще низку економічних
переваг для малих та середніх підприємств:
збереження доступу до кредитних ліній;
підвищення платоспроможності за борговими
зобов’язаннями в перші роки лізингової
угоди, тому новостворені підприємства
отримують більше шансів вижити на початку
своєї діяльності;
- на даному
етапі міжнародний лізинг не може повністю
реалізувати закладений в ньому потенціал
для задоволення інвестиційних потреб
вітчизняних підприємств через нерозвиненість
фінансового та інвестиційного ринків,
інституційної інфраструктури лізингу,
нестабільність макроекономічного середовища,
а особливо недосконалість нормативно-правового
регламентування лізингових операцій
та відсутність будь-яких стимулів з боку
держави для їх розвитку. Це підтверджує
аналіз місткості теперішнього лізингового
ринку України;
- міжнародний
лізинг доцільно використовувати з метою
прискорення переходу нашої країни до
сталого розвитку.
Отже, можна узагальнити,
що в останні роки помітно зросла
популярність лізингу в Україні, успішно
здійснюються навчальні програми для
учасників ринку, серед яких є підготовка
та сертифікація спеціалістів лізингового
бізнесу, відчутною стає зацікавленість
зарубіжних лізингових інвесторів, розвиваються
лізингові компанії України. У світі лізинг
дуже активно розвинений. Лізинг посідає
важливе місце в економіці багатьох країн
і є ознакою їх прогресивного розвитку.
На багатьох розвинених ринках лізинг
є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування.
Існуючі юридична, регулююча та податкова
системи не сприяють розвитку ефективного
ринку лізингу, хоча зроблені пропозиції,
які зараз знаходяться на стадії розгляду,
спрямовані на покращання ситуації. Податкова
система повинна бути стимулом інвестування
у виробничі активи, а не перешкодою, як
це є в даний час. Це могло б стати ключовим
фактором не тільки для розвитку ефективного
ринку лізингу, але також і для залучення
капіталу приватного сектору для індустріального
та інфраструктурного розвитку. Важливою
умовою розвитку лізингових відносин
є створення сучасного мобільного законодавства,
що стимулюватиме ділову активність усіх
учасників лізингових угод: лізингових
фірм, банків, підприємств виробничої
та сервісної сфери, потенційних лізингоодержувачів.
СПИСОК
ДЖЕРЕЛ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
- Про лізинг:
Закон України від 16 грудня 1997 року
// Закон України.
- Бойчук Р.
Лизинг: экономико—правовая сущность
//Бизнес-информ. — 2005. — № 16.
- Бутнік-Сіверський
О. Ринковий механізм господарвання. —
К.: Компас 2005. Голощапов В. Комаровский
В. Новичихин В. и др. Развитие лизинга
в капиталистических и социалистических
странах: Обзорная информация. — Серия
2. Экономика и организация материально-технического
снабжения. — М.: ЦНИИТЭИМС 2007. — Вып. 8.
- Купалова
Г. І. Гринчук Ю. С. Лізинг в Україні: статистико-економічний
аналіз прогноз шляхиподальшого розвитку.
– К.: Бібліогр. – 2007. – 237 с.
- Лизинг и
факторинг: Метод указания по проведению
факторинг. и лизинг операций. - М. 2006.
- Данилова
Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку
// Фінанси України.
- Григоренко
Є. Лізинг як перспективний вид діяльності//
Ринок цінних паперів України. - 2006. - №
1-2.
- Белов А. Финансовый
лизинг и его возможности // Внешняя торговля.
— 2004. - №1.
- Закон України
“Про приєднання України до Конвенції
УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг”
(в редакції Закона України від 11.01.2006 року
№ 3301-IV) // Бухгалтерія: право, податки,
консультації. – К.: Бліц-інформ, 2006. - №12
(685). – с.5-9.
- Осипов Ю.М.
Основы предпринимательского дела.- М.
2007. - С.179
- Лизинговые,
факторинговые, форфейтинговые операции
банков /Под ред. ГрязновойА., Молчанова
А. и др. — М.: ДеКА, 2005. — С. 18—56.
- Ляшенко
В., Барановский А., Толмачева А. Методические
рекомендации по развитию лизинга как
формы финансовой поддержки малого бизнеса.
— Донецк.: ЦЭПАН Украины,1993. — С.35.
- Основы банковского
дела /Под ред. Мороза А. — К.: Либра, 2007.
— С. 208.
- Ковбасюк
М., Дерен М. Облік операцій, пов'язаних
з орендою майна //Бухгалт. облік і аудит.
— 2008. —№4.—С.
- Про оподаткування
прибутку піприємств: Закон України від
22.05.97 р. № 283/97- ВР
- http://www.ukrleasing.com.ua/
- http://intkonf.org
- http://www.lease.org.ua
- http://www.rla.com.ua
- http://www.justinian.com.ua
- http://www.rusnauka.com/Page_ru.htm