Міжнародні лізингові операції

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ  І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ………………………………………………………..4

1. Поняття та функції лізингу…………………………………………………4
2. Види лізингу та форми лізингових угод…………………………………..7
3. Нормативно-правове регулювання лізингових операцій в міжнародному лізингу……………………………………………………………………………….13

РОЗДІЛ  ІІ. РОЗВИТОК ТА АНАЛІЗ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ……………………19

2.1.  Історія розвитку лізингу в Україні…………………………………………19

2.2.  Аналіз лізингових операцій на ринку України……………………………21

РОЗДІЛ  ІІІ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЛІЗИНГУ НА РИНКУ………………33

3.1.  Перспективи розвитку лізингу……………………………………………..33

3.2.  Переваги та недоліки лізингу………………………………………………36

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...41

СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..43 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    У сучасному світі процеси лізингу набули особливої актуальності в останні роки, адже для підприємств на мікро- та на макрорівні особливо гостро постає проблема оновлення основних засобів. Саме тому в багатьох наукових працях досліджується тема лізингових операцій, їх переваг та недоліків.

    Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими та обґрунтованими. Отже, системне дослідження міжнародних лізингових угод та місце України на міжнародному ринку лізингових операцій є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми курсової роботи.

    Мета  і задачі дослідження. Метою курсової роботи є комплексний аналіз на базі теоретичних концепцій та досліджень сутності і видів міжнародних лізингових операцій, їх регулювання на міжнародних ринках та розвитку в Україні.

    Виходячи  з мети дослідження, в роботі поставлені наступні завдання:

• розкрити сутність поняття лізингу, дослідити види та форми лізингових угод;
• визначити особливості нормативно-правового регулювання лізингових операцій на міжнародних ринках;
• проаналізувати розвиток лізингу в Україні та дослідити його сучасні тенденції та особливості;
• комплексно дослідити і проаналізувати переваги і недоліки лізингу на ринку.

    Об’єктом  дослідження є процеси здійснення міжнародних лізингових операцій.

    Предметом дослідження є стратегії розвитку лізингу на українському та міжнародних ринках.

    Методи  дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються наступні методи наукового дослідження: аналізу та синтезу (для оцінки сучасних тенденцій розвитку лізингу на міжнародному та українському ринках у підрозділі 2.2, 3.1 та 3.2); історизму (для дослідження історії розвитку поняття лізингу (підрозділ 1.1) ті історії його розвитку в Україні (підрозділ 2.1); статистичні методи.

РОЗДІЛ  І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ  ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ 

1.1. Поняття  та функції лізингу 

         Відносно економічної  сутності лізингу досі ще не існує  єдиної думки економістів. Його зміст та роль в теорії трактуються по різному. Одні розглядають лізинг як одну з форм кредитування підприємницької діяльності, другі цілком ототожнюють його з довгостроковою орендою або однією з її форм, яка в свою чергу зводиться до відносин найму або підряду, треті вважають лізинг завуальованим способом купівлі-продажу засобів виробництва або права користування чужим майном, а четверті інтерпретують лізинг як дії за чужий рахунок, тобто управління чужим майном за дорученням. [10, с.7]

         Сучасне розуміння  лізингу сходить до класичних  принципів римського права про  розмежування понять власник та користувач майна. Виникнення та існування його в якості особливого виду бізнесу  основані саме на можливості розподілу  компонентів власності на два найважливіших повноваження - користування річчю, тобто використання її згідно з призначенням з метою отримання доходу та інших вигод, та  саме право власності як правове  панування особи над об’єктом власності. Багатовіковий досвід довів, що багатство в кінцевому рахунку полягає не тільки у володінні власністю безпосередньо, а в ефективному її використанні.

         Звідси, перш за все, випливає, що лізинг - це спосіб реалізації відносин власності, який відображає стан виробничих сил та виробничих відносин, з якими він знаходиться в тісному взаємозв’язку.

         Лізинг в широкому значенні являє собою організаційну  форму підприємницької діяльності, яка відображає відносини власності, як уособлену систему господарювання. Проте, як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різноманітні форми прояву.

         Дивлячись на те,  що лізинг відображає  визначену  взаємодію  елементів виробничих сил та виробничих відносин, то він  має матеріально-речову основу  та соціально-економічну форму. [11,c.18-56; 12, c.35]

         Соціально-економічний  зміст лізингу визначається відносинами  власності та спільної економічної  діяльності по вертикалі та горизонталі (з власником, суспільством і т. і.), а також умовами трансформації  власності. Матеріально-речова сторона  лізингу характеризується організаційно-правовими формами виробництва, наймом усіх або частини  речових елементів підприємницької діяльності, купівлею-продажем майна та умовами кредитування.

         Вважається загальновідомим, що лізинг тісно пов’язаний з орендним механізмом, але в діловому обороті він має більш широку, складну потрійну основу та містить в собі одночасно значні властивості кредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності, які тісно взаємодіють, створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу.

         Лізинг відноситься  до підприємницької діяльності більш  високого рівня в порівнянні з  орендною, банківською чи комерційною, так як він вимагає та передбачає широкий діапазон знань фінансового  бізнесу, та положення в виробництві, на ринках обладнання та нерухомості, а також варіаційних потреб клієнтів та особливостей оренди.

         Закон України «Про лізинг» дає наступне визначення терміну лізинг: [1]

         Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

         Таким чином, лізинг - це особливий вид підприємницької  діяльності, який включає в себе три форми організаційно-економічних  відносин: орендні, кредитні та торгівельні, зміст кожної з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій.

         Лізинг виконує  такі основні функції:

- фінансова функція лізингу - виражається у тому, що лізинг є формою вкладення коштів у основні фонди, і у сьогоднішніх умовах лізинг стає доповненням до традиційних джерел коштів (бюджетні, власні кошти підприємств, довгостороковий банківський кредит та ін.) для задоволення інвестиційних потреб підприємств. У сучасних умовах господарювання фінансовій функції належить у лізингу провідна роль. Підприємство-лізингоодержувач, звертаючись до лізингу за фінансовими мотивами, одержує можливість користуватися необхідним йому майном без єдиномоментної мобілізації для цього власних коштів чи кредиту банку. Тому лізинг може бути доброю альтернативою звичайній купівлі-продажу або залучення для цього позичених коштів.

- виробнича функція лізингу полягає у оперативному та гнучкому розв’язку лізингоодержувачем своїх виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність. Він є найбільш ефективним при використанні дорогоцінної, з найбільшим ризиком морального старіння техніки. Лізинг є одним з найбільш прогресивних методів матеріально-технічного обладнання виробництва, що відкриває доступ виробникам до найбільш передової техніки та розв’язує проблему використання такої техніки поряд з швидким її моральним старінням. Крім того, лізинг дає можливість лізингоотримувачеві використовувати у своїй виробничій діяльності не тільки яке-небудь окреме обладнання, а цілі укомплектовані виробництва (наприклад, це можливе при “мокрому” лізингу). 
- якщо значення фінансової та виробничої функції лізингу для економіки не викликає сумнівів, то його збутова функція поки що не може бути реалізованою до кінця, що обумовлюється загальним падінням рівня виробництва та розбалансованістю ринку технічної продукції. Збутова функція лізингу має значення лише тоді, коли до нього вдаються задля розширення кола споживачів та завоювання нових ринків збуту. 

1.2. Види  лізингу та форми лізингових  угод 

         Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінансовий (капітальний) і оперативний лізинг. Це найбільш поширені види лізингу. Існує кілька критеріїв для їх розмежування: це і тип орендованого майна, і обсяг обов'язків лізингодавця, і термін використання об'єкта лізингу. Визначень фінансового та оперативного лізингу багато. Наведемо деякі з них.

         Фінансовим називається  лізинг, коли вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії  договору лізингу (що передбачає співпадання  терміну повної амортизації майна  і терміну договору). Для оперативного лізингу характерне часткове відшкодування вартості зданого в лізинг майна (термін амортизації довший від терміну договору). [13]

         Фінансовий лізинг являє собою лізинг майна з  повною сплатою його вартості і характеризується тим, що термін, на який передається майно в тимчасове користування, наближається по тривалості до терміну експлуатації та амортизації всієї або більшої частини майна. Оперативний лізинг характерний тим, що термін договору лізингу коротший, ніж нормативний термін використання майна, і лізингові платежі не покривають повної його вартості. [14]

         Фінансовий лізинг — це угода, яка передбачає протягом своєї дії виплату лізингових платежів, котрі покривають повну  вартість амортизації обладнання або  більшу його частину, додаткові витрати і прибуток орендодавця. Оперативний лізинг — це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту. [1; 15]

         Фінансовий лізинг — основний вид лізингових операцій, при яких засоби виробництва лізингуються на тривалий термін, близький до терміну  амортизації, з можливим у подальшому придбанням лізингоотримувачем майна, що лізингується. Оперативний лізинг — коротко чи середньострокова оренда, як правило, з неповною амортизацією лізингового майна. [1; 15]

         У практиці країн  з розвиненою ринковою економікою правові  особливості регулювання лізингових операцій стoсуються, як правило, фінансового  лізингу, хоча замість обов'язкового характеру переходу власності у договорі мають бути зафіксовані умови такого переходу.

         Основою для їх розмежування фактично служить термін оренди з  амортизаційним періодом і не передбачена  обов'язковість переходу права власності  при здійсненні фінансового лізингу.

         У залежності від складу учасників (суб’єктів) угоди розрізняють: 
- прямий лізинг (двосторонній), при якому власник майна (виробник) самостійно здає об’єкт в лізинг. Тим самим постачальник і лізингодавець поєднані в одній особі. В такому вигляді двосторонні лізингові угоди не знайшли широкого розповсюдження, оскільки при збільшенні лізингових операцій виробник, як правило, створює свою лізингову компанію. Різновидністю прямого лізингу є зворотній лізинг – майно здається в лізинг тій же особі, у якої воно було куплено. Підприємство (майбутній лізингоодержувач) має обладнання, але йому не вистачає засобів для виробничої діяльності. Тоді воно знаходить лізингову компанію і продає їй своє майно, але остання, в свою чергу, здає його в лізинг цьому ж підприємству. Таким чином, у підприємства з’являються грошові засоби, які воно може направити на налагодження виробництва, на поповнення оборотних засобів. 
- непрямий лізинг – коли передача майна відбувається через посередників. У даному випадку можна говорити про класичну тристоронню угоду (постачальник – лізингодавець – лізингоотримувач) або про багатосторонню угоду з кількома учасниками і повним набором послуг. В якості посередників можуть виступати брокерські компанії, які займаються пошуком і зведенням суб’єктів лізингової угоди і безпосередньої участі в здійсненні угоди не беруть.