Лекции по "Международному отношению"

 

Країна  експортує ті товари, які виробляються з найменшими витратами, тобто вона має абсолютну перевагу в виробництві  даного товару, і імпортує ті товари, які виробляються іншою країною  з найменшими витратами, тобто інша країна має абсолютну перевагу в  виробництві другого товару.

Для доведення своєї теорії Адам Сміт використав такий приклад:

	Сукно	Вино
Англія	1 ярд =1 година праці	1 галон = 4 години праці
Португалія	1 ярд = 2 години праці	1 галон = 3 години праці

Отже в Англії 1 галон вина обмінюється  на 4 ярди сукна (або 1 ярд сукна = ¼  галони вина), а в Португалії 1 галон  вина = 1,5 ярдів сукна (або 1 ярд сукна  дорівнює 2/3 галона вина).

Отже  на світовому ринку встановлюється співвідношення 1 галон вина = 3 ярди сукна. Зрозуміло, що Англії вигідніше  спеціалізуватись на сукні, а Португалії – на вині.

 

Висновок: кожна країна виграє від міжнародного обміну, оскільки вона обов’язково має певну абсолютну перевагу у виробництві того чи іншого товару.

 

Держава в умовах автаркії

Автаркія – це стан економіки, при якому задоволення потреб споживачів забезпечується виключно за рахунок національного виробництва, а обмін з іншими країнами практично відсутній (приклад – Албанія до початку 90-х років).

В умовах автаркії національні виробники повинні  виробляти стільки товарів і  послуг, щоб повністю задовольнити потреби споживачів. Це означає, що всі економічні рішення в умовах автаркії стосуються як виробництва  товару, так і його споживання. Аналіз економіки в умовах автаркії поділяється  на 3 аспекти:

1. виробництво,
2. споживання,
3. рівновага в умовах автаркії.

1. Виробництво в умовах автаркії. Скористаймося кривою трансформації виробничих потужностей. Ця крива характеризує всі можливі комбінації виробництва товарів при наявній кількості та структурі ресурсів та незмінною технологією. Вхідні дані: кількість ресурсів, які має країна, і технологія виробництва – тобто спосіб перетворення певної кількості ресурсів на певну кількість товарів. Нахил кривої трансформації виробничих потужностей визначається граничної нормою трансформації (MRT – marginal rate of transformation).

L – показує кількість ресурсів

al_x, al_y – технологія виробництва (ресурсний коефіцієнт)

- країни повністю спеціалізуються  на виробництві товару х та у відповідно.

Оскільки  країна має тільки один ресурс для  виробництва, то відмова від виробництва  одного товару приведе до вивільнення al одиниць праці. Для того, щоб зросло виробництво товару х потрібно відмовитись від одиниць праці.

- гранична норма трансформації.

Гранична норма трансформації характеризує можливості перетворення товару х на товар у шляхом переміщення праці з галузі виробництва товару х в галузь виробництва товару у. Гранична норма трансформації визначає нахил кривої трансформації виробничих можливостей. Граничну норму трансформації ще називають альтернативною вартістю товару.

Мінус означає, що для збільшення виробництва  одного товару ми повинні зменшувати виробництво іншого.

Дуже  часто класичну модель називають  моделлю постійних витрат виробництва.

 

2. Споживання в умовах автаркії. Рівень задоволення потреб споживачів (або корисність) визначається кількістю товару X і Y, які може придбати споживач. Графічно забезпечення постійного рівня споживання зображується за допомогою кривих байдужості.

Крива байдужості – це геометричне місце точок, кожна з яких являє собою таку комбінацію товарів х та у, що споживачам байдуже яку з них вибрати. Крива байдужості показує альтернативні набори двох товарів, які забезпечують один і той же рівень задоволення споживачів.

 

В точці D рівень задоволення більш високий .

Нахил кривої байдужості визначається граничною  нормою заміщення (MRS – marginal rate of substitution). Гранична норма заміщення показує кількість товару Y, від якого відмовляються для збільшення споживання товару X на 1 одиницю, так, щоб рівень задоволення потреб споживача не змінився.

 

Криві байдужості мають 4 властивості:

1. Всі криві байдужості мають спадаючу форму зліва-направо.
2. Крива байдужості завжди опукла по відношенню до початку координат: чим більше товару X ми використовуємо, тим кориснішим стає товар Y.
3. Криві байдужості ніколи не перетинаються: рівень споживання товару X та Y можуть визначатися точкою, яка може належати лише одній кривій байдужості.
4. Чим вище по відношенню до початку координат знаходиться крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона характеризує.

 

Доведення кривих байдужості:

1. Спадаючий вид кривої. Криві байдужості мають вигляд спадаючої кривої через те, що як продукт А, так і продукт В мають корисність для споживача. Природно, що рухаючись зверху вниз покупець споживає більше продукту В, тим самим збільшуючи для себе сукупну корисність, відповідно, для зменшення сукупної корисності на таку ж величину споживач повинен  відмовитись від деякої кількості продукту А. Інакше кажучи, чим більше В, тим менше А, тобто між цими продуктами існує зворотній зв’язок.  А будь-яка крива, що відображує зворотній зв’язок змінних, має спадаючий вид.
2. Опуклість відносно початку координат. Нахил кривої байдужості відображує величину граничної норми заміщення (MRS), оскільки він відображує, в якій мірі споживач готовий замінити один товар іншим так, щоб отримати при цьому те саме задоволення потреби. Нахил кривої, що зменшується, говорить про те, що готовність споживача до заміщення товару А товаром В зменшується з переміщенням вниз по цій кривій. Опуклість же кривої, або зменшення MRS, пояснюється тим, що суб'єктивна готовність споживача до заміщення продукту А продуктом В (або навпаки) залежить від початкових кількостей  цих продуктів. Якщо в наявності є велика кількість продукту А і дуже мало В, це означає, що В має високу граничну корисність, в той час як А є менш цінним (тобто його гранична корисність є низькою). Звідси випливає, що споживач відмовиться від значної кількості продукту А для того, щоб отримати більшу кількість продукту В. Взагалі, чим більша кількість продукту А , тим меншу корисність він має (аналогічно для В). Це означає, що рухаючись вниз по кривій байдужості, споживач буде готовий відмовитись від все меншої кількості одного продукту в обмін на інший. В результаті отримуємо криву зі спадаючим нахилом, тобто опуклу по відношенню до початку координат.
3. Криві байдужості ніколи не перетинаються. За своїм визначенням кожна крива байдужості відповідає певному рівню задоволення споживача. Припустимо, що криві байдужості перетинаються. Тоді принаймні дві криві мають спільну точку, яка показує однаковий рівень задоволення, що й суперечить власне визначенню.
4. Чим вище по відношенню до початку координат знаходиться крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона характеризує. Це легко довести, якщо провести пряму в першу чверть від початку координат. Ми побачимо, що точки її перетину з кожною наступною кривою відповідають більшій кількості як товару А, так і товару В і, відповідно, більшому значенню сукупної корисності.

 

            

3. Рівновага. Для того, щоб показати рівновагу в умовах автаркії, об’єднаймо криві байдужості та трансформації. Економіка буде знаходитись в рівновазі, якщо крива трансформації і крива байдужості мають одну спільну точку.

 

Точка Е – точка рівноваги  – показує найвищий рівень корисності, який можна досягти при наявних  структурі та кількості ресурсів в країні. В точці Е виробництво  характеризується таким розподілом ресурсів між галузями, які випускають товари X та Y, який забезпечує максимальний рівень корисності з точки зору споживача.

MRT (гранична норма трансформації)=MRS (гранична норма заміщення)

В умовах автаркії можливості виробників і можливості споживачів ідентичні: скільки виробляємо, стільки і  споживаємо. Крім того, в умовах автаркії пряма MRT є лінією відносних цін і називається автаркічною ціною. Один і той же нахил кривих визначає альтернативну вартість товару. А так як ми маємо ринок досконалої конкуренції, то ціна товару дорівнює витратам.

, де

MC_x, MC_y - граничні витрати.

P_x, P_y – ціна.

 

В класичній теорії міжнародної торгівлі лінія цін  співпадає з кривою трансформації  виробничих можливостей, так як класична теорія використовує поняття “постійні витрати виробництва”.

 

Модель  порівняльних переваг Д. Рікардо

 

Давід Рікардо писав, що країни отримують виграш від міжнародної торгівлі у тому випадку, коли вона не має абсолютних переваг.

 

Теорія порівняльних переваг: Країна отримує прибуток від зовнішньої торгівлі, експортуючи товари, в виробництві яких ця країна має свою найбільшу відносну перевагу, а імпортує ті товари, у виробництві яких вона має найменшу відносну перевагу.

Основні припущення теорії порівняльних переваг:

1. У виробничому процесі використовується один ресурс – праця; кожна країна має фіксовану кількість ресурсів і всі ресурси ідентичні.
2. Фактори виробництва вільно рухаються між галузями (ціни на ресурси однакові).
3. Відсутність руху факторів виробництва між країнами. Внаслідок цього їхня ціна, очевидно, буде різною в різних країнах, а це є основою для розвитку міжнародної торгівлі.
4. Теорія порівняльних переваг базується на трудовій теорії вартості (відносна вартість продукту визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення).
5. Кожна країна використовує різні технології виробництва, але технологічний рівень виробництва залишається незмінним для кожної країни.
6. Виробництво товарів характеризується постійними видатками незалежно від обсягу виробництва товару, на кожну одиницю товару витрачається одна й та ж кількість праці.
7. Має місце повна зайнятість.
8. Ринок кожної країни функціонує при доскональній конкуренції.
9. Відсутність торгівельних бар'єрів між країнами.
10. Транспортні видатки (як внутрішні, так і зовнішні) дорівнюють нулю.
11. Світове господарство представлене двома країнами, які обмінюються двома товарами.

Приклад

Росія та Україна  виробляють сукно та пшеницю.

	Україна	Росія
Пшениця	2 години праці	1, 5 години праці
Сукно	4 години праці	1 година праці

 

Україна: 1 бушель пшениці = ½ ярда сукна; 1 ярд сукна = 2 бушелі пшениці.

Росія:     1 бушель пшениці = 1,5 ярда сукна; 1 ярд  сукна = 0, 66 бушелі пшениці.

Україні вигідно експортувати пшеницю  до Росії. Росії вигідніше експортувати сукно. Припустимо, що світові ціни на сукно та пшеницю встановлені  у такому співвідношенні: 1 бушель пшениці = 1 ярд сукна. Тоді, Україні вигідно  спеціалізуватися на пшениці, а Росії  – на сукні.

Висновок. Коли виробництво характеризується різними затратами праці – це означає, що внутрішні альтернативні вартості або внутрішнє співвідношення цін до початку міжнародної торгівлі також різні.

 

Теорема порівняльних переваг:

- країна А має порівняльну  перевагу у виробництві товару х.

 

Спеціалізація виробництва на основі принципу порівняльних переваг.

S_a – повна спеціалізація країни А на виробництві товару Х

S_b – повна спеціалізація країни В на виробництві товару Y

 

 

 

Рівновага в умовах вільної торгівлі

Головною  умовою для розвитку міжнародної  торгівлі будуть різні відносні внутрішні  ціни на товари в обох країнах.

- умови, щоб країна А експортувала  товар Х.

- умова, щоб країна В експортувала  товар У.

 

Перший графік

S_A – точка повної спеціалізації

D_A – економічна рівновага в країні А в умовах автаркії

Якщо відносна світова  ціна на товар х більша ніж відносна внутрішня ціна на товар х в країні А, то ця країна буде зацікавлена в зміцненні структури виробництва.

S_AC_A –лінія світових цін.

OS_A – кількість виробництва товару х.

ОК – споживання.

КС_А – рівень споживання товару у в країні А.

KS_A – експорт товару х.

S_AKC_A – торговий трикутник країни А (показує обсяги експорту і імпорту країни). У випадку міжнародної торгівлі змінюється структура виробництва країни А і збільшується споживання.

Другий графік