Курс лекций по "Международным отношениям"

      Протягом 1994 року було завершено формування міжурядової українсько-польської  Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва на рівні міністрів  зовнішніх економічних зв'язків, перше засідання якої відбулось  наприкінці того ж року. У 1995 р: проводилась робота в напрямку узгодження програми цієї асоціації, були визначені її основні розділи та елементи, були розроблені окремі спільні підпрограми.

      На  початковому етапі створення  асоціації «Єврорегіон Буг» передбачалось, що в її діяльності братимуть участь три країни - Україна, Польща та Білорусь. Проте, у 1995-96 pp. фактично у співпраці в рамках асоціації брали участь лише Україна та Польща, і тільки останнім часом, після реформи власного законодавства, білоруська сторона (Брестська обл.) підключилась до транскордонного співробітництва держав регіону. З боку органів місцевої влади України та Білорусі простежується зацікавленість у поглибленні цієї співпраці (за офіційними статистичними даними в прикордонних регіонах Республіки Білорусь проживає понад 300.000 українців, що складає 3% від загальної чисельності населення РБ; в Україні проживає понад 440.000 білорусів, що складає відповідно 0,9%).

      Домінуючим  фактором у розвитку взаємовигідних відносин в рамках асоціації «Єврорегіон  Буг» є торговельно-економічна діяльність, її результати свідчать про стійку тенденцію до нарощування обсягів експортно-імпортних операцій між сторонами. Так, у першому півріччі 1997 р. товарообіг Волинської області з польськими воєводствами склав 10,1 млн.дол.США, а з Брестською областю - 7,7 млн.дол.США, що відповідно становить 10,8% і 8,2% до загального зовнішньоторговельного обороту Волинської області.

      Розвитку  двосторонніх відносин сприяє активна  діяльність українсько-польської Міжурядової  комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва, яку очолюють Прем'єр-міністри двох країн, Українсько-польської комісії з питань співробітництва у галузі охорони навколишнього природного середовища та інші.

      Традиційними  товарами українського експорту були і залишаються чорні метали та вироби з них, залізна руда, продукція хімічної і деревообробної промисловості, автомобілі, харчові продукти.

      Імпорт  України з Польщі переважно складається  з кам'яного вугілля, устаткування для харчової та електротехнічної промисловості, медикаментів, продукції легкої промисловості і товарів широкого вжитку.

      У січні 1997 року було підписано Меморандум про заходи щодо лібералізації торгівлі між Україною і Республікою Польща, а у березні 1998 р. - Пам'ятна записка  на виконання домовленостей, закріплених у цьому Меморандумі.

      Разом з тим, нинішній стан торговельно-економічного співробітництва між Україною і  Польщею не відповідає потенційним  можливостям двох країн. Тривають переговори щодо участі польської сторони у  спорудженні в Україні підприємства по виробництву хімічних каталізаторів.

      Для інтенсивного розвитку господарського комплексу асоціації «Єврорегіон  Буг» передбачається реалізувати ряд  спільних проектів, серед яких, у  тому числі, будівництво нового мосту  через р. Західний Буг в зоні пункту пропуску «Яготинин-Дорогуськ» та модернізація цього пункту пропуску (здійснюватиметься українською і польською сторонами). Актуальним залишається і завдання розбудови прикордонного переходу «Устилуг-Зосін».

     Основні галузі коопераційного співробітництва:

     У сфері транспорту:

• розширення пропускної спроможності автомобільних переходів Гребенне-Рава-Руська, Ягодин-Дорогуськ та будівництво другого мосту на цьому переході;
• будівництво міждержавних переходів Краківець, Новоукраїнка, Смільниця;
• будівництво транс’європейської магістралі Лісабон-Київ;
• розробка загальної концепції розвитку швидкісних магістральних доріг в узгодженні з подальшим розвитком транс’європейських магістралей;
• розробка концепції транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ-Одеса).

     В галузі машинобудування, ВПК і конверсії:

     Протягом  останніх років міністерствами, відомствами  та організаціями системи ВПК  здійснено кроки до налагодження тісного співробітництва з відповідною  галуззю Польщі. Підписана 16 червня 1996р. у Варшаві Угода між Мінмашпромом України і Міністерством промисловості Польщі «Про співробітництво в галузі машинобудування» надала імпульсу в розвитку співробітництва у цій галузі. Проте необхідно наповнити її конкретним змістом щодо кооперації виробництва товарів народного споживання на конверсійних підприємствах ВПК України.

     З підприємствами ВПК обговорюються  питання щодо можливості співробітництва  по виробництву:

• двигунів для локомотивів;
• гальмової апаратури;
• кінескопів для телевізорів;
• літаків та їх ремонту.

     Певна перспектива у розвитку військово-технічного співробітництва з Республікою  Польща зберігається у наступних  сферах:

• надання Україною послуг з ремонту та обслуговування військової техніки радянського виробництва, яка перебуває на озброєнні збройних сил РП. Зокрема це стосується бойових кораблів і літаків;
• науково-дослідна робота по створенню нових зразків військової техніки та зброї;
• кооперації виробництва вертольотів, танків та іншої військової техніки і обладнання.

     На  підприємствах ВПК, де здійснюється конверсія, є сприятливі умови для кооперації виробництва побутової техніки, машин та обладнання для переробки сільськогосподарської продукції.

     В галузі промисловості:

     Здійснення  зустрічних поставок української залізної руди в обмін на польське коксівне вугілля та доопрацювання питань співробітництва у спільному виході на ринки третіх країн.

     Під час офіційного візиту Президента Польщі в Україну А.Кваснєвського 20.05.97р. було підписано Протокол намірів  про співробітництво українських  та польських підприємств у галузі металургії між Мінпромом України, ДУ «Укрметал» та польською фірмою СА «ІМПЕКСМЕТАЛ».

     В галузі сільського господарства:

     Співробітництво в агропромисловому комплексі доцільно розвивати у наступних сферах:

• створення СП по вирощуванню сільськогосподарської продукції (цукрового буряка, соняшника тощо) з використанням польських технологій;
• організація в Україні спільного виробництва машин і обладнання для механізації технологічних процесів в овочівництві, тваринництві тощо;
• здійснення підготовки кадрів, створення і забезпечення функціонування нових організацій державного інтервенціонізму в агропромисловому комплексі, діючих в ринкових умовах (регулювання аграрного ринку, приватизація державних сільськогосподарських підприємств, модернізація і реструктуризація сільського господарства, кредитування).

     В галузі фармацевтичної промисловості.

     Важливим  для обох країн є співробітництво  в галузі фармацевтичної промисловості.

     Інвестиції, зокрема, могли б  бути залучені для  реалізації наступних  конкретних проектів:

• виробництва вітамінів і мультивітамінів на основі концентрованих соків, фруктів, овочів з додатком вітамінів, мікроелементів, сорбентів в об'єднанні «Вітаміни» у м. Умань Черкаської області (80 млн.дол.США);
• виробництво на підприємствах бактеріальних препаратів, вакцин (70 млн.дол.США);
• виробництво серцево-судинних, знеболюючих засобів (17 млн.дол.США);
• виробництво нефузійних розчинів в AT «Галичфарм» у м.Львові (3 млн.дол.США).

     У науково-технічній  сфері:

     Науково-технічне співробітництво між Україною та РП здійснюється в рамках Угоди між Урядом України та Урядом РП про співробітництво в сфері науки і технологій, укладеної в січні 1993 року.

     В межах українсько-польської співпраці  створено українсько-польську Комісію  з питань співробітництва у сфері  науки і технологій.

     В Україні здійснюється збір пропозицій від українських наукових організацій  щодо виконання науково-дослідних  проектів за спільними пріоритетними  напрямами науково-технічного розвитку.

      У галузі забезпечення енергоносіями:

      З точки зору політики економічної безпеки для України є важливим питання диверсифікації джерел отримання сировини, стратегічної для її економіки.

      Є перспективи у здійсненні відповідних  заходів щодо співробітництва з  організаціями Польщі у таких  напрямах:

• кооперація нафтопереробних підприємств по виробництву мастил та присадок до них;
• поставки паливно-мастильних матеріалів з польських НПЗ в західні райони України;
• обмін передовим досвідом в галузі нафтопереробки та торгівлі нафтопродуктами та створення СП.

    Активізація співробітництва у цій галузі могла б внести значний вклад як у процес виходу України з енергетичної кризи, так і вирішення питання диверсифікації джерел енергозабезпечення.

    Міжнародні  організації, в т.ч. фінансові, з зацікавленістю спостерігають за першими кроками новоствореного об'єднання і готові надати допомогу в реалізації його проектів, особливо їх зацікавила програма «Чистий Буг», проект концепції та структури якої надіслано для розгляду в Європейську Комісію.

    Як  велика європейська держава Україна  зацікавлена в участі у здійсненні взаємовигідних загальноєвропейських проектів. З цією метою необхідно налагоджувати нові нетрадиційні форми співробітництва. Однією з них є розбудова відносин «особливого партнерства» між Україною, Польщею та Німеччиною. Створення подібного «Трикутника» мало б стабілізуючий вплив на ситуацію на континенті. Розвиток особливого партнерства між трьома країнами відбувався б, очевидно, ще більш активно, якби Україна була визнана четвертим членом так званого «Веймарського трикутника» (Польща-Німеччина-Франція).

Участь  і позиція України  в Центральноєвропейській Ініціативі

    Реалізуючи  курс на входження до європейських структур і підключення до загальноєвропейського  співробітництва, у 1992 році Україна  розпочала роботу по розвитку зв'язків  з ЦЄІ. Представники України підключились до співпраці в ряді робочих груп (з питань транспорту, інформації, статистики, міграції). Разом з іншими зацікавленими країнами, які не являються членами ЦЄІ (Білоруссю, Болгарією та Румунією), Україна взяла участь у зустрічі з міністрами закордонних справ держав ЦЄІ (листопад 1992 року, Грац, Австрія), а також в засіданні Контактного комітету, до якого входили національні координатори держав ЦЄІ (липень 1993 року).

    15 червня 1993 року діючому Голові  ЦЄЇ, міністру закордонних справ Угорщини Г.Єсенськи було передано офіційного листа МЗС, в якому від імені Уряду було заявлено про бажання України стати членом ЦЄІ.

    6-7 жовтня 1995 року у Варшаві відбулося  засідання глав урядів країн  ЦЄІ. У засіданні взяли участь  делегації десяти держав ЦЄЇ та п'яти асоційованих країн (наприкінці 1994 року до асоційованих країн було приєднано Албанію). Глава делегації України поінформував присутніх про позитивні зрушення в процесі інтеграції України до європейських регіональних структур, зокрема до Ради Європи, навів приклади динамізації торговельно-економічного співробітництва України з країнами-членами ЦЄІ. Результатом цілеспрямованих зусиль делегації України стало рішення глав урядів держав-членів ЦЄЇ уповноважити міністрів закордонних справ Ініціативи прийняти позитивне рішення щодо вступу до ЦЄІ України та інших асоційованих держав (Албанії, Болгарії, Білорусі, Румунії) на своїй черговій зустрічі у травні-червні 1996 року в Австрії.