Вплив статі на характер ігрової діяльності

Оскільки дитяча гра  тісно пов’язана з іграшками, іграшка повинна бути естетичною і гуманістичною, безпечною і  екологічною, повинна відповідати  віковим особливостям і різним типам гри.

Дошкільне дитинство - час  розквіту гри. Гра виникає не з  примусу, не з обов’язку. Дитина грається, тому що їй хочеться гратися , тому що це для неї цікаво, приємно, радісно. Спробуємо тепер конкретно зіставити типові дитячі іграшки з тим чи іншим віковим періодом життя дитини.

Період новонародженості (перший місяць життя ). Упродовж цього місяця відбувається підготовка маляти до спілкування з дорослими.   

Виразна усмішка дитини дорослому знаменує початок періоду  дитинства. Перші іграшки дитини – брязкальця. Вони повинні бути яскраві, різноманітні за кольором і формою. Важливо, щоб серед них була іграшка із зображенням людського обличчя – усміхнене сонечко, лялечка, клоун.

Відомо, що дитина особливо виділяє людське обличчя серед інших зорових вражень. Розглядання обличчя закладає важливу основу для майбутнього спілкування дитини з людьми. У цей час основним засобом контакту зі світом є рот, очі й вуха дитини. Протягом усього дитинства маля тягне в рот будь-які предмети, що потрапляють під руку. Природно, варто подбати про безпеку й чистоту іграшок, звернувши особливу  увагу на розмір, форму і матеріалом.

Дитинство (місяць – рік ). У наступні 2-3 місяці відбувається інтенсивне становлення емоційне спілкування з дорослими. Фахівці з дитячої психології радять не залежно від статі дитини придбати Івана-покивана чи, у крайньому випадку, брязкальце чоловічка. Але Іван-покиван – складніший і привабливіший для дитини предмет.

У дитини 4-5 місяців з’являються  цілеспрямовані хапальні рухи. Рука стає одним із головних інструментів пізнання світу. Дитина постійно маніпулює з предметами, тому ,важливо, щоб іграшку зручно було хапати, затискувати в кулачку, підносити до рота. Різні тваринки з пластмаси, гуми й аналогічних матеріалів, які можна потримати за хвіст, лапи, вуха, викупати у ванночці, якими легко можна постукати по краю ліжечка, надовго стають улюбленими предметами маляти. Граючись з дитиною, дорослі повинні показувати її різноманітні способи спілкування з предметом – катати м’яч, ставити один на одного кубики, називаючи предмети й описуючи словами свої дії.  

Наступне півріччя життя  дитини наповнено не тільки емоційним, а й так званим "діловим" спілкуванням з дорослими.

У 6-7 місяців дитина вже  чекає співпраці. Вона активно користується своїми іграшками, проте улюбленим заняттям для неї впродовж другого півріччя стають дії з предметами побуту і кухонним приладдям ( ложками, кришками, кухликами, коробочками ). Дитина вчиться вкладати дрібні предмети у більші, відкривати – закривати кришку коробочки, шукати заховані предмети.

З 10-11 місяців дитина починає  осягати функціональні дії, намагаючись  наслідувати дії дорослих, використовуючи предмети за їх призначенням – водити гребінцем по голові,  катати машинку, колихати ляльку. З’являється інтерес до дзеркала, що є важливим елементом формування уявлення про себе. 

Раннє дитинство (1-3 роки). У цей період відбувається засвоєння  функціональних дій. Типові іграшки в цей час – совочки, формочки, цебра, пірамідки, візки, які можна тягти за вервечку чи штовхати перед собою. дуже корисні заняття з розрізненням форми та кольору. Ігри поступово набувають сюжетно – відображувального характеру – нагодувати і заколисати ляльку, зібрати складну пірамідку, побудувати будиночок із кубиків.

Іграшки повинні бути простими. Краще, якщо в дитини є  проста функціональна вантажівочка, ніж чудова залізниця, яку можна тільки споглядати.

Плюшеві тваринки стають улюбленими іграшками. Пухнасті й м’які, вони надзвичайно приємні для  дитини в цей період особливої  тактильної сензитивності. Маляті легко  ідентифікуватися із тваринкою, що сприймається як рідна і близька. Дитина звикла, що мама ласкаво називає її саму то кошеням, то зайчиком, то пташечкою. В іграх і, відповідно, іграшках з’являється статева диференціація, хоча дівчатка ще із задоволенням завантажують розвантажують машинки брата, а хлопчики ніжно метушаться з кудлатим ведмедиком.

Дошкільне дитинство (3-7 років). Гра стає провідною діяльністю в житті дитини і набуває виразного сюжетного – рольового характеру. Усе розмаїття іграшок пристосоване в основному для цього віку. У цей час з’являються яскраві відмінності  у грі хлопчиків і дівчаток, і, навіть граючи разом, вони виконують уже зовсім різні ролі. Ляльки, лялькові меблі, посуд побутове начиння, набори маленького лікаря, перукаря – обов’язкові предмети кімнати дівчинки. У дитячій кімнаті хлопчика – машинки, кораблики, літачки, конструктори, солдатики, гармати, танки, пістолети, рушниці.

Старший дошкільний вік  – це час підготовки до школи. Поряд  із сюжетно-рольовою грою тут з’являється  навчальні ігри, що сприяють розвитку необхідних навичок: усілякі мозаїки, настільні ігри з фішками, лото, ліплення, малювання [31;ст.2.].

Отже, гра – школа  довільної поведінки. Ігрова діяльність відіграє важливу роль у розвитку пізнавальної діяльності дитини. Пов’язуючи зміст уявлюваної ігрової ситуації з конкретними предметами, що в грі замінюють реальні, дитина активізує свою пам’ять, уяву, мислення. Тому О. В. Запорожець закликав глибше вивчати ігрову діяльність дітей як фактор розвитку чуттєве пізнання.

Орієнтуючись в грі  на суспільні відношення, дитина вчиться оцінювати свої вчинки і дії з суспільної точки зору. Це сприяє розвитку у дитини здатності до об’єктивної самооцінки.

Отже, ігрова діяльність за своїм змістом і  формами  провідною в психічному розвитку дошкільників, в ній закладають ся основи всіх морально-психологічних якостей і властивостей особистості [29;ст.4.].

                       ІІ Експериментальне вивчення проблеми.

                                                     2.1

Експериментальна робота була проведена в дитячому садку №1 м. Корця. В експерименті брала участь старша дошкільна група №6, яка складається з 20 дітей (9 хлопчиків та 11 дівчаток).

Ми поставили перед  собою  такі завдання:

- встановити вплив  статі на вибір ігрової діяльності;

-  встановити вплив  статі на вибір іграшки.

   Протягом 14 днів  за дітьми проводилось спостереження  на основі якого було встановлено, що діти, які не підкоряються вимогам дорослих в звичайні обстановці, сумлінно виконують їх під час гри. Додержуючи правил, вони вчаться стримувати свої емоції, викликані бажанням виграти, засвоюють норми поведінки. Дітей однаковою мірою приваблюють усі види ігор що дозволяє опосередковано керувати поведінкою дітей. Гравцеві здається, що він виконує ігрові дії і правила за своїм бажанням, насправді він виконує вказівки організатора, які сформовані у вигляді цікавого завдання або умов гри. Коли хтось із дітей порушує правило, намагаючись швидше і без зусиль виграти, інші протестують проти цього і в наступних іграх діти виконують вимоги друзів. Поступово діти привчаються оцінювати свої дії і вчинки. Дитина усвідомлює значення своїх вчинків у процесі активного спілкування з дорослими і друзями під час ігор. Засвоївши критерії вимог до поведінки гравця, діти об”єктивно оцінюють вчинки своїх товаришів і правильно реагують на них.

В старшому дошкільному  віці діти розрізняють приналежність  до певної статі, тобто дівчатка чітко  знали, що вони належать до жіночої  статі, а хлопчики до чоловічої. Діти граються відповідними іграшками, що відповідають інтересам тої чи іншої статі хлопчики гралися машинками, літачками, а дівчатка віддавали перевагу лялькам і м’яким іграшкам.

У  сюжетно-рольових іграх  дівчатка гралися в "Доньки-мами", а хлопчики "Козаки-розбійники". Також спостерігалось те,  що хлопчики та дівчатка гралися як окремо так і разом. Хлопчики віддавали перевагу боротьбі коли не ділили між собою якусь іграшку, гралися машинками, літаками, корабликами, конструкторами,  уявляли себе солдатиками з пістолетиками і гарматами. Дівчатка сперечались між собою, коли ділили ролі. Дівчатка надавали перевагу лялькам, ляльковим меблям, посуду, побутовому начинню, часто гралися в маленьких лікарів, перукарів.

 Старші дошкільники  самі конструюють предметну обстановку  залежно від обраної теми. Вони  користуються словом, жестом, замінюючи необхідні за задумом дії. Сюжетно-рольові ігри сприяють освоєнню дитини в колективі, дають можливість розрізняти, до якої статі вони належать. Відомо, що статева диференціація набуває психологічної сутності для особистості лише тоді, коли входить у її діяльності, особливо у спільну з іншими. Поряд з сюжетно-рольовими іграми в старшому дошкільному віці з’являються навчальні ігри, що сприяють розвитку необхідних навичок: усілякі мозаїки, настільні ігри з фішками, лото, ліплення, малювання.

                                                     2.2

               Після спостереження з дітьми була проведена бесіда. Запитання до бесіди були такими :

1. В які ігри ти любиш гратися? 
2. Якими іграшками тобі подобається гратися?
3. Чому ти любиш гратися цією іграшкою?
4. Як ти думаєш, якими іграшками мають гратися дівчатка? А якими хлопчики?

5. Чому дівчатка граються ляльками, а хлопчики машинками?

На перше запитання  відповіді дітей були згруповані у вигляді таблиці.(див. таб. № 1,2.)                                                               

                                                                                                  Таб.№1

Результати  вибору гри дітьми ( хлопчики)

                                                                                                                        Таб.№2

                                           Результати вибору гри дітьми (дівчатка)

             За результатами таблиць можемо сказати про те, що діти мають різні смаки, щодо вибору ігор. 55% хлопчиків надали перевагу рухливим іграм, проте дехто з дітей обрав і настільно-друковані та комп’ютерні ігри. Один хлопчик навіть обрав сюжетно-рольові. Більшість  хлопчиків обрали саме ігри, які відповідають їх статі. 64% дівчаток обрали сюжетно-рольові ігри, які відповідають саме жіночій статі, проте дехто з них обрав також і інші види ігор. За результатами цих таблиць ми можемо судити про те, що усвідомлюючи свою стать діти вибирають ігри, які їм відповідають.