Внимание и ее роль в учебной деятельности

Дослідження об'єму уваги зазвичай проводиться шляхом аналізу числа одночасно пред'являються елементів, які можуть бути з ясністю сприйняті суб'єктом. Для цих цілей використовується прилад, що дозволяє пред'являти певне число подразників за такий короткий час, за який випробуваний не може перевести очі з одного об'єкта на інший, виключаючи рух очей, а також виміряти кількість одиниць, доступних для одночасного (симультанного) сприйняття. Прилад, який застосовується для цієї мети, називається тахістоскопом. Він складається звичайно з віконечка, відокремленого від розглянутого об’єкта падаючим екраном, проріз якого може довільно змінюватися, так що даний об’єкт зявляться на дуже короткий проміжок часу від 10 до 50-100 мсек. Іноді для швидкої експозиції об'єкта застосовується спалах, що дає можливість розглядати об'єкт протягом дуже короткого часу (1-5 мсек). Число ясно сприйнятих предметів і є показником обсягу уваги. Якщо пропоновані фігури досить прості і розкидані по полю яка демонструється в безладді, обсяг уваги зазвичай не перевищує 5-7 одночасно ясно сприйманих об'єктів. Для того щоб уникнути впливу послідовного образу, коротку експозицію пред'являємих об'єктів зазвичай супроводжують «стирає чином», для чого на темному екрані, який залишається видимим, випробуваному малюється безладний набір ліній, без зміни зберігаються після всіх пред'явлень і як би «стираючих» послідовний образ пред'являються об'єктів. Останнім часом були зроблені спроби висловити об'єм уваги в числах, прийнятих в теорії зв'язку для виміру «пропускної здатності каналів» шляхом використання теорії інформації, проте ці спроби вимірювання об'єму уваги в «бітах» (одиницях теорії інформації) мають обмежене значення і застосовні лише в тих випадках, коли випробуваний має справу з добре відомим йому кінцевим числом можливих фігур, з них лише деякі пред'являються йому на короткий термін. Поняття «об'єм уваги» дуже близьке до поняття «обсяг сприйняття», і широко застосовуються в літературі поняття «поле ясного уваги» і «поле неясного уваги» дуже близькі до понять «центр» і «периферія» зорового сприйняття, у відношенні якого вони були докладно розроблені [18, с. 186].

Поряд з дослідженням об'єму уваги велике значення має дослідження стійкості уваги. Для вимірювання стійкості уваги в нашому дослідженні ми використали методику «Коректурна проба Бурдона». Експеримент проводиться за допомогою спеціального бланка з рядами розташованих у випадковому порядку букв. Досліджуваний переглядає цей бланк і викреслює задані літери (вибір їх визначається дослідником). Кожні 30 (або 60) секунд по знаку експериментатора випробуваний ставить позначку - вертикальну межу. Результати проби оцінюються по кількості пропущених знаків, часу виконання або кількості переглянутих знаків. Стійкість уваги оцінюється по зміні швидкості вибору (часу, витраченого на пошуки окремого стимулу) протягом всього завдання. Іноді для цих цілей використовується зміна темпу виконання завдання (результати підраховуються для кожних 30с). За результатами виконання методики за кожен інтервал може бути побудована крива виснажуваності, що відображає стійкість уваги та працездатність у динаміці. Дана методика може бути використана для оцінки переключення уваги. Інструкція у такому разі наказує викреслювати різні набори знаків у парних і непарних рядках коректурної таблиці. Існують різні модифікації даного тесту: коректурна проба з кільцями Ландольта - методика найбільш прийнятна для обстеження дітей; коректурна проба Бурдона-Анфімова - русифікований варіант методики; проба Іванова-Смоленського що складається з різних варіантів поєднань букв; варіант коректурної проби на фрагменті зв'язкового тексту, запропонований Г. Мюнстерберга; коректурна проба для оцінки вибірковості уваги з захованими словами всередині бланка з випадковим набором літер. До тестів на викреслювання можна віднести і тест дискримінації форми, розроблений І. Шванцарой. Як елементи в даному тесті використовуються складні геометрічекіе фігури [10, c.71].

Аналогічне значення мають таблиці Є. Крепеліна, що складаються з стовпчиків цифр, які випробуваний повинен складати протягом тривалого часу. Продуктивність роботи і число помилок можуть служити показником коливань уваги.

2.2. Аналіз та інтерпритація результатів досліджнення

Метою дослідження є порівняння результатів продуктивності та ефективності особливостей уваги з середнім балом успішності навчальної діяльності студентів. Для вивчення ми використали методику Бурдона та за результатами попередніх екзаменаційних сесія я визначила середній балл навчання у студентів. Першим етапом нашого дослідження було вивчення учбового рейтингу студентів. Наступним етапом було вивчення особливостей уваги за допомогою методики Бурдона. Досліджуваним надавався бланк, на якому у випадковому порядку розташовані літери російського алфавіту. Їх задача, послідовно проглядаючи рядок за рядком відшукувати букви «С» і «Н», при чому одну закреслювати, іншу – підкреслювати. Через кожну хвилину надавалась команда «Лінія!». Досліджувані ставили лінію та продовжували роботу. Загальний час виконання – 10 хвилин. Отже, результати дослідження були зведені у таблицю.

Таблиця 1. Результати дослідження за допомогою методики «Коректурна проба Бурдона»

На наступному етапі нашого дослідження, ми розділили студентів на 2 групи. Перша группа студентів має середній бал до чотирьох, інша – вище за чотири. Результати зведені у таблицю нижче.

Таблиця 2. Результати дослідження по двох групах студентів

За данними таблиці, ми прорахували середні показники продуктивності та ефективності по обом групам.

Таблиця 3. Зведена таблиця по середнім результатам обох груп студентів

За данними таблиці будуємо гістограму з середньою продуктивністю та ефективністю роботи студентів по обом групам.

Мал. 1. Рівень продуктивності та ефективності студентів двох груп з різним рівнем успішності навчання.

Виявлено, що продуктивність та ефективність уваги вище в групі студентів з середнім балом 4 та більше, тобто таких, які успішно навчаються. Середні значення дорівнюють:

I група: S (продуктивність) – 1485, E (ефективність) – 1348.

II група: S (продуктивність) – 1721, E (ефективність) – 1619.

За данними дослідження ми встановили безпосередній зв'язок між увагою та успішністю навчання студентів.

Висновки до другого розділу

На основі проведеного нами дослідження можна зробити натупні висновки: успішність навчальної діяльності залежить не тільки від наявності високого рівня мотивації, пам’яті, мислення та інших психічних процесів, а також від наявності добре розвиненої уваги, здатності до концентрації та зосередженості. Тобто, ті студенти, що показали кращі результати виконання методики, мають вищі бали успішності навчання. Увага є невід’ємною складовою процесу навчання.

ВИСНОВКИ

Проблема уваги традиційно вважається однією з найбільш важливих і складних проблем наукової психології. Від її рішення залежить розвиток всієї системи психологічного знання - як фундаментального, так і прикладного характеру. Високу оцінку уваги на рівні світогляду і в етичному аспекті можна знайти у багатьох авторів. Труднощі дослідження уваги давно усвідомлені психологами, які намагалися розібратися в його феноменах, визначити його специфіку або, навпаки, редукувати до інших психічних процесів.

Процеси пізнання, будь то сприйняття або мислення, спрямовані на той і інший об'єкт, що в них відображається: ми сприймаємо щось, думаємо про щось, щось собі уявляємо або уявляємо. Разом з тим сприймає не сприйняття само по собі, і мислить не сама по собі думка; сприймає і мислить людина - сприймає і мисляча особистість. Тому в кожному з вивчених нами до цих пір процесів завжди є якесь відношення особистості до світу, суб'єкта до об'єкта, свідомості до предмету. Це відношення знаходить собі вираз в увазі.

Увага в житті і діяльності людини виконує багато різних функцій. Воно активізує потрібні і гальмує непотрібні в даний момент психологічні та фізіологічні процеси, сприяє організованому і цілеспрямованому відбору надходить в організм інформації відповідно до його актуальними потребами, забезпечує виборчу і тривалу зосередженість психічної активності на одному і тому ж об'єкті або виді діяльності.

З увагою пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Їх налаштування безпосередньо залежить від того, що в даний момент часу представляється найбільш важливим для організму, для реалізації інтересів особистості. Увагою визначається точність і деталізація сприйняття, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і продуктивність розумової діяльності. Словом, якість і результати функціонування всієї пізнавальної активності.