Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2011 в 11:13, курсовая работа
Метою проведення даної курсової роботи полягає в тому, що студентка повинна закріпити свої знання із загальної психології, як у теоретичній частині, так і в практичній. Тому і під час написання курсової роботи, кожен із студентів повинен провести відповідне практичне дослідження, до своєї теми курсової роботи.
Вступ
Розділ І Теоретичні аспекти проблеми розвитку та особливостей уваги як психічної функції.
1.1 Предмет психологічного вивчення уваги.
1.2 Психологічні властивості уваги.
1.3 Психологічні особливості розподілу уваги у дітей молодшого шкільного віку та підлітків.
Розділ ІІ. Аналіз результатів експериментного вивчення розподілу уваги молодших школярів та підлітків.
2. 1. Опис методики дослідження та обґрунтування процедури.
2. 2. Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей розподілу уваги у молодших школярів та підлітків.
2. 3. Гендерні особливості розподілу уваги.
2. 4. Психологічні поради щодо розвитку та розподілу уваги у дитячому віці.
Висновки
Література
1.2. Психологічні властивості уваги
Мабуть всім уже давно відомо історією сталося так, що існують різні властивості уваги . взагалі їх поділяють на: концентрацію уваги, стійкість уваги, переключення уваги, розподіл та обсяг.
Увага [17.132]характеризується зосередженістю на конкретному об’єкті психічної діяльності, має певну інтенсивність, а отже певний ступінь концентрації. Чим сильніше зосередження, тим більше внаслідок негативної індукції гальмується дія побічних подразників, тим цілеспрямованішою й продуктивнішою стає сама діяльність. Таке гальмування сприяє концентрації збудження в обмежених ділянках кори головного мозку.
Концентрація уваги виявляється в тому, що увага поглинається одним об’єктом. Показником її інтенсивності є стійкість до перешкод, неможливість відволікання уваги від предмета діяльності сторонніми подразниками. Скажімо, заховавшись якою- небуть справою, ми не бачимо й не чуємо, що навколо нас відбувається ( негативна індукція).
Концентрація
уваги [21.160] означає наявність зв’язку
з певним об’єктом або стороною
дійсністю і виражає міру або
інтенсивність цього зв’язку. О.
О. Ухтомський вважав, концентрація уваги
пов’язана з особливостями
Концентрація
виявляється в зосередженості уваги
на одному об’єкті. Показником інтенсивності
відволікання уваги від предмета
діяльності сторонніми подразниками.
Глибока концентрація уваги –
необхідна передумова точного та
успішного виконання
П.А. М'ясоїд вважав що концентрація - ступінь зосередженості індивіда на певному об’єкті. Як і інші, ця властивість уваги характеризує зв'язок індивіда з певним об’єктом і водночас засвідчує ступінь його інтенсивності. Як правило індивід зосереджується на якомусь одному об’єкті , його увага ніби поглинається ним тим, більше значення від нього має. Щоб утримати цей предмет у полі своєї уваги, індивід іноді докладає вольових зусиль. Проте така концентрація може мати і після довільний характер.
Стійкість - властивість, яка визначається часом, упродовж якого об’єкт є предметом діяльності – і внутрішньої і зовнішньої. Загалом стійкість уваги стійкість залежить від ступеня складності об’єкта, змісту відповідних йому дій, їх смислу для індивіда, а також властивостей його нервової системи. Чим складніша задача і чим більше зусиль докладатиме індивід, розв’язуючи її, тим більшою буде стійкість його аги. Чим більше його захоплює процес розв’язання, ти тривалішим та інтенсивнішим буде його зосередження. За певних умов навіть у дітей 10 – 11 років увага може бути стійкою протягом 40хв.
Для
вимірювання стійкості уваги
використовується таблиця, в якій хаотично
чергуються літери абетки. Показником
стійкості уваги буде кількість
правильно накреслених
Стійкість уваги [18.321] характеризується тривалістю зосередження на об’єктах діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсивності збудження, що забезпечуються
І силою впливу об’єктів діяльності, і індивідуальними можливостями особистості, важливістю для неї діяльності, зацікавленням нию.
Обсяг уваги – це така кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час. За цією ознакою увага може бути вузькою та широкою. Існує певна закономірність, згідно з якою людина може тримати в полі своєї уваги 5 – 9 об’єктів.
Широта обсягу уваги залежить від спорідненості матеріалу, який сприймається, а також від вікових особливостей людини. Якщо цей матеріал легко асоціюється, тобто пов’язується, то обсяг уваги зростає. Дослідженнями встановлено, що обсяг уваги дорослої під час сприймання не зв’язного за змістом матеріалу дорівнює 4-6 об’єктам, що сприймаються впродовж однієї - двох десятих секунди.
Обсяг уваги дітей при сприйманні такого самого матеріалу і за такої самої швидкості експозиції дорівнює 2-3 об’єкта. Попереднє значення з матеріалом збільшує обсяг уваги.
Розподіл
уваги [ 21. 163] виявляється в здатності
людини утримувати в центрі уваги
одночасно певну кількість
Розподіл уваги. [17.259] полягає втому, що людина може одночасно утримувати в зоні уваги кілька об’єктів, виконувати два, а то й три види діяльності. Складні різновиди діяльності вимагають від людини виконання одночасно кількох видів діяльності; вона змушена розподіляти увагу, тобто одночасно зосереджувати її на різних процесах і об’єктах, часто з різною мірою виразності. Наприклад, водій автомобіля має одночасно стежити за дорожньою ситуацією на кожний момент руху (станом власного, зустрічного і попутного транспорту, поведінкою пішоходів, дорожніми знаками, станом дорожнього полотна тощо), слідкувати за показниками приладів ( спідометра, приладів контролю за роботою двигуна), керувати маневрами руху та ін. розподілу уваги вимагає переважна більшість різновидів професійної праці. Проте є професії, які висувають підвищенні вимоги до розподілу уваги. Це вчителі, оператори, робітники – багатоверстатники, водії транспортних засобів, регулювальники руху на дорогах та ін.
Уміння
розподіляти увагу виробляється
на практиці. Головною умовою успішного
суміщення діяльностей є
Відомо що майже неможливо розділяти увагу в межах одного аналізатора: слухати уважно дві промови, слухати й читати. Якщо одна з діяльностей вимагає великої концентрації уваги, то розподіл стає неможливим, бо зосередження свідомості на певних об’єктах неминуче пов’язане зі звуженням його поля.
Розподіл уваги [Вікіпедії ]полягає в здатності розосередити увагу на значному просторі, паралельно виконувати кілька видів діяльності або робити кілька різних дій. Розподіл уваги залежить від психологічного й фізіологічного стану людини. У разі стомлення, під час виконання складних видів діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги, область розподілу звичайно звужується. Розподіл уваги має певні закономірності: чим складніші види діяльності, які сполучаються, тим важче досягати розподілу уваги; важко сполучати два види розумової діяльності; розподіл найбільш ефективний за умови сполучення розумової й моторної діяльності, при цьому продуктивність розумової діяльності знижується більше, ніж моторної; основна умова успішного розподілу – автоматизація принаймні одного з видів діяльності, які здійснюються одночасно
Можливість розподілу уваги залежить від багатьох умов. Чим більш складні види діяльності і завдання людина виконує одночасно, тим складніше їй розподіляти увагу. Якщо діяльність стає дуже складною, то виконання її одночасно з іншою стає практично неможливим. Важко поєднується одночасне виконання двох видів розумової діяльності. Більш ефективним є розподіл уваги між розумовою і моторною діяльністю. При їх поєднанні продуктивність розумової може знижуватись в більшій мірі ніж моторної. В усіх випадках основною умовою успішного розподілу уваги є автоматизація, в крайній мірі, одного з одночасно здійснюваних видів діяльності. Вміння розподіляти увагу формується в процесі оволодіння діяльністю, воно може бути розвинуте шляхом тренування й накопичення відповідних навичок
[
16.353-354] розподіл уваги – властивість
уваги, з якою пов’язана
За інтенсивних умов праці[17. 236], її змістовності, позитивного ставлення до неї періоди коливання набагато збільшуються. Відволікання уваги не слід плутати з її переключенням. Переключення уваги — це навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність. Фізіологічним підґрунтям переключення уваги є гальмування оптимального збудження в одних ділянках мозку і виникнення його в інших.
Переключення уваги з одних предметів на інші потребує належного опанування своєю увагою, усвідомлення послідовності дій та операцій з предметами, яких вимагає праця, вміння керувати своєю увагою, що здобувається в процесі діяльності.
Переключення уваги відбувається з різною швидкістю. Це залежить від змісту діяльності та від індивідуальних особливостей. Існують різновиди діяльності, в яких швидкість переключення є вирішальною для праці, наприклад, це потрібно для праці пілота, водія, оператора, особливо в аварійних умовах.
Люди із збудливим типом нервової системи швидше переключають свою увагу, ніж люди гальмівного тилу. Швидкість переключення уваги, як показали дослідження, становить 0,2-0,3 секунди, тобто цього часу вистачає, щоб подолати інертність, яка настає в процесі праці, і переключитися на інший об'єкт.
Вправляючись
у швидкості переключення уваги,
можна домогтися зменшення
Концентрація уваги може бути вузькою та більш широкою, коли людина зосереджується не на одному, а на кількох об'єктах. За більш широкої концентрації уваги відбувається розподіл уваги. Він виявляється в тому, що людина одночасно виконує кілька різновидів діяльності.
Можна,
наприклад, слухати пояснення вчителя
і занотовувати їх, виконувати певне
завдання та слухати радіо. Передумовою
такого переключення є те, що одна дія
звична, виконується автоматично, а
друга-свідомо. Розподіляючи увагу, слід
враховувати, що певна діяльність пов'язана
з осередком оптимальної
1.3. Психологічні особливості розподілу уваги у діте молодшого шкільного віку та у підлітків
У підлітковому віці спостерігається розвиток обсягу уваги, підвищення стійкості уваги та розвиток здатності до переключення та розподілу уваги. Також у підлітків відмічається погіршення результатів навчальної діяльності. Це відбувається тому, що розумові здібності підлітка на відміну од здібностей молодшого школяра, набувають нової якості: вони стають опосередкованими. Це відбувається завдяки розвитку понятійного, мовно-логічного, абстрактного мислення. Підліток може оперувати поняттями, міркувати про властивості та якості предметів, висувати гіпотези, планувати дослідницьку діяльність та засвоювати великі масиви інформації.
Причини неуважності підлітка полягають у суперечливості самого вікового періоду: підліток здатен придумати спосіб запам'ятовування нової формули, тобто керувати своєю пам'яттю, може висунути гіпотезу, тобто спрямувати, регулювати процес свого мислення тощо, але йому дуже важко керувати своєю особистістю, собою як цілим.
В основному це пов'язано з новими інтересами, переживаннями та хронічною емоційною нестабільністю, яка виявляється в імпульсивності, нестриманості, іноді агресивності.
Розумова діяльність підлітка, також як і його поведінка, залежить від стану його мотиваційної сфери. Підліток уважний тільки щодо того, що якось пов'язано із його актуальними потребами та переживанням.