Темперамент та властивості нервової системи

Меланхоліки важко  вступають у комунікації з новими знайомими. У будь-якій незнайомій ситуації тримаються осторонь, не виявляють ініціативи і не відповідають на пропозиції інших включитися у спілкування. Оптимальною ситуацією для них є домашня обстановка в оточенні небагатьох близьких людей. У таких умовах вони проявляють глибину почуттів, оцінок, міркувань, гармонійність взаємин тощо.

Через підвищену  чутливість і вразливість вони потребують постійного захисту. Схильність до придумування страхів, боязнь невдач навіть у знайомих справах, навіюваність паралізують  їхню волю, не дають змоги реалізуватися здібностям і можливостям. Проте це не означає, що таких дітей слід відгородити від серйозних життєвих ситуацій. Соромитися, боятися, по-своєму страждати у відповідних ситуаціях вони будуть усе життя, завжди хотітимуть, щоб ніхто цього не помітив. З огляду на це потрібно якомога частіше відволікати дитину від тривожних думок, емоцій, переключати увагу на цікаву діяльність, сприяти позитивним радісним переживанням, усвідомленню власної значущості, визнанню своїх зусиль, сприйняттю схвальних оцінок своєї діяльності, вчинків, здібностей. Бажано, щоб вони мали змогу задовольнити потребу у спілкуванні з близькими, реалізувати готовність прийти на допомогу, здатність на справжнє співчуття, милосердя тощо

Таким чином,  кожному темпераменту відповідає певний тип нервової системи. Вміння визначати його дає змогу, правильно спрямувати розвиток підлітка, розуміти його потреби та поведінку. Також, можна запобігти небажаним його реакціям, таким як, девінтна поведінка. Яка найчастіше виражається у підлітковому віці.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ТЕМПЕРАМЕНТУ

 

2.1 Методики, які використовують для визначення  темпераменту та властивостей нервової системи

 

Для експериментального дослідження темпераменту та властивостей нервової системи можна використати і застосувати методики, які відповідають критеріям: валідності та надійності отриманих результатів дослідження.

Методика А. Белова спрямована на виявлення типу темпераменту  у відсотках. Служить для виявлення домінуючого типу темпераменту і виявлення присутності у ньому властивостей другого типу. Досліджуваному послідовно видаються чотири карточки, на кожній з яких написано по 20 свойств, характерних для представників кожного типу темпераменту.

Опитувальник  структури темперамента В.М. Русалов (ОСТ) використовується для діагностики властивостей предметно-діятільного і комунікативного аспектів темперамента. ОСТ має 105 запитань, припускає індивідуальний і групових підхід, без огранічення часу. Питання направлені на виявлення Вашої повсякденої поведінки [22, с. 43].

Методика  Е.П. Ільїна Тепінг-тест (діагностика властивостей нервової системи) призначена для діагностики властивостей нервової системи за допомогою психологічних показників. Сила нервових процесів являється показником роботоспособності нервових клітин і нервової системи в цілому. Сильна нервовая система витримує велику і довгу за часом загрузку, на відміно від слабшої. Використовувана для даного метода методика основана на виявлення динаміки максимального темпа рухів рук. Дослідження проводиться послідовно спочатку првою, потім лівою рукою.  Получені в результаті обробки експериментальних даних дослідження варіанти динаміки максимального темпа можуть бути умовно поділені на 5 типів: випуклий, рівний, висхідний, проміжний, вигнутий.

Опитувальник Я. Стреляу. Дає змоги виявити об'єктивні кількісних оцінок властивостейВНД і основі віднести індивідів до того що чи іншому типу темпераменту:

1)Сангвінік – сильний, оптимально збудливий, урівноважений, швидкий тип;

2)Флегматик – сильний, оптимально збудливий, урівноважений, повільний тип;

3) Холерик – сильний,повишенно збудливий, невтримний, неврівноважений;

4) Меланхолік – слабкий,пониженно  збудливий, неврівноважений тип.

За результатами тестування піддослідних виявляється кількісну оцінку сили процесів порушення та гальмування, рухливості нервових процесів індивідів, виробляється розрахунок ступеня врівноваженості нервової системи [20, с. 22].

Опитувальник  Г. Айзенка, використовуються для виявлення типу темпераменту, екстравертованість та інтравертованість, емоційну стійкість та не стійкість. Дані наносяться на квадрат Айзенка, де вже точніше можна виявити всі якості особистості [20, с. 133].

 Опитувальник дослідження психологічної структури темперамента Б.Н. Смірнова, дає змоги виявити  властивості темпераменту: екстраверсію — інтроверсію, емоційну збуджуваність — емоційну врівноваженість, темп реакцій (швидкий — повільний), активність (високу — низьку). Він також має шкалу щирості випробуваного під час відповідей з приводу питань, що дозволить оцінити надійність отриманих результатів [21, с. 213]

 

Вивчення стану нервової системи за допомогою буквених тестів. Найбільш поширеними буквеними тестами є таблиці Анфімова, Коновалова та Іванова-Смоленського . Працівникові ставиться завдання в коректурному тесті закреслити певну літеру, наприклад «а». Робота триває декілька хвилин (як правило, 5) з поміткою на тесті закінчення кожної хвилини вертикальною лінією. Після 2—3-хвилинного відпочинку дослідження повторюють 2—3 рази. Працездатність мозку оцінюється:

• за якістю виконаної роботи. Підраховуються неправильно закреслені та пропущені букви і співвідносяться із загальною кількістю букв, які слід було закреслити;
• за витратами часу на перегляд одного рядка. Обчислюється діленням часу виконання завдання на кількість переглянутих рядків.

Стан нервової системи  оцінюють за такими показниками:

1. Усталення умовної реакції — характеризується спочатку зменшенням її прихованого періоду, а потім його стабілізацією на певному рівні.

2. Зовнішнє гальмування. Перші 2—3 хвилини літера закреслюється у звичайному порядку, а після паузи робота виконується на фоні звукового сигналу (5—10 раз за хвилину тривалістю 2—3 секунди). Показником є сповільнення і погіршення якості виконання завдання.

3. Умовне гальмування. Для цього працівникові пропонується закреслити одну літеру, наприклад «м», а після паузи продовжити цю роботу, але не викреслювати літеру «м», якщо перед нею стоїть літера «н». Кількість пропусків і помилок є показником сили внутрішнього умовного гальмування.

4. Диференціювальне гальмування. Працівникові пропонується одну літеру закреслювати, а другу підкреслювати. Можна ускладнити завдання: одну букву закреслювати зверху зліва вниз направо, другу — зверху справа вниз наліво, третю підкреслювати знизу, а четверту — зверху.

5. Запізніле гальмування.  В цьому разі потрібно закреслити  букву, розміщену через 2 або  3 букви після певної заданої  букви, наприклад «к». Чим більша  відстань між буквами, тим складніше  завдання.

              Методика Екстраверт – Інтроверт. Є два варіанти пристосування до навколишнього світу.  Один з них – експансія: постійне спілкування, розширення контактів, ділові зв’язки, вміння брати все, що пропонує життя. Такий є екстраверт, інтроверт, навпаки – обмежують свої контакти, замикаються у собі, ніби ховаютьсь у шкаралупу [22, с. 36].

                Методика-експресс діагностика неврозів К. Хека і Х. Хесс, спрямована на діагностику вірогідності неврозів. Методика дає лише попередню і узагальнену інформацію. Остаточні висновки можна робити лише після докладного вивчення особистості. Методика активно використовується у психотерапевтичній практиці [20, с. 169].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              

      2.2 Тест- опитувальник Г. Ю. Айзенка для діагностики типів темпераменту

 

Для діагностики  типу темпераменту був застосований тест-опитувальник Г. Ю. Айзенка. За результатами методики був зроблений висновок про тип темпераменту випробовуваних, дані відображені в таблицях 2.1 і 2. 2

                                                                                                        Таблиця 2.1             Результати методики Г. Ю. Айзенка для діагностики типів темпераменту                  

Параметри	Кількість досліджуваниз	% відношення
екстраверсія	12	85,7
інтроверсія	2	14,3
Разом досліджуваних	14	100
невротизм	11	71,4
емоційна стійкість	3	28,6
Разом досліджуваних	14	100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно з  результатами таблиці 2.1, за шкалю «екстраверсія - інтроверсія», спостерігається 85,7% досліджуваних із переважанням екстраверсії. Характеризуючи типового екстраверта, автор методики Г.Ю. Айзенк відзначає його товариськість і спрямованість індивіда зовні, широке коло знайомств, необхідність у контактах. Діє під впливом моменту, імпульсивний, запальний. Він безтурботний, оптимістичний, добродушний, веселий. Віддає перевагу рух і дію, має тенденцію до агресивності. Почуття і емоції не мають суворого контролю, схильний до ризикованих вчинків. На нього не завжди можна покластися.      

За даними результатами  у 14,3%    досліджуваних із переважанням інтраверсії. Він спокійний, сором'язливий, схильний до самоаналізу, стриманий і віддалений від усіх, крім близьких друзів. Планує і обмірковує свої дії заздалегідь, не довіряє раптовим спонуканням, серйозно ставиться до прийняття рішень, любить у всьому порядок. Контролює свої почуття, його нелегко вивести з себе. Володіє песимістично, високо цінує моральні норми.

За даними результатами дослідження шкали «невротизму» у 71,4% досліджуваних із переважанням емоційної нестійкості. Невротизм виражається в надзвичайній емоційної нестійкості, поганий адаптації, схильності до швидкої зміни настроїв (лабільності), почутті винності і занепокоєння, заклопотаності, депресивних реакціях, розсіяності уваги, нестійкості стресових ситуаціях. Невротизму відповідає емоційність, імпульсивність, нерівність в контактах з людьми, мінливість інтересів, невпевненість у собі, виражена чутливість, вразливість, схильність до дратівливості. Невротичні особистості характеризується неадекватно сильними реакціями по відношенню до духів їх стимулам.

За отриманими результатами  у 28,6% досліджуваних  спостерігається емоційна стійкість. Емоційна стійкість - риса, яка виражає збереження організованого поведінки, ситуативної цілеспрямованості у звичайних і стресових ситуаціях. Характеризується зрілістю, відмінною адаптацією, відсутністю великої напруженості, занепокоєння, а також схильністю до лідерства, комунікабельності.            
             
             Поєднання шкал «екстраверсія-інтроверсія» та «нейротизм - емоційна стійкість» дозволяють зробити висновок про тип темпераменту підлітків на підставі опитувальника Г.Ю. Айзенка (таблиця 2.2). 

 

 

 

 

Таблиця 2.2 

Тип темпераменту підлітків (за результатами методики Г. Ю. Айзенка)

Типи темпераменту	Кількість досліджуваниз	% відношення
холеричний	10	71,4
меланхолійний	2	14,9
сангвіністичний	2	14,3
флегматичний	0	0

 

Результати  дослідження представлені також  в графічному вигляді (малюнок1.1) 

Малюнок 1.1 Тип темпераменту підлітків (за результатами методики Г. Ю. Айзенка,%)

З даних таблиці 2.1, 2.2 і рис. 1.1 випливає, що у даній вибірці досліджуваних холеричний тип темпераменту зустрічається в 71,4% випадків. Холерик відрізняється підвищеною збудливістю, дії переривчастий. Йому властиві різкість і стрімкість рухів, сила, імпульсивність, яскрава виразність емоційних переживань. Внаслідок неврівноваженості, захопившись справою, схильний діяти з усіх сил, виснажуватися більше, ніж слід. Маючи громадські інтереси, темперамент проявляє в ініціативності, енергійності, принциповості. Меланхолійний тип темпераменту представлений у вибірці в 14,9% випадків. У підлітка з таким типом темпераменту реакція часто не відповідає силі подразника, присутня глибина і стійкість почуттів при слабкому їх вираженні. Йому важко довго на чомусь зосередитися. Сильні впливу часто викликають у меланхоліка тривалу гальмівну реакцію. Йому властиві стриманість і приглушеність моторики й мови, сором'язливість, боязкість, нерішучість. У нормальних умовах меланхолік - людина глибокий, змістовний, може бути хорошим трудівником, успішно справлятися з життєвими задачами на замкнутого, боязкого, тривожного, ранимої людини, схильного до тяжких внутрішніх переживань таких життєвих обставин, які зовсім цього не заслуговують.  Сангвіністичний тип темпераменту зустрічається в 14,3% випадків. Сангвінік швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, товариський. Почуття легко виникають і змінюються, емоційні переживання, як правило, неглибокі. Міміка у сангвініка багата, рухлива, виразна. Непосидючий, потребує нових вражень, недостатньо регулює імпульси, не вміє суворо дотримуватись розпорядку життя, системи в роботі та навчанні. У зв'язку з цим може успішно виконувати справа, що вимагає рівної витрати сил, тривалого і методичної напруги, посидючості, стійкості уваги, терпіння. При відсутності серйозних цілей, глибоких думок, творчої діяльності виробляються поверховість і мінливість.  
         У нашій групі досліджуваних флегматичний тип темпераменту відзначений у 0% підлітків. Флегматик характеризується порівняно низьким рівнем активності поведінки, нові форми якого виробляються повільно, але є стійкими. Володіє повільністю і спокоєм у діях, міміці й мови, рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв. Він рідко виходить з себе, не схильний до афектів, розрахувавши свої сили, доводить справу до кінця, рівний у відносинах, в міру товариський, не любить даремно базікати. Економить сили, даремно їх не витрачає. Залежно від умов, в одних випадках флегматик може характеризуватися «позитивними» рисами: витримка, глибина думок, сталість, грунтовність і т. д., в інших - млявість, байдужість до навколишнього, лінь і безвольність, бідність і слабкість емоцій, схильність до виконання одних лише звичних дій.