Технологiя використання психолого-педагогiчноi дiагностики в соцiально-педагогiчнiй роботi

            Наведені приклади структур відношення  в класі не вимагають спеціальних   прийомів діагностики. Вони достатньо очевидні для зовнішнього спостерігача. Складніше зрозуміти, що стало причиною того, що склалась структура певного типу. Для визначення проблем міжособистісних взаємин пропоную декілька основних тестових методик: 

                                                    Анкета-тест 

Учень____________________________________клас_________________

1. Як тебе  сприймають однокласники?

• Більшість  сприймає мене добре.

• Ніхто особливо не цікавиться мною.

• Мені здається, що більшість однокласників не хоче, щоб я був з ними в одному класі.

2. Як ти оцінюєш  своїх однокласників?

• Наш клас дуже дружний.

• Наш клас не дуже дружний, але, якби з нами щось проводили, то всі брали б участь.

• Наш клас зовсім не дружний.

3. Чи задоволений  ти тим, як твої товариші  ставляться до тебе?

• Повністю задоволений.

• Хотів би, щоб  більше дітей зі мною дружили, запрошували  в гості, в кіно.

• Мене не люблять  в класі.

4. Твоя позиція  щодо класу.

• Я хочу, щоб  наш клас був дружним.

• Мені все одно.

• Я не хочу, щоб проводили якісь заходи, бо не братиму участь.

Продовж речення:

Я б не хотів, щоб на уроці...

Я хотів би, щоб  не було таких уроків, як...

Найбільше мені подобається на таких уроках, як... 

                      Анкета-тест для вивчення взаємин у колективі 

Учень___________________________________клас__________________

1. Скільки тобі  років?

2. Ти любиш  школу?

• дуже люблю;

• не люблю;

• трішки люблю.

3. Як ти почуваєшся  в школі?

• спокійно;

• весело;

• нудно;

• страшно;

• комфортно;

• неспокійно;

• самотньо.

4. Які маєш  проблеми у взаємовідносинах з однокласниками?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Яке ставлення  до людини переважає у вашому  класі?

• розуміння;

• байдужість;

• насилля;

• повага і довіра;

• співпереживання;

• переслідування і кепкування;

• готовність допомогти.

6. Чи хотів  би ти запросити до себе на день народження когось із учителів?

• так;

• ні.

7. Як би ти  охарактеризував взаємовідносини  між учнями у вашому класі?

• дружба, співпраця, піклування одне про одного і водночас відповідальність перед колективом за свої вчинки;

• товариські, але не дуже міцні і щирі;

• цілковита  байдужість, ніхто ніким не цікавиться;

• уявна злагода  та прихований тиск тих, хто дужчий;

• ми всі підкоряємося одному «королю» або групі нахабних і небезпечних;

• ми весь час  сперечаємося і сваримося;

• взаємовідносини різні, залежно від ситуації.

8. Найкращим  спілкуванням з однокласниками  я вважаю:

• разом вчити  уроки;

• виїздити на природу;

• брати участь у громадській діяльності;

• захищати їх від  ворогів;

• триматися  від них подалі;

• проводити  вільний час;

• допомагати тим, хто потребує цього;

• обговорювати особисті проблеми;

• святкувати свій день народження;

• звертатися до них по допомогу.

9. Яке твердження  найбільше відповідає твоїй життєвій  позиції?

• я відчуваю потребу завжди безкорисливо допомагати іншим людям;

• я готовий  пожертвувати своїми інтересами заради інших;

• я намагаюся  поєднувати власні інтереси з потребами  і інтересами інших людей;

• я готовий  допомагати людям, якщо це не суперечить моїм інтересам;

• я намагаюся  не турбувати інших через свої особисті проблеми;

• я можу співчувати іншій людині, але витрачати час  на всіляку допомогу не можу;

• допомагаю  іншим, якщо це і мені дає якусь  користь;

• мене не цікавлять  інші люди.

10. Хто має  втрутитися і допомогти учневі, якщо він став на неправильний шлях (не відвідує школу, порушує закони, вживає наркотики)?

• ніхто;

• однокласники;

• вчителі;

• батьки;

• міліція;

• церква;

• психолог;

• соціальний педагог;

• я особисто. 

2.3.   Переваги та недоліки психолого-педагогічного тестування.

         Перед тим, як розглянути можливі переваги і недоліки психологічного тестування, варто визначитися із самим поняттям «тест». Тест – це стандартизоване, часто обмежене в часі дослідження, призначене для встановлення кількісних (і якісних) індивідуально психологічних розходжень. Під тестом розуміється специфічний інструмент для оцінювання психологічних якостей особистості. Він складається із сукупності завдань або питань, пропонованих у стандартних умовах і призначених для виявлення часткових типів поведінки.

          Ці визначення містять наступні загальні моменти: тест – це один із методів виміру в психодіагностиці поряд з такими, як проективні методи, стандартизовані самозвіти, інтерв'ю, апаратурні методи та ін.; це метод виміру властивостей особистості й особливостей інтелекту; це метод виміру, що характеризується високим ступенем об'єктивності, надійності і валідності.

     Об'єктивність, валідність і надійність - вимоги, які повинен задовольняти кожен тест.

Об'єктивність психологічного тесту означає, що первинні показники, їх оцінка й інтерпретація не залежать від поведінки і суб'єктивних суджень експериментатора. Первинними називають показники, отримані після обробки даних виконання респондентом тестових завдань. Виражаються первинні показники в так званих "сирих балах".

Домогтися об'єктивності психологічного тесту можна при  виконанні наступних умов: однаковість  процедури проведення тесту для  одержання результатів, зрівняних  з нормою; однаковість оцінки виконання  тесту; визначення норми виконання  тесту для зіставлення з ними показників, отриманих у результаті обробки даних тестування. Ці три умови називають етапами стандартизації психологічного тесту.

Перший етап стандартизації психологічного тесту  полягає в створенні однакової  процедури тестування. Вона включає визначення наступних моментів діагностичної ситуації:

     - умови тестування (приміщення, освітлення  та ін. зовнішні фактори). Очевидно, що обсяг короткочасної пам'яті  краще вимірювати (наприклад, за  допомогою субтеста повторення  цифрових рядів у тесті Векслера), коли немає зовнішніх подразників, таких як сторонні звуки, голоси і т.д.;

     - зміст інструкції й особливості  її пред'явлення (тон голосу, паузи,  швидкість мовлення і т.д.);

     - наявність стандартного стимульного  матеріалу. Наприклад, вірогідність  отриманих результатів істотно залежить від того, чи пропонуються респонденту виготовлені саморобні карти Г. Роршаха або стандартні - з певною колірною гамою і колірними відтінками;

     - тимчасові обмеження виконання  даного тесту. Наприклад, для  виконання тесту Равена дорослому респонденту дається 20 хвилин;

     - стандартний бланк для виконання  даного тесту. Використання стандартного  бланка полегшує процедуру обробки;

     - врахування впливу ситуаційних  перемінних на процес і результат  тестування. Під перемінними мається  на увазі стан випробуваного (втома, перенапруга і т.д.), нестандартні умови тестування (погане освітлення, відсутність вентиляції та ін.), переривання тестування;

     - врахування впливу поведінки  діагноста на процес і результат  тестування. Наприклад, що схвально-заохочуюча поведінка експериментатора під час тестування може сприйматися респондентом як підказка "правильної відповіді" та ін.

     - врахування впливу досвіду респондента  в тестуванні. Природно, що респондент, який уже не в перший раз  проходить процедуру тестування, переборов почуття невідомості і виробив певне ставлення до тестової ситуації. Наприклад, якщо респондент уже виконував тест Равена, то, швидше за все, не варто його пропонувати йому в другий раз.

Другий етап стандартизації психологічного тесту  полягає в створенні однакової оцінки виконання тесту: стандартної інтерпретації отриманих результатів і попередньої стандартної обробки. Цей етап передбачає також порівняння отриманих показників з нормою виконання цього тесту для даного віку (наприклад, у тестах інтелекту), статі і т.д.

Третій етап стандартизації психологічного тесту  полягає у визначенні норм виконання  тесту. Норми розробляються для  різного віку, професій та ін. Ось  деякі з існуючих видів норм:

- шкільні норми  розробляються на основі тестів  шкільних досягнень або тестів шкільних здібностей. Вони встановлюються для кожного шкільного ступеня і діють на всій території країни;

- професійні  норми встановлюються на основі  тестів для різних професійних  груп (наприклад, механіків різного  профілю, друкарок та ін.);

- локальні норми  встановлюються і застосовуються  для вузьких категорій людей,  які відрізняються наявністю  загальної ознаки - віку, статі, географічного  району, соціо-економічного статусу  та ін. Наприклад, для тесту  Векслера на інтелект норми обмежені віковими рамками;

- національні  норми розробляються для представників  даної народності, нації, країни  в цілому. Необхідність таких  норм визначається конкретною  культурою, моральними вимогами  і традиціями кожної нації.

Наявність нормативних  даних (норм) у стандартизованих методах психодіагностики є їх істотною характеристикою. Норми необхідні при інтерпретації тестових результатів (первинних показників) як еталон, з яким порівнюються результати тестування.

Усі методи психологічної  діагностики, починаючи зі стандартизованих і закінчуючи нестандартизованими, спрямовані на вимір властивостей особистості й особливостей інтелекту. Кожен метод призначений для виміру якоїсь властивості, що і визначає зміст цього методу. Відомості про ступінь, за якого тест дійсно вимірює те, для чого він призначений, входять у поняття валідності.

Наприклад, методика "Кільця Ландольта" призначена для  виміру таких властивостей уваги, як концентрація, переключення уваги. У  психології існують визначення понять концентрації уваги і її здібності до переключення. Вважається, що висновки, сформульовані на підставі результатів тестування за допомогою "Кілець Ландольта", цілком відбивають зміст визначень цих властивостей уваги. Виходить, ця методика дійсно вимірює те, для чого вона призначена.