Соціально-психологічний клімат в колективі: вплив на ефективність праці

Міністерство  освіти і науки України

Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського

 

Факультет: Психологічний

Кафедра: Практичної психології

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

З предмету: Психологія праці

 

За темою: Соціально-психологічний клімат в колективі: вплив на ефективність праці

 

 

 

Виконала:

Студентка гр. Пс-337

Бала О.О.

Керівник:

Доцент псих. наук. Іванова І.Ф.

 

 

 

Миколаїв-2010

 

ЗМІСТ

ВСТУП 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення соціально-психологічного клімату в колективі як фактора впливу на ефективність праці

1.1. Сутність соціально-психологічного клімату колективу

 

1.2. Сутність ефективності праці

1.3. Вплив соціально-психологічного клімату на ефективність праці

 

Розділ 2. Емпіричне дослідження соціально-психологічного клімату в колективі як фактора впливу на ефективність праці

2.1. Аналіз соціально-психологічного клімату колективу на прикладі підприємства ОАО «Магазин №100»

 

2.2. Обробка та інтерпретація отриманих даних дослідження соціально-психологічного клімату ОАО «Магазин №100»

 

2.3. Рекомендації щодо поліпшення соціально-психологічного клімату в ОАО «Магазин №100»

 

ВИСНОВКИ

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ДОДАТКИ

 

ВСТУП 

 

В умовах сучасної науково-технічної революції постійно зростає цікавість до соціально-психологічного клімату колективу. Адже результати діяльності багатьох підприємств і накопичений досвід їхньої роботи з кадрами показують, що формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі є одним із вирішальних факторів ефективності роботи підприємства.

 

Актуальність даного питання диктується перш за все збільшеними вимогами до рівня психологічної включеності індивіда в його трудову діяльність. Це призводить до необхідності підвищення ефективності колективної організації людей, регулювання їх взаємин із застосуванням різних психотерапевтичних та педагогічних методів.

 

Об’єктом дослідження є соціально-психологічний клімат колективу.

 

Предмет дослідження: соціально-психологічний клімат колективу, як фактор впливу на ефективність праці.

 

Гіпотеза дослідження: продуктивність діяльності працівників підприємства зі складною організаційною структурою перебуває в прямої залежності від показника стану психологічного клімату колективу.

Мета курсової роботи - поєднати основи теоретичних положень психології праці з практикою трудової  діяльності, а також показати їх взаємозв'язок та взаємозалежність.

Поставлена  мета передбачає вирішення наступних  завдань:

• Розкриття теоретичні положення поняття колективу;
• Проведення теоретичне обґрунтування соціально-психологічного клімату і структури робочого колективу;
• Представлення та обґрунтування з точки зору психології факторів, що впливають на соціально-психологічний клімат;
• Розкриття поняття та класифікації конфліктів;
• Проведення практичний аналіз конфліктної ситуації на підприємстві;
• Доведення нерозривного зв'язку теорії та практики управління.

При написанні  курсової роботи були використані наступні методи:

• безпосереднє спостереження за трудовим колективом та взаємодією всіх його членів;
• індивідуальні бесіди з кожним членом колективу, для  фактичного виявлення міжособистісних відносин людей, їхніх почуттів та намірів, оцінок та позицій відносно до своїх колег;
• проведення анкетувань, інтерв’ю та інших методів для дослідження соціально-психологічного клімату колективу;
• система дій, направлена на покращення соціально-психологічного клімату в колективі;

 

Для написання  роботи використана сучасна, а також класична література з психології колективних відношенні, соціології та соціальній практиці, оригінальні авторські статті, присвячені тематиці дослідження.

Удосконалення соціально-психологічного клімату  колективу - це завдання. Формування, розвиток і зміцнення сприятливих соціальних відносин перспективна завдання, пошуки вирішення якої повинні проводитися постійно, щоб у майбутньому існували методи, технології формування та збереження сприятливого клімату в людському колективі, оскільки психологічне здоров'я членів колективу, Якість їх взаємовідносин безпосередньо впливає на процес і продуктивність праці будь-якого колективу.

Інформаційна  основа даної курсової роботи - це підручники і наукові дослідження з психології управління та менеджменту, соціальної та практичної психології, а також статті із сучасних журналів, які зачіпають тему соціально-психологічного клімату та взаємовідносин в колективі.

При розгляді соціально-психологічного клімату  в колективі необхідно враховувати  загальний поліфункціональний коефіцієнт взаємодії членів колективу. Тут  в першу чергу є важливим рівень психологічного участі кожної людини у колективній діяльності, а також ефективність цієї участі. При цьому, безсумнівно, важливі психічні резерви, нереалізовані або потенційні можливості кожної людини і колективу в цілому на психічному рівні, розвиток і вдосконалення потенціалу кожного члена колективу. Необхідно пам'ятати, що перед колективом і кожною його частиною лежать не тільки видимі завдання, але й приховані, в даний момент не виявлені перешкоди, на подолання яких можуть знадобитися додаткові можливості кожної людини.

У першому розділі курсової роботи розглянуті поняття колективу та соціально-психологічного клімату в колективі, а також питання, пов'язані з порушенням соціально-психологічного клімату в колективі і методами вирішення конфліктних ситуацій.

Другий розділ присвячений практичним дослідженням соціально-психологічного клімату в конкретному колективі, із використанням спеціально підібраних методів та  методик з психології.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дослідження дозволяють сформулювати теоретичні висновки й практичні рекомендації для керівників і працівників психологічних служб підприємств і організацій із проблем підвищення продуктивності діяльності працівників.

Структура роботи обумовлена логікою дослідження, його цілями, гіпотезою й завданнями. Курсова робота складається із вступу, двох частин, висновку, списку літератури й додатка – тестового матеріалу.

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення соціально-психологічного клімату в колективі як фактора впливу на ефективність праці

 

1.1. Сутність соціально-психологічного клімату колективу

 

Трудовий колектив або робоча група належать до вищого рівня розвитку організацій груп. Це соціальна група, спільність людей, об’єднаних сумісною діяльністю, спільною метою та інтересами, взаємною відповідальністю, товариськими стосунками і взаємодопомогою. Єдність змісту і форм діяльності породжує спільність психологічних рис трудового колективу, передусім "групової свідомості".

Такими рисами можна вважати групові інтереси, потреби, норми, цінності, цілі. Кожний член трудового колективу усвідомлює свою належність до групи завдяки привласненню цих характеристик, усвідомленню психологічної діяльності з іншими членами цієї соціальної групи. Участь членів трудового колективу в спільній діяльності зумовлює формування психологічної спільності між ними. Саме в трудовому колективі міжособистісні стосунки опосередковані суспільно цінним і особистісно-значимим змістом сумісної діяльності.

 

 

Соціально-психологічний  клімат в трудовому колективі (від 
грец. klimatos – ухил) – це якісний бік міжособистісних стосунків, який виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвиткові особистості цього колективу.

Поняття психологічний  клімат, соціально-психологічний клімат, психологічна атмосфера, морально-психологічний клімат у психологічній теорії і практиці вважаються синонімами.

Психологічний клімат на емоційному рівні відображає сформовані в колективі взаємини, характер ділового співробітництва, ставлення  до значущих явищ життя. Складається ж психологічний клімат за рахунок "психологічної атмосфери» - також групового емоційного стану, яка має місце у відносно невеликі відрізки часу і яка в свою чергу створюється ситуативними емоційними станами коллективу [2, С. 19-25].

У вітчизняній соціальній психології вперше термін «психологічний клімат» використовував М.С. Мансуров, який вивчав виробничі колективи. Одним з перших розкрив зміст соціально-психологічного клімату В.М.Шепель.

Психологічний клімат - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збіги характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат стосунків між людьми складається з трьох кліматичних зон.

Перша кліматична зона - соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в даному колективі усвідомлені цілі і завдання суспільства, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав і обов'язків працівників як громадян.

Друга кліматична зона - моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в даному колективі є прийнятими.

Третя кліматична зона - психологічний клімат, ті неофіційні відносини, які складаються між  працівниками, що перебувають у безпосередньому  контакті один з одним [3, С. 71].

Психологічний клімат - це клімат, зона дії якого значно локальніша соціального і морального клімату.

 

На формування соціально-психологічного клімату  впливає ряд факторів макро-, та мікросередовища.

Фактори макросередовища - це той суспільний фон, на якому  будуються і розвиваються відносини людей. До цих факторів відносяться: суспільно-політична ситуація в країні, економічна ситуація в суспільстві, рівень життя населення, організація життя населення, соціально-демографічні фактори, регіональні фактори та етнічні чинники.

Фактори мікросередовища - це матеріальне і духовне оточення особистості в трудовому колективі. До мікрофакторів відносяться:

1. об'єктивні  - комплекс технічних, санітарно-гігієнічних, а також організаційних елементів.

2. суб'єктивні  - характер офіційних та організаційних  зв'язків між членами колективу, наявність товариських контактів, співробітництво, взаємодопомогу, стиль керівництва [11].

 

Важливим елементом у загальній концепції соціально-психологічного клімату є характеристика його структури. Це припускає обчислення основних компонентів у рамках розглянутого явища по якомусь єдиному основи, зокрема по категорії відносини. Тоді в структурі СПК стає очевидним наявність двох основних підрозділів - відносини людей до праці і їхнього ставлення один до одного.

 

 

Соціально-психологічний клімат як інтегральний стан колективу включає в себе цілий комплекс різних характеристик, тому його неможливо виміряти за будь-яким одним показником. Розроблено певна система показників, на підставі яких виявляється можливим оцінити рівень і стан соціально-психологічного клімату.

Характеристики  сприятливого соціально-психологічного клімату:

1. У колективі  переважає бадьорий, життєрадісний  тон взаємин між працівниками, оптимізм в настрої; відносини є доброзичливими; членам колективу подобається брати участь у спільних справах, разом проводити вільний час; у відносинах переважають схвалення і підтримка, критика висловлюється з добрими побажаннями.

2. У колективі  існують норми справедливого  і шанобливого ставлення до  всіх його членам, слабких підтримують, захищають, допомагають новичкам.

3. У колективі  високо цінують такі риси особистості  як принциповість, чесність, працелюбність  і безкорисливість.

4. Члени колективу  активні, повні енергії, вони  швидко відгукуються, якщо потрібно  зробити корисне для всіх справу, і добиваються високих показників у праці і професійної діяльності.

5. Успіхи чи  невдачі окремих членів колективу  викликають співпереживання і  щире участь усіх членів колективу.

6. У відносинах  між угрупуваннями всередині  колективу існує взаємне розташування, розуміння, співпрацю.

Характеристики  несприятливого соціально-психологічного клімату:

1. У колективі  переважають пригнічений настрій,  конфліктність, агресивність, антипатії  людей один до одного, присутній  суперництво; члени колективу  проявляють негативне ставлення до більш близького відношенню один з одним; критичні зауваження носять характер явних чи прихованих випадів, Люди дозволяють собі принижувати особистість іншого, кожен вважає свою т.з. головною і нетерпимий до думки інших.

2. У колективі відсутні норми справедливості і рівності у взаєминах, він помітно розділяється на «привілейованих» і «нехтують», тут зневажливо ставляться до слабких, нерідко висміюють їх, новачки відчувають себе зайвими, чужими, до них часто виявляють ворожість.

3. Принциповість, чесність, працьовитість, безкорисливість, не в пошані.

4. Члени колективу  інертні, пасивні, деякі прагнуть  відокремитися від інших, колектив  неможливо підняти на спільну  справу.

5. Успіхи чи  невдачі одного залишають байдужими  інших членів колективу, а іноді викликають нездорову заздрість або зловтіху.

6. У колективі  виникають конфлікти між собою  угруповання, що відмовляються  від участі в спільній діяльності [1, с.112-113].

1.2. Сутність ефективності праці

 

Ефективність праці – це успішність рішення колективом всіх наявних у нього завдань. Одним із найважливіших показників ефективності високорозвиненого колективу є його здатність як цілого домагатися результатів у роботі значно більш високих, ніж це може зробити така ж за чисельністю група людей, які працюють незалежно один від одного, не об'єднаних системою описаних відносин.