Розробка тренінгу з професійного самовизначення для учнів та осіб, що працевлаштовуються

4. Формування професійної  свідомості (VIII-IX класи).

Формування особистісного  сенсу вибору професії, уміння співвідносити  суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями. На цьому етопі  учень повинен вже реально  сформулювати для себе задачу вибора майбутньої діяльності з урахуванням  наявного психологічного і психофізіологічного  ресурсів.

5. Період уточнення соціально-професійного  статусу (Х-ХІ класи).

Формування знань, умінь  у визначеній сфері трудової діяльності. Це класи з поглибленою спецпідготовкою.

6. Входження в професійну  діяльність (учні ПТНЗ, студенти  спеціальних середніх і вищих  навчальних закладів).

Поглиблена підготовка до професійної діяльності, формування досвіду життєдіяльності у трудовому  колективі.

7. Переорієнтація. У випадку  необхідності на іншу професійну  діяльність з врахуванням попереднього  професійно-соціального досвіду  і індивідуальних можливостей.

Професійна орієнтація як система включае такі основні  напрямки або підсистеми [12, 65-66]:

· профінформація;

· профконсультація;

· профвідбір;

· профадаптація.

· як окремий етап профорієнтаційної  роботи можна розглядати процеси  трудового і професійного навчання в школах і міжшкільних НВК.

Професійна інформація являє  собою процес ознайомлення відповідного контингенту учнів з конкретними  професіями і спеціальностями, з  вимогами, які ставляться до людини, що прагне отримати відповідну професію. Одночасно іде ознайомлення з  закладами, де можна одержати дану спеціальність  і місцями можливого працевлаштування. Основна мета цієї роботи - створення  необхідної інформаційної основи для  підготовки: кожного учня до свідомого  вибору певної професійної діяльності.

Профінформація являє  собою систему психолого-педагогічних і організаційних заходів, спрямованих  на засвоєння учнями необхідних знань  про соціально-економічні і психофізіологічні  особливості професії [31,87].

Професійна консультація - являє собою сукупність науково  організовавих і обгрунтованих  дій, основною метою яких є виявлення  іадивідуально-психологічних і психофізіологічних особливостей особи, що вибирає відповідну професію. Такі дії найбільш ефективні  у тих випадках, якщо вони організовані з врахуванням вікових і освітніх рівнів і якщо до цих дій залучені учителі і батьки [58, 92].

Бесіди, пов'язані з профорієнтацією, мають проводитись спеціально підготовленими профконсультантами — психологами  і педагогами, медиками і соціологами. В залежності від місця і умов проведення профконсультації - це або  тривалий процес, або одноразовий  акт. Зрозуміло, до в умовах школи  цей процес має бути тривалим і  охоплювати якомога ширший діапазон класів. Фактично, профорієнтація в  школі - це організація і керівництво  цілеспрямованою багаторічною діяльністю учня у його професійному самовизначенні.

З допомогою різних профдіагностичних  методів профконсультація повинна  визначити і вказати учню важливіші  для його майбутньої професіональної  діяльності особливості його особистості  і на цій основі дати йому науково  обгрунтовані рекомендації по вибору професії.

Головною задачею професійного відбору - наступного етапу профоріентаційної  роботи - є науково .обгрунтоване визначення професійноі придатності учня до відповідної (конкретної) трудової діяльності з врахуванням його особистісних якостей і потреб конкретного  виробництва.

Професійний відбір має проводитись  під час прийому на роботу на основі використання професіограм і з допомогою  спеціальних психофізіологічних методик, які визначають ступінь розвитку індивіда і відповідвооті його психофізіологічних якостей вимогам обраної професії.

Професійна адаптація  являє собою процес активного  входження учня в професію, пристосування  його до змісту своїх профсійних обов'язків, режиму. і організації праці, до вимог  виробництва. Іншими словами, професійна адаптація - це досягнення в остимальні строки певного кваліфікаційного. рівня.

Управління профорієнтацією  здійснюється на трьох рівнях [17, 52-53]:

· соціально-педагогічному;

· організаційно-педагогічному;

· психолого-педагогічному.

На соціально-педагогічному  рівні управління профорієнтацією  здійснюється в масштабах всього суспільства через суспільні  інститути та засоби масової інформації.

На організаційно-педагогічному  рівні управління профорієнтацією  здійснюється безпосередньо в навчально-виховному  процесі.

На психолого-педагогічному  рівні управління профорієнтацією  реалізується в безпосередньму спілкуванні  учнів з класним керівником, психологом школи.

2.2 Форми та  методи профорієнтаційної роботи  у школі

Специфічною особливістю  управління шкільною профорієнтацією  є те, що профорієнтаційний вплив  на школярів здійснюється систематично і планово на протязі всього терміну  навчання. Ця особливість передбачає послідовність дій, диференційований підхід в процесі управління професійним  самовизначенням школярів.

З метою успішної роботи з питань профорієнтації створюються  шкільна рада профорієнтації, головою  якої є директор школи, заступником- шкільний психолог.

Можна виділити два головних напрямки роботи психолога школи  в області профорієнтації [42,298-299]:

1. Проведення інформаційно-просвітницької  роботи, яка спрямована на розвиток  психологічної культури учнів,  поглиблення знань з психології. Доцільним є викладання психологом  курсу “Основи вибору професії”  під час якого окрім знань  професійної спрямованості подаються  також необхідні психологічні  знання, проведення професійних  консультацій.

Розрізняють чотири вида профконсультації:

· довідкову, в ході якої з'ясовуються шляхи трудовлаштування, вимоги до прйому на роботу і навчання, можливості оволодіння різними професіями, терміни підготовки, перспектива  професійного росту;

· діагностичну - спрямовану на вивчення особистості, інтересів, нахилів, здібностей з метою виявлення  її відповідності особливостям професії;

· формуючу - що має на меті керівництво, корекцію вибору школярами  професії і передбачає систематичну реєстрацію змін особистості школяра  стосовно професійного самовизначення;

· методичну - спрямовану на виявлення стану здоров'я учнів, їхніх псахологічних властавостей щодо вподобаної професії, і, в разі потреби - на переоріентацію на іншу, близьку  по суті діяльність.

Профконсультація передбачає цілком певні організаційні форми: групову роботу з класом та індивідуальну  з кожним учнем.

2. Проведення індивідуальних  консультацій з підлітками і  юнаками, які передбачають діагностику,  корекцію і власне консультацію.

Організація індивідуальної профконсультації дає можливість шляхом діагностики здібностей виявити  індивідуальність, потенційні можливості і в певній мірі впливати на їх формування.

Надання допомоги учням у  виборі професії здійснюється на основі їх всебічного вивчення в процесі  навчальної, суспільної та трудової діяльності. На протязі всього періоду навчання учнів педагоги та шкільний психолог вивчають інтереси та нахили учнів, активно  впливають на їх розвиток [46].

Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих одне одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, індивідуальні та групові  бесіди тощо.

Спостереження за учнями необхідно  вести постійно, на протязі всього часу навчання, особливо в старших  класах.

Анкетування учнів та їх батьків призначені для виявлення  переважаючих інтересів та нахилів  учнів, їх загальнотрудової підготовки та розвитку індивідуальних якостей  особистості. Ефективність навчання та виховання інтересу до професії багато в чому залежить від потреб старшокласників, їх інтересів, нахилів, ідеалів. У зв'язку з цим шкільному психологу  необхідно знати, що спонукає активність учня у засвоєнні навчальної, суспільної діяльності, що визначає його певне  відношення до тих чи інших видів  професійної праці, професійні плани. Див. додаток Б.

Бесіда дозволяє отримати широку інформацію про підготовленість  кожного учня до вибору професійного шляху. Консультативні бесіди про вибір  професії можна умовно поділити на ознайомчі, коректуючі та заключні.

Ознайомчі бесіди, як правило, проводяться з усім класом. В процесі  бесіди консультант повідомляє старшокласникам  про типові спеціальності якоїсь групи професій, розширює знання про  взаємовідносини людини і професії, відповідає на запитання учнів (згідно протоколу ознайомчої бесіди, що заповнюється шкільним психологом або класним  керівником).

Коректуюча та заключна бесіди носять індивідуальний характер і проводяться  на основі аналізу всіх наявних даних  про учнів. У процесі бесіди шкільному  психологу необхідно викликати  максимальну активність того, кого .опитують, добитись свободи висловлювань. У коректуючій та заключній бесіді безпосередньо обговорюється з  учнем конкретно обрана професія. Предметом обговорення є сам  учень, його сім’я, друзі, успішність навчання в школі, концентрація або розсіювання  його інтересів, подальші життєві плани. В ході бесіди слід прагнути того, щоб  співставити інтереси та нахили школяра  з вимогами професії, яку він вибирає.

Отримані за допомогою  відповідних методик дані узагальнюються в консультаційному профільному  листі на кожного учня персонально. Консультаційний профільний лист складається  з двох розділів:

1) аналіз психолого-педагогічного  вивчення особистості учня;

2) результати консультацій  по вибору професій.

Перший розділ заповнюється консультантом на основі даних, які  отримані від класного керівника, батьків  і самого учня, аналізу анкетного  матеріалу, зібраного на кожного  учня, власних спостережень консультанта і проведеної бесіди. Другий розділ відображає тільки результати консультаційних  бесід: ознайомчих, коректуючих, заключних [51,14-15].

Таким чином, консультаційний  профільний лист є узагальненим документом, в якому поєднані всі дані про  учня, отримані в результаті використання різних методів вивчення його особистості. Він допомагає консультанту дати учню кваліфіковану пораду по вибору професії, грунтуючись на об'єктивних даних.

В плані професійної консультації важливе значення має знання індивідуальних відмінностей учнів, особливо, їх здібностей.

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, які обумовлюють  можливість успіху в якій-небудь діяльності, . які допомагає в оволодінні знаннями, уміннями, навичками, але не зводиться  до них. Перш, ніа судити про здібності  учня, необхідно з'ясувати рівень його підготовленості, тобто об'єм та якість його знань, умінь та навичок.

Рекомендації щодо вивчення учнів в процесі їх профорієнтації можна звести до таких [42, 258-2259]:

1. Не обмежуватись вивченням  навчальної діяльності та шкільної  суспільно-корисної активності учнів,  а намагатись дослідкуват їх  позанавчальні та позашкільні  інтереси та нахили аж до  рівня життєвої активності.

2. Визначити сильні якості  учнів, продуктивні сторони особистості  з точки зору не тільки навчання  в школі, але і вимог різних: видів праці і звертати на  них увагу підлітків та їх  батьків.

3. Виявляти психологічні  та медичні протипоказання до  вибору тих чи інших професій.

4. Індивідуально-психологічні  особливості людини необхідно  оцінювати різносторонньо. Для ефективності  профконсультації недостатньо визначити  відповідність якої-небудь особливості  вимогам конкретної професії. Необхідно  встановити відповідність особистості  в цілому вимогам тієї або  іншої галузі діяльності.

5. Враховувати такий індикатор  професійної придатності, як емоційний  комфорт, емоційна задоволеність  своею професією, роботою.

6. Доводити до свідомості  самих учнів виявлені в них  професійно позитивні та негативні  (протипоказані) якості, дотримуючись  при цьому педагогічного такту.

В процесі формування в  учнів готовності до вибору професії необхідно звертати увагу на такі індивідуальні особливості:

Перш за все - це інтереси, нахили учнів. Професійні інтереси відрізняються  конкретністю і цілеспрямованістю. Це інтерес до тієї професії, яку  обирає для себе учень

Розвиток та формування професійних  інтересів безпосередньо зв'язані  з пізнавальними інтересами. Це інтереси, які спрямовані на оволодіння знаннями з професії, розуміння її суті, оволодіння не тільки практичними, але і теоретичними основами даної професії. Чим сильніше виражений професіональний інтерес, тим глибша потреба в оволодінні знаннями з конкретної професії.

Важливо також встановити, якими мотивами керується школяр при виборі професії, чим визначаються його цілі, що породжені ідеалами та переконаннями [32, 84].

Ідеали та переконання  – це вищі життєві мотиви, які  формуються і виховуються на протязі  всього життя людини, це мисленні зразки особистісних якостей людини, її діяльності і професійної соціальної - поведінки. Ними керується учень тепер і  вони визначають його плани на майбутнє.

У своїй діяльності шкільний психолог повинен опиратися, перш за все, на класного керівника.Саме він  на рівні класу координує всю  навчально-виховну роботу, спостерігає  кожного учня в навчальній і позакласній  роботі, активно спілкується з  сімєю учня.

Зміст роботи класного керівника  з проблем профорієнтації має  полягати у вивченні і розвитку пізнавальних інтересів,схильностей, індивідуальних особливостей учнів, підвищенні їх активності у професіональному самовизначенні, складанні програм самопідготовки школярів і формуванні обгрунтованих  професіональних планів, що, безперечно, неможливо без участі психолога.